Справа № 161/23968/24 Провадження № 22-з/802/64/25 Головуючий у 1 інстанції: Мазур Д.Г.
Доповідач: Бовчалюк З. А.
30 червня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А. ,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
розглянувши у порядку спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 квітня 2025 року,
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 квітня 2025 року позов задоволено.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 103071108 від 28.04.2021 у розмірі 80 432,00 гривні, з яких: 19 400 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 61 032 гривні - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок, а також судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень.
Постановою Волинського апеляційного суду від 13 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 квітня 2025 року залишено без змін.
22 червня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшла заява від ТОВ «Діжи Фінанс» про ухвалення додаткового судового рішення, у якій він просить ухвалити додаткове судове рішення у справі про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ « Діджи Фінанс» 6000 витрат на правничу допомогу, оскільки судом апеляційної інстанції під час ухвалення постанови від 13 червня 2025 року такі витрати не були вирішені.
Апеляційний суд дійшов висновку, що заяву позивача ТОВ «Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового рішення необхідно задовольнити.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглядав цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а тому заяву про ухвалення додаткового рішення апеляційний суд також розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції повинна містити зазначення розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Постановою Волинського апеляційного суду від 13 червня 2025 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина 1, 2 статті 137 ЦПК України).
Частина 4 статті 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
05 червня 2025 року у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ « Діджи Фінанс», окрім іншого, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінас» витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 гривень, які були надані адвокатом товариству. До відзиву товариством було додано: договір про надання правничої допомоги № 42649746 від 01 серпня 2024 року, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Стародуб І.В; додаткову угоду до договору від 30 вересня 2024 року; детальний опис робіт з зазначенням вартості та обсягу наданих адвокатом послуг; акт про підтвердження надання правничої допомоги адвокатом від 05 червня 2025 року в розмірі 6000 гривень ( а.с. 41-46).
Копію відзиву та доданих матеріалів ТОВ «Діджи Фінанс» було надіслано ОСОБА_1 , про що свідчить квитанція №3649397 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету ( а.с. 55).
ОСОБА_1 було подано відповідь на відзив ТОВ «Діджи Фінанс», однак у відповіді, жодного спростування щодо заявленої товариством суми витрат на правничу допомогу наведено не було. Окрім того необхідно зазначити, що Данилюком Б.С. не було подано жодного заперечення/клопотання на заяву ТОВ «Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідно до частин 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.
Оскільки стороною відповідача не подано заперечення/клопотання на заяву ТОВ «Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового судового рішення, суд з власної ініціативи не може зменшити суму судових витрат на професійну правничу допомогу.
При визначенні розміру витрат на правову допомогу апеляційний суд враховує складність справи, обсяг наданих адвокатами послуг і виконаних ними робіт, принципи співмірності та розумності, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи 13 червня 2025 року у цій справі судове рішення, не вирішив питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, а саме витрат на професійну правничу допомогу позивача ТОВ «Діджи Фінанс».
З урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт апеляційний суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, яким з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача ТОВ «Діджи Фінанс» необхідно стягнути 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу, які документально підтвердженні.
Керуючись статтями 133, 137, 270, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю « Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити та ухвалити у цій справі додаткове судове рішення.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) 6000 ( шість тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя:
Судді