Справа № 331/2702/25
Провадження № 3/331/993/2025
26 червня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Кольц Д.М, розглянувши матеріали, що надійшли з ГУ ДПС у Запорізькій області за протоколом №770 від 05.05.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до опису протоколу про адміністративне правопорушення №770 від 05.05.2025 року - за результатами фактичної перевірки бару-магазину, де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_2 , встановлено порушення проведення розрахунків, а саме: перевіркою встановлено, що при реалізації одного літру пива «Жигулівське віст світле» за ціною 37 грн та пляшки ПЕТ за ціною 8 грн ( розрахунок проводився у безготівковій формі через банківський термінал) фіскалізований програмний реєстратор розрахункових операцій використовувався та було видано фіскальний чек з ПРРО. Однак, при реалізації одного літру сидру «Ківі-аґрус» з вмістом спирту 5% за ціною 35 грн (розрахунок проводився за готівкові кошти) фіскалізований програмний реєстратор розрахункових операцій не застосовувався та розрахунковий документ встановленої форми на суму 35 грн не видавався, чим порушено п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями). Також, встановлено реалізацію товарів за готівкові кошти на суму 386 грн (з вирахуванням суми контрольної закупки), по яким розрахункові операції проведені без застосуванням ПРРО, а саме: згідно опису наявності готівки на місці проведення розрахунків в скринці каси знаходились готівкові кошти з виторгу підакцизної групи товару у сумі 421 грн, при цьому згідно Х-звіту по ПРРО сума готівкових коштів склала 0 грн. Таким чином встановлено не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 386 грн, чим також порушено п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
За фактом правопорушення був складений протокол про адміністративне правопорушення №770 від 05.05.2025 року, другий примірник протоколу був надісланий поштовим зв'язком.
У судове засідання 11.06.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену у протоколі.
З огляду на положення ч.2 ст.268КУпАП щодо необов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.155-1 КУпАП, справа розглядалась за участю адвоката, який представляє інтереси ОСОБА_1 .
Так, в судовому засіданні адвокат Ткаченко Д.С. просив закрити провадження по справі у зв'язку з наступним.
Адвокат зазначив, що працівниками ГУ ДПС в Запорізькій області не було дотримано строків складання протоколу, адже згідно протоколу правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_1 , були вчинені 24.04.2025, а сам протокол складено 05.05.2025.
Також адвокат звернув увагу, що матеріали додані до протоколу не містять інформації щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про складений відносно нього протокол, а також докази того, що ОСОБА_1 є суб'єктом вказаного правопорушення, та що одним із видів його діяльності є проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за місцем вказаним в протоколі. Окрім того, адвокат звернув увагу, що матеріали справи не містять будь-яких доказів вчинення адміністративного правопорушення, окрім акту фактичної перевірки та правомірності призначення такої перевірки.
Заслухавши адвоката, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали додані до нього, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення він складений за порушення ОСОБА_1 п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Так, стаття 3 вказаного Закону, встановлює, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Суд погоджується із твердженнями адвоката стосовно виявлених недоліків щодо відсутності доказової бази в матеріалах, доданих до протоколу, а також докази надіслання акт перевірки та протоколу особі, стосовно якої складено протокол.
Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України встановлено, що податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення податкового контролю є, зокрема, здійснення перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пп. 62.1.3 п. 62.1. ст. 62 Податкового кодексу України)
У разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці), платник податків згідно з п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України має право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення.
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки, та розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу.
При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
В подальшому, як встановлено пп. 86.7.5. п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень посадовими (уповноваженими) особами контролюючого органу виноситься податкове повідомлення-рішення.
За результатами перевірки у випадках, встановлених п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган виносить податкові повідомлення-рішення, які згідно з п. 56.1 ст.56 Податкового кодексу України можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Протягом розгляду контролюючим органом вищого рівня скарги платника податків на рішення контролюючого органу згідно з п. 56.15 ст. 56 ПКУ сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. А днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (абзац другий п.п. 56.17.5 ст. 56 Податкового кодексу України).
Отже, з метою дотримання балансу між публічними і приватними інтересами, у тому числі дотримання прав платників податків на захист своїх прав та інтересів, Податковим кодексом України встановлено умови та порядок оформлення результатів перевірок, а також прийняття контролюючими органами рішень та їх узгодження.
Таким чином, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників контролюючого органу з виконання податкового контролю та їх результатів, але самі собою такі висновки не породжують правових наслідків для платника податків.
Порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, засвідчене податковим органом внаслідок податкової перевірки, може утворювати закінчений склад винного і караного правопорушення лише за умови та з моменту наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, що підтверджуватимуть наведені факти.
Таким чином, до закінчення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту перевірки, результати перевірки не можуть бути підставою для висновків щодо наявності в діях відповідальних осіб порушень вимог податкового законодавства.
Відповідно до п.12.,п.13 Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Мінфіну №566 від 27.07.2016, у разі неможливості складання протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення протокол складається в органі доходів і зборів. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до органу доходів і зборів для складання та підписання протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі. У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки.
Судом було встановлено, що працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області було складено за фактом перевірки ФОП ОСОБА_1 акт від 02.05.2025. В матеріалах справи відсутні докази отримання чи надіслання ОСОБА_1 вказаного акту та протоколу, та, таким чином, можливості оскаржити вказаний акт.
Таким чином працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області було не дотримано права на захист.
Відтак, з урахуванням наведених вище норм Податкового кодексу України акт перевірки ФОП ОСОБА_1 не є доказом наявності порушень в податковому обліку ФОП взагалі як події правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та вчинення ОСОБА_1 таких порушень проведення розрахункових операцій як підстава для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду не встановлено наявності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Стаття 62 Конституції України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості, зокрема й те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 р. у справі №463/1352/16-а вказав на те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
На підставі вищевикладеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 155-1, 247, 283,284 КУпАП України, -
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя продовж 10 днів з дня її проголошення.
Суддя: Кольц Д.М.