Справа № 138/1159/25
Провадження №:2-а/138/55/25
27 червня 2025 року м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Цибульський О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
28 квітня 2025 року представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 10 квітня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову № 881, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 грн.
Позивач не згоден з постановою та вважає її такою, що не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню.
Заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, позивач посилається на те, що в постанові вказано, що 22.01.2025 року під час заходів оповіщення військовозобов'язаний ОСОБА_1 отримав повістку №2216, згідно якої він мав обов'язок з'явитися на 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік, оформлення військово-облікових документів, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними ЄДРПВР, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, що підтверджується розпискою про отримання ним повістки 22.01.2025. Будучи належним чином повідомленим про виклик по повістці ОСОБА_1 не з'явився у визначений в повістці час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_2 і про поважні причини своєї неявки не повідомив. Крім того, в постанові зазначено, що у зв'язку з неприбуттям за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце зазначені у повістці, за електронним зверненням №Е1127833 від 24.01.2025 ОСОБА_1 був поданий у розшук до органу Національної поліції. 22.03.2025 працівник поліції доставив ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 по причині перебування у розшуку. Дослідивши адміністративний матеріал тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає, що ОСОБА_1 в особливий період порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що виразилося в неприбутті, без поважних причин, за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці та не повідомлення про поважні причини неявки у встановлений законом 3-х денний термін з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів, що є порушенням абз. 2 ч.1, абз.8 ч.3, ч.3 ст.22 Закону №3543-ХІІ та п.24 Порядку 560. Та факт даного правопорушення виявлений 02.04.2025 року, коли працівник поліції доставив ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 і останній не надав доказів поважних причин неприбуття. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пояснив, що не з'явився по повістці, тому що до батька була викликана швидка допомога через підозру повторного інсульту, а він є його доглядачем. Тому, враховуючи, що ОСОБА_1 в особливий період скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та на нього накладено штраф у сумі 17000 грн.
Однак обставини зазначені в постанові не відповідають дійсності. 21.01.2025 ОСОБА_1 отримав повістку на блокпосту у Могилів-Подільську, після чого його було затримано та доставлено в ТЦК та протримано з 13.00 до 20.00 години, де йому в результаті була виписана повістка на 22.01.2025 для проходження ВЛК, останнє, за інформацією з додатку Резерв+ було пройдено 11.03.2022. 22.01.2025 після часткового проходження ВЛК ОСОБА_1 отримав повістку на прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09.00 годину наступного дня для подальшого проходження ВЛК. 23.01.2025, по завершенню проходження ВЛК, ОСОБА_1 отримав звістку про те, що його батьку викликали швидку, бо стався серцевий напад і він терміново направився додому. 24.01.2025 року ОСОБА_1 прибув до лікарні для отримання довідки ВЛК, де повідомили, що довідка передана співробітникам ТЦК. Також 24.01.2025 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 направив лист укрпоштою із заявою та всіма необхідними документами для отримання відстрочки від мобілізації через те, що не підлягає призову на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Але відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_2 у зазначений законом строк не отримав. Лише на адвокатський запит було повідомлено, що заяву ОСОБА_1 не розглянуто, оскільки для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, йому особисто необхідно прибути з військово-обліковим документом до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
02.04.2025 ОСОБА_1 самостійно за власним бажанням відвідав ТЦК для з'ясування питання, чому в застосунку Резерв+ є повідомлення про порушення ним військового обліку, а також вирішення питання про надання відстрочки.
В цей же день 02.04.2025 року заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складено протокол №181, про те, що останній не з'явився по повістці 23.01.2025 року до ТЦК та СП чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та усно повідомлено, щоб ОСОБА_1 з'явився 17.04.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 на розгляд справи та винесення постанови.
17.04.2025 року ОСОБА_1 з'явився до зазначеного ІНФОРМАЦІЯ_2 , де і дізнався що розгляд справи відбувся без його присутності ще 10.04.2025 року, також отримав копію постанови №881.
Постанова №881, винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 містить розбіжності та неточності у датах. Як вже зазначалося, ОСОБА_1 самостійно та добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте як в постанові неоднозначно зазначено, що ОСОБА_1 порушив порядок військового обліку, що було виявлено співробітниками поліції та доставлено до ТЦК 22.03.2025 року (що нічим не підтверджується). Потім зазначено, що факт правопорушення з боку ОСОБА_1 виявлено 02.04.2025 року і також при доставці працівниками поліції, що також нічим не підтверджується. Крім того, повістка на якій ґрунтуються всі обставини та доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме повістка №2216, згідно якої він мав прибути на 09.00 годину 23.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , взагалі виписана на 23.02.2025 року. Також в застосунку Резерв+ зазначено дату останнього ВЛК, яке проходив ОСОБА_1 23.01.2025, що свідчить про всі прибуття до ТЦК за всіма вимогами співробітників ТЦК і єдина повістка, яка була вручена ОСОБА_1 це повістка №2224, яка виписана 23.02.2025 року про явку до ТЦК 23.02.2025
Враховуючи вищевикладене, просить суд скасувати постанову №881 по справі про адміністративне правопорушення від 10 квітня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.210-1 КУпАП та провадження у справі закрити.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для надіслання відзиву на позовну заяву і усіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову, а також витребувано докази.
Позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.
Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Подав відзив, де зазначив, що підставою для складання протоколу та прийняття оскаржуваної постанови щодо ОСОБА_1 за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію послужило: неявка позивача без поважних причин по повістці № 2216 на 9:00 год. 23.01.2025; не виконання обов'язку повідомити про поважні причини своєї неявки у встановлений законом 3-х денний термін з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів, що у сукупності є порушенням ч. 3 ст. 22 ЗУ № 3543-ХІІ та п. 24 порядку № 560. При накладенні адміністративного стягнення відповідачем враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а тому у задоволенні позову просять відмовити.
Зважаючи на викладене, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами.
З матеріалів справи вбачається, що 10.04.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 винесена постанова №881 відповідно до якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Також 02.04.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення №181, згідно якого ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним, перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, не з'явився без поважних причин по повістці та не повідомив про поважні причини своєї неявки у встановлений законом 3-х денний термін з подальшим прибуттям у строк. Що не перевищує сім календарних днів, тобто порушив законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Позивач не заперечує обставину вручення йому повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 23.01.2025 року та те, що у вказаний час він не з'явився, у зв'язку з тим що отримав звістку про те, що його батьку викликали швидку.
В той же час позивачем суду не надано будь-яких належних доказів, а також таких доказів не містить копія матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 181 від 02.04.2025 вчинене ОСОБА_1 наданої відповідачем, що містять відомості про неналежний стан здоров'я батька позивача, який з огляду на його характер (тяжкість, загострення) об'єктивно перешкоджав з'явленню позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також і не містять матеріали справи доказів існування інших поважних обставин, що існували у вказаний вище період часу, які позбавили позивача можливості особисто прибути у визначений у повістці строк.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 був вчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду адміністративної справи на 10.04.2025 року о 10.00 год.
Відомостей про надання ним будь-яких пояснень чи доказів поважності його неприбуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у вказаний у повістці час, вже під час розгляду адміністративної справи 10.04.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 с. 210-1 КУпАП матеріали справи не містять.
З огляду на вказане вище оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, оскільки при її винесенні виконано усі вимоги чинного законодавства, а доказів поважних причин неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 суду не надано, тому підстави для скасування постанови відсутні, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи викладене вище, і керуючись ст. 2,11,77-78,241-246,287 КАС України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Представник позивача: адвокат Молчанов Олег Вікторович, місце здійснення адвокатської діяльності: вул. Центральна, буд. 2, с. Софіївка, Краматорський район, Донецька область.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце знаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя: О.Є.ЦИБУЛЬСЬКИЙ