Провадження № 33/821/326/25 Справа № 712/440/25 Категорія: ст. 124 КУпАП Головуючий у І інстанції Рябуха Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
20 червня 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Черниченка Є.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення керування транспортними засобами на строк шість місяців.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 11 січня 2025 року о 18 год. 57 хв. в м. Черкаси, по вул. Смілянській, 141, керуючи автомобілем Tesla Model 3 д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився у безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Hyundai Getz д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку з правого боку, чим порушив п.10.1,10.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР). України. При дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП) автомобілі отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками.
В апеляційній скарзі захисник просить змінити вищевказану постанову в частині накладення адміністративного стягнення, застосувавши до ОСОБА_1 більш м'який вид стягнення, передбачений санкцією статті 124 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилається на те, що розгляд справи проходив за відсутністю ОСОБА_1 , крім того копія постанови не надходила. Про дане рішення він дізнався з листа поліції щодо необхідності здачі водійського посвідчення. Копію оскаржуваної постанови сторона захисту отримала лише 14 травня 2025 року після написання заяви.
Вказує, що під час судового розгляду справи суд першої інстанції зробив висновки, які у повній мірі не відображають фактичні обставини справи, не врахував особу правопорушника, його майновий стан та обставини, які пом'якшують його відповідальність, що у свою чергу, сприяло призначенню судом надто суворого покарання.
ОСОБА_1 , як на момент вчинення правопорушення, так і на даний час, проживає в м. Черкаси, разом з дружиною ОСОБА_3 та малолітньою донькою ОСОБА_4 , 2020 р.н. За місцем проживання та роботи характеризується позитивно. Дружина ОСОБА_1 на даний час знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитиною, а тому вони з донькою перебувають на утриманні ОСОБА_1 , що покладає на нього додаткові обов'язки із матеріального забезпечення сім'ї, утримання домогосподарства, сплати комунальних платежів.
ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, здійснює діяльність щодо роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, роздрібна та оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами. Робота ОСОБА_1 щільно пов'язана з керування транспортними засобами, якщо він буде позбавлений права керування транспортними засобами він не зможе належним чином здійснювати свою підприємницьку діяльність та доставляти продукти харчування для здійснення торгівлі, що значно вплине на його майновий стан та стан його сім'ї.
ОСОБА_1 , є батьки які проживають в в с. Княжа Криниця Крижопільського району Вінницької області, ким останній надає допомогу.
ОСОБА_1 , не зміг з'явитись на судове засідання призначене на 06 лютого 2025 року, через термінову необхідність поїхати до батька ОСОБА_5 , у якого раптово погіршився стан здоров'я, що підтверджується медичними довідками. ОСОБА_1 намагався подати заяву, щодо розгляду справи без його участі та повного визнання вини, до суду, однак через повітряну тривогу зробити цього не зміг і був вимушений терміново їхати до батька, для надання йому допомоги, через стан його здоров'я.
Належне утримання ОСОБА_1 своєї сім'ї та вчасний догляд за рідними є можливими лише завдяки наявного у нього права на керування транспортними засобами, оскільки це право значною мірою впливає на полегшення та вчасність виконання таких обов'язків, а також являється невід'ємною частиною здійснення підприємницької діяльності, тобто єдиним джерелом доходів його сім'ї.
Таким чином, захисник вважає, що з викладеного вище випливає, що при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції, всупереч вимогам ст.ст. 33 та 280 КУпАП, не врахував характер вчиненого ним правопорушення, яке не потягло за собою тяжких наслідків, даних про особу правопорушника, ступеню його вини та майнового стану, а також обставини, що пом'якшують відповідальність. Указане сприяло застосуванню судом надто суворого стягнення у вигляді позбавлення спеціального права на керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців, що призведе до втрати ОСОБА_1 єдиного виду заробітку, а відтак суттєво погіршить майновий стан його сім'ї і позбавить його можливості забезпечувати нормальні умови проживання своєї родини. Таким своїм рішенням суд першої інстанції порушив принципи «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та дотриманням основних прав людини, що установлені ЄСПЛ і Конституцією України.
Стверджує, що у даному випадку, застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян буде цілком справедливим та відповідатиме його меті, а саме вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. До того ж, накладення такого виду стягнення буде корисним для суспільства, оскільки воно є джерелом наповнення бюджету.
Апеляційна скарга на постанову судді подана після закінчення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Однак клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження містить посилання на обставини, які є поважними, у зв'язку з чим вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови судді.
Заслухавши пояснення захисника Черниченка Є.М., який підтримав апеляційні вимоги та надав пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Санкція ст. 124 КУпАП передбачає накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 6 місяців до 1 року.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Суддя при накладенні стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців, зазначив, що враховує фактичні обставини справи, дані про особу правопорушника.
Утім суддя не визначив, що саме враховується при накладення цього адміністративного стягнення, які відомості про особу правопорушника, ступінь його вини, наявність обставини, що пом'якшують відповідальність, свідчать про необхідність накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість.
Щодо характеру вчиненого правопорушення, то апеляційний суд зауважує, що порушення ОСОБА_1 п.п. 10.1, 10.3 ПДР України, що призвело що спричинення пошкодження транспортних засобів, не є грубим, свідомим порушенням цих правил, а допущено через неуважність.
У відповідності до ст. 33 КУпАП апеляційний суд при накладенні стягнення враховує, крім характеру вчиненого правопорушення, також особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню доньку, 2020 р.н., дружину, яка на даний час перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, тому на даний час він є єдиним годувальником у сім'ї; обставини, що пом'якшують відповідальність, - визнання вини, щире каяття; відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
Окрім того, з відомостей про винну особу вбачається, що він працює ФОП, здійснює діяльність щодо роздрібної торгівлі та його робота пов'язана з керуванням транспортними засобами для доставки товару. За місцем проживання та роботи характеризується позитивно.
Існування вказаної обставини потребує виваженого підходу при застосуванні такого стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами, за наявності альтернативних видів стягнення за відповідне правопорушення.
За таких обставин постанова судді підлягає зміні, а апеляційна скарга задоволенню, у зв'язку необхідністю призначення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 33, ст. 294 КУпАП
Поновити захиснику Черниченку Є.М. строк апеляційного оскарження постанови судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника Черниченка Є.М. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 змінити, наклавши на нього адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
В іншій частині постанову судді залишити без змін.
Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук