Справа № 571/1799/25
Провадження № 1-кс/571/261/2025
іменем України
27 червня 2025 року с-ще Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного-адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025181190000153 від 26.06.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Масевичі Рокитнівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта базова вища, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
Слідчий слідчого відділення відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_6 (далі слідчий), за погодженням із прокурором Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 (далі прокурор), звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, з визначенням розміру застави.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, 26 червня 2025 року о 06:55 год. зі служби 102 надійшло повідомлення працівника ДПСУ, що 26.06.2025 на блокпосту неподалік с.Хміль Сарненського району Рівненської області, реалізовуючи оперативну інформацію, оперативно-розшуковим підрозділом було зупинено сідловий тягач «DAF», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 із причепом, під керуванням гр. України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який приховано під сидінням перевозив громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , який мав намір незаконно перетнути державний кордон і в подальшому за цю послугу сплатив грошову винагороду гр. ОСОБА_4 ..
На виконання вимог ст. 214 КПК України 26.06.2025 відомості про кримінальне правопорушення за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025181190000153, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України та розпочато досудове розслідування.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан та, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану, чоловікам - громадянам України віком від 18 до 60 років, а також жінкам - військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за попередньою змовою із не встановленою в ході досудового розслідування групою осіб, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливий мотив і мету, направлені на отримання грошової винагороди, організували та сприяли у незаконному перетині через державний кордон України громадянина України призовного віку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за грошову винагороду.
Так, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із не встановленою в ході досудового розслідування групою осіб, усвідомлюючи існування обмежень щодо виїзду за кордон громадян України чоловічої статі призовного віку на період дії воєнного стану, вирішили спільно вчинити дії, спрямовані на сприяння незаконному переправленні особи через державний кордон України шляхом порад, вказівок, наданням засобів та усуненням перешкод, а саме: розробкою маршруту та доставленням (довезенням) особи до державного кордону на ділянці поза межами пункту пропуску через державний кордон та пункт контролю, в об'їзд встановлених постів Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Державної прикордонної служби України та Національної поліції України та вказівкою місця ділянки кордону, придатною для перетину.
В подальшому, за вказівкою невстановлених в ході досудового розслідування осіб, 25.06.2025 в обідню пору доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 прибув до селища Рокитне Сарненського району Рівненської області та заселився в готелі «Затишок», що по вул. Жовтнева, 25б, в с. Рокитне Сарненського району Рівненської області.
26.06.2025 приблизно о 04 год. 35 хв., за попередньою вказівкою невстановлених в ході досудового розслідування осіб, ОСОБА_7 вийшов з готелю, де на вул. Жовтневій в с. Рокитне Сарненського району Рівненської області біля залізничного переїзду сів до салону сідлового тягача вантажного-с «DAF XF380», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 із загальним напівпричепом н/пр-бортовим-е «PACTON» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 , де останній отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 400,00 (чотириста) доларів США за сприяння, вказівок, надання засобів та усунення перешкод щодо незаконного переправлення його через державний кордон України з республікою Білорусь.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , керуючи вище вказаним транспортним засобом з причепом, розпочав рух в напрямку до с. Старе Село, Сарненського району Рівненської області, де 26.06.2025 приблизно о 06 год. 55 хв., при наданні ним послуг з перевезення ОСОБА_7 , який мав намір незаконно перетнути кордон України з республікою Білорусь за грошову винагороду за сприянням ОСОБА_4 та невстановлених в ході досудового розслідування осіб, був зупинений на території стаціонарного блок-посту № 48, що розташований між с. Блажове та с. Хміль Сарненського району Рівненської області, та виявлений працівниками правоохоронних органів.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме сприянні порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод в незаконному переправленні особи через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
На підставі зібраних матеріалів, 26.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами.
Слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:
- може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України);
- може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України);
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).
Обставини, що свідчать про можливість настання ризиків слідчий вказує те, що кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжких, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Крім того, місце вчинення дій, в яких підозрюється ОСОБА_4 , є прикордонною територією, межує з територією республіки Білорусь. Також наявні в органу досудового розслідування відомості дозволяють обґрунтовано припустити, що ОСОБА_4 попередньо аналізував місцевість на предмет розміщення пунктів контролю Державної прикордонної служби, Національної поліції України, руху мобільних груп та підрозділів, чергових добових нарядів, ландшафту, який є придатним для перетину державного кордону України та республіки Білорусь. Зазначене дозволяє обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 може покинути підконтрольну територію України та переховуватись за її межами. Більш того, останній має право виїзду за кордон. У зв'язку з цим, беручи до уваги суспільну небезпеку вчиненого діяння, тяжкість злочину ( ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину), застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для того, щоб запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання ним покладених на нього обов'язків.
Також, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, з метою ухилення від відповідальності за вчинення тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , який в подальшому може змінити свої показання під впливом умовлянь та погроз останнього. Крім того, з метою уникнення кримінальної відповідальності може домовитись з особами, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, про спільну модель поведінки або здійснення ними впливу на свідків. При цьому, ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у чиненні кримінального правопорушення, пов'язаного із незаконним переправленням через державний кордон України, що дозволяє припустити, що останній, маючи при цьому відповідні знайомства та злочинні зв'язки, й надалі може незаконно переправляти осіб до республіки Білорусь, а тому перебуваючи на волі останній може продовжувати вчиняти аналогічні чи інші кримінальні правопорушення.
Просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів та визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240,00 гривень.
Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримав, посилаючись на обставини викладені у ньому та доповнив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні зазначеного злочину, а інші менш суворі запобіжні заходи не забезпечать можливості уникнення ризиків, наведених у клопотанні. Просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, відповідно до ст.183 КПК України, а у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 повідомив суду, що на прохання ОСОБА_8 погодився підвезти до кордону невідомого чоловіка, за що останній мав йому заплатити 400 евро. Знав, що той хоче перейти кордон незаконно, однак, йому потрібні гроші на навчання, тому погодився на такий вчинок. Негативно оцінює свій вчинок, визнає свою провину та щиро розкаюється. Просив застосувати до нього домашній арешт та запевняє, що більше такого не повториться.
Захисник підозрюваного-адвокат ОСОБА_5 зазначив, що наведені у клопотанні ризики ґрунтуються на припущеннях. Підозрюваний ОСОБА_4 визнає свою провину, щиро розкаюється у вчиненому. Він дав послідовні показання про обставини події та вказав на особу, яка спонукала його до такого вчинку. Підозрюваний має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався. Підозрюваний проживає з матір'ю та сестрою, мати є інвалідом 3 групи по ЧАЕС. Вважає, що більш м'який запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного. Просить відмовити у клопотанні слідчого та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання, суд прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні слідчого відділення відділення поліції №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12025181190000153 від 26.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
26 червня 2025 року о 09 год. 10 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
26 червня 2025 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини справи.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
При вирішенні клопотання суд приймає до уваги, що підозрюваний проживає у районі, який межує з республікою Білорусь, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення пов'язаного з незаконним переправленням осіб за кордон, що кримінальне правопорушення вчинено групою осіб та з корисливих мотивів.
Суд погоджується з доводами прокурора, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України»).
Разом з тим, сама по собі тяжкість кримінальних правопорушень не може бути підставою для тримання особи під вартою, що слідує із усталеної практики Європейського суду з прав людини. Оцінка ризику переховування від органів досудового розслідування та суду має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику, або вказати, що втеча маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватись в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення Бакчиєв проти Молдови).
Також, на думку суду, є передчасний висновок про наявність ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки слідчим у клопотанні не наведено достатніх та обґрунтованих доказів про необхідність ОСОБА_4 чинити на них будь-який вплив чи схиляти до дачі неправдивих показань.
Підозрюваний ОСОБА_4 визнав свою провину у кримінальному правопорушенні, в якому підозрюється, дав викривальні показання, вказав на особу, яка спонукала його до вчинення вказаного кримінального правопорушення та видав грошові кошти (400 євро), які отримав від свідка ОСОБА_7 , що вказує на сприяння у розкритті даного кримінального правопорушення.
Поряд з цим, в матеріалах клопотання відсутні докази у підтвердження того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Вказані ризики ґрунтуються на припущеннях.
Під час розгляду клопотання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, проживає з матір'ю та сестрою, за місцем проживання характеризується позитивно, користується повагою серед сусідів та жителів села, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
На переконання суду, стороною обвинувачення не наведено переконливих доказів у підтвердження того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
За таких обставин суд вважає, що процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4 може бути дотримана із застосуванням до нього менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Відповідно ст.181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя вважає, що забезпечити належну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а в разі недотримання ним умов такого запобіжного заходу, орган досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обгрунтування клопотання.
Зважаючи на обставини, встановлені у судовому засіданні, вагомість наявних доказів, що вказують на обґрунтовану підозру вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим, даних про особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявності постійного місця проживання, обставин досудового розслідування, та беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням декількох обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176-178,181,184,193,194,196,309 КПК України,
У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 Сарненського районного відділу поліції головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 -відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк два місяці, тобто до 26 серпня 2025 року, з покладенням на підозрюваного обов'язків:
-цілодобово не відлучатися з місця постійного проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора;
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора;
-повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
-утриматися від спілкування із свідком ОСОБА_7 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Ухвала діє до 26 серпня 2025 року включно.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворіший запобіжний захід.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покладається на слідчого у провадженні якого перебуває дане кримінальне правадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено о 09.20 год. 30.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1