Справа № 209/4378/25
Провадження № 3/209/890/25
Іменем України
24 червня 2025 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області Шендрик К.Л., за участі представника ОСОБА_1 - адвоката Серебрякова Е.С., розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП судом не встановлений, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
30 травня 2025 року о 23.00 годині на пр-ті Металургів, 40 в м. Кам'янському ОСОБА_1 , в порушення п. 2.9.а ПДР України, керував транспортним засобом Mitsubishi Pajero, р.н. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Водій пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Драгер, результат тесту 0,86 проміле, тест № 2214.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Серебряков Е.С. подав до суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, у яких зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» 3810. Однак з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що працівником поліції використовувався зовсім інший газоаналізатор алкотестер «Драгер» 6810. Також зазначив, що оскільки ОСОБА_1 перебував у тверезому стані працівниками поліції посвідчення водія не вилучалось та він не був відсторонений від подальшого керування транспортним засобом, його не обмежували у подальшому русі на транспортному засобі. Крім того, ОСОБА_1 не були роз'ясненні його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України. Звертає увагу суду на те, що відеофіксація починається лише з того часу коли працівники поліції підійшли до ОСОБА_1 , який стояв поряд з транспортним засобом разом зі своєю дружиною. З відеозапису нагрудної бодікамери працівника поліції вбачається, що відеозапис розпочатий о 22.58 годині і закінчився о 23.39 годині, однак з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції о 23.00 годині, а протокол про адміністративне правопорушення був складений о 23.23 годині. Існуть розбіжності по часу складання протоколу із тим часом, що зафіксований на нагрудну бодікамеру. Підійшовши до ОСОБА_1 , працівники поліції навіть не представилися, не повідомили своє прізвище, ім'я та по-батькові, не повідомили своє звання, не роз'яснили права та обов'язки ОСОБА_1 . Зазначає, що оскільки ОСОБА_1 знаходився поблизу транспортного засобу та відповідно не керував транспортним засобом у нетверезому стані, то відповідно він має статус пішохода. Працівниками поліції не доведено та не підтверджено факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Працівника поліція зацікавив припаркований транспортний засіб, який, як він зазначив, був без страховки, що спочатку було причиною для складання протоколу. Працівником поліції не було внесено у протокол свідка, який був поряд з ОСОБА_1 і мав можливість надати свої письмові пояснення. Також зазначив, що на момент складання протоколу вже фактично доходив час до комендантської години та повинен був перекриватись міст в місті і ОСОБА_1 навіть не встигав пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння. З відеозапису, наданого суду, вбачається, що на ньому не видно, що ОСОБА_1 взагалі рухався на транспортному засобі і був зупинений працівниками поліції. Працівник поліції, пропонуючи пройти освідування через прилад «Драгер» повинен надати герметично запакованими частинами. В свою чергу відкритий (не герметично запакований) прилад, міг бути неодноразово раніше використаний іншими особами. За результатами повторного (неодноразового використання) прилад «Драгер» відповідно може показувати невірні (недостовірні) результати. Працівник поліції не пред'являв сертифікат на прилад «Драгер» в якому зазначено термін його дії для використання. Звідси вбачається, що прилад «Драгер» є неналежним, недостовірним та недопустимим доказом. Таким чином в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейським з грубим порушенням, відсутністю доказу керування ОСОБА_1 , відсутністю суспільної небезпеки, яка могла б спричинити шкоду державним, суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам. Просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Серебряков Е.С. пояснив, що його підзахисний свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. Зазначив, що транспортний засіб не рухався. ОСОБА_1 у нетверезому стані не керував авто і в той день спиртні напої не вживав. Працівники поліції не представилися, не роз'яснили суті порушення. Зауважив, що у протоколі про адміністративне правопорушення та у чеку алкотестера «Драгер» не збігається номер газоаналізатора.
Крім того, представник ОСОБА_1 - адвокат Серебряков Е.С. подав клопотання про зупинення провадження у справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Щодо клопотання про зупинення провадження у справі суд зазначає наступне:
Європейський суд з прав людини у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» («Engel and Others v. the. Netherlands», 08.06.1976 року, №№ 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21.02.1984 року, № 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25.08.1987 року, № 9912/82) тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
У КУпАП відсутня норма, яка б передбачала підстави для зупинення судового провадження, тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію найбільш близької галузі права кримінального процесуального права та при вирішенні питання про зупинення провадження керуватися статтею 335 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, який був неодноразово продовжений, та триває на теперішній час.
Справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП підлягають розгляду в межах строку, визначеного ст. 38 КУпАП, а саме, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Аналізуючи зазначені норми та джерела права, суд вважає, що ключовим при вирішенні питання щодо зупинення судового провадження є не сама по собі відповідність фактичної ситуації одній з обставин, закріпленій у частині 1 статті 335 КПК, а й те, що її існування призводить до об'єктивної неможливості обвинуваченого брати участь у судовому провадженні.
Неможливість брати участь у судовому засіданні під час судового провадження має бути пов'язана з незалежними від волі особи, яка притягується до відповідальності, обставинами.
Саме такого підходу стосовно підстав зупинення судового провадження дотримується й Велика Палата Верховного Суду у своїй ухвалі від 20 травня 2021 року у справі № 11-398сап20, де колегія суддів зазначила, що: (1) зупинення провадження по справі є тимчасовою перервою в провадженні, викликаною наявністю однієї з передбачених у законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд; (2) для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Вирішуючи питання про доцільність зупинення провадження, суд враховує те, що відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, до якого не входять справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 271 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності жодним чином не порушуються, оскільки ОСОБА_1 має захисника, який здійснює його захист на підставі договору.
Крім того, згідно зі статтею 1 ЗУ «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.
Відповідно до пункту 12 Положення, встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України, однак ним та його представником не надано суду наказів по особовому складу, які б підтверджували факт переведення військового формування, у якому він перебуває, а саме ВЧ НОМЕР_2 , на воєнний стан або залучення до проведення антитерористичної операції. Довідки, надані ОСОБА_1 не підтверджують наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені ч. 1 ст. 335 КПК України.
За таких обставин, суд вважає, що лише сам по собі факт перебування ОСОБА_1 на військовій службі у особливий період не може бути безумовною підставою для зупинення провадження, що також узгоджується з висновком Верховного Суду від 29 серпня 2022 року у справі № 461/5209/19, а тому у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити.
У судовому засіданні було оглянуто відеозаписи даної події, які були здійсненні на боді-камеру працівника поліції під час складання протоколу.
Аналізуючи представлені суду докази, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 130 КпАП України передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Вислухавши представника правопорушника, оглянувши в судовому засіданні диск із відеозаписом з боді-камери № 799088, вивчивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, копію постанови серії ЕНА № 4854827, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт, чек алкотестеру Драгер № 6810, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винен у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 взагалі не керував транспортним засобом і не вживав алкогольні напої 30 травня 2025 року, оскільки вони спростовуються показами останнього на відеозаписі з боді-камери працівника поліції, де зафіксований наступний діалог між ОСОБА_1 та працівниками поліції (мовою оригіналу):
0:03:58 хвилина - ОСОБА_1 : «Скажу честно, выпил бутылку пива. Я просто еду домой, мне за поворот, я на стоянку и дома»
0:04:51 хвилина - ОСОБА_1 «Запах скорее после вчерашнего»
0:10:25 хвилина - ОСОБА_1 «И потянуло меня отвезти товарища»
0:11:45 хвилина - ОСОБА_1 «Я не пью полтора года, сегодня выпил потому, что свадьба была»
0:11:50 хвилина - працівник поліції «Так казали, що 20 свадьба була»
0:11:54 хвилина - ОСОБА_1 «20 была свадьба, я не пил потому, что был за рулем»
0:11:59 хвилина - працівник поліції «А сьогодні відпразнували»
0:12:00 хвилина - ОСОБА_1 «Ну да».
Твердження ОСОБА_2 , що покази приладу «Драгер» є неналежним, недостовірним та недопустимим доказом через те, що він був не герметично запакованим і повторно використаним, через що міг показати невірні результати, також спростовуються показами ОСОБА_1 на відеозаписі з боді-камери, де зафіксований наступний діалог між ОСОБА_1 та працівниками поліції (мовою оригіналу):
0:09:46 хвилина - працівник поліції «Перевірте, що все запаковане»
0:09:58 хвилина - ОСОБА_1 «Хорошо, на совесть запаковали».
Щодо розбіжностей номера газоаналізатора «Драгер» у протоколі про адміністраивне правопорушення - «3810» та у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорті, а також у чеку алкотестеру Драгер - «6810», суд сприймає це, як технічну описку працівника поліції при складенні протоколу про адміністраивне правопорушення, оскільки показання "Драгеру" з результатом тесту 0,86 проміле та номер тесту № 2214 збігаються у всіх вищенаведених документах, тож, на переконання суду, всі докази, надані на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Суд не приймає твердження ОСОБА_2 про порушення, допущені працівниками поліції, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, що виразилось у тому, що ОСОБА_1 не був направлений для огляду на стан сп'яніння до медичного закладу, оскільки вони спростовуються відеозаписом з боді-камери, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 продуває алкотестер «Драгер» і після демонстрації йому отриманих результатів не висловлює незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, та не заявляє про бажання пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Під час розгляду справи судом ОСОБА_1 та його представник не навели переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 , як події, так і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на характер здійсненого правопорушення й особу правопорушника, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та підвергнути адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (EAП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам'янського Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через 15 днів з дня набрання постановою про накладання штрафу законної сили, а в разі оскарження або опротестування - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя К.Л.Шендрик