Справа №569/7082/244
25 червня 2025 року місто Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Швед Н.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав, -
22 квітня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 березня 2025 року у справі №569/7082/24 та призначити справу до розгляду.
Заявник звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що дізнався про винесене заочне рішення тільки 23.03.2025 року за допомогою застосунку «ДІЯ». 02.04.2025 року я отримав копію вищевказаного рішення суду в самому суді, данні про, що мають бути у матеріалах самої справи. На його погляд позивач не зазначила жодних поважних причин обставин, підстав та доказів для позбавлення мене батьківських прав, що давало мені можливість заперечувати заявлену вимогу про позбавлення мене батьківських прав на сина ОСОБА_3 . Вважає викладені у позовній заяві вимоги не справедливими і не обґрунтованими, бажав брати участь у розгляді справи особисто про те, був позбавлений цього з причин, що не залежали від моєї волі.
Так, розгляд справи відбувся 18.03.2025 року у його відсутність. Він бажав взяти участь у розгляді справи і скористатися своїм правом виступити у судовому засіданні, щоб довести, що він є батьком і в силу своїх можливостей, виконує покладені на нього законом обов'язки батька. Про те, не з'явився на розгляд суду з поважної причини, бо будучи військовослужбовцем у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою форми 5 від 18.11.2024 року, копія якої додається, знаходився у службовому відрядженні, умови якого позбавляли мене фізичної можливості, як повідомити про це суд так і клопотати про відкладення розгляд справи. Зокрема, на підстав наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.12.2024 року №274 та бойового розпорядження від 13.12.2024 року, мене, спільно з іншими військовослужбовцями, було несподівано для мене відряджено до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в розпорядження командування іншої військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 з 16.12.2024 року для виконання бойових завдань у складі угрупування військ, в зоні відповідальності яких ведуться активні бойові дії. Копія витягу з наказу додається. Повернувся з відрядження я лише 31.03.2025 року, що підтверджується витягом з наказу №74 від 31.03.2025 року та посвідченням про відрядження №1270 від 16.12.2024 року, копії яких додаються, а оригінали є у військовій частині. Це відрядження припало на час розгляду справи у якій і було прийняте заочне рішення, яке я бажаю, щоб суд переглянув, з урахуванням моєї позиції, аргументів і доказів, які я не встиг подати.
Вищевказані обставини безпосередньої моєї участі в зоні активних бойових дій на момент розгляду справи, позбавили мене реальної можливості взяти участь у розгляді справи, що дає мені підстави клопотати перед судом першої інстанції переглянути винесене, 18.03.2025 року заочне рішення. Таким чином ці докази свідчать про те, що він не взяв участі у розгляді справи виключно з поважної причини, яка не залежала від його волі, а в умовах бойових дій, в яких він перебував, позбавляли його можливості повідомити про це суд. Разом із тим, бажаю щоб суд прийняв до уваги та дослідив ще один письмовий доказ того, що станом на 10.04.2025 року за мною відсутня заборгованість зі сплати аліментів на дітей, у т.ч. на сина ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав на якого існує спір. Цей факт доводиться розрахунком заборгованості, зробленому відділом виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління МЮ України за №85225 від 10.04.2025 року, копія якого додається. Цей доказ не міг бути поданий раніше, бо був створений лише 10.04.2025 року за його завою, яку він зміг подати виключно за умов прибуття з службового відрядження. Він вважає, що цей доказ, на який посилається , має істотне значення для справи бо доводить факт виконання мною частини покладеного на мене обов'язку батька. Ці відрядження потенційно можна було передбачити з урахуванням особливостей застосування таких заходів до інших військовослужбовців нашої військової частини і саме тому в грудні 2024 року він ініціював клопотання перед судом про зупинення розгляду справи в чому йому було відмовлено. Приймаючи рішення про позбавлення його батьківських прав, суд врахував довідку з ДВС від 08.04.2024 року про те, що за мною рахується борг по сплаті аліментів в сумі 82040.54 грн., відсутність якого спростовується поданим ним довідкою (розрахунком) від 10.04.2025 року. Це свідчить, що він, як батько, виконує в повній мірі один із покладених на мене обов'язків по утриманню сина ОСОБА_3 . За ним залишається не в повній мірі виконаний обов'язок по його вихованню про те, він ніколи не відмовлявся від участі у вихованні сина. Він неодноразово висловлював бажання брати участь у його житті, але мав труднощі у спілкуванні з позивачкою, через конфліктні і токсичні стосунки із нею. Саме вона фактично перешкоджала моєму спілкуванню з дитиною про, що мною зазначалося перед органом опіки та піклування, який не вжив жодного заходу направленого на усунення цієї перешкоди. Наявність його усної заяви про це, навіть та етапі підготовки письмового висновку до суду, не перешкоджав їм, діючи в інтересах дитини організувати хоча б засідання комісії з цього приводу, незважаючи на те, що ним не було подану таку заяву письмово про, що мені не було достеменно роз'яснено. Відсутність звернень до суду щодо усунення перешкод не свідчить про небажання спілкуватися. Він неодноразово намагався налагодити контакт із сином, але безуспішно. Він не ухилявся від сплати аліментів. Борг утворився у складний період часу, через хворобу та воєнний стан. Проте з 27.12.2022 року, я отримав стабільну роботу, сплачую аліменти регулярно. На даний час, обставина перебування його на військовій службі в Збройних силах України, створило умови, що більшу частину свого життєвого часу він перебуває на службі, на територіях де майже немає зв'язку і дотримуються умов режимного об'єкту, що позбавляє мені змоги мати вихідний вільний день, щоб присвятити його сину і взяти активну участь у його вихованні. Насправді він цікавиться його успіхами. Слідкує за його життєдіяльністю у соціальних мережах і він йому не байдужий. Він сподівається, що у більш зрілому підлітковому віці, він сам буде потребувати батьківської поради, спілкування та підтримки, яку на будь-якому його життєвому шляху зможу надати. А поки бачить з його боку активний супротив елементарному спілкуванню, прикладом чого є те, що при зустрічі він зі мною навіть не привітався. Продовжує виконувати обов'язок батька по утриманню сина, зрозумів наслідки своєї бездіяльності на якомусь етапі життя та всіляко намагається усунути їх. Має бажання приймати участь у вихованні сина. А вина у тому, що він із ним не спілкується є обох батьків. Він бажає, щоб суд належним чином, з урахуванням його поведінки, характеристики та позиції дослідив і переглянув докази, які підтверджують його участь у житті дитини (довідки про місце роботи, характеристики з місця роботи, відрахування аліментів, характеристика за місцем проживання). Також ті обставини, що всі засоби зв'язку між ним та сином були заблоковані. Вважає висновок органу опіки має рекомендаційний характер та не є обов'язковим для суду. Крім того вказаний висновок не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказам, які б свідчили про свідоме нехтування ним своїми обов'язками та які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення його батьківських прав. Надані позивачем до суду докази не свідчать про злісне ухилення ним від виховання дитини, свідоме нехтування батьківськими обов'язками, його винну поведінку щодо дитини. Він проходив службу на окупованій території України, і цей факт позивач не оспорювала, що об'єктивно ускладнює спілкування та участь у вихованні сина.
У зв'язку з цим, вважає, що заочне суду рішення підлягає перегляду для реалізації його права, наданого процесуальним законодавством України, яке охороняється Конституцією та положеннями Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка ратифікована Україною в законному порядку, що надає право людині на справедливий судовий розгляд і законний захист прав. Враховуючи, що його не було повідомлено належним чином про розгляд даної цивільної справи, він був позбавлений можливості подавати докази та заперечувати, а тому вважаю, що є підстава для перегляду заочного рішення.
Ухвалою суду від 23 квітня 2025 року прийнято до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, судове засідання призначено на 12 травня 2025 року з повідомленням (викликом) сторін.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав вимоги заяви про перегляд заочного рішення, просив її задовольнити, заочне рішення скасувати.
Позивач та представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення, зазначили, що відповідач не бере ніякої участі у вихованні дитини з 2017 року, не спілкується з сином тривалий час, не проявляє ініціативи для зустрічі з ним, не піклується про нього, аліменти не платив, з днем народження сина не вітає. Дитина взагалі не спілкується з батьком. Вважають відсутні підстави для перегляду заочного рішення, так як змін ніяких з боку відповідача не буде по відношенню до сина.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської радив судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Рішенням Рівненського міського суду від 18 березня 2025 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав - задоволено повністю. Позбавлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягунто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з"явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.3 ч.2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причини неподання відзиву, і докази про це.
Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об"єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Водночас, з"ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має подати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному рішенню повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
У відповідності до ч.3 ст.287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
У своїй заяві про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_7 зазначає, що не отримував повісток про виклик до суду, належним чином не було його повідомлено про розгляд даної справи оскільки перебував у відрядженні в зоні активних бойових дій.
Істотними обставинами, на які посилається ОСОБА_2 у своїй заяві про перегляд заочного рішення, заявник зазначає те, що не згідний із позбавленням батьківських прав відносно його сина, так, як заборгованість по аліментах відсутня, на даний час перебуває на військовій службі в Збройних силах України, що об'єктивно ускладнює спілкування та участь у вихованні сина.
Відповідно до ч. 7 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.
Заявником до заяви про перегляд заочного рішення додано: копію витягу із наказу Міністерства оборони України № 74 від 31.03.2025 року, що прибули та приступили до виконання службових обов'язків з відрядження у військову частину НОМЕР_3 АДРЕСА_2 , копію витягу із наказу Міністерства оборони України № 274 від 14.12.2024, що вибули у відрядження, копію посвідчення про відрядження №1270 від 16 грудня 2024 до мм. Карлівка, Полтавська область, копію довідки від 18.11.2024 військової частини НОМЕР_1 , що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі, копію розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП №55442733 від 10.04.2025 про відсутність заборгованості.
Як встановлено із матеріалів справи 29 травня 2024 відповідач ОСОБА_2 отримав позовну заяву з додатками та ухвалу про відкриття провадження, 17 червня 2024 року подав відзив на позовну заяву, 19.07.2024 року подав клопотання про відкладення розгляду справи, 06.08.2024 року подав заяву про зупинення провадження по справі, 03 грудня 2024 року подавав повторно заяву про зупинення провадження у справі, довідкою про доставку повідомлення у додаток Viber сформованою 07.02.2025 відповідачу ОСОБА_2 досталено на судове засідання призначене на 18 березня 2025 року, доставлено 07.02.2025 року, що свідчить про те, що відповідач знав, що перебуває дана справа на розгляді в Рівненському міському суді. Відповідач міг скористатися правовою допомогою.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Оскільки судом не встановлено сукупності умов скасування заочного рішення, передбачених ст.288 ЦПК України, суд вважає за необхідне заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.260,287,353 ЦПК України , суд-
Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 25 червня 2025 року.
Суддя -