Справа № 686/9743/25
Провадження № 1-кп/686/974/25
30 червня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
законного представника ОСОБА_8 ,
представника служби у справах дітей ОСОБА_9 ,
представника сектору ювенальної превенції ОСОБА_10 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому об'єднане кримінальне провадження (№12025243000000684 від 11.03.2025 року, №12025243000000781 від 24.03.2025 року), про обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_5 за ч.1 ст.297, ч. 2 ст. 345 КК України,
встановив:
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 07 травня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 05 липня 2025 року включно. До спливу цього строку судове провадження завершити не представляється можливим та судовий розгляд підлягає відкладенню, у зв'язку із неявкою потерпілої, а також позицією захисників про необхідність ознайомлення з матеріалами об'єднаного кримінального провадження.
Прокурор заявив клопотання, яке підтримав потерпілий, представники служби у справах дітей та сектору ювенальної превенції, проти якого заперечили обвинувачений, його захисники та законний представник, про продовження відносно ОСОБА_5 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яка спливає 05 липня 2025 року, посилаючись на те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Разом з цим, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 подав заперечення, яке підтримав обвинувачений та його законний представник, проти якого заперечив прокурор та потерпілий, про звільнення обвинуваченого з-під варти та обрання менш суворого запобіжного заходу, оскільки відповідно до ч.2 ст.492 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою до неповнолітнього ОСОБА_5 не може застосовуватись.
Заслухавши учасників судового провадження, суд дійшов висновку дію запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, продовжити. Підстав для зміни обвинуваченому міри запобіжного заходу на інший, більш м'який запобіжний захід, суд не вбачає.
Суд враховує, що ризики, які були доведені прокурором в суді при обранні обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суттєво не зменшились. Останній не навчається та офіційно не працевлаштований, раніше судимий, йому інкримінується вчинення кримінального правопорушення в період іспитового строку визначеного вироком суду Рівненського районного суду від 22.02.2024 року. Разом з цим, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у тому числі у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, попередньо обвинувачений допускав порушення обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, що стало підставою для зміни йому запобіжного заходу, при цьому, у справі не з'ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, не допитані усі свідки, а відтак обвинувачений, знаходячись на волі може незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
У відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави ОСОБА_5 не визначався, адже останньому інкримінується вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджанню встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до ч.2 ст.492 КПК України затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
17.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області підозрюваному ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, однак останній порушував умови його відбування, у зв'язку із чим запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту було змінено на тримання під вартою.
При цьому, ОСОБА_5 обвинувачується також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.297 КК України, яке відповідно до обвинувального акту вчинене 22.03.2025 року, тобто в період дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, обраного у попередній справі.
Наведене свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, про що заявив захисник обвинуваченого у своєму заперечені, та що такі заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень по справі.
Керуючись ст.ст. 325, 331, 350, 372 КПК України,
ухвалив:
Розгляд справи відкласти на 16 липня 2025 року 14 год. 30 хв.
Клопотання прокурора задовольнити.
Дію обраного під час досудового розслідування щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжити по 28 серпня 2025 року включно.
Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя: