ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12139/25
провадження № 4-с/753/101/25
"24" червня 2025 р. м. Київ,
Суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., вивчивши скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про арешт майна,
06.06.2025 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про арешт майна, у якій вона просить визнати скасувати постанову про арешт майна від 14.11.2016 у виконавчому провадженні № 42297297.
До скарги додано клопотання про поновлення строку, яке обґрунтовано тим, що скаржниця дізналась про винесення оспорюваної постанови від 14.11.2016 лише після отримання відповіді на адвокатський запит її адвоката Янкового М.В. - 27.05.2025.
Вирішуючи питання прийняття скарги до розгляду, встановлено таке.
ОСОБА_1 оскаржує постанову державного виконавця про арешт майна, яка винесена 14.11.2016, тобто більше як вісім років тому.
У статті 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Заявник вважає, що процесуальний строк на подання цієї скарги не пропустила, оскільки дізналась про наявність постанови лише 27.05.2025.
Такі доводи заявника на увагу не заслуговують з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
Отже, за змістом цієї норми постанова державного виконавця про арешт майна надсилається сторонам виконавчого провадження простим поштовим відправленням.
Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 19 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Всупереч ч. 3 ст. 19 ЦПК України доказів неотримання простим поштовим відправленням оскаржуваної постанови заявник не надала.
У частині 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони виконавчого провадження мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.
Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується, зокрема, надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження.
Механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження визначений у Положенні про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 (далі - Положення).
Розділ VІI Положення регламентує доступ до автоматизована системи виконавчого провадження (далі - Система) та отримання інформації із Системи.
За приписами цього розділу доступ до інформації Системи сторонам виконавчого провадження забезпечується з використанням:
1) засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри через: вебпортал Міністерства юстиції України; Єдиний державний вебпортал електронних послуг в порядку, визначеному договором, укладеним між держателем Системи та держателем Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;
2) ідентифікатора для доступу до інформації про виконавче провадження, який зазначається в довідці про реєстрацію виконавчого документа та постанові про відкриття виконавчого провадження, через офіційний вебсайт Міністерства юстиції України.
Система забезпечує: можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації; доступ сторонам виконавчого провадження до документів виконавчого провадження.
Отже, ураховуючи права боржника у виконавчому провадженні та наведені приписи Положення ОСОБА_1 як боржник у виконавчому провадженні № 42297297 від дня його відкриття мала право на доступ до його документів в Автоматизованій системі виконавчого провадження.
Від дня винесення оскаржуваної постанови від 14.11.2016 минуло більше влсьми років.
Разом з цим, обґрунтованих причин поважності неможливості встановлення у Системі існування цієї постанови у скарзі не наведено та жодних доказів не приєднано.
Слід зауважити, що поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 466/948/19 зроблено висновок, що з'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
У частині 2 статті 121 ЦПК України визначено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Звернення до суду із скаргою на рішення приватного виконавця у відомому заявнику виконавчому провадженні більше як через вісім років від дня настання права на таке оскарження, за відсутності об'єктивних чинників, які не залежали від волі і поведінки заявника, вочевидь не можуть розцінюватись за критерієм «розумності».
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, черев відсутність достатніх і обґрунтованих підстав приймати до уваги доводи заявника про її обізнаність із винесенням оскаржуваної постанови лише 27.05.2025, скаргу ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.126, 260, 449 ЦПК України,
Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про арешт майна залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя М.О. Заставенко
Повний текст ухвали складено 24.06.2025.