Справа № 565/1152/25
Провадження № 3/565/389/25
30 червня 2025 року м.Вараш
Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Бренчук Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України,
- за ч.1 ст.130 КУпАП,
05 травня 2025 року, о 16 год. 56 хв., ОСОБА_1 в м. Вараш по м-ну Будівельників, буд.5/1, керував електросамокатом, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами, які повернулися до суду із відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», не з'явився, причини неявки суд не повідомив.
Згідно з ч.2 ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №332267 від 05 травня 2025 року слідує, що протокол складався в присутності ОСОБА_1 , який відмовився надати письмові пояснення, при цьому, ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд зазначених протоколів в Вараському міському суді Рівненської області.
Зважаючи на вищевикладене, суд розцінює неявку ОСОБА_1 до суду для розгляду протоколу виключно як спробу уникнути відповідальності за правопорушення шляхом затягування розгляду справи та строків притягнення до адміністративної відповідальності, тому вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши та проаналізувавши протокол про адміністративне правопорушення та інші письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п.1.10 Правил дорожнього руху зазначено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №127/5920/22 використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Коли електросамокат служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.
Відтак ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №332267 від 05 травня 2025 року підтверджується, що ОСОБА_1 05 травня 2025 року о 16 год. 56 хв. в м. Вараш по м-ну Будівельників, буд.5/1, керував електросамокатом, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.
Протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, суть адміністративного правопорушення відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
З акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів убачається, що у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. В графі «Результати огляду на стан сп'яніння» зазначено «не проводився», в графі «З результатами згоден» вказано « ОСОБА_1 відмова».
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 травня 2025 року, у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.
Судом досліджено диск з відеозаписами, який долучено до матеріалів справи.
На відеозаписах зафіксовано, що працівник поліції, виявивши явні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , який керував електросамокатом, пропонує останньому пройти освідчення для визначення стану алкогольного сп'яніння. На таку пропозицію поліцейського ОСОБА_1 відмовився, як і від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі. На запитання поліцейського чи вживали алкогольні напої, відповів «так, вживав». Поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 , що за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачена адміністративна відповідальність. Також ОСОБА_1 було повідомлено, що за фактом відмови від проходження огляду відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Водій від надання пояснень та проставлення підпису у протоколі про адміністративне правопорушення відмовився.
На вказаних відеозаписах не зафіксовано вчинення поліцейськими, щодо ОСОБА_1 протиправних дій, зокрема застосування фізичного, психологічного насильства чи примусу до вчинення (невчинення) будь-яких дій.
Об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп'яніння судом не встановлено.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У судовому засіданні достатньо переконливими доказами встановлений факт, що 05 травня 2025 року о 16 год. 56 хв. ОСОБА_1 в м. Вараш по м-ну Будівельників, буд.5/1, керував електросамокатом, з ознаками алкогольного сп'яніння та факт відмови останнього від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Наявні у матеріалах справи докази, повністю підтверджують доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого діяння, особу порушника, зважаючи на ступінь суспільної шкідливості проступку, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.130, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд.
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Г.В.Бренчук