Справа № 211/2808/25
Провадження № 2-о/211/83/25
30 червня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді -Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бірж Д.В.,
заявника - ОСОБА_1 , представника заявника - Мартинової Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
встановив:
адвокат Мартинова Н.Ю.від імені та в інтересах заявника ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту,що має юридичне значення, та просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем - матір'ю ОСОБА_2 , до часу її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . За життя ОСОБА_2 на праві приватної власності належала квартира загальною площею 34,2 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м., яка складається з 1 кімнати, розташована на 2 поверсі дев'ятиповерхового будинку та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 01.02.2003. За життя мати заявника ОСОБА_2 проживала разом із донькою за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 доглядала за матір'ю, лікувала її та здійснювала поховання. Факт того, що заявник проживала разом із матір'ю з січня 2018 року і до її смерті підтверджується Актом про фактичне проживання від 17.03.2025, посвідченого інженером ТОВ «СІТІ СЕРВІС-КР». 05.02.2025 ОСОБА_1 звернулась до Сьомої криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно. Однак, постановою державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори від 05.02.2025 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з тим, що спадкоємцем був пропущений 6-місячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Запропоновано заявнику, відповідно до ст. 16 ЦПК України та ст. 4 ЦПК України, звернутися до відповідного суду для встановлення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , або факту постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини. У зв'язку з тим, що єдиною можливістю довести своє право на спадщину є звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання разом з матір'ю до дня смерті останньої.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.04.2025 прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами окремого провадження.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Мартинова Н.Ю., кожна окремо, заявлені вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити заяву.
Допитана в якості свідка ОСОБА_4 суду пояснила, що ОСОБА_2 та її доньку ОСОБА_1 знає давно, вона їх сусідка по мікрорайону ОСОБА_5 . Заявник мешкала разом з матір'ю, доглядала за нею. Інших дітей у померлої не було.
Представник заінтересованої особи - виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, Карповська Н.О. скерувала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи,не заперечували проти задоволення заяви, просила ухвалити рішення на розсуд суду.
Вислухавши заявника та її представника, свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог, виходячи з наступних мотивів.
За нормою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.
Таким чином, заявник скористалася своїм правом на звернення до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та надала про це відповідні докази.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати заявника ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Департаментом адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради від 22.08.2023, про що зроблено відповідний актовий запис № 1669 (а.с.11 - копія свідоцтва про смерть, а.с. 12 - копія лікарського свідоцтва про смерть).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала померлій на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 01.02.2003, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Літвіновою І.І., запис нотаріального реєстру № 696 (а.с. 13 - копія договору, а.с. 14 - копія витягу).
Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.02.1976 та з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 28.02.2025, заявник є рідною донькою ОСОБА_2 (а.с. 9 - витяг, а.с. 10 - копія свідоцтва про народження,), тому в силу статті 1261 ЦК України має право на спадкування після смерті своєї матері, як спадкоємець першої черги за законом.
Крім того, матеріалами спадкової справи № 43/2025, витребуваної за ухвалою суду, заявник є єдиним спадкоємцем першої черги (а.с. 31-48).
Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно з частиною 1статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Заявник звернулася до держаного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О.В. із заявою про прийняття спадщини, однак, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.02.2025 державний нотаріус відмовила заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , оскільки спадкоємцем був пропущений 6-місячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Запропоновано заявнику, відповідно до ст. 16 ЦПК України та ст. 4 ЦПК України, звернутися до відповідного суду для встановлення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , або факту постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини (а.с. 22 - копія постанови).
Відповідно до копії паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1 , остання в період з 10.06.2003 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 7, 8).
Однак, Актом про фактичне проживання особи від 17.03.2025, засвідченого майстром інженером ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» Запорожець М.О., встановлено, що ОСОБА_1 з січня 2018 року по серпень 2023 року постійно мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_2 (а.с. 21).
Вказаний факт також підтверджується показами свідка, допитаного у судовому засіданні від присягою, ОСОБА_4 .
Заявник вважала, що спадщину прийняла в порядку частини 3 статті 1268 ЦК України, бо постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, але звернувшись до нотаріальної контори, для оформлення своїх спадкових прав, отримала відмову та роз'яснення, в якому зазначено, що її заява щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, надійшла після спливу 6-ти місячного строку, встановленого статтею 1273 ЦК України, в зв'язку з чим їй було рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з частиною 1статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї.
Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
У пункті 23 Постанови №7 від 30.05.2007«Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Також передбачено, що відповідно до частини 1статті 315 ЦПК України суд в праві розглядати справи про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Судом у судовому засіданні встановлено те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім'єю, вели спільне господарство разом з донькою ОСОБА_1 . Отже, в силу частини 3 статті 1268 ЦК України, заявник вважається такою, що прийняла спадщину після смерті матері.
Суд вважає, що встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини має для заявника юридичне значення, а саме право на прийняття спадщини після смерті матері, оскільки вона в інший спосіб не може реалізувати своє право на прийняття спадщини.
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 293, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем - матір'ю ОСОБА_2 , до часу її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: С. В. Ткаченко