Справа №333/5452/25
Провадження №1-кс/333/2198/25
Іменем України
27 червня 2025 року м.Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженню №42025082030000040 від 03.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.332 КК України, -
Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженню №42025082030000040 від 03.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.332 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що у рамках досудового розслідування встановлено: ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, в умовах дії правових обмежень на виїзд чоловіків призовного віку за межі України, вступив у злочинну змову з невстановленими службовими особами з числа працівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (Р(М)ТЦК та СП) і членів військово-лікарських комісій (ВЛК). Вказані особи, згідно з повноваженнями, мають право приймати рішення про зняття громадян з військового обліку на підставі встановлення непридатності до проходження військової служби. Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, організував злочинну схему, спрямовану на незаконне переправлення через державний кордон України чоловіків призовного віку шляхом оформлення фіктивних документів. Ця схема була спрямована виключно на особисте незаконне збагачення ОСОБА_5 , а також на ухилення інших осіб від військового обов'язку в умовах воєнного стану. Вчинення таких дій є грубим порушенням норм кримінального законодавства, несе в собі високий рівень суспільної небезпеки та підриває основи національної безпеки у сфері оборони. Таким чином, з огляду на викладене, вимоги клопотання є обґрунтованими і базуються на зібраних доказах, що свідчать про організовану злочинну діяльність підозрюваного ОСОБА_5 та необхідність застосування до нього відповідних процесуальних заходів.
Слідчий, в судовому засіданні підтримала вимоги клопотання в повному обсязі, зазначила, що накладення арешту має на меті забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання та збереження речових доказів.
Прокурор, в судовому засіданні підтримала клопотання та думку слідчої в повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо клопотання пояснив, що грошові кошти, які зберігались в його квартирі, належать його матері.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , заперечувала щодо клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти. Зазначила, що вони належать матері підозрюваного ОСОБА_5 та просила слідчого суддю допитати її в якості свідка.
Допитана в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що вилучені гроші за адресою: АДРЕСА_1 належать їй та не мають відношення до її сина ОСОБА_5 . Вона збирала ці кошти декілька років та надала їх на зберігання сину, оскільки вважає, що в нього більш захищена квартира.
Вивчивши клопотання, дослідивши додані до нього матеріали у їх сукупності, заслухавши думку слідчого та прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, покази свідка, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що 03.06.2025 року до ЄРДР були внесені відомості про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.332 КК України (кримінальне провадження №42025082030000040). До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження і долучені документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
З огляду за зміст клопотання слідчого зазначене вище майно, яке було вилучено в ході проведення санкціонованого обшуку від 26.06.2025 рокує в розумінні ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами, правовий режим зберігання яких регламентується ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою: забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ст.170 КПК України, для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно.
З урахуванням того, що досудове розслідування здійснюється за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.332 КК України, вчиненого у сфері забезпечення призову та мобілізації у період діє воєнного стану, вилучене під час проведення обшуку майно є об'єктом кримінально-протиправних дій та є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Слідчому судді не надано доказів отримання грошових коштів ОСОБА_8 та ОСОБА_5 законним шляхом, а також не надано підтверджень документального походження зазначених коштів, які б однозначно виключали їх зв'язок із предметом кримінального правопорушення.
Свідчення ОСОБА_7 про те, що грошові кошти належать саме їй, слідчим суддею оцінені критично, з огляду на її родинні зв'язки з підозрюваним, відсутність належних письмових доказів походження грошей та факт зберігання цих коштів у житлі, яке фактично використовував ОСОБА_5 .
Враховуючи вищевикладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням принципу розумності і співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні слідчого чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст.16, 98, 170-175 КПК України,слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженню №42025082030000040 від 03.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.332 КК України, - задовольнити повністю.
Накласти арешт на майно вилучене 26.06.2025 року під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-мобільний телефон Redmi, модель М2008С3LG, в корпусі блакитного кольору, з прозорим чохлом;
-стартовий пакет та коробка від нього Lifecell;
-сім-холдер «Київстар» НОМЕР_1 ;
-сім-холдер «Lifecell» НОМЕР_2
-сім-карта Київстар НОМЕР_3 ;
-візитна картка Амис на якій маються написи;
-карта пам'яті ADATA micro SD 32 Gb;
-грошові кошти у сумі 6 285 Євро купюрами номіналом: 100 Євро - 36 купюр, 50 Євро - 52 купюри, 20 Євро - 4 купюри, 5 Євро - 1 купюра;
-грошові кошти в сумі 12 261 доларів США купюрами номіналом: 100 доларів США - 122 купюри, 50 доларів США - 1 купюра, 2 долара США - 1 купюра, 1 долар США - 9 купюр.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту проголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1