Справа № 761/42730/24
Провадження № 1-кс/761/525/2025
25 червня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022 /справа № 761/15970/22 в рамках кримінального провадження №120221051000014272 від 05.08.2022,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022 /справа № 761/15970/22 в рамках кримінального провадження №120221051000014272 від 05.08.2022.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022 накладено арешт на об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 2045237180000, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 169,4 кв. м., який на праві власності належить ОСОБА_3 , та заборонено розпоряджатися вказаним об'єктом нерухомого майна будь-яким особам, проводити будівельні роботи та здійснювати реконструкцію вказаного нерухомого майна.
При цьому, адвокат вважає, що арешт слідчим суддею накладено необґрунтовано, оскільки зазначена квартира не відповідає критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, та такий тривалий час застосування заходу забезпечення кримінального провадження порушує право ОСОБА_3 на мирне володіння та розпорядження своїм майном, у зв'язку з чим просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022.
Адвокат ОСОБА_4 , будучи завчасно та належним чином повідомленим про день та час судового розгляду, в судове засідання неодноразово не з'явився, причини неявки не відомі.
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , за клопотанням якого було накладено арешт на майно, звернувся до суду із заявою про проведення судового засідання у його відсутність. При цьому, заперечував щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 , оскільки квартина АДРЕСА_2 , є предметом вчиненого кримінального правопорушення, що підтверджується відповідними експертизами та їх висновками.
В той же час, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність адвоката ОСОБА_4 та прокурора ОСОБА_5 , на підставі наявних матеріалів справи.
Вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, додатково долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Шевченківської окружної прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022105100001472 від 05.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022 накладено арешт на об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 2045237180000, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 169,4 кв. м., який на праві власності належить ОСОБА_3 та заборонено розпоряджатися вказаним об'єктом нерухомого майна будь-яким особам, проводити будівельні роботи та здійснювати реконструкцію вказаного нерухомого майна.
Метою накладення арешту була наявність обґрунтованих підстав вважати, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, а саме є об'єктом кримінального правопорушення, а також забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Так, з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022 вбачається, що при вирішенні питання про накладання арешту, слідчий суддя виходив з фактичних обставин кримінального провадження, а також того, що об'єкт нерухомого майна має ознаки речового доказу, оскільки є об'єктом кримінального правопорушення.
Крім того, з урахуванням досліджених слідчим суддею документів, наданих прокурором з матеріалів кримінального провадження, встановлено, що 28.03.2025 було проведено будівельно-технічну експертизу та відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-23/9902-БТ встановлено, що відповідно до вимог нормативно -правових актів, функціональне призначення приміщення мансардного поверху квартири АДРЕСА_2 є допоміжним приміщеннями житлового будинку № 11 , та призначене для забезпечення експлуатації будинку.
Таким чином, на момент розгляду клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022, встановлено, що обставини, якими обґрунтовувався арешт, не перестали існувати.
Крім того, з урахуванням правової кваліфікації кримінального провадження, за ознаками вчинення якого здійснюється досудове розслідування, слідчим суддею встановлено, що таке обмеження права власності є розумним та співмірним для завдань, обставин кримінального провадження, що вимагає вжиття такого методу державного регулювання як арешт майна.
Крім цього, слідчим суддею враховано, що відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Враховуючи наведене, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст.98, 170, 174, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022 /справа № 761/15970/22 в рамках кримінального провадження №120221051000014272 від 05.08.2022.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя