Справа № 155/452/25 Головуючий у 1 інстанції: Санакоєв Д. Т.
Провадження № 22-ц/802/716/25 Доповідач: Матвійчук Л. В.
30 червня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Матвійчук Л. В.,
суддів - Карпук А. К., Осіпука В. В.,
з участю секретаря судового засідання - Савчук О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 09 квітня 2025 року
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Бізнес Позика» звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 05 лютого 2024 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 укладений в електронній формі договір № 481946-КС-004 про надання кредиту, згідно з умовами якого товариство надало позичальнику кредит у розмірі 30 000 грн, строком кредитування на 24 тижні до 22 липня 2024 року, зі зниженою процентною ставкою 1,15013259% на день, стандартною процентною ставкою 2% на день, та сплатою одноразової комісії за надання кредиту у розмірі 4 500 грн та денною процентною ставкою 0,95%. Відповідач здійснив часткову оплату за договором у розмірі 6 500 грн.
Позивач зазначав, що станом на 14 вересня 2025 року у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором у нього утворилася заборгованість у розмірі 120 221 грн 44 коп., з яких: тіло кредиту - 30 000 грн, 87 045 грн 84 коп. - заборгованість за відсотками, 3 175 грн 60 коп. - заборгованість за комісією.
Ураховуючи наведене, ТОВ «Бізнес Позика» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором № 481946-КС-004 про надання кредиту від 05 лютого 2024 року у розмірі 120 221 грн 44 коп., а також понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 09 квітня 2025 року позов ТОВ «Бізнес Позика» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 481946-КС-004 про надання кредиту від 05 лютого 2024 року у розмірі 69 778 грн, з яких: 28 675 грн 60 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 41 102 грн 40 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» Клименко Т. В., покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив оскаржуване рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 58 370 грн 24 коп. та по комісії за надання кредиту у розмірі 3 175 грн 60 коп. скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення цих позовних вимог.
На переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у стягненні частини заборгованості за відсотками за користування кредитом та по комісії за надання кредиту у цій справі. Суд не звернув уваги на те, що дія норми ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, згідно з п. 17 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону почала діяти з 21 серпня 2024 року, тоді як умовами договору передбачено нарахування процентів за денною ставкою на строк 24 тижні до 22 липня 2024 року, зі зниженою процентною ставкою 1,15013259%. Крім того, суд безпідставно відмовив у стягненні комісії за надання кредиту, оскільки умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачено нарахування комісії саме за надання кредиту, а не за його обслуговування, та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів. Встановлення комісії за надання кредиту також узгоджується із положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням кредиту.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.
Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика», будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Про причини неявки апеляційний суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з'явився. Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 23 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд» подала до апеляційного суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без участі відповідача та його представника.
Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін та їх представників згідно з вимогами ст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання згідно з вимогами ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 30 червня 2025 року - дата складення повного судового рішення.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем лише в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 58 370 грн 24 коп. та по комісії за надання кредиту у розмірі 3 175 грн 60 коп., то відповідно до ст. 367 ЦПК України апеляційним судом в частині задоволених позовних вимог рішення суду не переглядається та на предмет законності й обґрунтованості не перевіряється.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками за користування кредитом та по комісії за надання кредиту, а також судового збору скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що 05 лютого 2024 року між позивачем ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладений договір № 481946-КС-004 про надання кредиту, згідно з умовами якого товариство надало позичальнику кредит у розмірі 30 000 грн, строком кредитування на 24 тижні до 22 липня 2024 року, зі зниженою процентною ставкою 1,15013259% на день, стандартною процентною ставкою 2% на день, та сплатою одноразової комісії за надання кредиту у розмірі 4 500 грн та денною процентною ставкою 0,95% (а.с.19-23).
Відповідач ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений та погодився з усіма умовами надання кредиту.
Згідно з п. 2.1. кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 30 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених зазначеним договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором № 451946-КС-004 про надання кредиту виконало, перерахувавши 05 лютого 2024 року на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 30 000 грн (а.с.36).
Відповідач укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів за договором не заперечував.
Згідно з наданим позивачем розрахунком та довідкою про стан заборгованості, у ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором станом на 14 вересня 2024 року утворилася заборгованість у розмірі 120 221 грн 44 коп., з яких: тіло кредиту - 30 000 грн, 87 045 грн 84 коп. - заборгованість за відсотками, 3 175 грн 60 коп. - заборгованість за комісією (а.с.12, 15).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 58 370 грн 24 коп. та по комісії за надання кредиту у розмірі 3 175 грн 60 коп., суд виходив з того, що ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, проте, всупереч вищенаведеному, в укладеному договорі в п. 2.4. визначені розміри процентних ставок (знижена 1,15013259% на день та стандартна 2% на день), які значно перевищують максимально дозволену законом 1% на день. При цьому п. 2.11. договору передбачена денна процентна ставка у розмірі 0,95 %, а тому суд здійснивши самостійний розрахунок розміру заборгованості за відсотками, виходячи зі ставки 0,95% на день та строком користування коштами 169 днів (за період з 05 лютого 2024 року по 22 липня 2024 року, який зазначає позивач у позові), вважав, що стягненню підлягає лише 41 102 грн 40 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, відповідно у стягненні 58 370 грн 24 коп. заборгованості по процентах суд відмовив. Крім того, оскільки товариством ОСОБА_1 встановлено одноразову плату у вигляді комісії за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно, відповідні положення кредитного договору є нікчемними в силу закону, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії вважав за необхідне відмовити.
Апеляційний суд не погоджується із такими висновками суду, враховуючи наступне.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Відповідно до статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Так п. 2.7. кредитного договору строк дії договору визначено до 22 липня 2024 року.
Відповідно до п. 2.4. кредитного договору стандартна процентна ставка в день становить 2,00000000, фіксована.
Знижена процентна ставка в день становить 1,15013259, фіксована.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 2.11. кредитного договору: денна процентна ставка - 0,95 процентів.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Вищезазначену статтю було доповнено ч. 5 згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року. При цьому, вищезазначеним Законом Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» також було доповнено п. 17, відповідно до якого: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5%; - протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Відповідно до вищевикладеного, згідно з п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5%; (з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року включно) - протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23 квітня 2024 року включно до 20 серпня 2024 року включно) - з 21 серпня 2024 року включно та надалі - 1%. Вищезазначений Закон набрав чинності 24 грудня 2023 року. Договір був укладений 05 лютого 2024 року.
Визначена умовами кредитного договору денна процентна ставка 0,95 не перевищує законодавчо встановлений максимальний розмір денної процентної ставки, який з 21 серпня 2024 року включно та надалі не може перевищувати 1%
При цьому, не слід ототожнювати поняття «денна процентна ставка» в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» та процентну ставку в день, які встановлені в кредитному договорі, укладеному між сторонами по справі.
Денна процентна ставка є конкретним типом процентної ставки, що застосовується щодня, тоді як процентна ставка на день - це загальний термін для процентної ставки за один день.
Денна процентна ставка часто використовується в умовах кредитування з щоденним нарахуванням відсотків, тоді як процентна ставка на день може бути розрахована для будь-якої процентної ставки, розділеної на кількість днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою, визначеною у ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях. Для визначення розміру загальних витрат за споживчим кредитом потрібно додати суму процентів за користування кредитом до суми комісії за надання кредиту: у випадку дотримання позичальником орієнтовного графіку платежів та застосування зниженої процентної ставки в день у розмірі 1,15013259: 43 500 грн (сума процентів за кредитним договором) + 4 500 грн (сума комісії за надання кредиту) = 48 000 грн.
Для розрахунку денної процентної ставки на дату укладення договору застосовується формула, передбачена Законом України «Про споживче кредитування».
У випадку дотримання позичальником орієнтовного графіку платежів та застосування зниженої процентної ставки в день у розмірі 1,15013259: за умови застосування зниженої ставки 1,15013259 в день протягом строку кредитування: - загальні витрати за споживчим кредитом (ЗВСК) на дату укладення договору складають 48 000 грн та включають у себе проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту.
Загальний розмір кредиту (ЗРК) становить 30 000 грн.
Строк кредитування (t) становить 169 днів.
Відповідно, денна процентна ставка становить 0,95% з розрахунку: (48 000/30 000)/169 днів х 100%=0,95.
Отже, розмір денної процентної ставки передбачений договором №481946-КС-004 про надання кредиту від 05 лютого 2024 року не перевищує 1%, виходячи з того, що обрахування базувалось на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі, як того вимагає норма ч. 3 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п.3.2.2. кредитного договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку № 1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), унаслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору.
При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку № 1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.
В п. 3.2.3. кредитного договору сторони визначили обов'язковий графік платежів за договором припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка.
Згідно з графіком платежів було погоджено, що якщо позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по договору 78 000 грн, з яких по процентах - 43 500 грн, оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується. Отже, загальна сума до сплати по відсоткам дійсно становила би 43 500 грн лише у випадку належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів. Однак, боржник сплатив лише один платіж у розмірі 6 500 грн на погашення кредиту за договором № 481946-КС-004 про надання кредиту, чим порушив зобов'язання, встановлені договором, що цілком закономірно призвело до подорожчання кредиту і збільшення процентної ставки, що чітко і заздалегідь було погоджено сторонами кредитного договору у п. 3.2.2. договору.
Згідно з графіком платежів відповідач мав зробити другий плановий платіж 04 березня 2024 року у розмірі 6 500 грн, однак платіж не був зроблений (як і всі наступні), тому з 05 березня 2024 року почалося прострочення заборгованості за кредитом, а після спливу 7 днів, починаючи з восьмого дня - 12 березня 2024 року почалося нарахування процентів за користування кредитом по збільшеній (стандартній) процентній ставці - у відповідності до п.3.2.2. договору. Відповідно в період з 05 лютого 2024 року по 11 березня 2024 року включно проценти нараховувались по зниженій (пільговій) процентній ставці. У період з 12 березня 2024 року по 22 липня 2024 року включно проценти нараховувались по стандартній процентній ставці, - 2,00000000% - як це було погоджено сторонами заздалегідь при укладенні договору, а не по штрафній (про що вказував суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні).
Отже, встановлений графік погашення заборгованості відповідач не виконував, унаслідок чого починаючи з восьмого дня прострочення першого платежу почалось нарахування процентів за стандартною ставкою - 2,00000000%, а саме з 12 березня 2024 року по 22 липня 2024 року включно і після 22 липня 2024 року не нараховувались.
Таким чином, проценти за користування кредитом у загальній сумі 87 045 грн 84 коп. включають в себе: нараховані за зниженою (пільговою) процентною ставкою 1,15011689% в день - у розмірі 7 245 грн 84 коп. у період з 05 лютого 2024 по 11 березня 2024 року (включно) та нараховані за стандартною процентною ставкою 2,00000000% в день - у розмірі 79 800 грн у період з 12 березня 2024 року по 22 липня 2024 року (включно).
Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у стягненні заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 58 370 грн 24 коп., оскільки сторони кредитного договору обумовили нарахування відсотків як за зниженою процентною ставкою, якщо позичальник буде дотримуватись графіку погашення кредитної заборгованості, так і за стандартною, коли він його не буде дотримуватись. Тому колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 58 370 грн 24 коп., що є підставою для скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення вказаної вимоги.
Що стосується стягнення заборгованості за комісією.
Так сторони у п. 2.5. кредитного договору погодили, що комісія за надання кредиту становить 4 500 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:
- доходи кредитодавця у вигляді процентів;
- комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;
- інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Отже, відповідно до наведених положень вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням кредиту. Встановлення обов'язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач уклавши кредитний договір погодився сплатити комісію за надання кредиту.
Аналізуючи умови кредитного договору, колегія суддів дійшла висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки умовами договору передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.
Наведене узгоджується з правовим висновком, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача комісії у розмірі 3 175 грн 60 коп., з підстав того що договір у відповідній частині є нікчемним, оскільки такі умови були погоджені сторонами у кредитному договорі у момент його підписання. Тому колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3 175 грн 60 коп. заборгованості по комісії, що є підставою для скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за комісією та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення вказаної вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення суду в оскаржуваній частині з порушенням норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому з підстав, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦПК України, його у цій частині належить скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика». Виходячи з наведеного, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню. В решті рішення суду належить залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд у цій справі рішення суду в оскаржуваній частині скасовує та ухвалює нове, тому відповідно до наведених положень ЦПК України суд змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика» в означеній частині, на його користь з відповідача ОСОБА_1 належить стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 422 грн 40 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп., а всього 6 056 грн судового збору.
Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити.
Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 09 квітня 2025 року у цій справі в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками за користування кредитом та по комісії за надання кредиту, а також судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №481946-КС-004 про надання кредиту від 05 лютого 2024 року за відсотками за користування кредитом у розмірі 58 370 (п'ятдесят вісім тисяч триста сімдесят) гривень 24 (двадцять чотири) копійки та по комісії за надання кредиту у розмірі 3 175 (три тисячі сто сімдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя
Судді: