ЄУН: 336/6536/24
Провадження №: 1-кп/336/604/2025
30 червня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі сторін: прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 12022080000000388 від 21.07.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.306, ч.2, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України,
та клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, суд -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалами суду обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою суду від 14.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвалою суду від 14.05.2025 провадження по справі відносно обвинуваченого ОСОБА_11 закрито у зв'язку зі смертю.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання, про продовження обвинуваченим, які утримуються під вартою, раніше обраного запобіжного заходу, оскільки визначені ст.177 КПК України ризики, що були підставою для його обрання, не зникли. Мотиви заявленого клопотання прокурором викладено письмово.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_8 просили відмовити прокурору в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, на які посилається сторона обвинувачення, належними доказами не підтверджені. Обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, визнає вину у вчиненні злочину, сприяв органу досудового розслідування в його розкритті, і застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту зможе запобігти ризикам, на які посилається прокурор. Обвинувачений ОСОБА_8 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_6 , як і обвинувачений, просили змінити ОСОБА_9 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, вказуючи на те, що обвинувачений тривалий час утримується під вартою, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, джерело доходів, позитивно характеризується.
Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав позицію захисника ОСОБА_5 , який заперечуючи проти продовження запобіжного заходу обвинуваченому вказав, що ризики, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання, є недоведеними. Обвинувачений раніше не був засуджений, не має наміру переховуватись від суду чи впливати на свідків сторони обвинувачення. Обвинувачений був оголошений у розшук з порушенням положень КПК України, розшук був створений органом досудового розслідування штучно і спрямований на затримання підозрюваного. ОСОБА_10 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, оскільки одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, є особою, яка раніше не засуджена. Захисник просив змінити ОСОБА_10 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши сторін, суд приходить до наступного.
Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може бути арештований або утримуватися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
За змістом обвинувального акту, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, а обвинувачений ОСОБА_8 у вчиненні тяжких злочинів, а тому можливо спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності ризик втечі обвинувачених від правосуддя з метою уникнути покарання, а також впливу на свідків, які не допитані судом, запобігти яким, обравши менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, неможливо.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є одним з факторів, який має враховувати суд при обранні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказував, що необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також є достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою.
Судом на даному етапі судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_8 судом встановлено і наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, з огляду на його судимості.
Про наявність ризику, визначеного п.5 ч.1 ст.177 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_9 свідчить і перебування в провадженні суду іншого кримінального провадження, у якому останній обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Обраний обвинуваченим запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, потреби у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Також слід зазначити, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Відповідно до пункту 8 роз'яснень, наданих Верховним Судом у листі від 3 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
Отже, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків, а також запобігання ризикам, визначених у ч.1 вказаної статті, відносно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 слід продовжити обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Суддею враховується, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних про те, що поточний стан здоров'я обвинувачених перешкоджає перебуванню в умовах слідчого ізолятора.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 194, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - задовольнити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - залишити без задоволення.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 28 серпня 2025 року включно.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 28 серпня 2025 року включно.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 28 серпня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1