Справа № 127/18112/25
Провадження № 3/127/3882/25
"27" червня 2025 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера,
за ст. 122-4 КУпАП,
30.05.2025 о 07 год. 59 хв. по вул. Трамвайна 3В в м. Вінниці водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки "HONDA CR-V", номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, намірів залишати місце ДТП у нього не було, не помітив, що завдав пошкоджень автомобілю потерпілої, тому поїхав з місця пригоди. Пошкодження автомобіля потерпілої були незначними, завдану шкоду він відшкодував. Вважає, що в справі немає достатніх доказів його вини, тому просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 р. № 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 р. за № 1496/27941, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Відповідно до Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Суд зазначає, що ст. 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо- транспортної пригоди особами, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Суд зазначає, що відповідно до 2.10а Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , він залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, оскільки не помітив, що завдав пошкоджень автомобілю потерпілої. Жодного умислу покидати місце дорожньо-транспортної пригоди у нього не було, однак через те, що він на той час не відчув зіткнення та не розумів, що причетний до дорожньо-транспортної пригоди, продовжив рух власним транспортним засобом. Про те, що сталася дорожньо-транспортна пригода йому стало відомо згодом від працівників поліції. Пошкодження автомобіля потерпілої були незначними, завдану шкоду він відшкодував.
Суд зазначає, що згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи, схему місця дорожньо-транспортної пригоди, рапорт працівника поліції, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять відомостей, які би вказували на наявність умислу ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Дослідженими в судовому засіданні доказами не підтверджується, що ОСОБА_1 умисно допустив порушення п. 2.10а Правил дорожнього руху.
Таким чином, обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, під час судового розгляду справи свого підтвердження не знайшли.
У справі відсутні будь-які інші докази на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 п. 2.10а Правил дорожнього руху (наприклад, відео- та/або фото фіксація, показання свідків).
Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи обставини справи, заслухавши пояснення в судовому засіданні, дослідивши надані до суду докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Суд не вбачає в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, як це визначено в ст. 9 КУпАП, а саме, протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, не здобуто таких доказів і під час судового розгляду справи.
За встановлених при розгляді справи обставин, суд трактує всі сумніви на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення і, оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, тому провадження в справі слід закрити.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 122-4, 247, 284, 285 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя