Справа № 521/5447/25
Номер провадження:1-кс/521/1796/25
27 травня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Малиновської окружої прокуратури м. Одеси ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 152025163470000048 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України,
До слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси звернувся слідчий з клопотанням, погодженим з прокурором про накладення арешту на майно.
З клопотання вбачається, що в провадженні СВ ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження 152025163470000048 від 17.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, ч.3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до чергової частини відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області надійшла заява громадянина ОСОБА_6 , в інтересах слідства анкетні відомості не розголошуються, який зазначив, що на території Хаджибейського (колишнього Малиновського) району м. Одеса особа, котра обіцяла за неправомірну вигоду для себе та/чи інших осіб у сумі 3500 доларів США здійснити вплив на працівників ТЦК та СП, які уповноважені приймати рішення відносно осіб призовного віку.
Відомості за даним фактом внесені 17.01.2025 до ЄРДР за № 12025163470000048 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Разом з тим, з метою встановлення обставин скоєння кримінального правопорушення у вказаному кримінальному провадженні, на адресу УМП ГУНП в Одеській області скероване доручення про проведення слідчих розшукових дій у порядку ст. 40 КПК України.
Під час аналізу зібраних доказів, отриманих у ході виконання оперативним підрозділом УМП ГУНП в Одеській області доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України, встановлено, що до скоєння зазначеного кримінального правопорушення причетний громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Так, 05.05.2025 о 14 годині 19 хвилин громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, під час якого було проведено особистий обшук затриманого та вилучено: мобільний телефон «Iphone 15 Pro Мах» синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , а також імітаційні грошові кошти у вигляді 2500 доларів США, купюри номіналом 100 доларів США кожна, з однаковими ідентифікаційними номерами КВ14859854МВ2.
05.05.2025 слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом та долучення його до матеріалів кримінального провадження.
Враховуючи, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування, а також наявністю достатніх підстав вважати, що вищевказані вилучені предмети є предметами злочину, просить накласти арешт на вилучене майно.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасово вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
На даному етапі досудового розслідування вимоги клопотання виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На підставі викладеного та враховуючи, що слідчий своєчасно звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, у зв'язку з чим, слідчий суддя, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого.
Керуючись ст.ст. 132, 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Малиновської окружої прокуратури м. Одеси ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 152025163470000048 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон «Iphone 15 Pro Мах» синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , а також імітаційні грошові кошти у вигляді 2500 доларів США, купюри номіналом 100 доларів США кожна, з однаковими ідентифікаційними номерами КВ14859854МВ2.
Заборонити відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору, в порядку передбаченому Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012 року.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1