79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
30 червня 2025 року Справа № 907/1060/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
отримавши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дзямко Анатолія Михайловича від 05.05.2025 (вх. № 01-05/1398/25 від 08.05.2025)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2025 (суддя А.А. Худенко, повний текст рішення складено та підписано 17.04.2025)
у справі № 907/1060/24
за позовом: Фізичної особи-підприємця Пінькаса Олексія Вадимовича, м. Тернопіль Тернопільської області,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Дзямко Анатолія Михайловича, с. Верхні Ворота, Мукачівського району, Закарпатської області,
про: визнання припиненим Договору простого товариства б/н від 17.08.2021 та стягнення суми 256 071 грн. переданих на виконання Договору,
Господарський суд Закарпатської області в рішенні від 16.04.2025 у справі №907/1060/24 позовні вимоги задоволив повністю. Визнав припиненим Договір простого товариства б/н від 17.08.2021, який укладений між Фізичною особою-підприємцем Пінькасом Олексієм Вадимовичем та Фізичною особою-підприємцем Дзямко Анатолієм Михайловичем. Стягнув з Фізичної особи-підприємця Дзямко Анатолія Михайловича на користь Фізичної особи-підприємця Пінькас Олексія Вадимовича суму 256 071 грн, а також суму 3841,07 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
ФОП Дзямко Анатолій Михайлович подав апеляційну скаргу від 05.05.2025, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2025 у справі №907/1060/24; призначити новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції, із врахуванням поданих доказів; розглянути клопотання про передачу справи до Господарського суду м. Києва з огляду на місце фактичного проживання скаржника, статусу ветерана та сімейні обставини.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дзямко Анатолія Михайловича від 05.05.2025 (вх. № 01-05/1398/25 від 08.05.2025) залишено без руху, зобов'язано скаржника усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: оформити апеляційну скаргу у відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 258 ГПК України; надати (надіслати) на адресу Західного апеляційного господарського суду належні докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів позивачу ФОП Пінькасу Олексію Вадимовичу листом з описом вкладення або квитанції про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС; докази сплати судового збору в сумі 5 761, 60 грн. або докази важкого матеріального стану в обгрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місце проживання чи перебування.
ФОП Дзямко Анатолій Михайлович в апеляційній скарзі зазначив адресу: АДРЕСА_1 , а також місце фактичного проживання: м. Київ.
Копію ухвали суду від 13.05.2025 про залишення апеляційної скарги без руху надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення скаржнику на адресу, зазначену на поштовому конверті, у якому апеляційна скарга надійшла до суду ( АДРЕСА_2 .). Однак, таке поштове відправлення повернулось до суду з зазначенням причин повернення «за закінченням терміну зберігання».
З огляду на наведене, копію ухвали суду від 13.05.2025 про залишення апеляційної скарги без руху надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на зазначену в апеляційній скарзі адресу скаржника - Закарпатська обл., с. Верхні Ворота, вул. Лесі Українки, 474. Однак, таке поштове відправлення повернулось до суду з зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Станом на 30.06.2025 недоліки апеляційної скарги, які зазначені в ухвалі суду від 13.05.2025 скаржником не усунено.
Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 908/794/19(905/1646/17).
Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 ГПК України.
Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п.5 ч. 6 ст. 242 ГПК України).
В частині одинадцятій статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила № 270), у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.07.2023 у справі № 906/638/22).
Суд вважає за необхідне також зазначити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Відповідно до вимог частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з позовною заявою.
Беручи до уваги наведене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 120, 174, 234, 242, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дзямко Анатолія Михайловича від 05.05.2025 (вх. № 01-05/1398/25 від 08.05.2025) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2025 у справі №907/1060/24 повернути без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до вимог ст. ст. 287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Орищин Г.В.