79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"11" червня 2025 р. Справа № 870/5/25
Суддя Західного апеляційного господарського суду О.С. Скрипчук,
секретар судового засідання Залуцький Д.Т.,
розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» б/н від 21.02.2025 (вх. № 01-05/480/25 від 24.02.2025)
про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024 (м. Івано-Франківськ, третейський суддя А. Трачук)
за позовом Приватного підприємства «Компанія Євротрейд», м. Хмільник Вінницької області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт», смт. Браїлів Вінницької області
про стягнення заборгованості,
за участю представників:
від позивача: Коваль Т.І.
від відповідача: Кришталь О.О.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024 позовні вимоги Приватного підприємства «Компанія Євротрейд» задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» на користь Приватного підприємства «Компанія Євротрейд» заборгованість за надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в сумі 1 539 498,22 грн з яких: основний борг - 1 228 909,65 грн, пеня - 162 377,24 грн, інфляційні втрати - 112 243,99 грн, 3% річних - 35 967,34 грн, а також 34 642,47 грн третейські витрат в тому числі по сплаті третейського збору 23 092,47 грн, 3 550,00 грн реєстраційний збір, 8 000,00 грн витрат на правову допомогу.
24 лютого 2025 до Західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» б/н від 21.02.2025 (вх. № 01-05/480/25 від 24.02.2025) про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024 (м. Івано-Франківськ, третейський суддя А. Трачук).
На переконання скаржника, істотною підставою для скасування згадуваного рішення третейського суду є його невідповідність вимогам Регламенту постійно діючого третейського суду при Івано - Франківській торгово-промисловій палаті, що затверджений рішенням президій Івано-Франківської торгово-промислової палати від 28.12.2004 р. протокол №7 та протокол №4 від 16.11.2022 р.
Вирішуючи питання, пов'язані зі складом постійно діючого третейського суду, яким прийнято рішення, господарському суду слід з урахуванням наведених законодавчих приписів ретельно досліджувати відповідні положення регламенту названого третейського суду у їх співвідношенні з умовами третейської угоди. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18.12.2018 у справі №978/1764/18 та від 18.11.2021 у справі №875/2579/21.
Скаржник також звертає увагу на те, що позивач при подачі заяви про збільшення позовних вимог від 28 листопада 2024 року не повідомив постійно діючий Третейський суд при Івано - Франківській торгово - промисловій палаті про докази, які мають важливе значення для вирішення справи, а саме отримання коштів від ТОВ «Поділля Агропродукт» на загальну суму 65 000,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 лютого 2025 року справу розподілено судді Скрипчук О.С.
Ухвалою суду від 03 березня 2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024 прийнято до розгляду, призначено справу № 870/5/25 до розгляду у судовому засіданні.
Відповідно до ч.6 ст.347 ГПК України у випадку подання заяви про скасування рішення третейського суду в електронній формі, документи, зазначені в пунктах 1, 2 частини четвертої цієї статті, можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаної заяви. У разі неподання вказаних документів заява повертається, про що судом постановляється відповідна ухвала.
Через систему «Електронний суд» 14.03.2025 від Приватного підприємства «Компанія Євротрейд» до суду надійшло заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» про скасування рішення Третейського суду.
28 березня 2025 року від заявника до суду надійшла заява, до якої останній долучив копію рішення третейського суду від 10.01.2025 та копію Третейської угоди від 04.10.2023.
В подальшому, через систему «Електронний суд» 14.03.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» надійшла заява про зупинення провадження у справі 870/5/25.
У судове засідання 11.06.2025 з'явився представник скаржника, надав пояснення, доводи заяви про скасування рішення Третейського суду підтримав.
У судове засідання 11.06.2025 з'явився представник позивача, надав пояснення, заперечив проти задоволення заяви про скасування рішення Третейського суду.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» про зупинення провадження у справі, суд вказує наступне.
Подана заява мотивована тим, що Постійно діючим третейським судом при Івано- Франківській торгово-промисловій палаті згідно ухвали від 08.04.2025р. у справі № 01- 05/0025 прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ «Поділля Агропродукт» до ПП «Компанія Євротрейд» про визнання недійсним третейського застереження в договорі про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № Ж/2023/04/ПА-ППКЄ від 04.10.2023.
Так, на переконання заявника, визнання недійсною третейської угоди, передбаченої п. 6.3. договору про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № Ж/2023/04/ПА-ППКЄ від 04.10.2023, є однією з підстав для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промисловій палаті від 10.01.2025 у справі №01-02/0024, тобто встановлення обставин у справі Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промисловій палаті № 01-05/0025, може вплинути на розгляд даної справи № 870/5/25.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями ст. ст. 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України).
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається господарським судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального провадження; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Судом враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі №875/327/21, від 11.02.2021 року у справі №875/3000/20, від 15.07.2021 року та від 30.09.2021 року у справі №875/3300/20, від 31.08.2021 у справі №875/3302/20, від 27.10.2021 року у справі №875/1860/21 щодо можливості надання судом самостійної оцінки умовам договору на предмет дотримання вимог законодавства, зокрема зафіксованому в ньому третейському застереженню під час розгляду заяв про скасування рішення третейського суду або про видачу наказу, а також щодо необґрунтованості зупинення провадження до розгляду іншими судами спорів про неукладеність договору.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не мітить будь-яких мотивів на обґрунтування висновку про неможливість суду самостійно встановити та оцінити коло обставин, які входять до предмета судового розгляду в цій справі.
Очікування правової позиції чи встановлення певних обставин в іншій справі, не є визначеною процесуальним законом підставою для зупинення провадження у справі (висновок Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 260/491/19, Постанова від 16.12.2020).
Таким чином, з огляду на вищевикладене, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі є необґрунтованим та безпідставним, відтак суд відмовляє в його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.
Згідно з п.11 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України «Про третейські суди», якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.
Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (ч.2 ст.24 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст.346 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом стороною, третьою особою протягом дев'яноста днів з дня ухвалення рішення третейським судом, а особою, яка не брала участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про її права та (або) обов'язки, - протягом дев'яноста днів з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про ухвалення рішення третейського суду (ч.2 ст.346 ГПК України).
Частинами 3, 4 ст.349 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Разом з тим, суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
Справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цим розділом (ч.5 ст.349 ГПК України).
Відповідно до ст.350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Аналогічні положення містить і стаття 51 Закону України «Про третейські суди».
Слід зазначити, що перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст.1 ЗУ «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з абз.4 ч.1 ст.2 ЗУ «Про третейські суди» третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (ч.1 ст.5 ЗУ «Про третейські суди»).
Частинами 1, 4-7, 9 ст.12 ЗУ «Про третейські суди» передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18 листопада 2020 року у справі №876/32/20, встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
Так, у пункті 6.3. Договору міститься третейське застереження такого змісту:
«Усі спори, розбіжності, вимоги і претензії, що виникли з цього Договору або у зв?язку з ним, в тому числі, але не виключно, щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення підлягають остаточному розгляду в ПОСТІЙНО ДІЮЧОМУ ТРЕТЕЙСЬКОМУ СУДІ ПРИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВІЙ ПАЛАТІ, місцезнаходження якого за адресою: Україна, м. Івано-Франківськ, вул. Теодора Цьоклера, 9а (далі - Третейський суд) відповідно до регламенту зазначеного суду.
На підставі цієї третейської угоди підлягають розгляду також будь-які інші суперечки між Сторонами, які не виникають з зазначеного у попередньому абзаці цього пункту Договорі, але є наслідком визнання цього Договору недійсним, або таким, що не був укладений.
Сторони прийшли до взаємної згоди про те, що третейський розгляд здійснюються Третейським судом, в складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом зазначеного суду.
Про місце проведення третейського розгляду Сторони повідомляються ухвалою суду. Мова третейського розгляду українська.
Сторони не вважають за необхідне веденя протоколу засідання Третейського суду.
Сторони дійшли згоди, що у випадку неявки Сторін або однієї Сторони на засідання Третейського суду суддя може розглянути спір без участі Сторони (Сторін) за наявними у справі документами (доказами).
У разі неявки відповідача до суду він мас право подати до суду письмовий відзив. Рішення Третейського суду буде остаточним і обов?язковим для Сторін.
Сторони зобов?язуються добровільно виконувати рішення Третейського суду, без будь - яких зволікань чи застережень.
Сторони вважають такими, що отримані в день такої доставки, виклик на судове засідання представників Сторін, витребування додаткових документів та письмових матеріалів, тощо, направлений Третейським судом Сторонам на їх електрону адресу, смс - повідомлення на номер мобільного телефону, кур?єрським поштовим повідомленням Укрпошти та інших операторів зв?язку, повідомлення на вайбер, вацап, телеграм, телефонограмою чи в інший спосіб на вказані в договорі (контракті) або відзиві засоби зв?язку та номера телефонів представників Сторін.
Сторони дійшли згоди, що у разі заміни кредитора або боржника у зобов?язанні за згодою Сторін, останній повинен повідомити нового кредитора або боржника про існування даного Третейського застереження.
Ця угода укладена Сторонами на підставі й у відповідності зі статтями 1, 5, 6, 12 Закону України «Про третейські суди» від 11.05.2004 р. Nє1701-IV, статей 212, 626-628 Цивільного кодексу України.
Реквізити Третейського суду: Телефон: 0342 523 347, Email: info@cci.if.ua, сайт: www.cci.if.ua.».
Докази того, що вказана третейська угода (третейське застереження) визнана недійсною, в суду відсутні та заявником суду не надано.
Разом з тим, судом встановлено, що вказані третейські застереження відповідають вимогам щодо третейської угоди, відтак, є дійсними.
У матеріалах третейської справи містяться належним чином засвідчена копія договору №Ж/2023/04/ПА-ППКЄ від 04 жовтня 2023 року, який підписаний уповноваженими представниками сторін, відтак, є належним доказом, який підтверджує укладення між сторонами третейської угоди (третейських застережень).
Щодо доводів скаржника про склад третейського суду, слід зазначити, що Закон України «Про третейські суди» передбачає можливість формування складу третейського суду відповідно до Регламенту суду, третейської угоди та згоди сторін. Той факт, що справу попередньо було передано судді Кафаровському О.В., але рішення ухвалила суддя Трачук А., не є порушенням, а ні Закону України «Про третейські суди», а ні Регламенту Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промисловій палаті. Голова третейського суду має право змінювати склад суду у випадках, коли це необхідно для забезпечення ефективного розгляду справи.
Чинне законодавство не містить заборони на зміну складу третейського суду в процесі розгляду справи третейським судом, а лише передбачає, що склад суду має відповідати вимогам законодавства.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що можливе порушення внутрішнього Регламенту третейського суду саме по собі не може бути підставою для скасування рішення, якщо воно не вплинуло на права сторін. Зокрема, у Постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №875/2579/21 зазначено, що процедурні порушення, які не вплинули на суть розгляду спору, не можуть слугувати підставою для скасування рішення.
Окрім цього, заявник не заявляв жодних клопотань чи заперечень стосовно заміни судді в процесі третейського розгляду. Отже, якщо сторона третейського розгляду не заперечувала проти складу третейського суду в процесі розгляду справи, вона не може посилатися на цей аргумент уже після ухвалення рішення, намагаючись таким чином уникнути виконання судового рішення.
Крім того, заявник зазначає, що третейський суд не врахував факт здійснення ним часткової оплати боргу на суму 65 000 грн., що мало вплинути на кінцевий розрахунок суми стягнення.
Однак суд вказує, що під час третейського розгляду, заявник маючи усі можливості для подання відповідних доказів часткового погашення боргу, не скористався своїм правом і не подав цих доказів третейському суду, а також не висловив жодних заперечень щодо розрахунку ціни позову. Факт часткової оплати боргу не свідчить про відсутність підстав для стягнення решти суми, а отже, доводи заявника з цього приводу, є безпідставними.
Отже, твердження заявника про порушення процедури третейського розгляду не ґрунтуються на нормах закону, не підтверджені належними доказами і не свідчать про наявність підстав для скасування рішення третейського суду.
Західним апеляційним господарським судом встановлено, що справа №301-02/0024 підвідомча Постійно діючому третейському суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті; рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024 прийнято у спорі, що передбачений третейською угодою; третейська угода (третейські застереження) є чинними; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону та третейський суд не вирішував питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, відтак, підстави для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024, передбачені ч.2 ст.350 ГПК України та ч.3 ст.51 ЗУ «Про третейські суди» - відсутні. Заявником протилежного не доведено.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 №1-рп/2008 гарантуючи судовий захист з боку держави, Основний Закон України водночас визнає право кожного будь-якими, не забороненими законом, засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.5 ст.55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене.
Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (п.5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24.02.2004 №3-рп/2004).
Згідно з ч.1 ст.351 ГПК України за наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду господарський суд постановляє ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
Відповідно до ч.6 ст.349 ГПК України за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд має право:
1) постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін;
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду.
Враховуючи наведене вище, беручи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.350 ГПК України, для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» та залишення вказаного рішення третейського суду без змін.
Керуючись ст.ст.234, 346-351 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
1.Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт" б/н від 21.02.2025 (вх. № 01-05/480/25 від 24.02.2025) про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024.
2.Рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024 залишити без змін.
3.Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня її проголошення.
Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції (Верховним Судом).
Суддя Скрипчук О.С.