Справа №676/668/24
Номер провадження 2/676/193/25
18 лютого 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільськийміськрайонний суд Хмельницькоїобласті
в складі: головуючоїсудді Швець О.Д.
з участю секретаря Михайловської І.А.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янець-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-
ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 . Після смерті матері відкрилась спадщина. Спадковим майном є домоволодіння АДРЕСА_1 . При зверненні до нотаріальної контори позивачі надали свідоцтво про право власності на будинок, оформлене на ім'я ОСОБА_5 . Однак нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину так як ОСОБА_5 зазначена власником будинку як голова колгоспного двору і не підтверджує право особистої власності спадкодавця на належне майно та роз'янила необхідність звернутись до суду з позовом про визнанням права власності на спадкове майно. Просить визнати за ОСОБА_2 право власності на жиловий будинок (літ. А-І) по АДРЕСА_1 , загальною площею 53,1 кв. м. в тому числі житловою 39,6 кв. м., з відповідною частиною надвірних будівель до нього літня кухня-сарай «Б», сарай «В», огорожа «N», після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Слобідка-Рихтівська, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області.
Рух справи.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.04.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.09.2024 р. закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов визнають, не заперечують проти задоволення позову.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , про що вчинений актовий запис № 139 та видано свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 від 28.12.2022 р.
Позивач по справі є донькою померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № НОМЕР_2 від 13.05.1969 р.
Відповідно свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 від 29.11.2019 р., зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , шлюб зареєстрований 01.08.1989 року, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_7 .
Згідно інфомації з Спадкового реєстру № 71113445 від 10.01.2023 р. заведена спадкова справа до майна ОСОБА_5 .
Листом № 383/02-14 від 12.10.2023 р. приватний нотаріус Яцевич Г.В. роз'яснила, що у свідоцтві про право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , виданого виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської районної ради 31 грудня 1987 року, власником будинку вказаний колгоспний двір, а ОСОБА_5 являлась лише членом колгоспного двору(головою двору). Поданий документ не підтверджує права власності спадкодавця на весь будинок, так як членами колгоспного двору є інші особи, тому не може видати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане майно після смерті ОСОБА_5 .
На підтвердження позовних вимог позивачем долучено рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської районної ради від 19.11.1987 р. № 279 «в», яким визнано право власності на житлові будинки за громадянами сіл: Слобідка-Рихтівська, Мілівці, Вільне в тому числі за ОСОБА_5 (с. Слобідка-Рихтівська); свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння від 31 грудня 1987 р., виданого на підставі рішення Кам'янець-Подільської районної ради № 279 б від 19.11.1987 р. на ім'я ОСОБА_5 , голови колгоспного двору.
Право власності зареєстровано в реєстрову книгу Кам'янець-Подільського МБТІ за № 1-65 31.12.1987 р.
Згідно довідки-характеристики з інвентаризаційної справи МБТІ будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 53,1 кв. м., житловою 39,6 кв. м., з надвірними господарськими спорудами: літня кухня-сарай (літ. Б), сарай (літ. В.), огорожа (літ. N).
Відповдіно довідки виконавчого комітету Жванецької сільської ради № 2-05-09 від 04.01.2023 р. станом на 15 квітня 1991 року згідно по господарської книги за 1991-1995 рр., № 2 особовий рахунок № НОМЕР_4 в АДРЕСА_1 останніми членами колгоспного двору були: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , голова сім'ї, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , онук.
Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкуваннямають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (стаття 1223 ЦК України).
Згідно зі статтями 1268, 1296 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з положеннями статті 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповдіно ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчуєйого право власності.
Висновки суду.
Колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб.
Статтями 63, 64 ЗК УРСР передбачено, що кожний колгоспний двір має право на присадибну земельну ділянку, яка надається в порядку і в межах норм, передбачених статутом колгоспу. Присадибна земельна ділянка надається для будівництва житлового будинку, господарських будівель, під город, сад та на інші потреби. До присадибної ділянки входить вся площа, в тому числі і зайнята будівлями. Присадибна земельна ділянка надається колгоспному двору за рішенням загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених); її розміри встановлюються з урахуванням кількості членів двору та їх трудової участі в громадському господарстві колгоспу. Новостворювані колгоспні двори, зареєстровані в сільських (селищних) Радах народних депутатів, мають право на одержання присадибних ділянок в порядку і розмірах, визначених статутом колгоспу.
Відповідно до пункту 42 Примірного статуту колгоспу, прийнятого III Всесоюзним з'їздом колгоспників та затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 27 листопада 1969 року № 910, сім'я колгоспника (колгоспний двір) може мати у власності житловий будинок, господарські будівлі, продуктивну худобу, птицю, бджіл і дрібний сільськогосподарський інвентар для робіт на присадибній ділянці. Сім'ї колгоспника (колгоспного двору) надається в користування присадибна земельна ділянка під город, сад і інші потреби в розмірі до 0,50 га, включаючи землю, зайняту будівлями, а на поливних землях до 0,20 га.
Згідно з пунктом 10 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених ЦСУ СРСР 12 травня 1985 року №5-24/26, в сільських Радах народних депутатів в погосподарську книгу записуються члени господарст в усіх суспільних груп (господарства працівників колективних сільськогосподарських підприємств, робітників, службовців, осіб, які зайняті індивідуальною трудовою діяльністю, селянські (фермерські) господарства та ін.), які постійно проживають на території сільської Ради, незалежно від наявності в них будівель, садиби та худоби. Записи в погосподарській книзі без відвідування кожного господарства не допустимі. Господарства записуються в порядку розміщення в населенному пункті незалежно від їх суспільної групи.
З введенням у дію з 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами ЦК УРСР 1963 року.
Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963 року.
Так, згідно зі статтями 120, 123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Правильне застосування судами норм статей 120, 123 ЦК УРСР 1963 року передбачає з'ясування питання про віднесення будинку до відповідної суспільної групи господарств.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цс15.
Спеціальним нормативним актом, який визначає порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах, є Вказівки по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5 (далі - Вказівки № 112/5), а згодом Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26 (далі - Вказівки № 5-24/26), та Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69), які були замінені Інструкцією ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22 лютого 1995 року № 48.
Згідно зі змістом Вказівок № 112/5 і 69 суспільна группа господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.
Згідно з довідкою виконавчого комітету Жванецької сільської ради № 98/05-.6-09 від 05.09.2024 р., та записів погосподарських книг за 1986-1995 рр., особовий рахунок № НОМЕР_5 домогосподарство, розташоване в АДРЕСА_1 належало до суспільної групи колгоспного двору, станом на 15.04.1991 р. були зареєстровані: ОСОБА_5 , голова сім'ї, ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 .
Отже оскільки ОСОБА_5 працювала в колгоспі, то були наявні підстави вважати, що будинковолодіння відноситься до суспільної групи "колгоспний двір".
Право власності на спадковий житловий будинок зареєстровано за колгоспним двором, головою якого була ОСОБА_5 на підставі рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської районної ради від 19.11.1987 р. № 279 «в».
Згідно із частиною 1 статті 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Частиною 2 статті 123 ЦК УРСР передбачено, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в навчальному закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працеючи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Сторони по справі за життя матері ОСОБА_5 не виділяли свої частки в колгоспному дворі.
За таких обставин, враховуючи положення ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР, суд дійшов висновку, що домоволодіння розташоване в АДРЕСА_1 , належало ОСОБА_5 повністю.
Відповідно технічного паспорту на домоволодіння, складеного 02.12.2022 р., домоволоіння складається з житлового будинку (А-1), загальною площею 53,1 кв., в тому числі житловою 39,6 кв. м. та надвірних будівель літня кухня-сарай (літ. Б), сарай (літ. В), огорожа (літ. N).
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Враховуючи, позивач належним чином прийняли спадщину, є спадкоємцем за законом, інших спадкоємців немає, суд приходить до висновку про визнання за позивачем права власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. 4, 12, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1216-1220, 392, 1261, 1296 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на жиловий будинок (літ. А-І) по АДРЕСА_1 , загальною площею 53,1 кв. м. в тому числі житловою 39,6 кв. м., з відповідною частиною надвірних будівель до нього літня кухня-сарай «Б», сарай «В», огорожа «N», після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Слобідка-Рихтівська, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 18 лютого 2025 року.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.