Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1348/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клоуд" (61010, м. Харків, вул. Нетіченська, буд. 25)
про стягнення 340199,96 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Харківська міська рада звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клоуд" про стягнення безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 340199,96 грн. за використання земельної ділянки по вул. Костянтина Калініна, буд. 31 у місті Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 за період з 20.08.2021 по 28.02.2022 та судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.04.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
21.04.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №9746) разом із доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що ціна позову у справі не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з метою економії процесуального часу учасників справи та виконання завдань господарського судочинства, визначених у статті 2 ГПК України, в тому числі щодо забезпечення своєчасного вирішення судом спору, враховуючи необхідність недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, суд на підставі частини 5 статті 252 ГПК України вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Разом з тим, звернуто увагу, що відповідно до частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, відповідач зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в системі "Електронний суд".
18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам".
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Враховуючи зазначене, сторони зобов'язані мати зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Таким чином, процесуальним законодавством передбачено спосіб належного повідомлення сторін про розгляд справи - в електронній формі через "Електронний кабінет".
Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.
Матеріали справи свідчать, що станом на дату відкриття провадження у даній справі, позивач зареєстрував Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а тому копію ухвали суду про відкриття провадження у справі було надіслано до зареєстрованого Електронного кабінету позивача, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Разом з тим, беручи до уваги, що станом на дату відкриття провадження у даній справі відповідачем не зареєстровано "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, а тому з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 24.04.2025 було надіслано засобами поштового зв'язку на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку відповідачем було отримано, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Також, ухвала Господарського суду Харківської області від 24.04.2025 по справі №922/1348/25 оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.
16.05.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позов (вх. №11846), який надійшов засобами поштового зв'язку та аналогічний за змістом відзив на позов (вх. №11835), який сформовано в системі "Електронний суд", в якому відповідач заперечує проти позову та просить суд у позові відмовити, який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Згідно оформленого та долученого до відзиву на позов працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Акту про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) 16.05.2025, під час перевірки документів при розкриванні поштового відправлення, що надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю "Клоуд" у справі №922/1348/25 вх. №11846, не виявилося вказаних у додатку документів, а саме: копії документів, які підтверджують задекларовану сплату за землю ТОВ "Клоуд" за 2023 рік.
В обґрунтування заперечень проти позовних вимог відповідач зазначає, що з 15.04.2016 по теперішній час за ТОВ "Клоуд", на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 06.04.2016 №б/н; протоколу загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Клоуд" від 06.04.2016 №4, зареєстровано право власності на нежитлові будівлі: літ. "А-1" площею 875.2 кв.м. літ. "Б-1" площею 890,5 кв.м, літ. "В-1" площею 372,7 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Костянтина Калініна, 31. Загальна площа нежитлових будівель складає - 2139,4 кв.м., що не заперечує позивач і підтверджується наданими до позову інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 11.03.2025 №417345596. Загальна площа земельної ділянки під будівлями складає - 2139,4 кв.м. Станом з 15.04.2016 по 20.08.2021 земельна ділянка по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 площею 0,8240 га. не була сформована і в користуванні ТОВ "Клоуд" не перебувала.
Зазначає, що земельна ділянка по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 площею 0,8240 га., про яку зазначає позивач, сформована 20.08.2021. Площа земельної ділянки складає 0,8240 га. Вищевказана земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1" (складські), а саме : літ. "А-1" площею 875.2 кв.м. літ. "Б-1" площею 890,5 кв.м, літ. "В-1" площею 372,7 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Костянтина Калініна, 31, які належать на праві власності ТОВ "Клоуд", що підтверджується доданим до позову витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.08.2021 №НВ-9901355852021.
Вказує, що до складу площі сформованої 20.08.2021 земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 площею 0,8240 га. увійшла площа 2139,4 кв.м. під будівлями літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1" (складські), які належать ТОВ "Клоуд". Різниця між площею 2139,4 кв.м. під будівлями і площею 0,8240 га. сформованої земельної з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 складає - 0,6101 га. На переконання відповідача, зазначене не означає і жодним чином не підтверджує, що з дати формування земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 площею 0,8240 га. по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкові і до моменту її купівлі відповідачем використовувалась вся площа 0,8240 га. сформованої земельної ділянки, окрім площі під будівлями. Згідно наданого позивачем витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.08.2021 № НВ-9901355852021 інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня. До моменту купівлі 31.05.2024 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 площею 0,8240 га. у користуванні ТОВ "Клоуд" перебувала лише земельна ділянка під будівлями площею 2139,4 кв.м. (0,2139 га).
Відтак, відповідач не погоджується і заперечує проти твердження позивача про те, що ТОВ "Клоуд" з дати формування земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 загальною площею 0,8240 га по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкові і до моменту купівлі земельної ділянки, використовувало її без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст, ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Разом з тим, зазначає, що у період 2021 і 2022 р. відповідач не обліковувався платником земельного податку на земельну ділянку площею 0,8240 га. з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027, по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкові. Стверджує, що відповідач не використовував у період 2021 - 2022 р. земельну ділянку площею 0,8240 га. з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 і не декларував плату за цю земельну ділянку. У період 2021 і 2022 р. відповідач обліковувався платником земельного податку на земельну ділянку площею лише під будівлями літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1", за адресою: м. Харків, вул. Костянтина Калініна, 31.
Зазначає, що за 2021 рік відповідачем задекларовано та сплачено 173391,67 грн. земельного податку за земельну ділянку під будівлями; за 2022 задекларовано та сплачено 190730,34 грн. земельного податку за земельну ділянку під будівлями; за 2023 р. задекларовано та сплачено 219340,03 грн. земельного податку за земельну ділянку під будівлями; за 2024 рік задекларовано та сплачено 115442,69 грн. земельного податку за земельну ділянку під будівлями. Зазначене підтверджується податковими деклараціями з плати за землю ТОВ "Клоуд" за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, а також змістом наданого позивачем листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 03.02.2025 № 2201/5/20-40-04-07-12.
Відповідач вважає, що оскільки видом використання земельної ділянки є: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1" (складські), а категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, то необхідно застосовувати ставку орендної плати на рівні 4 % від нормативної грошової оцінки - "Промисловість (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної)" при розрахунку.
Отже, відповідач резюмує, що позивачем не доведено і не надано доказів фактичного користування відповідачем земельною ділянкою поза межами земельної ділянки під будівлями літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1" (складські), які належать ТОВ "Клоуд", тому не має підстав для застосовування статті 1212 ЦК України.
20.05.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заяву про усунення недоліків до акта від 16.05.2025 (вх. №12147), в якому зазначає, що у відповідь на Акт про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності поштового конверта від 16.05.2025, відповідач повторно надсилає до суду копії документів, які не були виявлені під час відкриття поштового відправлення за вх. №11846 у справі, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
22.05.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано відповідь на відзив (вх. №12341), в якій позивач заперечує проти доводів відповідача, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд позов задовольнити, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
В обґрунтування заперечень проти доводів відповідача, позивачем у вказаній заяві по суті справи зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, належні відповідачу на праві власності та за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти у виді орендної плати, сформована з 20.08.2021 (визначено її площу і межі), їй присвоєно кадастровий номер, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру. Звертає увагу, що вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1" (складські). Наголошує, що вказана земельна ділянка формувалась на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкові площею 0,824 га, яка розроблялась саме на замовлення відповідача та який він просив затвердити. Однак вже після звернення Харківської міської ради до суду відповідач стверджує, що останнім не використовувалась вся земельна ділянка, а тому позивач вважає, що твердження відповідача стосовно того, що ним не використовувалась вся земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027, не відповідає принципу естопель і доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). Зазначає, що нормами чинного законодавства на власника нерухомого майна покладено обов'язок сплати коштів за користування земельною ділянкою комунальної форми власності, на якій воно розміщене.
Крім того, звертає увагу, що розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати здійснювався на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затверджене рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 (зі змінами), яке розроблено з метою створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення та справляння орендної плати за земельні ділянки, орендодавцями яких згідно із земельним законодавством виступає Харківська міська рада.
Відповідно до п. 2.5 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021), розмір базової ставки орендної плати встановлено на рівні 8% від нормативної грошової оцінки. Пунктом 4.1. Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) затверджено перелік земель, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати. Ставки, визначені в цьому пункті рішення застосовуються відповідно до використання земельної ділянки (а не категорії земель, як зазначається відповідачем). Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.08.2021 №НВ-9901355852021 земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкові має вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1" (складські). Положенням №41/08 (в редакції до 31.12.2021) не передбачено особливої ставки за використання земельної ділянки для обслуговування складських будівель. Тому, позивачем за період з 20.08.2021 по 31.12.2021 застосовано базову ставку у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Водночас, пунктом 4.1. Положенням № 41/08 (в редакції з 01.01.2022) передбачено, що ставка орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для обслуговування складів (крім земель промисловості), становить 5%. Оскільки земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, то Харківською міською радою застосовано ставку у розмірі 4% за період з 01.01.2022 по 28.02.2022.
Щодо наданих відповідачем податкових декларацій та платіжних документів щодо сплати земельного податку позивач зазначає, що в матеріалах справи міститься лист Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 03.02.2025 № 2201/5/20-40-04-07-12 щодо сплати ТОВ "Клоуд" коштів за використання земельної ділянки по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкові. Саме відповідно до цього листа Харківською міською радою здійснювався розрахунок безпідставно збережених коштів, шляхом віднімання від розміру коштів, які повинен був сплатити відповідач за спірний період, розміру фактично сплачених ним коштів за цей період. Звертає увагу суду, що період за який Харківською міською радою стягуються кошти, є період з 20.08.2021 по 28.02.2022. Цей період і входить до предмету спору, а відповідач у відзиві просить врахувати при розрахунку суми заборгованості кошти, сплачені ним за інші періоди, які не відносяться до предмету спору.
28.05.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заперечення на відповідь на відзив, які сформовано в системі "Електронний суд" (вх. №12766) та 29.05.2025 аналогічні за змістом заперечення на відповідь на відзив, які надійшли засобами поштового зв'язку (вх. №12885), в яких відповідач просить долучити вказану заяву по суті справи до матеріалів справи та у задоволенні позову відмовити, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
В обґрунтування заперечень проти доводів позивача у вказаній заяві по суті справи, зокрема, зазначено, що твердження позивача про використання земельної ділянки площею 0,8240 га, що значно перевищує площу земельної ділянки (2139,4 кв.м.) під будівлями відповідача, ґрунтуються на припущеннях і спростовується листом Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області №1557/0/224-25 від 10.03.2025 та податковими деклараціями з плати за землю за 2021 - 2022 р., а саме за земельну ділянку під будівлями ТОВ "Клоуд". Податкові декларації та платіжні документи, надані відповідачем свідчать, що сплата здійснювалась лише за площу під будівлями. Факт декларування та сплати податку за меншу площу (площу під будівлями) спростовує твердження позивача про перебування відповідача на обліку як платника за земельну ділянку площею 0,8240 га. та декларування плати за неї у 2021 - 2022 р. Позивач не надав жодних належних і допустимих доказів фактичного користування земельною ділянкою поза межами площі забудови під об'єктами нерухомого майна, що належать ТОВ "Клоуд" на праві власності. Формування земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкові площею 0,824 га, яка розроблялась на замовлення відповідача не може вважатись беззаперечним підтвердженням користування такою земельною ділянкою з моменту її формування.
Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування усіх фактичних обставин справи та ухвалення судового рішення.
Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Обставини справи свідчать, що Харківською міською радою згідно частини 2 статті 83 ЗК України проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №417345596 від 11.03.2025 право власності на нежитлові будівлі: літ. "А-1" площею 875.2 кв.м. літ. "Б-1" площею 890,5 кв.м, літ. "В-1" площею 372,7 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Костянтина Калініна, 31, зареєстровано з 15.04.2016 по теперішній час за ТОВ "Клоуд", на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 06.04.2016 №б/н; протоколу загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Клоуд" від 06.04.2016 №4. Вказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9901355852021 від 25.08.2021 площа земельної ділянки по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкова з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 складає 0,8240 га. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 20.08.2021. Цільове призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", "Б-1", "В-1" (складські).
Обставини справи свідчать, що на підставі рішення Харківської міської ради від 30.04.2024 №586/24 між Харківською міською радою та ТОВ "Клоуд" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №371 від 31.05.2024, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №417345287 від 11.03.2025.
Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №2201/5/20-40-04-07-12 від 03.02.2025 ТОВ "Клоуд" декларувало земельний податок за земельну ділянку загальною площею 2371,1 кв.м. без зазначення кадастрового номеру, розташовану за адресою: місто Харків, вул. К. Калініна, 31. За даними податкових декларацій з плати за землю за 2021-2022 роки платником задекларовано до сплати за земельну ділянку загальною площею 2371,1 кв. за 2021 рік - 173391,67 грн. (за січень-листопад 14449,31 грн. щомісячно, за грудень 14449,26 грн.), за 2022 рік - 190730,34 грн. (за січень-листопад 15894,20 грн. щомісячно, за грудень 15894,14 грн.) земельного податку. За даними інтегрованої картки платника ІКС "Податковий блок" задекларовано податкові зобов'язання по земельному податку за 2021 - 2024 роки ТОВ "Клоуд" сплачено. Також повідомлено, що за земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 площею 0,8240 га плату за землю підприємство не нараховує та не сплачує.
Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що ТОВ "Клоуд" з дати формування земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 загальною площею 0,8240 га. по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкова і до дати купівлі земельної ділянки, використовувало вказану земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 ЗК України, а тому у період з 20.08.2021 по 28.02.2022 не сплачувало у встановленому законодавчими актами розмірі плату за користування земельною ділянкою, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 340199,96 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, а також заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Суд звертає увагу, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності (правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 по справі №200/606/18).
Згідно із частиною 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Частинами 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України унормовано, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Таким чином, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2019 у справі №922/981/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закон України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Стаття 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлює, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа.
Як зазначено судом вище та вбачається з матеріалів справи, згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9901355852021 від 25.08.2021 площа земельної ділянки по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкова з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 складає 0,8240 га. Дата державної реєстрації земельної ділянки 20.08.2021. Цільове призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", "Б-1", "В-1" (складські).
Отже, з урахуванням наведеного вище, земельна ділянка по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкова з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 площею 0,8240 га сформована як об'єкт цивільних прав.
Статтею 83 ЗК України унормовано, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Матеріали справи свідчать, що відповідач звернувся до позивача з заявою від 29.11.2017, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, орієнтовно 0,8240 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ "Б-1" та літ "В-1" в м. Харкові, вул. Костянтина Калініна, 31.
Відповідно до пункту 30 рішення 17 сесії 7 скликання Харківської міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" №870/17 від 20.12.2017 надано ТОВ "Клоуд" дозвіл на земельну ділянку із земель комунальної власності, орієнтовно 0,8240 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ "Б-1" та літ "В-1" в м. Харкові, вул. Костянтина Калініна, 31.
На підставі рішення Харківської міської ради від 30.04.2024 №586/24 між Харківською міською радою та ТОВ "Клоуд" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №371 від 31.05.2024, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №417345287 від 11.03.2025.
Верховний Суд у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому, до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що ТОВ "Клоуд" з дати формування земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 загальною площею 0,8240 га. по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкова, і до дати купівлі земельної ділянки, використовувало вказану земельну ділянку, як фактичний користувач без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 ЗК України.
При цьому згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9901355852021 від 25.08.2021 вид використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 загальною площею 0,8240 га. по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкова саме для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1" (складські), які належать на праві власності відповідачу, що останнім не заперечується.
Доказів на підтвердження наявності на вказаній земельній ділянці будь-якого іншого нерухомого майна або ж інших власників частини об'єктів нерухомості, що належать відповідачу, матеріали справи не містять. В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази належного оформлення відповідачем, як власником будівель права користування земельною ділянкою за спірний період.
Наведене свідчить про те, що спірна земельна ділянка, на якій розміщені об'єкти нерухомого майна відповідача є сформованою як об'єкт цивільних прав з метою експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1" (складські), які належать на праві власності відповідачу. Отже, спір у цій справі стосується сформованої земельної ділянки, а тому сумнівів щодо її розміру суд не має.
Позовні вимоги Харківська міська рада обґрунтовує саме наявністю підстав для застосування ст. ст. 1212-1214 ЦК України, що підтверджується висновками Великої Палати Верхового Суду у постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, яка прийнята щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати. У пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої.
Верховний Суд дійшов висновку, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об'єктом цивільних прав, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти.
Суд звертає увагу, що позовні вимоги Харківської міської ради жодним чином не стосуються спору щодо площі фактичного використання відповідачем земельної ділянки, оскільки розрахунок заборгованості проведено виключно щодо сформованої земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав, на якій наявне нерухоме майно відповідача. При цьому вказана земельна ділянка використовується для експлуатації та обслуговування цього нерухомого майна відповідачем.
Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази формування двох земельних ділянок з огляду на твердження відповідача про різницю між площею 2139,4 кв.м. під будівлями і площею 0,8240 га. сформованої земельної з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027, що складає - 0,6101 га.
Відтак, твердження відповідача про те, що єдина площа земельної ділянки, що дійсно використовується відповідачем і ним не оспорюється, це площа забудови, тобто земельної ділянки, що знаходиться безпосередньо під належною йому будівлею, та необхідна для її експлуатації, спростовується вищенаведеним.
Водночас з матеріалів справи убачається, що відповідач документально не оформив користування вищевказаною земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 загальною площею 0,8240 га. по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкова для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1" (складські), які належать на праві власності відповідачу у заявлений позивачем для розрахунку період з 20.08.2021 по 28.02.2022.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача, оскільки власником відповідної земельної ділянки в спірний період була територіальна громада м. Харкова в особі позивача.
Згідно статті 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. статті 14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада міста Харкова в особі позивача.
Отже, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем, що не відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності, розумності, закріпленим пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України.
За умовами частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
У відповідності до статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
За допомогою цих норм досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18.
Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.
Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.
Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).
В контексті наведеного вище, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 та Верховний Суд в постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 вказали, що як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
При цьому законодавство не обмежує можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру. Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
З Витягу з технічної документації про нормативну грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9953855922024 від 15.11.2024 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 складає 15983958,15 грн.
Разом з тим, відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №2201/5/20-40-04-07-12 від 03.02.2025 ТОВ "Клоуд" декларувало земельний податок за земельну ділянку загальною площею 2371,1 кв.м. без зазначення кадастрового номеру, розташовану за адресою: місто Харків, вул. К. Калініна, 31. За даними податкових декларацій з плати за землю за 2021-2022 роки платником задекларовано до сплати за земельну ділянку загальною площею 2371,1 кв. за 2021 рік - 173391,67 грн. (за січень-листопад 14449,31 грн. щомісячно, за грудень 14449,26 грн.), за 2022 рік - 190730,34 грн. (за січень-листопад 15894,20 грн. щомісячно, за грудень 15894,14 грн.) земельного податку. За даними інтегрованої картки платника ІКС "Податковий блок" задекларовано податкові зобов'язання по земельному податку за 2021 - 2024 роки ТОВ "Клоуд" сплачено. Також повідомлено, що за земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 площею 0,8240 га плату за землю підприємство не нараховує та не сплачує.
Розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати здійснювався на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затверджене рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 №41/08 (зі змінами) (далі - Положення № 41/08), яке розроблено з метою створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення та справляння орендної плати за земельні ділянки, орендодавцями яких згідно із земельним законодавством виступає Харківська міська рада.
Статтею 284.1. ПК України передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно пункту 2.4. Положення №41/08 річна орендна плата (О) за земельну ділянку розраховується за формулою: О=Ц*Б*К1*К2, де: Ц - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн.; Б - єдина для м. Харкова базова ставка орендної плати (частка одиниці); К1 - коефіцієнт, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення; К2 - коефіцієнт, який враховує розмір земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення.
Матеріали справи свідчать, що Департаментом земельних відносин Харківської міської ради здійснено детальний розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території міста Харкова з порушенням вимог законодавства за період з 20.08.2021 по 31.12.2021 з кадастровим номером 6310137900:12:008:0026 загальною площею 0,8240 га. по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкова.
З розрахунку, зокрема, слідує, що ставка річної орендної плати - 8%; коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов - 1; коефіцієнт розміру земельної ділянки - 1; розмір безпідставно збережених коштів за місяць - 80149,32 грн.; розмір безпідставно збережених коштів за рік - 961791,82 грн.; розмір безпідставно збережених коштів за 4 місяці, 12 днів - 351622,82 грн. Коефіцієнт індексації за 2021 - 2023 роки - 1,329515. При цьому згідно вище вказаного листа ГУ ДПС у Харківській області №2201/5/20-40-04-07-12 від 03.02.2025 щодо здійснення плати за використання земельної ділянки землекористувачем ТОВ "Клоуд" у 2021 році сплачено 173391,67 грн. за земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Костянтина Калініна, 31. Розмір безпідставно збережених ТОВ "Клоуд" коштів, розрахований як різниця між розміром плати за землю, яка повинна надійти до місцевого бюджету та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою становить: 351622,82 грн. - 63390,50 грн. = 288232,32 грн.
Департаментом земельних відносин Харківської міської ради також здійснено детальний розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території міста Харкова з порушенням вимог законодавства за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 з кадастровим номером 6310137900:12:008:0026 загальною площею 0,8240 га. по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкова.
З розрахунку, зокрема, слідує, що ставка річної орендної плати - 4%; коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов - 1; коефіцієнт розміру земельної ділянки - 0,95; розмір безпідставно збережених коштів за місяць - 41878,02 грн.; розмір безпідставно збережених коштів за рік - 502536,23 грн.; розмір безпідставно збережених коштів за 2 місяці - 83756,04 грн. Коефіцієнт індексації за 2022 - 2023 роки - 1,20865. При цьому згідно вище вказаного листа ГУ ДПС у Харківській області №2201/5/20-40-04-07-12 від 03.02.2025 щодо здійснення плати за використання земельної ділянки землекористувачем ТОВ "Клоуд" у 2022 р. сплачено 190730,34 грн. за земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Костянтина Калінана, 31. Розмір безпідставно збережених ТОВ "Клоуд" коштів, розрахований як різниця між розміром плати за землю, яка повинна надійти до місцевого бюджету та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою становить: 83756,04 грн. - 31788,40 грн. = 51967,64 грн.
Перевіривши вище вказані розрахунки суд зазначає, що відповідні розрахунки є обґрунтованими та правомірними, виконані з урахуванням наявних в матеріалах справи та поданих в обґрунтування позовних вимог відомостей, а також положень законодавства, узгоджуються з Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008 (із змінами).
Щодо заперечень відповідача в частині здійснених розрахунків, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.5 Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021), розмір базової ставки орендної плати встановлено на рівні 8% від нормативної грошової оцінки.
Також, пунктом 4.1. Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021) затверджено перелік земель, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати. При цьому ставки, визначені в наведеному пункті рішення застосовуються відповідно до використання земельної ділянки.
Як зазначено судом вище та убачається з матеріалів справи, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.08.2021 №НВ-9901355852021 земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 по вул. Костянтина Калініна, 31 у м. Харкові має вид використання: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1" (складські), що також підтверджується відповідачем в заявах по суті справи.
Водночас Положеннями №41/08 (в редакції до 31.12.2021) не передбачено особливої ставки за використання земельної ділянки для обслуговування складських будівель, а тому матеріали справи свідчать, що позивачем правомірно застосовано базову ставку у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період з 20.08.2021 по 31.12.2021.
Крім того, слід зазначити, що згідно пункту 4.1. Положенням №41/08 (в редакції з 01.01.2022) ставка орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для обслуговування складів (крім земель промисловості) становить 5%. При цьому як вбачається з матеріалів справи, а також не заперечується відповідачем, означена земельна ділянка відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, про що свідчить витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9901355852021 від 25.08.2021, а тому суд зазначає, що позивачем також правомірно застосовано ставку у розмірі 4% за період з 01.01.2022 по 28.02.2022.
Щодо податкових декларацій та платіжних документів щодо сплати земельного податку, які надано відповідачем, суд зазначаємо наступне.
Положеннями статтею 191 ПК України передбачено, що контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Відповідно до статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику щодо дотримання законодавства з питань оподаткування та митної справи, з адміністрування єдиного внеску та дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади чи його територіальні органи. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Пунктом 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань: контролює своєчасність подання платниками податків (платниками єдиного внеску) передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску; організовує роботу та здійснює контроль в межах повноважень, передбачених законом, за погашенням заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких віднесено до компетенції ДПС; здійснює погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Матеріалами справи підтверджено, що здійснені в обґрунтування позовних вимог детальні розрахунки є обґрунтованими, правомірними, виконані з урахуванням наявних в матеріалах справи та поданих в обґрунтування позову відомостей, зокрема, листа ГУ ДПС у Харківській області №2201/5/20-40-04-07-12 від 03.02.2025. При цьому відображені у ньому відомості щодо розміру плати земельного податку за 2021-2022 підтверджуються відповідачем у заявах по суті справи та знаходять своє відображення у поданих в обґрунтування позовних вимог детальних розрахунках за спірний період з 20.08.2021 по 28.02.2022, що входить до предмета доказування у справі при розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.
Суд зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
З огляду на вказане, у даному разі суд зазначає, що посилання відповідача на податкові декларації та платіжні документи про сплату земельного податку з березня по грудень 2022 р., а також за інші періоди, а саме 2023 - 2024 р. є безпідставним, оскільки такий період не входить до предмета доказування у справі, а саме спірний період з 20.08.2021 р. по 28.02.2022 р. та за відповідний період позивачем здійснено правомірний та обґрунтований розрахунок, який не охоплюється окресленим вище періодом відповідача, а тому відповідні твердження відповідача відхиляються судом як безпідставні та не впливають на предмет доказування у даній справі в контексті обґрунтованості розрахунку за спірний період з 20.08.2021 по 28.02.2022.
Окремо суд звертає увагу, що відповідно до статті 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Суд зазначає, що копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020", затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 р. №144.
Пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Таким чином, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Із поданих до матеріалів справи копій податкових декларацій та платіжних документів убачається, що відповідні копії не засвідчено з дотриманням вказаних вимог, оскільки копії не містять дати засвідчення, деякі копії не містять найменування посади, а також власного імені та прізвища особи, яка засвідчує копію.
При цьому, копії не містять особистого підпису особи, яка їх засвідчує, оскільки на копіях документів міститься факсимільне відтворення підпису, який є фактично штампом із зображенням певного підпису, а не власноручний підпис.
Суд звертає увагу, що копія набуває юридичної сили лише в разі засвідчення в установленому порядку (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 08.05.2019 у справі №160/7887/19). Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 11.07.2018 у справі №904/8549/17).
Відповідно до статті 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з статтею 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню. При цьому судом було надано вичерпну відповідь на істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клоуд" (61010, м. Харків, вул. Нетіченська, буд. 25, код ЄДРПОУ 39127880) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 340199,96 грн. за використання земельної ділянки по вул. Костянтина Калініна, буд. 31 у місті Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:011:0027 за період з 20.08.2021 по 28.02.2022 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5103,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "27" червня 2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова