Справа № 466/5234/25
Провадження № 2/466/2436/25
(заочне)
27 червня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючий суддя Едер П. Т.
секретар с/з Костюк В. С.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
02 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, в якій просить суд ухвалити рішення, яким змінити спосіб стягнення аліментів, визначених рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01.02.2022 та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь, аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набранням рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стислий виклад позицій сторін.
Обґрунтування позивача.
Позивачка зазначила, що вона ОСОБА_1 , перебувала з ОСОБА_2 , у зареєстрованому шлюбі з 08.09.2012р. до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У шлюбі народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з позивачкою.
Після розірвання шлюбу Відповідач добровільно не виконував свій обов'язок по утриманню спільної дочки, у зв'язку із чим остання змушена була звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів.
Позивачка вказує, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 01.02.2022р. постановлено стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 3000,00 грн. щомісячно.
Відповідач нерегулярно сплачує аліменти на утримання дочки, у зв'язку із чим станом 29.04.2025р. утворилася заборгованість у розмірі 21687,87 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах головного державного виконавця Личаківського ВДВС м. Львова ЗМУМЮ (м. Львів) Федько О.Ю. від 28.04.2025р.
З моменту постановлення вказаного рішення минуло більш як 3 роки. За цей час суттєво зросла, як вартість життя в цілому, так і ціни на продукти харчування та одяг. На даний час сума, яку я щомісячно витрачаю на утримання дочки, становить близько 12 000,00 грн., у тому числі: продукти харчування - 5000,00 грн.; одяг - 1500,00 грн.; витрати на школу (оплата харчування та придбання підручників, канцелярії) - 1500,00 грн.; додаткові заняття з англійської мови - 1600,00 грн.; інші витрати (кишенькові кошти, візити до лікаря-стоматолога, придбання ліків за необхідності, оплата відпочинку) - 3000,00 грн.
Звертає увагу суду, що на момент постановлення рішення Відповідач офіційно не працював та отримував нерегулярний дохід. На даний час згідно довідки № 1277/РВ3 від 25.06.2024р., він перебуває на військовій службі у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 , та регулярно отримує зарплату у вигляді грошового забезпечення.
Позивачка вказує, що вона працює на посаді манікюрниці та щомісячно отримує зарплату у розмірі, якої не вистарчає на покриття усіх витрат на дитину. Частину витрат на дочку фінансують батьки позивачки - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Додатково просить врахувати, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв'язку із чим певним чином з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.
Відповідно до положень Сімейного кодексу України, аліменти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька (матері) або у твердій грошовій сумі. Із змісту ст. 192 СК України вбачається право платника або отримувача аліментів на зміну розміру аліментів. Ураховуючи зміну життєвих обставин як її з дочкою, так і Відповідача у справі, та відсутність прямої імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, Враховуючи вищенаведене, просить суд змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 з твердої грошової суми на 1/3 частку усіх видів заробітку (доходу) Відповідача щомісячно.
Обґрунтування заперечень відповідача.
Відзив на позовну заяву відповідачем у встановлений судом термін до суду подано не було. Заяв чи клопотань на адресу суду подано не було.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 04 червня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 27 червня 2025 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів, норми права, що застосовані судом при розгляді спірних правовідносин та висновки суду.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 надала пояснення, аналогічні викладеній позовній заяві, просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а також від нього не надходило відзиву на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за його відсутності.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Заслухавши доводи позивачки, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
У судовому засіданні, перевіркою доводів сторін і обставин справи та дослідженням письмових доказів встановлено наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Судом встановлено що ОСОБА_1 , перебувала з ОСОБА_2 , у зареєстрованому шлюбі з 08.09.2012. до 14.01.2021.
У шлюбі народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 лютого 2022 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в твердій грошові сумі 3000 (три тисячі) грн. щомісячно, з проведенням індексації відповідно до закону, починаючи з дня пред'явлення позову 27.10.2021 р. і до досягнення дитиною повноліття. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах головного державного виконавця Личаківського ВДВС м. Львова ЗМУМЮ (м. Львів) Федько О.Ю. від 28.04.2025 станом 29.04.2025 у ОСОБА_2 утворилася заборгованість у розмірі 21687,87 грн.
Згідно довідки № 1277/РВ3 від 25.06.2024 ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 .
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Відповідно до ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні встановлено, що дитина проживає з матір'ю. Відповідач проживає окремо та з нього стягуються аліменти, однак, як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментах головного державного виконавця Личаківського ВДВС м. Львова ЗМУМЮ (м. Львів) Федько О.Ю. від 28.04.2025 станом 29.04.2025 у ОСОБА_2 утворилася заборгованість у розмірі 21687,87 грн.
При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище сторін, стан здоров'я відповідача, який є працездатним. Також, на даний час дитина підростає, в зв'язку з чим збільшилися витрати на її утримання, що законодавчо підтверджується прожитковим мінімумом для осіб вказаної категорії та вважає за необхідне змінити розмір аліментів стягуваних за рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 01 лютого 2022 року, шляхом стягування з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття, що буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, не погіршить її матеріального становища і визначений розмір стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини та відповідатиме фінансовим можливостям відповідача за даним позовом.
Суд вважає, що саме такий розмір аліментів на утримання дитини забезпечить належний фізичний та моральний розвиток дитини та відповідатиме її потребам, при цьому не порушить права відповідача.
У зв'язку із зміною розміру аліментів припинити з часу набрання рішенням суду законної сили стягнення з ОСОБА_2 аліментів на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 лютого 2022 року у справі №466/10038/21.
Згідно ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Розподіл судових витрат.
Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судового збору в дохід держави, оскільки позивач при подачі позову про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
У зв'язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 180, 182, 192, 195, 196, 197 СК України, п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", 258-259, 263-265, 273, 280-284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити.
Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01.02.2022 у справі № 466/10038/21.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набранням рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
У зв'язку із зміною розміру аліментів припинити стягнення з ОСОБА_2 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01.02.2022 у справі № 466/10038/21.
В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення суду за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір по справі в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П. Т. Едер