Справа № 569/7200/25
17 червня 2025 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді Панас О.В.
при секретарі судового засідання Алексейчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за позовом Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, -
У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Просять стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради суму надміру виплачених (у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам) коштів у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. . та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
До початку судового засідання представник позивача Щербяк О.О., яка діє згідно довіреності від 19.09.2024 подала до суду письмову заяву (№36369/25-вх. від 17.06.2025) про розгляд справи без участі представника позивача, заявлені позовні вимоги повністю підтримує та просить суд їх задовольнити.
В судове засідання відповідачка ОСОБА_1 повторно не з'явилася. Про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином рекомендованою кореспонденцією, яка повернута до суду 16.06.2025 із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. З заявою про розгляд справи в її відсутність не зверталася, причину неявки суду не повідомила. Письмового відзиву на позов не подала.
Згідно з п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судових повісток є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За наведених обставин, суд вважає, що відповідач у належний спосіб була повідомлена про дату судового засідання 17.06.2025 р., а тому у відповідності до ч.1ст.223 ЦПК можливо розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі матеріалів з ухваленням заочного рішення відповідно до ст.ст. 280 - 282 ЦПК України, проти чого представник позивача заперечень не подала.
Ухвалою суду від 14.04.2025 р. прийнято позовну заяву ДСП Рівненської міської ради до розгляду, відкрите спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи з викликом сторін Дослідивши надані докази, та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Судом встановлено, що до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради 25.06.2024 року повторно звернулася ОСОБА_2 з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі ВПО) до якої було включено неповнолітню дитину ОСОБА_3 . Відповідачу було призначено та виплачено допомогу ВПО, за період з 01.06.2024 року по 30.09.2024 року, відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо перемішеним особам, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо перемішеним особам»(далі - Порядок №332) та враховуючи Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначені Законом України від 20.10.2014№1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі Закон №1706-VII). Згідно довідки № 5612-5003338328 від 25.06.2024 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та фактичне місце проживання АДРЕСА_2 . Станом на дату звернення з позовом квітень 2025 року, відповідач з обліку, як внутрішньо- переміщена особа знята самостійно, з використанням мобільного додатка Порталу Дія, відповідно до витягу з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб про перебування на обліку.
Згідно з пунктом 3 Порядку №332 допомога ВІЮ надається щомісячно з місяця звернення включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Сдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;для інших осіб - 2000 гривень. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням. Відповідно до призначення по особовій справі №628309, ОСОБА_4 призначено допомогу ВПО з 01.06.2024 року в розмірі 5000грн., щомісячно, що підтверджується рішеннями від 01.07.2024 року та випискою електронної особової справи №1430904125. Абзацом першим пункту 6 Порядку № 332. передбачено, що в разі, якщо отримувач допомоги виїхав на тимчасове місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд, він зобов'язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення. В результаті проведеної верифікації від 26.09.2024 року, наданої Мінфіном, відповідно до Закону Україно «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» , було виявлено, що відповідач будучи проінформованою про умови не призначення вищезазначеної допомоги не повідомила Департамент про зміну місця проживання протягом 10 днів, що призвело до надмірної виплати коштів допомоги ВПО. Для уточнення даних верифікації, спеціалістами Департаменту подано запит до Державної прикордонної служби України, яка підтвердила дані верифікації , а саме, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.06.2024 року виїхала з України через пункт пропуску Шегині, разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не повернулася в Україну понад 30 днів. Отже з 01.08.2024 року відповідач не мала права на отримання допомоги ВПО, згідно пункту 6 Порядку № 332 та неправомірно отримала вищезазначену допомогу за період з 01.08.2024 по 30.09.2024 року в розмірі (3000+2000)*2=10000( десять тисяч) грн. 00 коп. Виплату допомоги на проживання ВПО припинено за результатами проведеної верифікації з 01.10.2024 р. У листі №08-1884 від 08.11.2024 року, надісланому на адресу вказану в заяві для листування, відповідача повідомлено про підстави та терміни повернення надміру виплачених коштів. Однак коштів Відповідач не повернула.
Отримання від держави допомоги на проживання на підставі Порядку №332 пов'язане з відповідністю особи певним умовам, а також покладає на особу необхідність виконання певних обов'язків, а саме повідомлення про відмову від допомоги у зв'язку з виїздом на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебування за кордоном більш як 30 календарних днів . Листом вимогою за №08-01-945/25 від 27.02.2025 року, направленим на електронну адресу зазначену в заяві, відповідача повідомлено, що в результаті верифікації виявлено, що не має правових підстав на отримання допомоги внутрішньо-переміщеним особам, а також про переплату, яка виникла, у зв'язку з тим, що втрачено право на отримання виплати з 01.08.2024 року. Однак кошти відповідачем не повернено.
З дослідженої в судом розписки вбачається, що ОСОБА_1 у разі неправомірного або повторного отримання нею допомоги на проживання, зобов'язується повернути добровільно за певний період суми виплаченої допомоги відповідно у терміни визначені органом соціального захисту населення, що відповідає чинному законодавству.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормамиглави 83 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті допомоги, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
За змістом зазначеної норми, допомога, в даному випадку допомога переміщеним особам на проживання, не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача.
Аналіз положень ст.1215 ЦК України дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою допомога не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Таким чином, повернення надмірно виплаченої суми щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначеної суми у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Отже, відповідач знала про обставини, що можуть вплинути на отримання щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та не повідомила позивача про них, що є зловживанням з її боку.
Відповідно до п.11 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 №332 «Деякі виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені позовні вимог знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачкою, яка в судове засідання повторно не з'явилась, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавала, письмовий відзив на позов не надходив, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.
Оскільки при подачі позову до суду представником позивача було сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн. згідно платіжної інструкції № 149 від 10.04.2025, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради суму надміру виплачених (у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам) коштів у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. на рахунок: UA578201720355109015000046106, МФО 820172, ЄДРПОУ 03195441 в ДКСУ в м.Києві.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. на рахунок UA498201720344230047000046106, МФО 820172, ЄДРПОУ 03195441 в ДКСУ в м.Києві.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач: Департамент соціальної політики Рівненської міської ради,місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Соборна, 12, код ЄДРПОУ 03195441. Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення виготовлено 20.06.2025
Суддя О.В.Панас