вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" червня 2025 р. Справа№ 910/13902/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Учбово-технічний центр»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025
у справі № 910/13902/24 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-М»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Учбово-технічний центр»
про стягнення 59 800,00 грн,
Короткий зміст позовних вимог
12.11.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-М» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Учбово-технічний центр» про стягнення 59 800,00 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідачем у встановлений строк не було надано послуги за договором у повному обсязі, внаслідок чого договір є розірваним з 07.11.2024 позивачем в односторонньому порядку, а отже відповідач має повернути сплачену суму попередньої оплати в розмірі 59 800,00 грн на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Правовою підставою позову позивач обрав норми статей 509, 525, 526, 530, 611, 612, 614, 901, 907, 1212 ЦК України.
Доводи та заперечення відповідача
У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, посилаючись на те, що відповідач надав позивачу послуги з неруйнівного контролю зварних з'єднань згідно Договору в повному обсязі. Відповідачем в процесі надання послуг були виявлені неприпустимі дефекти зварних з'єднань про що було офіційно повідомлено позивачу. Відповідач оперативно та своєчасно приїхав бригадою на територію прифронтового міста Краматорськ, виявив неякісні, недопустимі зварні шви, попередив про це, та в повній мірі виконав свою функцію по контролю якості зварних з'єднань згідно Договору.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Учбово-технічний центр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-М» 59 800,00 грн попередньої оплати та 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Суд, керуючись ст.ст. 193, 188 ГК України ст.ст. 11, 251, 253, 509, 530, 626, 627, 628, 631, 1212 ЦК України, виходив з того, що відповідачем послуги надано не у повному обсязі та з порушенням строків встановлених договором для їх надання. Суд зазначив, що відповідачем здійснено контроль стикових з'єднань у кількості 54, тоді як договором визначено 176 стикових з'єднання; проведено лише візуально-оптичний та ультразвуковий їх контроль, тоді як договором визначено проведення ще й рентгенографічного контролю та механічних випробувань допустимих (контрольних) з'єднань. За відсутності визначеного умовами договору документального підтвердження наданих послуг позивачу у повному обсязі, у відповідача існує зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 59 800,00 грн. А відтак, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити ухвалу про скасування рішення і закрити провадження у справі. Також, просить застосувати дисциплінарне стягнення до адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича за порушення правил адвокатської етики.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:
- Господарський суд міста Києва не звернув уваги на те, що представник Позивача у позовній заяві у вступній частині документу вказав невірну адресу реєстрації, чим створив перешкоди відповідачу в частині надсилання процесуальних документів Укрпоштою, оскільки відповідач на момент подання позову не мав зареєстрований електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд»;
- у відповіді на відзив представник позивача підтверджує факт прибуття двох фахівців відповідача у місто Краматорськ, Донецької області на місце виконання послуг через три доби після отримання передплати;
- позивач станом на 26.09.2024 р, не створив умови для повного виконання робіт на об'єкті будівництва по договору № 47/2024 від 18.09.202, не забезпечив відповідачу умови для проведення рентгенографічного контролю зварних з'єднань на об'єкті позивача;
- позивач заздалегідь не підготував для контролю якості всі 176-ть зварних швів, зазначених в договорі, та не надав для контролю якості допускні (контрольні) зварні з'єднання O 57 мм, O 133 мм, O 159 мм., O 219 мм.;
- Господарський суд міста Києва не звернув уваги на те, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УЧБОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР», керуючись ст. 525, ст. 526 ЦК України, виконало свої зобов'язання належним чином відповідно до вимог договору та Закону;
- Господарський суд міста Києва не звернув уваги на чисельні порушення представником позивача Правил адвокатської етики та присяги адвоката України: представник позивача адвокат Штабовенко Денис Всеволодович, приховує факт наявності у позивача справжнього документа - наряду-допуску № 1-24/09/2024 з підписом відповідальної особи сторони позивача, оформленого безпосередньо на об'єкті виконання послуг у місті Краматорськ, згідно договору № 47/2024 від 18.09.2024. Натомість представник позивача намагається ввести суд в оману додаючи до позовної заяви неналежні докази, які не мають відношення до справи. Представник позивача у відповіді на відзив додав до справи фіктивні документи - скановані копії від руки заповнених бланків за підписом незрозумілої приватної особи Байбакова Богдана Володимировича, про ніби то, проведення повторного контролю якості зварних з'єднань теплотраси ультразвуковим методом. Тому, апелянт просить застосувати дисциплінарне стягнення до адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича за порушення Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, згідно ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13902/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв'язку з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження. Роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
16.02.2024 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Учбово-технічний центр» пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №910/13902/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Учбово-технічний центр» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №910/13902/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників процесу про здійснення розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 14.04.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 14.04.2025. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №910/13902/24 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.
Узагальнені доводи та заперечення позивача
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити скаржнику в апеляційних вимогах та залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованих висновків щодо того, що відповідач провів контроль виробничих зварних з'єднань сталевих трубопроводів не у повному обсязі та не всіма способами визначеними договором.
Зокрема, позивач зазначив, що:
- технічна помилка у позовній заяві не призвела до звуження прав відповідача, він скористався своїм правом на подання відзиву, зареєструвався у підсистемі Електронний суд,
- загальна кількість стикових з'єднань, що підлягали перевірці відповідачем окремими методами складала 176, однак, послуги не були надані у визначеному договором обсязі, матеріали справи не містять доказів належного виконання (зокрема візуально-оптичного контролю, ультразвукового контролю, рентгенографічного контролю та механічних випробувань допускних (контрольних) зварних з'єднань);
- у зв'язку з тим, що відповідач самоусунувся від надання послуг по проведенню контролю, позивач був змушений звернутись до іншого виконавця - ТОВ «Науково- технічний центр «Січ Серт».
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Суд першої інстанції, на підстав сукупності належних та допустимих доказів встановив такі обставини правовідносин сторін.
18.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-М» (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Учбово-технічний центр» (виконавець, відповідач) було укладено договір № 47/2024 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з надання послуг з руйнівного контролю та неруйнівного контролю якості зварних з'єднань в період реконструкції, ремонту та монтажу теплотрас:
Об'єкти неруйнівного контролю:
- Реконструкція теплотраси ЦГБ від ТК-2 до ТК-5 по вул. Олекси Тихого, 17 в м. Краматорськ. Підготовка об'єктів до опалюваного сезону.
- Нове будівництво теплотраси ЦГБ (ТК-2 по вул. Олекси Тихого) до ТК-6 по вул. Конрада Гампера в. м. Краматорськ. Підготовка об'єктів до опалюваного сезону.
Найменування послуг:
Проведення візуально-оптичного контролю, ультразвукового контролю, рентгенографічного контролю та механічних випробувань допустимих (контрольних) з'єднань Ш 57 мм, Ш 133 мм, Ш 159, мм, Ш 219 мм, в період будівництва теплотрас на об'єкті м. Краматорськ, Донецької області.
Візуально-оптичний контроль, ультразвуковий контроль та рентгенографічний контроль виробничих зварних з'єднань сталевих трубопроводів діаметрами:
Ш 57х3,5мм = 2 стикових з'єднання,
Ш 133х5 мм = 50 стикових з'єднань,
Ш 159х6 мм = 44 стикових з'єднань,
Ш 219х8 мм = 80 стикових з'єднань.
Неруйнівний контроль швів в обсязі 100%.
Доставка та повернення обладнання і персоналу на об'єкт виконання послуг транспортом ТОВ «УТЦ».
Компенсація добових витрат працівників.
Проживання працівників - 4 доби.
Згідно з п. 1.2 договору загальна сума договору складає 59 800,00 грн без ПДВ.
Згідно з п. 3.2 договору виконавець зобов'язується виконати послуги, в суворій відповідності з вимогами діючих правил і стандартів, протягом 10-ти робочих днів після надходження грошових коштів на поточний рахунок відповідно до пунктів № 2.2 та № 2.3 цього договору.
Згідно з п. 2.2 договору замовник здійснює оплату вартості послуг згідно виставлених рахунків-фактур.
За змістом пункту 2.3 договору сторони дійшли згоди, що замовник здійснює передплату 100% суми послуг шляхом безготівкового переказу грошей на поточний рахунок виконавця.
Позивач виставив відповідачу рахунок № 274 від 18.09.2024 на оплату послуг за договором (100% передплата) на суму 59.800,00 грн.
Згідно платіжної інструкції № 2155 від 19.09.2024 позивачем здійснено перерахування коштів на рахунок відповідача в сумі 59.800,00 грн, призначення платежу «оплата за проведення контролю та мех. випробувань доп. зварних з'єднань в пер. буд-ва теплотрас на об'єкті Краматорськ зг. рах №274 від 18.09.2024 ПДВ 20% - 9966,67 грн».
20.09.2024 відповідачем видано наказ № 54 згідно якого відряджено у місто Краматорськ Донецької області для проведення неруйнівного контролю зварних з'єднань теплотрас, що належать КП «Міст» по замовленню монтажної організації ТОВ «Авто-М» згідно договору № 47/2024 від 18.09.2024 працівників ТОВ «Учбово-технічний центр»: головного інженера ОСОБА_2 та інженера по контролю ОСОБА_1; термін відрядження 5 календарних днів з 23.09.20024 по 28.09.2024.
24.09.2024 позивачем видано наряд-доступ № 1-24/09/2024 на виконання робіт підвищеної небезпеки головному інженеру ТОВ «Учбово-технічний центр» ОСОБА_2 та інженеру по контролю ТОВ «Учбово-технічний центр» ОСОБА_1 до ділянки реконструкції теплотраси в м. Краматорськ по вул. Олекси Тихого, вул. Конрада Гампера для проведення ультразвукового контролю виробничих зварних з'єднань сталевих трубопроводів теплових мереж з якого вбачається, що вказаними представниками відповідача контроль здійснювався у період з 24.09.2024 по 26.09.2024.
Відповідач надіслав позивачу претензійний лист № 7-10/2024 від 01.10.2024, в якому зазначено, що лабораторією ТОВ «Учбово-технічний центр» в період з 24.09.2024 по 26.09.2024 були проконтрольовані наступні типорозміри зварних з'єднань труб 2-х теплотрас:
1. Ділянка № 1 Ш 159х6мм - 30 швів, «вже змонтований підземний сталевий трубопровід теплотраси Ш 159х6мм, яка розташована по вул. Олекси Тихого, біля забору ЦГБ навпроти будівлі котельні.
2. Ділянка № 2 Ш 219х8мм - 4 шва,
3. Ділянка № 3 Ш133х5мм - 20 швів.
У претензійному листі зазначено, що за результатами ВВК візуально-вимірювального контролю та ультразвуковій дефектоскопії УЗД виявлено дефектні зварні з'єднання всіх 30-ти швів ділянки № 1, які потребують вирізання механічним способом, демонтажу труб із теплотраси та повному повторному зварюванню у зв'язку з виявленням у швах недопустимих дефектів, що наведені у вказаному листі.
Також відповідач повідомив позивача, що у разі якщо підприємство ТОВ «Авто-М» не виправить дефекти надавши фото та відео-фіксацію на підтвердження повного демонтажу та переварювання дефектної ділянки, до запуску котельні Краматорської ЦГБ в роботу, відповідач буде звертатися зі скаргою до господарського суду.
Даний претензійний лист було надіслано позивачу 01.10.2024, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0200200051342 від 01.10.2024 та отриманий позивачем 07.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відправлення № 0200200051342 та не заперечується позивачем.
Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено претензію від 07.10.2024, в якій повідомляється відповідачу про відмову від договору, а також викладено вимогу про повернення суму сплаченої передплати у розмірі 59.800,00 грн.
31.10.2024 відповідачем складено (підписано електронним підписом та скріплено електронною печаткою в сервісі Вчасно) акт здачі-приймання виконаних послуг № 47/2024-1, в якому зазначено, що відповідачем згідно з договором № 47/2024 від 18.09.2024 були надані наступні послуги: «Візуально-оптичний контроль та ультразвуковий контроль виробничих зварних з'єднань сталевих трубопроводів: «Реконструкція теплотраси ЦГБ від ТК-2 до ТК-5 по вул. Олеся Тихого, 17 в м. Краматорськ. Підготовка об'єктів до опалювального сезону». «Нове будівництво теплотраси ЦГБ (ТК-2 по вул. Олекси Тихого) до ТК-6 по вул. Конрада Гампера в м. Краматорськ. Підготовка об'єктів до опалювального сезону». Загальна вартість послуг склала 59.800,00 грн.
Даний акт відповідачем відправлено позивачу в сервісі Вчасно 31.10.2024 та отримано останнім 04.11.2024.
Відповідач наведений акт залишив без підпису.
Спір виник у зв'язку з тим, що відповідачем у встановлений строк не було надано послуги за договором у повному обсязі, внаслідок чого договір є розірваним з 07.11.2024 позивачем в односторонньому порядку, а отже відповідач має повернути сплачену суму попередньої оплати в розмірі 59 800,00 грн на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
За змістом ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
У відповідності до ст. 173 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, в п. 1.1 Договору сторонами узгоджено, що відповідачем надаються послуги з руйнівного контролю та неруйнівного контролю якості зварних з'єднань в період реконструкції, ремонту та монтажу теплотрас на об'єкті.
Зазначений контроль підлягає проведенню виконавцем із застосуванням трьох методів (способів), а саме візуально-оптичного, ультразвукового та рентгенографічного щодо 176 стикових з'єднань.
З наявного у справі наряду-доступу № 1-24/09/2024 на виконання робіт підвищеної небезпеки від 24.09.2024 вбачається, що головному інженеру ТОВ «Учбово-технічний центр» ОСОБА_2 та інженеру по контролю ТОВ «Учбово-технічний центр» ОСОБА_1 надано допуск до ділянки реконструкції теплотраси в м. Краматорськ по вул. Олекси Тихого, вул. Конрада Гампера для проведення ультразвукового контролю виробничих зварних з'єднань сталевих трубопроводів теплових мереж.
Вказаними представниками відповідача контроль здійснювався у період з 24.09.2024 по 26.09.2024. На останній сторінці наведеного наряду інженером по контролю ТОВ «Учбово-технічний центр» ОСОБА_1 зазначено наступне: «Послуги виконані 100%. Проконтрольовані всі шви, які заварені на цей час станом на 26.09.2024. Проконтрольована якість 54-х швів різних діамантів на різних ділянках теплотраси ЦГБ м. Краматорськ. Виявлено 30-ть дефектних швів Ш 159х6,0 мм. Грубе порушення технології зварювання в результаті чого ці шви мають не провари корня шва. Висновок: повне вирізання 30-ти дефектних швів Ш 159х6 мм. Демонтаж ділянки з подальшим переварюванням.»
Відповідач з посиланням на зазначений доказ вказує на те, що позивачем не було підготовлено всю заявлену кількість зварних з'єднань, що була вказана в договорі. Щодо рентгенографічного контролю апелянт зазначає, що цей метод контролю є альтернативним та його застосування було неможливим у зв'язку з тим, що теплотраса знаходиться на території лікарні, що унеможливлює видалення всіх людей місця проведення рентгенографічного контролю за вимогами безпеки.
В свою чергу, позивач наполягає на тому, що відповідачем виконано контроль якості зварювання з'єднання з порушенням умов договору, лише щодо 54 з'єднань та без застосування рентгенографічного контролю.
Надаючи оцінку наявним у справі доказам в контексті доводів сторін щодо суті позовних вимог колегія суддів зазначає, що викладена в допуску-наряді представником відповідача інформація про наявність станом на час проведення контролю лише 54-х зварених з'єднань не може бути покладена в основу судового рішення про відмову в задоволенні позову. Позаяк вона не засвідчена підписом уповноваженого представника позивача. Так, на сторінці першій в п. 1.4 «Відповідальна особа діючого підприємства» вказано «прораб-виконроб ТОВ «Авто-М» Щур Г.П.», та міститься підпис останнього. На сторінці третій, де зазначається, в т.ч. про контроль усіх наявних з'єднувальних швів в кількості 54 штук, в п. 2.7 «Наряд-допуск закритий» в рядку навпроти «Відповідальна особа діючого підприємства» міститься прізвище та підпис представника відповідача «ОСОБА_2». Тобто наряд-допуск закритий односторонньо представниками відповідача, відомостей про відмову представника позивача власним підписом засвідчити результат завершення усіх робіт з контролю якості названої кількості з'єднань, - наряд-допуск не містить.
Також, звертаючись до позивача з листом-претензією № 7-10/2024 від 01.10.2024, відповідач не наводить жодних аргументів щодо неможливості проведення контролю усієї кількості зварювальних з'єднань, зокрема, через їх відсутність станом на час прибуття фахівців апелянта.
В матеріалах справи відсутні будь-які інші листи звернення відповідача щодо необхідності повторного виїзду представників ТОВ «Учбово-технічний центр» після остаточної підготовки позивачем усіх стикових з'єднувань згідно переліку в договорі, та необхідності внесення у зв'язку з цим змін в договір, в т.ч. через понесення виконавцем додаткових витрат на відрядження працівників, не з вини виконавця.
Відносно посилань апелянта на те, що рентгенографічний контроль виробничих зварних з'єднань є альтернативним методом контролю, колегія суддів зазначає, що такі доводи не узгоджуються з положеннями змісту умов договору. Адже сторонами договору в п. 1.1 договору чітко було визначено найменування послуг, а саме: «Проведення візуально-оптичного контролю, ультразвукового контролю, рентгенографічного контролю». Умови про альтернативність того чи іншого методу контролю укладений між сторонами договір не містить.
Не підлягають врахуванню також і ствердження апелянта про те, що позивач не забезпечив усіх необхідних умов для застосування рентгенографічного контролю, оскільки у відповідності до першої сторінки наряду відповідальний виконавець робіт ОСОБА_1 (інженер відповідача) ознайомлений із заходами безпеки для виконання робіт в т.ч. про те, що місце роботи огороджується, персонал попереджається (п. 1.9 допуску-наряду «Організаційно-технічні заходи щодо безпечної організації виконаних робіт»). Наряд не містить будь-яких застережень (зауважень) фахівців відповідача про неналежну організацію умов для проведення рентгенографічного контролю та/або відмови позивача видалити з місця проведення робіт персонал.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи №925/2301/14).
Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що судам слід враховувати, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Колегія суддів звертає увагу, що тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.07.2021 у справі №915/1889/19, від 15.07.2021 у справі № 916/2586/20.
Беручи до уваги те, що апелянтом належними засобами доказування та достатньо обґрунтованими доводами не доведено неможливість надання ним послуг згідно умов договору (щодо усіх зварних з'єднань із застосування трьох методів контролю), колегія суддів приходить до висновку, що відповідач є таким, що допустив порушення виконання своїх договірних зобов'язань. Відтак довід апелянта про те, що він повністю виконав частину своїх договірних зобов'язань, виконавши контроль зварних з'єднань в обсязі який надав позивач на той період незавершеного будівництва, - визнається судом неспроможним.
При цьому, ствердження відповідача щодо часткового виконання договірних зобов'язань як підстави для відмови в задоволенні позову про стягнення усієї суми попередньої оплати не можуть бути враховані у даному випадку, оскільки скаржник не надав суду будь-яких підтверджуючих документів понесення ним відповідних витрат на релокацію працівників з комплектом обладнання на об'єкт позивача, витрати на добові працівникам, витрати на проживання працівників протягом «чотири доби», тощо.
В свою чергу, суд позбавлений можливості самостійно згідно умов договору визначити вартість частково виконаних відповідачем послуг з урахуванням того, що контроль підлягав здійсненню із використанням трьох методів, розмежування вартості послуги за якими в умовах правочину відсутня.
Утім апелянт не позбавлений права на звернення до суду з позовом про відшкодування понесених ним витрат та/або стягнення вартості частини виконаних послуг з наданням відповідного документального обґрунтування в межах окремого провадження.
Як вже зазначалось у цій постанові позивачем згідно платіжної інструкції № 2155 від 19.09.2024 здійснено перерахування відповідачу коштів в сумі 59.800,00 грн в якості попередньої оплати за надані послуги.
Відповідач належними, допустимими та достовірними доказами в порядку статті 74 ГПК України не спростував доводів позивача про невиконання ним договірних зобов'язань з надання послуг в обсязі та з використанням усіх методів контролю згідно умов договору.
До матеріалів справи позивачем долучено претензію, в якій повідомлялось про відмову від договору в односторонньому порядку згідно п. 5.2 Договору та заявлено вимогу про повернення сплаченого авансу.
В договорі сторонами також узгоджено термін його дії до 31.12.2024.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).
Положеннями частин 1, 3 ст.1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Зі змісту цієї норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного цією нормою, є сукупність таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).
Враховуючи вищенаведені положення норм законодавства та правові висновки із їх застосування, колегія суддів погоджується з виснуванням суду попередньої інстанції, що оскільки правова підстава із отримання суми попередньої оплати відпала, а договірні зобов'язання відповідачем так і не були виконані, то кошти в сумі 59 800,00 грн у відповідності до статті 1212 ЦК України підлягають поверненню позивачу.
Суд першої інстанції на підставі повного, всебічного дослідження усіх обставин справи з вірним застосуванням норм матеріального права прийняв обґрунтоване рішення про задоволення пред'явленого позову у цій справі.
Аргументація апеляційної скарги про порушення позивачем технологій під час зварювання та наявність дефектів у зварених з'єднаннях, контроль яких проводив відповідач з використанням двом методів контролю, не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення. Позаяк зазначені обставини не входять в предмет доказування спору про стягнення попередньої оплати за послуги.
На довід апелянта про те, що представником позивача адвокатом Штабовенком Д.В. у позові було вказано невірну адресу колегія зазначає, що зазначена помилка представника жодним чином не звужує процесуальних прав відповідача, в т.ч. і не впливає на можливість надіслання заяв по суті спору засобами поштового зв'язку. Адже станом на час подання рекомендованого конверту до пересилання працівник поштового відділення позбавлений можливості відмовити у наданні послуг пересилання у зв'язку з відсутністю адресата за місцем надіслання кореспонденції, що перевіряється лише під час фактичної доставки. Тож відповідач не був обмежений в праві надсилання кореспонденції Укрпоштою. До того ж, Суд звертає увагу на те, що направлення відзиву на позовну заяву лише за адресою юридичної особи, яка є стороною судового процесу, є належним виконанням вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України з урахуванням положень ст. 42 ГПК України.
Відносно клопотання апелянта про застосування до адвоката Штабовенка Д.В. дисциплінарного стягнення згідно статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» колегія суддів зазначає, що господарський суд, відправляючи правосуддя на підставі норм процесуального закону, вживає заходи процесуального примусу у зв'язку із зловживанням процесуальними правами. Тоді як, накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України (на що вказує апелянт) згідно п. 3 ч. 3 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» віднесено до компетенції кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Оскільки Суд не є органом дисциплінарного стягнення в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», заявлене апелянтом клопотання залишається без розгляду.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції допустив «критичну помилку в оформленні рішення» не заслуговують на увагу, оскільки описка в назві сторони лише в передостанньому реченні мотивувальної частини судового рішення жодним чином не спростовує досліджених судом обставин цієї справи за пред'явленим позовом та висновків про наявність підстав його задоволення. Зазначене також не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, адже не віднесено до переліку обов'язкових підстав порушення процесуального закону (ч. 3 ст. 277 ГПК України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Судові витрати
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу ІV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі № 910/13902/24 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова