Справа № 756/4542/25
Номер провадження № 1-кп/756/1276/25
18 червня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене 27.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100100000789, у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Києва, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Києва, з повною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
У невстановлений час, але не пізніше 27.02.2025 року, за невстановлених обставин, ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_5 , маючи спільний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин та наркотичних засобів без мети збуту та реалізуючи його, придбали у невстановленої особи психотропні речовини та наркотичні засоби, які зберігали у квартирі за місцем спільного мешкання, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , для власного вживання, без мети збуту.
27.02.2025 року в період часу з 16 год. 58 хв. по 19 год. 02 хв., під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції виявлено та вилучено наркотичні засоби, обіг яких обмежено - листя (подрібнене) рослини Mitragyna speciosa, масою 0,70 г, екстракт канабісу, масою 0,712г. та психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 1,753 г., що становить великий розмір, які ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_5 незаконно придбали та зберігали без мети збуту.
Отже, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 учинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, психотропної речовини у великому розмірі, без мети збуту, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України визнала повністю, підтвердивши обставини вчинення нею інкримінованого органом досудового розслідування злочину, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, вона їх у повному обсязі підтверджує та пояснила, що іноді, домовившись із ОСОБА_5 , за допомогою мобільного додатку «Telegram» купувала амфетамін, інколи марихуану для власного вживання. За місцем їх спільного проживання з ОСОБА_5 27.05.2025 було проведено обшук, під час якого вилучили наркотичні засоби та психотропні речовини. Додала, що іноді ОСОБА_5 , домовившись попередньо з нею, купував такі ж наркотичні засоби та психотропні речовини, які вони разом вживали. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю, підтвердивши обставини вчинення ним інкримінованого органом досудового розслідування злочину, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що з ОСОБА_4 вони мешкають разом. Періодично, домовившись із ОСОБА_4 , за допомогою мобільного додатку «Telegram» він купував наркотичні засоби та психотропні речовини для особистого вживання. 27.02.2025 працівниками поліції за місцем їх спільного із ОСОБА_4 проживання було проведено обшук, під час якого вилучено заборонені речовини. Додав, що іноді ОСОБА_4 , домовившись попередньо із ним, купувала наркотичні засоби та психотропні речовини, які вони разом вживали. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміновані протиправні діяння вчинено обвинуваченими, тому просить суд визнати ОСОБА_4 винуватою та призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки та звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік. ОСОБА_5 визнати винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки із застосуванням ст. 75 КК України та звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в повному обсязі визнали свою винуватість у вчиненні інкримінованого їм органом досудового розслідування злочині при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 правильно розуміють зміст цих обставин, і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. При цьому суд роз'яснив обвинуваченим положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинувачених та не знайшов підстави вважати, що останні себе оговорюють або в інший спосіб викривлюють визнані ними у судовому засіданні обставини, чи визнають під примусом.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинувачених, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, психотропної речовини у великому розмірі, без мети збуту, вчиненому за попередньою змовою групою осіб..
У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнали повністю, у вчиненому каються, засудили свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов'язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення злочину в справі. Бо саме обвинувачені протягом усього досудового розслідування визнавали свою винуватість, а також просили суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором у судовому засіданні. У зв'язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття. При цьому судом не було встановлено обставин, які би обтяжували покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України. Принаймні, прокурор про наявність таких обставин не посилався під час судових дебатів, та такі відомості не вказані в обвинувальному акті.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорій нетяжких злочинів, відповідно до ст. 12 КК України, а також його вид та суспільну небезпечність, наслідки вчинення злочину, зокрема, що матеріальна шкода не завдана. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не офіційно, але працює.
При цьому в судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченої відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому статями 69, 69-1 КК України, не встановлено.
З урахуванням викладених обставин по справі, суд уважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) рік, зі звільненням від її відбуття на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Разом із цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, покладає на обвинувачену ОСОБА_4 обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також пунктом 4 ч. 3 ст. 76 КК України - виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання. Крім того, застосування вказаних додаткових обов'язків та проходження відповідної пробаційної програми, яка передбачена для осіб, які засуджені до покарань не пов'язаних з позбавленням волі, надасть можливість ОСОБА_4 змінити про кримінальне мислення та попередити вчинення нею повторних злочинів, бо саме перевиховання є метою застосування покарання за вчинені особою правопорушення.
Слід узяти до уваги, що контроль над поведінкою, способом життя та роботи, протягом всього строку відбуття покарання із випробуванням, надає можливість органу пробації аналізувати інформацію з метою визначення рівня виправлення засудженої.
Крім того, у рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_4 було затримано 27.02.2025 у порядку ст. 208 КПК України, а 28.02.2025 Шевченківським районним судом м.Києва було обрано запобіжний у вигляді домашнього арешту, 28.02.2025 її було звільнено з під варти. Указане свідчить, що слід зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 починаючи з 27.02.2025 до 28.02.2025, виходячи з того, що відповідно до ст. 72 КК України, одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорій нетяжких злочинів, відповідно до ст. 12 КК України, а також його вид та суспільну небезпечність, наслідки вчинення злочину, зокрема, що матеріальна шкода не завдана. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не офіційно, але працює.
При цьому в судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому статями 69, 69-1 КК України, не встановлено.
З урахуванням викладених обставин по справі, суд уважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_5 від покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Разом із цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, покладає на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також пунктом 4 ч. 3 ст. 76 КК України - виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання. Крім того, застосування вказаних додаткових обов'язків та проходження відповідної пробаційної програми, яка передбачена для осіб, які засуджені до покарань не пов'язаних з позбавленням волі, надасть можливість ОСОБА_5 змінити прокримінальне мислення та попередити вчинення ним повторних злочинів, бо саме перевиховання є метою застосування покарання за вчинені особою правопорушення.
Слід узяти до уваги, що контроль над поведінкою, способом життя та роботи, протягом всього строку відбуття покарання із випробуванням, надає можливість органу пробації аналізувати інформацію з метою визначення рівня виправлення засудженого.
Крім того, у рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 було затримано 27.02.2025 у порядку ст. 208 КПК України, а 28.02.2025 Шевченківським районним судом м.Києва було обрано запобіжний у вигляді домашнього арешту, 28.02.2025 його було звільнено з під варти. Указане свідчить, що слід зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_5 починаючи з 27.02.2025 до 28.02.2025, виходячи з того, що відповідно до ст. 72 КК України, одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.
Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи № СЕ-19/111-25/16252-НЗПРАП від 20.03.2025 на суму 2387 гривень 70 копійок; № СЕ-19/111-25/16250-НЗПРАП від 21.03.2025 на суму 3183 грн. 60 коп.; № СЕ-19/111-25/16248-НЗПРАП від 26.03.2025 на суму 3183 грн. 60 коп.; № СЕ-19/111-25/16246-НЗПРАП від 20.03.2025 на суму 2387 грн. 70 коп; № СЕ-19/111-25/12727-НЗПРАП від 28.02.2025 на суму 1591 грн. 80 коп.; № СЕ-19/111-25/16244-НЗПРАП від 21.03.2025 на суму 3183 грн. 60 коп.; № СЕ-19/111-25/16254-НЗПРАП від 27.03.2025 на суму 3183 грн. 60 коп.; № СЕ-19/111-25/12729-НЗПРАП від 28.02.2025 на суму 1591 грн. 80 коп.; № СЕ-19/111-25/16170-Д від 20.03.2025 на суму 4377 грн. 45 ком відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у рівних частинах, на користь держави.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 377, 394, 395, 615 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити їй покарання в виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, пункту 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Зарахувати в якості відбутого за цим вироком покарання, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з 27.02.2025 по 28.02.2025, виходячи з положень ст. 72 КК України, що 1 (одному) дню попереднього ув'язнення відповідає 1 (один) день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання в виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, пункту 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Зарахувати в якості відбутого за цим вироком покарання, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_5 з 27.02.2025 по 28.02.2025, виходячи з положень ст. 72 КК України, що 1 (одному) дню попереднього ув'язнення відповідає 1 (один) день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи № СЕ-19/111-25/16252-НЗПРАП від 20.03.2025 в сумі 2387 гривень 70 копійок; № СЕ-19/111-25/16250-НЗПРАП від 21.03.2025 в сумі 3183 грн. 60 коп.; № СЕ-19/111-25/16248-НЗПРАП від 26.03.2025 в сумі 3183 грн. 60 коп.; № СЕ-19/111-25/16246-НЗПРАП від 20.03.2025 в сумі 2387 грн. 70 коп; № СЕ-19/111-25/12727-НЗПРАП від 28.02.2025 в сумі 1591 грн. 80 коп.; № СЕ-19/111-25/16244-НЗПРАП від 21.03.2025в сумі 3183 грн. 60 коп.; № СЕ-19/111-25/16254-НЗПРАП від 27.03.2025 в сумі 3183 грн. 60 коп.; № СЕ-19/111-25/12729-НЗПРАП від 28.02.2025 в сумі 1591 грн. 80 коп.; № СЕ-19/111-25/16170-Д від 20.03.2025 в сумі 4377 грн. 45 коп. стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у рівних частинах стягнути на користь держави.
Речові докази: зіп-пакет із речовиною білого кольору, що поміщений до полімерного пакету білого кольору; одну металеву коробку в середині якої знаходиться речовина темно-коричневого кольору; зіп-пакет із речовиною білого кольору, що поміщено до полімерного пакету білого кольору; 2 (два) зіп-пакета із речовиною, ззовні схожою на плодове тіло грибів; 13 (тринадцять) пакетів із нашаруванням речовини білого кольору; зіп-пакет із речовиною невідомого походження з написом «Kratom»; зіп-пакет із речовиною невідомого походження з написом; 2 дзеркала із залишками порошкоподібної речовини білого кольору та іншими предметами для вживання; пристрої для куріння із залишками речовини коричневого кольору; речовину невідомого походження та речовину, ззовні схожу на наркотичну; зіп-пакет із одним предметом, ззовні схожим на пігулку; зіп-пакет із речовиною білого кольору; 11 предметів ззовні схожих на набої; електронні ваги; 1 предмет ззовні схожий на вакуматор; два сліди пальців рук з найбільшими розмірами: 14х19 мм; слід пальця руки з найбільшими розмірами 11х17 мм; психотропну речовину, масою 1,415г.; психотропну речовину, масою 0,314г.; наркотичний засіб канабіс, масою 0,13 г.; психотропну речовину амфетамін, масою 0.024г; наркотичний засіб листя рослини Mitragyna speciosa (Кратом), масою 0,70 г; психотропну речовину МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетаміну) масою 0,068г, наркотичний засіб екстракт канабісу, масою 0,712 г , які зберігаються в камері сходу речових доказів Шевченківського УП ГУНП в м.Києві - знищити;
- зв'язку ключів, мобільний телефон «Apple» моделі «Iphone 7» у фіолетовому кольорі в захисному чохлі помаранчевого кольору ІMEI 1: НОМЕР_1 , 3 сім-карткою НОМЕР_2 ; Power Bank марки «Energizer» із шнурком, які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , залишити в володінні останньої;
- мобільний телефон «Infinix» моделі «Х6836», у фіолетовому кольорі в захисному чохлі чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , з сім-карткою НОМЕР_5 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , залишити у володінні останнього;
- 2 банківські картки № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 , які зберігаються в камері схову речових доказів Шевченківського УП ГУНП в м. Києві - повернути їх власникам;
Роз'яснити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку визначеному ст. 376, 615 КПК України
Суддя ОСОБА_1