Справа № 127/18279/25
Провадження № 3/127/3904/25
"27" червня 2025 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , працюючого на посаді керівника ТОВ "Еталон-СВ", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ "Еталон-СВ", несвоєчасно подав платіжне доручення № 97 від 16.05.2025 на перерахування належної до сплати суми податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на прибуток. Граничний термін сплати 11.03.2025, чим порушено ст. 31, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що тягне за собою відповідальність передбачену ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Враховуючи викладене, а також строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість здійснення судового розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Така позиція суду узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, з огляду на наступне.
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП настає за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Провина ОСОБА_1 доводиться протоколом про адміністративне правопорушення № 696 від 10.06.2025, копією акту про результати камеральноїперевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток № 15045/02-32-04-04/37980161від 02.06.2025 та іншими матеріалами справи.
З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до переконання, що з метою попередження вчинення особою аналогічних правопорушень до ОСОБА_1 за доцільне застосувати адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 163-2, 283, 284, 285 КУпАП,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя