Справа № 700/905/24
Провадження № 3/694/361/25
Іменем України
23.06.2025 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли із Черкаського апеляційного суду про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2024 року серії ЕПР 1 № 188846, 04.12.2024 о 23.15 год в смт. Лисянка по вул. Небесної Сотні, 62, водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шкода Октавія н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, нестійка хода, нечітка мова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та в медичному закладі відмовився під відеозапис з нагрудної боді-камери. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.5 ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що 04.12.2024 їхав додому та був зупинений працівниками поліції. Працівники поліції запропонували пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, він погодився, однак не на місці, а в медичному закладі. У медичному закладі йому знову надали прилад для проходження огляду, проте ОСОБА_1 наполягав на біологічному дослідженні шляхом відібрання зразків сечі або крові, у якому йому відмовили. Зазначив, що показникам приладу Драгер не довіряє, оскільки свідоцтва про повірку не надано. Окрім того, зауважив, що висновок щодо результатів медичного огляду не містить підпису лікаря, який проводив огляд, що є неналежним доказом у справі та нівелює наведену у ньому інформацію. Просив провадження закрити за відсутністю події та складу правопорушення, а також у зв'язку з порушенням порядку проведення освідування.
Адвокат Бондарчук Д.С. підтримав подане клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що підзахисному відмовлено у відібранні біологічних зразків (сечі і крові) з метою його освідування. Працівник поліції вказав черговому лікарю написати відмову від проходження огляду, хоча ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я. Лікар відмовилася відбирати біологічні зразки для визначення наявності/відсутності ознак алкогольного сп'яніння, наполягала на проходженні огляду на приладі Драгер. В результаті висновок щодо результатів медичного огляду не містить підпису лікаря, який проводив огляд, що є недопустимим. Крім того, протокол складався без підзахисного, не був забезпечений адвокат для надання правової допомоги. В матеріалах справи відсутній рапорт про повідомлення щодо керування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Підстави зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 невідомі. У зв'язку із значними недоліками під час складання протоколу про адміністративне правопорушення просить закрити провадження.
Запрошений в судове засідання поліцейський СПД № 2 старший сержант поліції Гладюк О. пояснив, що того дня був на чергуванні, екіпаж стояв біля райавтодору у смт. Лисянка, до них підійшов невідомий чоловік і повідомив, що ОСОБА_1 в приміщенні магазину вживає алкогольні напої. Поки вони розмовляли, автомобіль ОСОБА_1 вже був заведений, до авто сіли дитина та дружина. Зупинивши автомобіль, поліцейський повідомив про фіксацію правопорушення. Під час спілкування у ОСОБА_1 спостерігалися явні ознаки алкогольного сп'яніння, він сидів за кермом. Виклик через «102» не фіксували. ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці, однак він відмовився, оскільки не довіряє приладу Драгер. Приїхавши до медичного закладу, ОСОБА_1 знову відмовився проходити огляд, просив здати біологічні аналізи, але йому було відмовлено, оскільки це не ДТП. Протокол складався без ОСОБА_1 , тому що він покинув лікувальний заклад.
На запитання суду повідомив, що про порушення повідомив гр. ОСОБА_2 , на «102» фіксація здійснена по спрощеній схемі о 04:12.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, на основі повного, всебічного, об'єктивного й неупередженого дослідження й аналізу матеріалів, направлених правоохоронним органом, доводів та аргументів сторони захисту, приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
За змістом ст. 252 та ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст.283 КУпАП.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Склад правопорушення включає в себе ознаки, які об'єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивну сторону правопорушення; суб'єкт адміністративного правопорушення; суб'єктивну сторону правопорушення, і являють собою нерозривну єдність, наявність яких обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння.
Об'єктом правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і на річковому транспорті та маломірних судах.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, характеризується наявністю прямого умислу.
Суб'єктом правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є водії транспортних засобів.
При цьому, у випадку, коли хоча б один з елементів відсутній або ж не відповідає тим властивостям, що передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП, - указане діяння адміністративним проступком (правопорушенням) не являється.
Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП немає значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 188846 складеного 05.12.2024 о 00 год 41 хв, вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Процедура освідування чітко врегульована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України N 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_1 відмовився від освідування приладом Драгер, однак погоджувався пройти обстеження в медичному закладі.
З долученого відеозапису та матеріалів справи не вбачається складання та вручення водієві письмового направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, яке б могло слугувати фактом фіксації відмови ОСОБА_1 пройти огляд в найближчому медичному закладі.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп'яніння в Лисянській територіальній лікарні, де ОСОБА_1 наполягав на відібранні у нього біологічних зразків (сечі або крові) для визначення наявності, або відсутності обставин знаходження в стані алкогольного сп'яніння, не містить підпису лікаря ОСОБА_5 , яка проводила огляд ОСОБА_1 , що свідчить про неналежне оформлення даного документу, у зв'язку з чим суд не вважає його належним та допустимим доказом в цій справі.
При цьому ж суд зазначає, що в судове засідання викликалася як свідок для дачі пояснень лікар ОСОБА_5 , проте в зазначена особа до суду не з'явилася, письмових заяв, клопотань, пояснень не надавала.
Також матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановлено, що працівниками поліції не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Окрім того, факт зупинки водія не зафіксований на відеозаписі, наданому працівниками поліції.
Отримання повідомлення про вжиття ОСОБА_1 алкоголю в приміщенні магазину від перехожого ОСОБА_6 суд сприймає критично, оскільки дана обставина не зафіксована в наявних у справі документах, та стала відома суду з пояснень поліцейського в судовому засіданні.
Захисником Хоріщенка А.В. також надано суду відповідь Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 23.06.2025 №873 про те, що громадянин ОСОБА_2 згідно реєстру територіальної громади у с. Лисянка не зареєстрований.
Таким чином, обставини повідомлення про розпиття ОСОБА_1 алкоголю в приміщенні магазину гр. ОСОБА_7 суду не доведені, не підтверджені, окрім того, в матеріалах справи взагалі відсутня зазначена особа, не зафіксована її участь та роль у даній події.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складений з істотними порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, а тому не може бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
За змістом ст. 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний встановити ряд обставин: чи було вчинене адміністративне правопорушення, винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, при розгляді справи не встановлено фактичних даних на спростування доводів особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не було долучено будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зазначене є підставою для закриття провадження в справі за недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, висновок особи, яка склала протокол, є необґрунтованим належним чином, не доведений достатніми, допустимими та переконливими доказами, внаслідок чого протокол носить суб'єктивний характер.
Відтак, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що в силу п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
З огляду на викладене та керуючись ст. 130, ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, суд
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.Ю.Смовж