Справа № 706/509/25
2/706/426/25
(заочне)
27 червня 2025 року м. Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Школьної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» через свого представника - Столітнього Михайла Миколайовича звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.10.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно - телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено в електронній формі Договір про надання споживчого кредиту № 7191846, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за Договором виконало та перерахувало відповідачу грошові кошти в сумі 10 000 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Відповідач, у свою чергу, кредит не повернув, проценти за користування ним не сплатив.
25.07.2024 ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників шляхом укладення Договору факторингу № 25.07/24-Ф, у тому числі до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 7191846. Сума відступленого боргу складається із 10 000 грн заборгованості за тілом кредиту та 18 308 грн заборгованості за відсотками, які розраховані первісним кредитором.
Прийнятим 25.11.2024 рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Оскільки станом на дату укладання Договору факторингу від 25.07.2024 № 25.07/24-Ф, строк дії Договору № 7191846 від 22.10.2023 не закінчився, тому новий кредитор в межах строку дії Договору за період із 25.07.2024 по 16.10.2024 (84 календарних дні) нарахував відповідачу проценти за користування кредитом за стандартною процентною ставкою в загальному розмірі 16 716 грн = 199 грн (10 000 грн * 1,99%) * 84 календарних дні.
З урахуванням наведених доводів, позивач просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за Договором в сумі 45 024 грн, яка складається із 10 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 18 308 грн заборгованості за процентами нарахованими первинним кредитором та 16 716 грн заборгованості за процентами, що нараховані позивачем після відступлення права вимоги, а також судові витрати.
Постановленою 29.04.2025 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду та витребувано у Акціонерного товариства комерційний банк «Універсал Банк» інформацію, що містить банківську таємницю, щодо емітування на ім'я відповідача банківської картки та зарахування на неї коштів.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в судові засідання не з'явився, у позовній заяві клопотав про розгляд справи за відсутності представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення по справі заочного рішення не заперечує.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення за місцем реєстрації судової кореспонденції, яка була повернута оператором поштового зв'язку у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання, суд розглядає справу за його відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Ухвалою Христинівського районного суду від 27.06.2025 постановлено провести заочний розгляд справи.
Дослідивши надані докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, суд дійшов таких висновків і такого рішення.
Судом встановлено, що 22.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно - телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено Договір про надання споживчого кредиту № 7191846 (далі по тексту - Договір № 7191846) (а.с. 12 - 16).
Договір № 7191846 укладений в електронній формі та підписаний відповідачем 22.10.2023 о 11:30:28 електронним підписом одноразовим ідентифікатором - С1073.
Відповідно до п. 1.2, 1.3, 1.4 Договору № 7191846 кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 10 000 грн строком на 360 днів, на умовах строковості, зворотності, платності, із періодичністю сплати процентів кожні 30 днів, а позичальник зобов'язався одержати та повернути кредит і сплатити проценти за користування ним в порядку та на умовах, визначених Договором, відповідно до графіку платежів.
Згідно з п. 1.5.1 Договору № 7191846 за користування кредитом сторони погодили процентну ставку, яка становить 1,99 % за кожен день користування кредитом.
За умовами п. 1.8 Договору орієнтована загальна вартість кредиту на дату його укладення за стандартною ставкою складає 81 640 грн та за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 80 147,50 грн.
Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).
Сторони також дійшли згоди, що позичальник здійснює платежі за Договором у розмірі та строки визначені цим Договором у такій черговості:
у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: - прострочені зобов'язання по процентах; - прострочені зобов'язання по кредиту(п.5.6.1.);
у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: - строкові зобов'язання по процентах; - строкові зобов'язання по кредиту (п.5.6.2.);
у третю чергу здійснюється сплата інших платежів за Договором (п.5.6.3).
Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту (Додаток №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 7191846 від 22.10.2023) дата видачі кредиту/дата платежу - 22.10.2023/23.10.2022, кількість днів у розрахунковому періоді 30/360, чиста сума кредиту/ сума платежу за розрахунковий період 80 147,50 грн, сума кредиту за договором 10 000 грн, проценти за користування кредитом 70 147,50 грн, реальна річна процентна ставка 19 652,26%, загальна вартість кредиту 80 147,50 грн (а.с. 17).
Досліджений судом Паспорт споживчого кредиту містить інформацію про кредитодавця, основні умови кредитування з урахування побажань споживача, відомості про порядок повернення кредиту, загальні витрати за кредитом тощо. Викладені у Паспорті споживчого кредиту умови відповідають погодженим сторонами положенням кредитного договору (а.с. 19 - 20).
Виданою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» довідкою за № 7/5474 від 29.07.2024 підтверджено перерахування 22.10.2023 первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» на картку позичальника НОМЕР_2 кредитних коштів в сумі 10 000 гривень (а.с. 82 - 83).
Належність картки № НОМЕР_3 ОСОБА_1 та зарахування на неї 22.10.2023 коштів в сумі 10 000 грн, підтверджено листом АТ «Універсал Банк» від 15.05.2025 за № БТ/Е-3935, що наданий на виконання ухвали суду про витребування доказів (а.с. 116).
25.07.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладений Договір факторингу №25.07./24-Ф, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна», як клієнт, передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактору, право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників (а.с. 86 - 90).
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід'ємною частиною договору.
Перехід від клієнта до фактора права вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2 та надходженням ціни продажу у повному обсязі.
Відповідно до Акту прийому-передачі реєстру боржників в електронному виді за Договором факторингу №25.07/24-Ф від 25.07.2024 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників (а.с. 93 на звороті).
Досліджені судом платіжні інструкції №5534 - №5537 від 29.07.2025 підтверджують, що позивач на виконання умов Договору факторингу № 25.07.24-Ф від 25.07.24 перерахував на рахунок ТОВ «Авентус Україна» обумовлені договором грошові кошти (а.с. 52 - 53).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №25.07.24-Ф від 25.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 7191846 у сумі заборгованості за тілом кредиту - 10 000 грн, заборгованості за відсотками 18 308 грн (а.с. 36).
25.02.2024 боржника через його електронну пошту повідомлено про відступлення права грошової вимоги за Договором № 7191846, про що свідчить наявне в матеріалах справи відповідне повідомлення (а.с. 21).
Дослідженням Рішення № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 суд встановив, що найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінено на - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (а.с. 76).
Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Вирішуючи юридичний спір між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та ОСОБА_1 суд встановив, що 22.10.2023 відповідач уклав з кредитором в особі ТОВ «Авентус Україна» Договір про споживчий кредит, умови якого передбачали обов'язок відповідача повернути кредитодавцю отримані в позику 10 000 гривень та сплатити проценти за користування ними. Факт отримання відповідачем грошових коштів за кредитним договором підтверджено наданими позивачем та витребуваними судом за його клопотанням доказами.
За приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас відповідач не надав суду доказів, які б спростовували факт укладення ним правочину та отримання за ним коштів. Доказів належного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за Договором № 7191846 від 22.10.2023 матеріали справи не містять.
Дослідженням розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 7191846 від 22.10.2023 суд з'ясував, що 22.10.2023 первісний кредитор ТОВ «Авентус Україна» надав відповідачу 10 000 гривень кредиту, а за період з 22.10.2023 по 22.01.2024 нарахував 18 308 грн процентів за користування кредитними коштами (а.с. 23 - 30).
Проценти первісним кредитодавцем нараховані відповідачу в межах строку кредитування та згідно погодженої сторонами процентної ставки - 1,99% в день.
Таким чином, суд вважає, що позивачем доведений факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами згідно з умовами Договору №7191846. При цьому, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання виконало і надало відповідачу в користування грошові кошти. Однак відповідач, отримавши кредит, свої обов'язки щодо його повернення у визначені строки та сплату процентів за користування ним, не виконав.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
З аналізу наведених норм та досліджених доказів суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за Договором № 71918465 від 22.10.2023 на підставі укладеного 25.04.2024 Договору факторингу №25.07./24-Ф.
Нарахування позивачем відповідачу процентів в сумі 16 716 грн за користування кредитними коштами за період із 25.07.2024 по 16.10.2024 здійснено в межах строку кредитування та відповідає умовам Договору факторингу №25.07.24-Ф від 25.07.2024.
Отже, зважаючи, що ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» право вимоги за Договором про споживчий кредит №71918465 від 22.10.2023, а відповідач доказів виконання у повній мірі своїх боргових зобов'язань за правочином не надав, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України позивачем надані докази, які підтверджують порушення умов договору, і відповідачем вони не спростовані.
Вирішуючи питання щодо компенсації позивачу витрат, пов'язаних з правовою допомогою, суд виходить із такого.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами частин першої п'ятої статті 137ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).
Звертаючись з позовною заявою до суду представник позивача Столітній М.М. зазначав про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зроблений висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Дослідженням наданих на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу доказів, суд встановив, що між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. укладений Договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с. 84 - 85). Повноваження адвоката підтверджені Ордером на надання правничої допомоги (а.с.18).
11.03.2025 сторони підписали заявку № 7519 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10.04.2024 про надання правової допомоги щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 7191846 від 22.10.2023 (а.с. 37)
Рахунок на оплату № 7519-10/04-2025 від 10.04.2025 містить перелік видів робіт (наданих послуг) адвокатом Столітнім М.М. на загальну суму 10 000 грн, серед яких: зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом первинної усної консультації та роз'яснення правових питань - 440 грн; дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи - 840 грн; аналіз чинного законодавства, судової практики - 440 грн; підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання - 840 грн; письмова юридична консультація - 840 грн; проведення заходів спрямованих на самостійне отримання адвокатом доказів - 840 грн; складення позовної заяви - 1 640 грн; складення та оформлення інших документів, у тому числі додатків до позову - 840 грн; складення клопотання про витребування доказів - 1 640 грн; представництво інтересів клієнта в суді - 1 640 грн (а.с. 22).
Відповідно до Акту №7519 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10.04.2025 згідно Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року загальна сума гонорару складає 10 000 грн. Акт містить види виконаних робіт, ідентичні видам робіт, що зазначені в рахунку на оплату (а.с. 35).
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 звернув увагу на те, що враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі N 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Дослідивши докази, надані представником позивача на підтвердження понесених витрат, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, обсяг досліджених доказів, зважаючи на те, що дана справа є справою незначної складності, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності сторін, наявність узгодженої та усталеної судової практики щодо вирішення спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу до 3 000 грн.
З урахуванням усіх наведених аргументів, що мають значення для вирішення цього правового питання, такий розмір, на думку суду, буде об'єктивним та справедливим.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422,40 грн суд стягує із відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280 - 284, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорам задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 7191846 від 22.10.2023 у розмірі 45 024 (сорок п'ять тисяч двадцять чотири) гривні, у тому числі: 10 000 гривень заборгованості за тілом кредиту, 18 308 гривень заборгованості за процентами, що нараховані первинним кредитодавцем, та 16 716 грн заборгованості за процентами, нарахованими позивачем.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп та 3 000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст судового рішення складено 27 червня 2025 року.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДОПОУ - 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Альона ШКОЛЬНА