Справа №676/4595/25
Номер провадження 2-о/676/225/25
30 червня 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області:
у складі головуючого судді Гладій Л.М.,
за участю секретаря Сенчишеної Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , заінтересована особа: Кам'янець-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті фізичної особи на тимчасово окупованій території, -
Заявник в інтересах своєї неповнолітньої доньки звернулась з заявою до суду в порядку окремого провадження, заінтересована особа: Кам'янець-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті фізичної особи на тимчасово окупованій території, у якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько дитини - ОСОБА_3 , який на час смерті проживав на тимчасово окупованій території України, а саме, в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області. Таким чином, здійснити державну реєстрацію смерті та отримати свідоцтво про його смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України.
Заявниця ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, представник заявниці подала до суду заяву, в якій вимоги заяви підтримала і просила розгляд справи провести за їх відсутності.
Представник заінтересованої особи Кам'янець-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті фізичної особи на тимчасово окупованій території, належним чином повідомлений у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у шлюбі, який був зареєстрований 20.12.2008 року у Малобілозерській сільській раді Васильківського району Запорізької області.
Від шлюбу народилася донька - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про її народження, яке видане М.Білозерською сільською радою Васильківського району Запорізької області та про що 22.09.2009 року зроблено актовий запис про народження за № 58.
Рішенням Васильківського районного суду Запорізької області від 06.02.2015 року шлюб між заявницею та ОСОБА_3 було розірвано, що підтверджується копією рішення суду.
24 лютого 2022 розпочалось повномасштабне вторгнення російської федерації на території України, у зв'язку із чим Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України», в Україні введено військовий стан.
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Смерть ОСОБА_3 настала у м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина. Спадкоємницею його майна є ОСОБА_2 . Крім того, остання має право на отримання соціальної допомоги, однак звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5 заявниця не має можливості, так як свідоцтво про смерть ОСОБА_3 видане на окупованій території і не відповідає встановленій в Україні формі.
Зокрема, заявницею суду надано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , в якому вказано про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області російської федерації, про що зроблений актовий запис 20 травня 2025 року № 170249900000600240003.
Також до матеріалів справи була додана копія медичного висновку про смерть №с-00469 від 20 травня 2025 року, з якої вбачається, що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_5 м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, а також надано фотокопію поховання останнього.
Натомість вищевказані документи не визнаються на території України та на їх підставі заявниці не реєструють факт смерті матері та не видають відповідне свідоцтво.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
За ч.2 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.
Згідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року суд встановлює факт смерті за умовами підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Відповідно до ст.ст.26,27,31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись; учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору; договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об'єкта і цілей договору та з урахуванням будь-яких відповідних норм міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками.
При цьому, в практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися.
Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини у справах «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]».
Враховуючи викладену практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки») в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до листа Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 року № 987/0/208-21, положення цивільного процесуального закону не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації такого факту.
Вивчивши надані заявницею документи, суд вважає, що ними достовірно підтверджено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України у м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області.
Враховуючи вищевикладене, вимога заявника щодо необхідності реєстрації факту смерті в установленому законодавством України порядку та отримання, у подальшому, відповідних документів, суд вбачає підстави для задоволення заяви.
Також, відповідно до ч.2 ст.319 ЦПК України суд роз'яснює, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 76-81, 258, 265, 317, 319, 353 ЦПК України, -
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Мала Білозерка Василівського району Запорізької області, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області.
Заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа, Кам'янець-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 43186161, місцезнаходження: вул. Гунська, 10 м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.М. Гладій