просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
27 червня 2025 року м.Харків Справа № 913/134/25
Провадження №8/913/134/25
Суддя Господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до відповідача - Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Рубіжанської міської ради Луганської області, м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 22089,30 грн
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Рубіжанської міської ради Луганської області, в якій просить стягнути з відповідача 22089,30 грн з яких: основний борг в сумі 13243,20 грн, пеня в сумі 2797,39 грн, три проценти річних у сумі 1141,83 грн; інфляційні втрати в сумі 4906,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.11.2021 між сторонами було укладено Договір № 11-1109/21-БО-Т постачання природного газу, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ, а останній зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Як зазначає позивач, у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року він передав у власність відповідачу природний газ загальну на суму 56659,69 грн.
В свою чергу, відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково в сумі 43416,49 грн, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 13243,20 грн.
Позивач вказує, що у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору щодо оплати отриманого природного газу, останній зобов'язаний сплатити не лише суму боргу, а й пеню, три проценти річних та інфляційні втрати, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 справу № 913/134/25 передано на розгляд судді Іванову А.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без виклику сторін.
Вказану ухвалу суду було надіслано сторонам у справі до їх електронних кабінетів в Електронному суді ЄСІТС, що підтверджується відповідними довідками від 29.04.2025.
Відповідач клопотанням від 29.05.2025 просить зменшити розмір пені до 12,4512492% до суми 348,31 грн від заявленої суми пені за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу.
Подане клопотання відповідач обґрунтував наступним:
- між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - Позивач) та Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Рубіжанської міської ради Луганської області (далі - КНП «ЦПМСД» Рубіжанської міської ради, Відповідач, Споживач) 10.11.2021 укладено договір № 11-1109/21-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір);
- на виконання умов Договору, протягом листопада 2021 року - лютого 2022 року Позивач поставив Відповідачу природний газ на загальну суму 56 659,69 грн;
- за переданий газ у розрахункові періоди листопад 2021 року - січень 2022 року Відповідач з дотриманням положень пункту 5.1 Договору повністю здійснив оплату на суму 43 416,49 грн;
- сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за поставлений протягом лютого 2022 року складає 13 243,20 грн;
- за умовами п. 7.2 Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення;
- Позивачем за порушення строків оплати Відповідачем поставленого природного газу у лютому 2022 року нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 2 797,39 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022;
- у Відповідача виникли виняткові причини виникнення заборгованості КНП «ЦПМСД» Рубіжанської міської ради перед Позивачем за Договором з огляду на наступне:
- у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, який триває й до теперішнього часу;
- відповідні обставини, в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню;
- строк оплати за поставлений по Договору природний газ у лютому 2024 року настав як раз в період дії воєнного стану. До цього часу КНП «ЦПМСД» Рубіжанської міської ради належним чином виконувало свої грошові зобов'язання за Договором та відсоток сплати за поставлений Позивачем природний газ складає 76,63766% від вартості всього поставленого природного газу;
- відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Відповідача є: 93009, Луганська область, місто Рубіжне, вул. Студентська, буд. 19;
- згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій;
- Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, до якого включена Рубіжанська міська територіальна громада, територія якої є тимчасово окупованою з 13.05.2022 до теперішнього часу;
- КНП «ЦПМСД» Рубіжанської міської ради є закладом охорони здоров'я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги первинної медичної допомоги, а також вживає заходів із профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров'я та фінансується за рахунок місцевого бюджету;
- через тимчасову окупацію Рубіжанська міська територіальна громада Луганської області втратила значну частину своїх доходів і така ситуація не могла не вплинути негативно на фінансовий стан Відповідача як бюджетної установи;
- ці обставини мають для КНП «ЦПМСД» Рубіжанської міської ради непередбачений, надзвичайний та невідворотній характер, не залежать від волевиявлення Відповідача, та стали причиною тимчасової неможливості для КНП «ЦПМСД» Рубіжанської міської ради виконувати свої договірні зобов'язання у відповідності до умов Договору;
- розмір штрафних санкцій становить більше 20% суми основної заборгованості, тому вважаємо, що такий розмір пені надмірно великий у порівнянні зі збитками кредитора;
- Відповідачем після релокації підприємства до міста Дніпро приймались заходи, щодо врегулювання заборгованості за отриманий природний газ по Договору;
- КНП «ЦПМСД» Рубіжанської міської ради листом № 225 від 16.04.2024 зверталось до Позивача з проханням надати копії Договорів про постачання природного газу, актів звіряння розрахунків за зазначеними Договорами, актів приймання-передачі спожитого природного газу між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та КНП «ЦПМСД» Рубіжанської міської ради;
- у відповідь від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» було отримано лист № 125/3/1/1-3898 від 17.05.2024, в якому викладено прохання надіслати офіційний лист, в якому має бути зазначена офіційна електронна пошта для надання відповіді в електронному форматі та поштова адреса на підконтрольній Україні території для відправки паперових примірників;
- листом № 309 від 21.05.2024 КНП «ЦПМСД» Рубіжанської міської ради надало Позивачу відомості про зміну свого місцезнаходження та контактних даних;
- Позивачем не були надані вищезазначені документи, без яких Відповідач, як бюджетна установа, договірні зобов'язання якої реєструються, обліковуються та контролюються органами казначейства, не може здійснити відповідні платежі з дотриманням норм, встановлених Бюджетним кодексом України.
На підставі викладеного відповідач просить зменшити суму пені.
Позивач запереченнями від 09.06.2025 просить врахувати наступне:
- договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Рубіжанської міської ради Луганської області двостороннє підписаний та скріплений печатками;
- відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору;
- умовами договору постачання природного газу №11-1109/21-БО-Т від 10.11.2021 передбачена оплата за газ Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу (пункту 5.1 Договору);
- остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період;
- відповідач, у порушення п.5.1. Договору не здійснив оплату за спожитий природній газ у встановлені строки (що підтверджується розрахунком наданим до матеріалів справи);
- підписуючи уповноваженими особами договір постачання природного газу та відповідно в подальшому скріплюючи його печатками підприємства, Відповідач чітко розумів всю юридичну відповідальністю за невиконання або неналежне виконання умов підписаного договору;
- Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до умов Договору (п.5.1) та неповністю розрахувався за поставлений природний газ, Позивач правомірно нарахував пеню, 3% річних та інфляційних втрат у зазначених у позовній заяві розмірах, відповідно до умов Договору та положень чинного законодавства, що підтверджується матеріалами справи. Доказів, які спростовують вищевикладене, Відповідачем суду надано не було;
- умовами договору визначена ціна природного газу, а обсяги відображені в Інформаційній платформі (лист оператора ГТС від 18.11.2024 за № ТОВВИХ-24-17666);
- відповідно до пп. 3.5.2, 3.5.3 п. 3.5. договору № 11-1109/21-БО-Т від 10.11.2021 на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірника акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання;
- згідно з пп. 3.5.4 п. 3.5. договору № 11-1109/21-БО-Т від 10.11.2021 у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору;
- відповідно до п. 7.2 договору № 11-1109/21-БО-Т від 10.11.2021 у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення;
- аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 904/2867/22 (відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо фактичних обсягів споживання природного газу Споживачем є належним доказом на підтвердження факту поставки природного газу;
- проекти актів приймання-передачі направлялись Відповідачу, докази чого є в матеріалах справи;
- враховуючи висновки Верховного Суду, на думку якого, у разі наявності недоліків первинних документів та невизнання боржником постачання спірного товару сторони можуть доводити таке постачання іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 ). Суд зазначив, що «визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, суду під час розгляду справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, постаченого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо)»;
- за відсутності належним чином оформленого акту приймання-передачі природного газу, саме дані Інформаційної платформи (узгоджене у договірному порядку джерело інформації про спожиті обсяги природного газу), адміністратором якої є Оператор ГТС України є належними та допустимими доказами, які доводять реальних рух товару, а саме постачання природного газу;
- споживання природного газу відбулось до окупації територіальної громади, яка згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 почалася з 13.05.2022;
- згідно п. 6.2. Договору споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу та своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором;
- обов'язковою умовою поставки природного газу є на момент підписання Договору постачання наявний укладений договір на розподіл природного газу між Споживачем та Оператором ГРМ - п.1.4.Договору;
- відповідальність за достовірність інформації зазначеної в цьому пункті несе Споживач;
- Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів - п. 2.4.Договору;
- аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 904/887/18, від 11.02.2025 у справі № 902/371/24;
- з урахуванням обізнаності Відповідача про спожиті обсяги природного газу на підставі укладеного з оператором ГРМ договору на розподіл природного газу та ціни природного газу, що визначена в Договорі, Відповідач знав про вартість природного газу яка мала бути ним сплачена за відповідний період поставки та мав можливість здійснити таку оплату навіть не очікуючи відповідного акту приймання-передачі природного газу;
- Відповідач не заперечує та визнає споживання природного газу за заявлений період з листопада 2021 по лютий 2022 (лютий 2022 не сплачений), просить зменшити нарахування у частині пені;
- чинне цивільне законодавство не передбачає можливості суду зменшувати основний борг (постанова ВП ВС від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19), тому не може бути зменшено і розмір процентів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України;
- у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 910/8698/19 зазначено, що на іншого учасника справи (позивача) не покладається обов'язок з доведення (доказування) спричинення йому матеріальної або іншої шкоди внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань;
- при стягненні неустойки шкода кредитору, завдана порушенням зобов'язання презюмуються (її не треба доводити) і компенсується за рахунок неустойки;
- на підставі п. 6 ч. 3 ст. 162 ГПК України, Позивач повідомив про відсутність встановленого законом обов'язкового досудового порядку врегулювання спору між Позивачем та Відповідачем.
Щодо зменшення пені:
- факт неналежного виконання споживачем своїх зобов'язань підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем;
- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а не обов'язком;
- вирішуючи питання про зменшення пені Господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання). Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 по справі № 908/1453/14;
- у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що "у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)";
- Господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) - вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 по справі № 908/1453/14. Верховний Суд звернув увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати;
- поставка за листопад 2021, грудень 2021, січень 2022 Відповідачем сплачені, так як Відповідач мав доступ до всієї необхідної інформації.
Дослідивши матеріали справи господарський суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», EIC-код 56Х930000010610Х, (далі - постачальник, позивач) та Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Рубіжанської міської ради Луганської області EIC-код 56ХS00012EU1K00M (далі - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу від 10.11.2021 № 11-1109/21-БО-Т (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.3. договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
У відповідності до п. 2.1. постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно) в кількості 8,532 тис. куб. метрів.
За умовами п. 2.3. договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Згідно з п. 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5. договору).
Пунктом 3.5.1. договору визначено, що споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п. 3.5.2. договору).
Відповідно до п. 3.5.3. договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4. договору).
Пунктом 3.6. договору передбачено, що звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
В розділі 4 договору сторони погодили ціну природного газу.
Згідно з п. 4.1. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн (п. 4.1. договору).
Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 117698,94 грн, крім того ПДВ - 23530,79 грн, разом з ПДВ - 141238,73 грн (п. 4.3. договору).
Пунктом 5 договору сторони погодили порядок та умови проведення розрахунків.
У договорі передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду (п. 5.1. договору).
Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору (п. 5.3 договору).
Пунктом 6.2 договору визначені обов'язки споживача, зокрема, споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди; прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Відповідно до п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 13.1. договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Згідно з п. 13.3. договору у разі припинення дії цього договору шляхом його розірвання споживач втрачає право до 31 грудня 2022 року включно отримувати природний газ з ресурсу постачальника за ціною, визначеною пунктом 4.1 договору.
На виконання умов укладеного сторонами договору позивач у період:
- листопад 2021 року передав природний газ в обсязі 0,26100 тис. куб. м на суму 4320,60 грн - Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 № 1 (акт підписаний обома сторонами);
- грудень 2021 року передав природний газ в обсязі1,28800 тис. куб. м на суму 21321,54 грн - Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 (акт підписаний обома сторонами);
- січень 2022 року передав природний газ в обсязі 1,07372 тис. куб. м на суму 17774,35 грн - Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 (акт не підписаний з боку відповідача);
- лютий 2022 року передав природний газ в обсязі 0,80000 тис. куб. м на суму 13243,20 грн - Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 (акт не підписаний з боку відповідача).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу протягом листопада 2021 року - лютого 2022 року у власність природний газ на загальну суму 56659,69 грн.
Відповідач, у порушення умов договору, отриманий природний газ оплатив частково за період з листопад 2021 - січень 2022 року на загальну суму 43 416,49 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 13243,20 грн за січень - лютий 2022 року.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем договірних зобов'язань із своєчасної оплати природного газу, позивачем на підставі п. 7.2 договору нараховано пеню в сумі 2797,39 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022; а відповідно ст. 625 ЦК України три проценти річних в сумі 1141,83 грн за період з 16.04.2022 по 28.02.2025 та втрати від інфляцій в сумі 4906,88 грн за загальний період з травня 2022 року по лютий 2025 року.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 10.11.2021 № 11-1109/21-БО-Т є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Акт приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року відповідачем не підписано.
Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу у листопаді 2021 року - лютому 2022 року підтверджується інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-код 56ХS00012EU1K00M в період листопада 2021 року по лютий 2022 року, згідно умов п. 3.5, п. 3.5.4, п. 5.1, укладеного сторонами договору.
Відповідно до пп. 19 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 24.12.2019 прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженим постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015.
Згідно з п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи відповідно до п. 5 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС виконує функції адміністратора інформаційної платформи.
Відтак, суб'єкти ринку природного газу користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Згідно з абз. 1, 2 п. 2 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання інформації про фактичне споживання відповідачем природного газу позивач звернувся до ТОВ «Оператор ГТС України» із запитом від 12.11.202 № 125/3/2-15571.
ТОВ «Оператор ГТС України» листом від 18.11.2024 № ТОВВИХ-24-17666 надало відповідь на адвокатський запит від 12.11.2024 та повідомило, що обсяг природного газу, використаний споживачем з EIC-код 56ХS00012EU1K00M за період з 15.11.2021 по 01.03.2022 та внесений в алокацію постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (EIC-код 56Х930000010610Х), становить:
- 15.11.2021 по 30.11.2021 у обсязі 261,00 куб. м;
- 01.12.2021 по 31.12.2021 у обсязі 1288,00 куб. м;
- 01.01.2022 по 31.01.2022 у обсязі 1073,72 куб. м;
- 01.02.2022 по 28.02.2022 у обсязі 800,00 куб. м;
- 01.03.2022 - 0,00 куб. м.
Таким чином, у листі ТОВ «Оператор ГТС України» фактично підтверджено зазначений позивачем у акті приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року обсяг переданого відповідачу природного газу.
Згідно з п. 3.5.2. договору, на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, постачальник готує та надає споживачу по два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника.
За умовами п.п. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
У договорі передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки (п. 5.1. договору).
На виконання умов договору відповідач сплатив вартість поставленого природного газу лише частково на загальну суму 43416,49 грн, що підтверджується інформацією про надходження коштів за період з 10.11.2021 по 11.11.2024, наданою АТ «Державний ощадний банк України» від 13.11.2024 № 77/4-11/140548/2024.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 13243,20 грн розмір якої підтверджено матеріалами справи, належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 13243,20 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку споживач зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пені, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивачем за порушення строків оплати відповідачем поставленого природного газу у лютому 2022 року нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 2797,39 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022.
Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що він є арифметично правильним та не суперечить чинному законодавству, у зв'язку чим позовна вимога позивача про стягнення пені є обґрунтованою.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Зазначені правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Позивачем за прострочення оплати відповідачем поставленого природного газу у лютому 2022 року нараховано та заявлено до стягнення три проценти річних у сумі 1141,83 грн за період з 16.04.2022 по 28.02.2025 та втрати від інфляції в сумі 4906,88 грн за загальний період з травня 2022 року по лютий 2025 року.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що він є арифметично вірним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв'язку чим позовні вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат є обґрунтованими.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд зазначає наступне:
За приписами ч. 1 ст. 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
За своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягуються в разі порушення такого зобов'язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.
Водночас, як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 викладено висновок про те, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
Отже, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням ст. 233 ГК України і ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.
Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).
В даному випадку суд вбачає наявність виняткових обставин, які свідчать про можливість зменшення заявленого до стягнення розміру з огляду на наступне:
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, який триває й до теперішнього часу.
Відповідні обставини, в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 93009, Луганська область, місто Рубіжне, вулиця Студентська, будинок 19.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, до якого включена Рубіжанська міська територіальна громада, територія якої є тимчасово окупованою з 24.02.2022 до теперішнього часу.
Суд враховує, що відповідач є закладом охорони здоров'я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги первинної медичної допомоги, а також вживає заходів із профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров'я та фінансується за рахунок місцевого бюджету.
Враховуючи викладене, а також з огляду на кризову ситуацію, яка склалася в державі внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, та не могла не вплинути негативно на фінансовий стан відповідача як бюджетної установи, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення пені.
Вирішуючи питання щодо доцільності зменшення суми пені у цій справі суд також враховує: ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором (сумлінне проведення розрахунків до повномасштабного вторгнення на територію України); відсутність жодного доказу на підтвердження погіршення фінансового стану позивача; виникнення ускладнень у здійсненні ним господарської діяльності чи завдання останньому збитків в результаті прострочення відповідача, а також окупацію території України (міста Рубіжне), внаслідок чого нормальна та повноцінна діяльність відповідача є об'єктивно неможливою.
З іншого боку суд враховує, що в матеріалах справи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження настання для відповідача безпосередньо у спірних правовідносинах форс-мажорних обставин, а також те, що відповідач при укладенні договору з позивачем на власний розсуд погодився з умовами, які передбачають застосування санкцій за прострочення виконання зобов'язання з оплати природного газу.
Таким чином, суд доходить до висновку щодо можливості зменшення розміру заявлених штрафних санкцій у вигляді пені що підлягає до стягнення з відповідача до 50% в сумі 1398,69 грн від заявленої позивачем суми пені за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу за лютий 2022 року, що є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання неустойки ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.
Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, позовна вимога про стягнення пені за порушення строків оплати відповідачем поставленого природного газу у лютому 2022 року підлягає частковому задоволенню в сумі 1398,69 грн. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені в сумі 1398,70 грн слід відмовити.
При цьому, суд враховує, що стягнуті з відповідача на користь позивача три проценти річних та інфляційні втрати у сумі, що були заявлені позивачем, компенсують позивачу негативні наслідки у вигляді несвоєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого природного газу, у тому числі за рахунок таких грошових коштів.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Проте, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.
Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 05.04.2018 у справі № 917/1006/16, від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем при подачі позову судовий збір в сумі 2422,40 грн покладається на відповідача в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Рубіжанської міської ради Луганської області задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Рубіжанської міської ради Луганської області (93009, Луганська область, місто Рубіжне, вулиця Студентська, будинок 19, ідентифікаційний код 38534056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) основний борг у сумі 13243,20 грн, пеню в сумі 1 398,69 грн, три проценти річних у сумі 1141,83 грн, втрати від інфляції в сумі 4906,88 грн, витрати на судовий збір в сумі 2422,40 грн.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 27.06.2025.
Суддя Антон ІВАНОВ