ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.06.2025Справа № 910/18889/23
Господарський суд міста Києва у складі:
Судді - Бондаренко-Легких Г. П.
за участю секретаря - Боровик В.В.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/18889/23.
За позовом Іноземного підприємства "Сканди Лайн Україна" (21018, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Героїв поліції, будинок 28)
до Акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" (01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12-Г)
про визнання недійсним одностороннього правочинну
За участі представників сторін:
Від позивача: Опанасюк П.П. (в залі суду) - адвокат, ордер серії АВ №1184538 від 18.02.2025;
Від позивача: Адамчук Т.В. (в залі суду) - паспорт, керівник позивача;
Від відповідача: Солдатенко А.М. (в залі суду) - адвокат, довіреність №19/4-02/856;
Вільний слухач: ОСОБА_1 (в залі суду) - паспорт.
У грудні 2023 року Іноземне підприємство «Сканди Лайн Україна» (далі - позивач, ІП «Сканди Лайн Україна») подало до господарського суду позов, в якому просило визнати недійсним односторонній правочин, вчинений Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - відповідач, Ощадбанк, Банк) про відмову від договорів з позивачем шляхом їх розірвання, а саме від договорів: про відкриття та обслуговування рахунку, випуску та надання корпоративної платіжної картки від 10.05.2017 №1029535; банківського рахунку від 15.06.2017 №1391054-170612-144023 та від 05.07.2017 №1391054-170505-102202; банківського обслуговування від 30.11.2017 №1391054171129163332.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 (суддя Демидов В.О.) прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 (суддя Демидов В.О.), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 скасовано, справу №910/18889/23 передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2024 вказав наступне:
- суди попередніх інстанцій залишили поза увагою необхідність з'ясування обставин наявності або відсутності відповідного рішення компетентного органу відповідача про встановлення позивачу неприйнятно високого рівня ризику, дати, підстав його прийняття та відповідність встановленій внутрішніми документами процедурі та, як наслідок, не перевірили обґрунтованості встановлення Банком позивачу у відповідному рішенні категорії ризику на рівні неприйнятно високого з урахуванням заперечень останнього проти визначення такого рівня ризику із наданням відповідних доказів;
- суди попередніх інстанцій не з'ясували обставин наявності відповідного рішення Банку, його повноти, вмотивованості та відповідності встановленій процедурі прийняття, хоча за нормами чинного законодавства повідомленню клієнта про відмову від ділових відносин передує прийняття Банком відповідного обґрунтованого рішення у вигляді документа, передбаченого внутрішніми правилами (програмами тощо).
За результатами автоматизованого розподілу судової справи, проведеного 25.10.2024, справа передана судді Бондаренко - Легких Г.П.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 прийнято справу №910/18889/23 до свого провадження, розглядати справу ухвалено за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 10.12.2024.
15.11.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
15.11.2024 через відділ канцелярії суду від відповідача надійшла заява про надання доказів.
09.12.2024 від позивача надійшла заява в якій представник позивача просив, зокрема, відкласти підготовче судове засідання.
В підготовче судове засідання 10.12.2024 прибув представник відповідача. Представник позивача в підготовче судове засідання не прибув. Суд на місці ухвалив відкласти підготовче судове засідання до 20.02.2025.
20.02.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
В підготовче судове засідання 20.02.2025 прибули представники сторін. Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 01.04.2025.
В судове засідання по суті 01.04.2025 прибули представники сторін. Суд на місці ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні по суті до 20.05.2025.
В судове засідання по суті 20.05.2025 прибули представники сторін. Суд на місці ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні по суті до 05.06.2025.
04.06.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
В судове засідання по суті 05.06.2025 прибули представники сторін.
Заслухавши вступні слова представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, суд -
1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
30.11.2017 між Публічним акціонерним товариством Акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" (надалі - відповідач, Банк, АТ «Ощадбанк») та Іноземним підприємством "Сканди Лайн Україна" (надалі - позивач, ІП «Сканди Лайн Україна») укладено Договір банківського обслуговування №1391054171129163332 (надалі - Договір №1391054171129163332 від 30.11.2017), який є додатковим договором до раніше укладених між сторонами: (1) Договору банківського рахунку №1391054-170505-10202 від 05.05.2017; (2) Договору банківського рахунку №1391054-170612-144023 від 15.06.2017; (3) Договору №1029535 від 10.05.2017 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання корпоративної платіжної карти (том 1, а. с. 13-23, 24-29, 30-40, 41-43).
Відповідно до пункту 1 Договору №1391054171129163332 від 30.11.2017 сторони домовились, що зазначений договір змінює умови надання банківських послуг клієнту, що були визначені вищевказаними договорами, які були укладені раніше, а банк надає послуги щодо обслуговування рахунків клієнта, послуги щодо відкриття та обслуговування інших рахунків клієнта, надає інші послуги відповідно до умов цього договору.
Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 Договору №1391054171129163332 від 30.11.2017 підписанням цього договору сторони підтверджують факт прийняття клієнтом пропозиції укласти договір (оферти), умови якого визначаються Правилами банківського обслуговування клієнтів мікро, малого та середнього бізнесу АТ «Ощадбанк» та Правилами здійснення операцій за рахунками, відкритими юридичним особам та фізичним особам-підприємцям у АТ «Ощадбанк», які оприлюднені та доведені до клієнта шляхом публічного розміщення в приміщенні установі банку, а також на сайті банку.
Відповідно до підпункту 1.11 укладеного договору, дія цього договору та договорів банківського рахунку може бути припинена за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством України.
20.12.2022 між ІП «Сканди Лайн Україна» та Excelsior Kem Tek Fab (Швеція) укладено Договір постачання №8, за умовами якого Excelsior Kem Tek Fab зобов'язується передати у власність, а ІП «Сканди Лайн Україна» прийняти та оплатити вартість продукції, торгової марки «DRYON» у порядку та на умовах передбачених договором (том 1, а. с. 44-50).
Пунктом 4.1 Договору постачання №8 від 20.12.2022 встановлено, що загальна сума цього договору складає 400 000,00 доларів США. Вказана сума договору не є зобов'язанням ІП «СКАНДИ ЛАЙН УКРАЇНА» щодо придбання товару на вказану суму у повному обсязі.
Пунктом 4.4 Договору постачання №8 від 20.12.2022 (з урахуванням змін та доповнень, внесених на підставі Додаткової угоди №2 від 20.04.2023 року - том 1, а. с. 53) встановлено, що оплата товару за цим договором здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Excelsior Kem Tek Fab протягом 90 календарних днів з дати постачання товару. Датою постачання вважати дату перетину кордону, відмітки митного контролю України. Оплата інвойсу №2054 від 26.12.2022 року має бути здійснена протягом 135 календарних днів, не пізніше 10.05.2023 року.
26.12.2022 року Excelsior Kem Tek Fab надіслав позивачу інвойс (рахунок- фактура) на оплату за Договором постачання №8 від 20.12.2022 на загальну суму 25 920,00 доларів США. (том 1, а. с. 57-59).
З наявного в матеріалах справи листування вбачається, що:
14.04.2023 позивач задля проведення оплати по інвойсу №2054 на суму 2 920,00 доларів США надіслав Банку лист-звернення, в якому зазначив, що уклав зі шведською компанію, власником якої є громадянин Швеції, зовнішньоекономічний контракт щодо поставки відповідної продукції, оскільки раніше вчинений правочин з виробником аналогічної продукції, що є суб'єктом господарювання рф, розірвано на тлі непорозуміння на політичному підґрунті (том 1, а. с. 153-154).
27.04.2023 у листі №101.01984-50/87 Банк з метою уточнення вказаної інформації попросив позивача надати: 1) актуальну інформацію щодо контрагента валютної операції: установчі документи; актуальний витяг про реєстрацію; сертифікат якості; інформацію щодо господарської діяльності нерезидента; 2) актуальну інформацію стосовно ІП «Сканди Лайн України»: опис-схему бізнесу; схему товарно-грошових потоків клієнта; санітарно-епідеміологічний висновок на продукцію; актуальний опитувальник та схематичне зображення структури власності клієнта; інформацію щодо наявності/відсутності будь-яких виробничих потужностей, обладнання, сировини тощо (том 1, а. с. 95-96).
03.05.2023 позивач направив Банку два листи №371 та №373 з додатками. У листі №373 від 03.05.2023 позивач вказав відомості щодо шведської компанії, її власника, місцезнаходження, дати реєстрації/реєстраційний номер, здійснив посилання на Реєстраційний офіс компаній Швеції та надав витяг з цього реєстру в перекладі на українську мову, щодо декларації виробника або сертифіката якості послався на лист директора шведської компанії, якому підтверджено, що їхня продукція відповідає усім вимогам та стандартам. У листі №371 від 03.05.2023 позивач зазначив додаткові відомості про ІП «Сканди Лайн України», а саме повідомив назви контрагентів, з якими співпрацює, поінформував про наявність нежитлових приміщень в оренді та автомобіля у власності, вказав, що є постачальником японської та шведської продукції косметичного призначення (том 1, а.с.155-156, 157).
09.05.2023 Банк у листі №101.01984-50/92 повідомив, що прийняв рішення про відмову від підтримання ділових відносин на підставі статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (надалі - Закон про фнмоніторинг) у зв'язку зі встановленням клієнту неприйнятно високого рівня ризику та просив звернутися із заявою про закриття рахунків;
10.05.2023 позивач звернувся до Банку з проханням (запит №644 та заява №645 від 10.05.2023) надати детальну інформацію щодо відмови від ділових відносин та встановлення неприйнятно високого ризику та все ж таки провести операцію з перерахування коштів за інвойсом №2054 (том 1, а. с. 111-112, 113).
12.05.2023 Банк у листі №101.01984-50/93, посилаючись на ч. 6 ст. 7, абзац третій ч. 1 ст. 15 Закону про фінмоніторинг, ст. 1075 ЦК України, вказав, що за результатами належної перевірки та аналізу операцій підприємства позивачу встановлено неприйнятно високий ризик, що в силу прямої вказівки закону зобов'язує Банк відмовитися від ділових відносин з ним (том 1, а.с.114).
25.05.2023 позивач направив Банку заяву №654, в якій просив здійснити переоцінку встановленого рівня ризику, посилаючись на те що ні підприємство, ні його власник та керівник ОСОБА_2 , а також шведська компанія та її власник не перебувають в санкційних списках, стосовно них не застосовують обмеження, заборони, не існують кримінальні провадження; Банку надано усю наявну інформацію та документи для проведення фінансової операції, підстав вважати яку сумнівною чи незаконною немає; поставлений товар не заборонений на території України, має необхідні сертифікати відповідності та не має ознак товару подвійного призначення; встановлення правовідносин зі шведською компанією немає на меті легалізацію (відмивання) доходів. Банк, відмовляючись від ділових відносин, не врахував законних економічних інтересів позивача, не провів у повному обсязі вивчення та аналізу фінансової операції підприємства, своєчасно не надав висновку із зазначенням підстав для відмови (том 1, а. с. 115-120).
30.06.2023 Банк у відповіді №40-20/31226/2023 зазначив, що підприємство 03.05.2023 надало Банку запитувані на підставі ст. 11 Закону про фінмоніторинг документи, за результатами опрацювання яких встановлено розбіжності та невідповідності інформації в реєстраційних документах шведської компанії, сертифікат якості подано без офіційного перекладу та не засвідчений належним чином, не долучено установчих документів шведської компанії. Втім, за наслідками аналізу наданих документів та фінансово-господарської діяльності підприємства (на підставі відповідних звітів) Банк встановив підприємству неприйнятно високий ризик відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону про фінмоніторинг та прийняв рішення про відмову від ділових відносин, яке відповідає вимогам закону та про яке було повідомлено 09.05.2023.
У подальшому, позивач листом №663 від 13.11.2023 звернувся до АТ «Ощадбанк» відносно переведення коштів на поточний рахунок в іншому банку, а 04.12.2023 із заявами про закриття рахунків (том 1, а. с. 183, 184, 185, 186), що в подальшому і було вчинено Банком.
Позивач вважає, що Банк не мав правових підстав, передбачених абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону про фінмоніторинг, для відмови від ділових відносин з позивачем, оскільки причини для встановлення підприємству неприйнятно високого ризику були відсутні станом на 09.05.2023, що свідчить про недійсність односторонньої відмови АТ «Ощадбанк№ відповідно до ст. 203, 215 ЦК України.
2. Предмет позову.
Предметом позову у справі є вимога позивача про визнання недійсним одностороннього правочину відповідача щодо припинення договорів №1391054-170505-10202 від 05.05.2017, №1391054-170612-144023 від 15.06.2017, №1029535 від 10.05.2017, №1391054171129163332 від 30.11.2017 шляхом їх розірвання.
3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
(1) Банк мав право встановити позивачу неприйнятно високий ризик ділових відносин лише з чітко передбачених у ч. 6 ст. 7 Закону про фінмоніторинг;
(2) Банком не доведено та не підтверджено: 1) неможливість виконувати ним визначені у Законі про фінмоніторинг обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією та 2) наявність ознак фіктивної діяльності у підприємства.
(3) Банк також не врахував, що ані фінансові операції за Договором постачання №8, ані відносини між позивачем та Excelsior Kem Tek Fab не мають ознак фіктивності або ж легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого кримінального правопорушення;
(4) оскільки причини для встановлення підприємству неприйнятно високого ризику були відсутні станом на 09.05.2023, вказане свідчить про недійсність односторонньої відмови відповідно до статей 203, 215 ЦК України.
У відповіді на відзив позивач додатково зазначає, що громадяни рф - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли зі складу учасників підприємства та починаючи з 24.02.2022 підприємство припинило співпрацю з ТОВ «Сканди Лайн» (резидент рф). Відповідно продукція, яка реалізувалась під Торгівельною маркою «DRY DRY» не продається на території України, а товар, що доступний для придбання реалізується під торгівельною маркою «DRY ON», що належить бізнес-партнеру Excelsior Kem Tek Fab (шведська компанія) - ОСОБА_5 (громадянин Республіки Казахстан). Продукція торгівельної марки «DRY DRY» та торгівельної марки «DRY ON» є різними товарами, що виробляється різними шведськими виробниками, а інформація на застарілих веб-ресурсах в мережі Інтернет щодо співпраці позивача з рф є неактуальною. Також позивач звернув увагу, що збиткова діяльність підприємства пов'язані з повномасштабним вторгненням рф на територію України.
4. Заперечення відповідача.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилався на те, що за результатами опрацювання інформації та документів, в тому числі, враховуючи заснування підприємства та наявність історичного зв'язку з особами, які пов'язані з російською федерацією, тривалу співпрацю та дистриб'юцію товару однойменної російської компанії, наявність в мережі Інтернет інформації про імпорт товарів з росії, АТ «Ощадбанк» мав обґрунтовані підозри вважати, що зовнішньоекономічний контракт укладено позивачем з метою приховування виведення капіталу на користь резидентів рф.
Крім того, з урахуванням висновків Верховного Суду, що викладені у постанові від 17.10.2024, відповідач під час нового розгляду справи зазначив, що 09.05.2023 ним було прийнято Обґрунтований Висновок щодо підозрілої діяльності /операції (операцій) ІП «Сканди Лайн Україна», у зв'язку з чим, керуючись внутрішніми документами, позивачу правомірно було направлено лист №101.01984-50/92 від 09.05.2023 за підписом керівника установи Банку, яким повідомлено про відмову від підтримання ділових відносин в зв'язку із встановленням неприйнятно високого рівня ризику.
Отже, спочатку було рішення банку у вигляді висновку від 09.05.2023 і про таке рішення позивача було повідомлено листом. Відповідач посилаючись на те, що процедура оцінки ризиків є внутрішньою документацією банку, яка носить конфіденційний характер, не мав направляти позивачеві сам Висновок.
Крім того, відповідач зазначив, що з документів контрагента позивача випливали невідповідності щодо назви шведської компанії, що також стало підставою для встановлення неприйнятно високого ризику щодо операцій, що проводились позивачем.
5. Оцінка доказів судом та висновки суду.
Спір у справі стосується питання правомірності розірвання відповідачем договорів банківського обслуговування в односторонньому порядку.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, а також з урахуванням вказівок Верховного Суду, що викладені у постанові від 17.10.2024, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи наявне рішення Банку у вигляді висновку чи іншого документа згідно з внутрішніми правилами про встановлення позивачу неприйнятно високого ризику за результатами оцінки та переоцінки ризику з чітким встановленням ідентифікаторів ризику, мотивів їх встановлення, висновків щодо фінансового моніторингу та із зазначенням підстав відмови в підтриманні ділових відносин із позивачем з посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини 15 статті Закону про фінмоніторинг;
- чи є рішення Банку у вигляді висновку чи іншого документа (за його наявності) про встановлення позивачу неприйнятно високого ризику мотивованим, повним та таким, що відповідає встановленій процедурі проведення належної перевірки, переоцінки ризиків та прийняття відповідного рішення стосовно клієнта за результатами їх проведення;
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (ч. 3 т. 202 ЦК України).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України).
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (ч.ч.1, 2 ст. 1068 ЦК України).
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).
Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Закон про фінмоніторинг). Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту (ч. 4 ст. 1075 ЦК України).
Суб'єктами первинного фінансового моніторингу, зокрема, є банки (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону про фінмоніторинг) (тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Згідно частини 6 статті 7 Закону про ПВК/ФТ суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:
неможливості виконувати визначені цим Законом обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;
наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
Неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб'єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу (п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону про фінмоніторинг).
Питання відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції врегульовано статтею 15 Закону про фінмоніторинг.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції в тому числі у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей (абз. третій ч. 1 ст. 15 Закону про фінмоніторинг).
Загальні вимоги щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу встановлені також Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою НБУ №65 від 19.05.2020 (надалі - Положення НБУ №65), відповідно до якого:
- у випадках, передбачених статтею 11 Закону про фінмоніторинг, банк зобов'язаний здійснювати належну перевірку, зокрема, наявних клієнтів (п. 1 додатку 1);
- у випадках, визначених ч. 6 ст. 7 Закону про фінмоніторинг, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах, зокрема, з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також щодо: 1) клієнтів, щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; 2) клієнтів, щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками - банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (п. 61 розділу IV Положення НБУ №65);
- у випадках, встановлених ч. 1 ст. 15 Закону про фінмоніторинг, банк зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції (п. 1 додатку 12).
Таким чином, в силу вимог ЦК України та приписів спеціального законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів Банк зобов'язаний в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, у тому числі, шляхом розірвання договорів.
Отже, обов'язок банку, як суб'єкта первинного фінансового моніторингу, відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору не є необмеженим, судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту категорії ризику на рівні неприйнятно високого ризику.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду ввід 20.01.2022 у справі № 910/18504/20, від 28.02.2023 у справі № 910/1855/21 та від 09.01.2024 у справі № 922/1253/23.
У п. 34- 37 Положення НБУ №65 передбачено, що банк зобов'язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, що має бути пропорційним характеру та масштабу діяльності банку.
Ризик-орієнтований підхід має застосовуватися банком на безперервній основі та забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх наявних та потенційних ризиків легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, притаманних діяльності банку (ризик-профілю банку) та його клієнтам, а також передбачати своєчасне розроблення заходів з управління такими ризиками, їх мінімізації.
Банк документує процес застосування ризик-орієнтованого підходу таким чином, щоб бути здатним продемонструвати його суть (зокрема те, у чому полягає різниця в підходах), прийняті банком рішення під час його застосування та обґрунтованість таких рішень.
Банк, застосовуючи ризик-орієнтований підхід, має утримуватися від необґрунтованого застосування де-рискінгу. Зазначений підхід протирічить ризик-орієнтованому підходу та не сприяє фінансовій інклюзії.
При цьому банк самостійно у внутрішніх документах, зокрема, із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, визначає:
- критерії ризиків з урахуванням критеріїв ризиків, установлених у додатку 19 до Положення НБУ № 65, типологічних досліджень, результатів національної оцінки ризиків, а також рекомендацій Нацбанку; пріоритетність/значущість розроблених критеріїв ризику, враховуючи можливі наслідки/вплив таких ризиків, та встановлює їм відповідну питому вагу для здійснення подальшої оцінки рівня ризику (п. 45, 46 розділу IV Положення НБУ №65);
- види необхідних до вжиття банком заходів та обсяг необхідної додаткової інформації для здійснення заходів належної перевірки (п. 5 додатку 6 до Положення НБУ №65);
- порядок дій стосовно відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин/відкриття рахунка (обслуговування), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмови від проведення фінансової операції у випадках, передбачених Законом про ПВК/ФТ (підп. 8 п. 26 розділу ІІІ Положення НБУ №65);
- порядок відмови в передбачених Законом про фінмоніторинг випадках від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) або проведення фінансової операції, що також має містити (пункт 8 додатку 12 Положення НБУ №65):
складання висновку з чітким зазначенням підстав відмови в підтриманні ділових відносин із клієнтом (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини 15 статті Закону про ПВК/ФТ у кожному випадку (підпункт 3 пункту 8 додатку 12 Положення НБУ №65);
порядок інформування клієнта про відмову в установленні (підтриманні) із ним ділових відносин з обов'язковим зазначенням дати відмови та відповідних підстав відмови, визначених статтею 15 Закону про фінмоніторинг (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини цієї статті) (підпункт 5 пункту 8 додатку 12 Положення НБУ №65).
На виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 Банком під час нового розгляду справи, надано суду:
- Витяг з Програми управління ризиками фінансового моніторингу, що затверджена постановою правління АТ «Ощадбанк» №878 від 28.12.2020 із змінами та доповненнями в редакції останньої постанови правління Банку №14 від 31.01.2023 з позначкою «Комерційна таємниця» (надалі - Програма ризиків), а також додаток №1 «Показники критеріїв ризику», що є внутрішнім документом Банку, який регламентує порядок здійснення оцінки/переоцінки ризик-профілю клієнтів (том 2, а. с. 196-201, 202);
- Витяг з Програми належної перевірки клієнтів АТ «Ощадбанк», затвердженої постановою правління АТ «Ощадбанк» №877 від 28.12.2020 року зі змінами та доповненнями в редакції останньої постанови правління Банку №37 від 07.12.2022 (надалі - Програма НПК), а також додаток №23 «Індикатори підозрілості фінансових операцій», додатком 26б «Рекомендована форма листа щодо відмови від підтримання ділових відносин (обслуговування) в т.ч. розірвання договору та закриття рахунку, що є внутрішнім документом Банку, який регламентує порядок відмови від підтримання ділових відносин (обслуговування клієнта), в т.ч. шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку (том 2, а. с. 205-208, 209, 210);
- Обґрунтований висновок щодо підозрілої діяльності/операції (операцій) від 09.05.2023 (том 2, а. с. 203) (надалі - Висновок від 09.05.2023).
Пунктом 5.11. Розділу 5 Програми ризиків Банку передбачено, що моніторинг ризиків клієнтів здійснюється працівниками фронт-офісу Банку/підрозділом фінансового моніторингу Банку/філії на постійній основі шляхом відстеження критеріїв ризиків клієнтів за результатами моніторингу ділових відносин з клієнтом, у тому числі з урахуванням здійснення ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, фінансових операцій, які мають індикатори підозрілості, та їх регулярності.
Пунктом 5.13 Розділу 5 Програми ризиків Банку визначено, що під час оцінки/переоцінки ризик-профілю клієнта має враховуватись те, що низький рівень ризику не може бути присвоєний клієнту в разі відповідності клієнта хоча б одному з критеріїв ризику, наведених у додатку 1 до цієї Програми.
Пунктом 5.14. Розділу 5 Витягу з Програми ризиків Банку визначено, що вихідними даними та інформаційними джерелами для проведення оцінки ризик-профілю клієнта та моніторингу ризиків клієнта є: 1) опитувальник клієнта; 2) документи, які надає клієнт під час його ідентифікації та актуалізації даних про клієнта; 3) інформація, отримана з інших офіційних джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою) (наприклад, офіційних джерел, публічних реєстрах, веб-сайтах мережі Інтернет - usr.minjust.gov.ua, smids.gov.ua, youcontrol.com.ua, тощо); 4) виписки (рух коштів) за рахунками клієнта; 5) запити, рішення, застереження, повідомлення Спеціально уповноваженого органу; 6) фінансова звітність клієнта (у разі наявності); 7) інша інформація, використання якої не заборонено діючим законодавством України.
З метою перевірки та аналізу наданої інформації, АТ «Ощадбанк» на адресу позивача був направлений запит від 27.04.2023 за №101.01984-50/87 щодо надання актуальної інформації відносно як самого клієнта так і його контрагента за валютною операцією Excelsior Kem Tek Fab (Швеція) (том 1, а. с. 95-96).
Позивач листами № 373 від 03.05.2023 та № 371 від 03.05.2023 (том 1, а. с. 155-156, 157) надав інформацію та документи, при аналізі яких Банком було встановлено надання їх не в повному обсязі та виявлено наступні розбіжності та невідповідність інформації в реєстраційних документах контрагента за даною валютною операцією, зокрема:
- наданий сертифікат ОМР (належної виробничої практики), виданий самим контрагентом, та без офіційного перекладу;
- окрім свідоцтва про реєстрацію компанії в Швеції, установчі документи Контрагента (статут, положення або інший документ) не надано;
- в договорі постачання № 8 від 20.12.2022 банком покупця було зазначено АТ «УКРЕКСІМБАНК», в митній декларації також вказано АТ «УКРЕКСІМБАНК», згідно додаткової угоди №1 від 12.04.2023 ІП «Сканди Лайн Україна» здійснює зміну обслуговуючого банку на АТ «Ощадбанк»;
- в наданому рахунку-фактурі № 2054 від 26.12.2022 до договору постачання №8 від 20.12.2022 зазначено офіційний веб- сайт Контрагента www.excelen.se але за даним посиланням сайт та контакти іншої компанії, а саме торгової марки Excelen;
- вищенаведеним листом № 373 від 03.05.2023 позивачем зазначено інформацію щодо контрагента валютної операції Excelsior Kem Tek Fab, де встановлено невідповідність дати реєстрації зміни назви компанії нерезидента та дати укладання контракту - договір постачання укладено 20.12.2022 з нерезидентом Excelsior Kem Tek Fab, тоді як в наданому витягу про реєстрацію компанії в Швеції зазначено про реєстрацію назви компанії (зміни назви) 09.03.2023.
Крім того, Банком на основі фінансової звітності позивача за період 2022, 1 квартал 2023 років встановлено, що підприємство, починаючи з 2022 року веде збиткову діяльність. Відсутній фінансовий результат для оподаткування, тобто не сплачуються податки до бюджету. Станом на 31.12.2022 на підприємстві працюють 3 особи, а станом на 31.03.2023 - 0 осіб (том 1, а.с. 160-162, 163-165).
Також Банком, згідно Витягу із Статут ІП «Сканди Лайн Україна» (том 1, а.с. 166-169) встановлено та не заперечується позивачем, що ІП «Сканди Лайн Україна» 30.08.2010 року створене та діє за погодженням між учасниками підприємства - громадянами російської федерації ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , частки яких становлять 90% та 10% відповідно.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань керівником ІП «Сканди Лайн Україна» з дати його створення та по цей час є ОСОБА_2 , яка відповідно до наданого позивачем схематичного зображення структури власності на даний час є також кінцевим бенефіціарним власником (контролером) підприємства.
Тобто частки громадян російської федерації були передані керівнику підприємства - громадянці України ОСОБА_2 , що також підтверджує позивач у відповіді на відзив (том 1, а.с. 198-204) зазначаючи про те, що частки громадян рф були викуплені протягом лютого-вересня 2020 року.
Назва ІП «Сканди Лайн Україна» є ідентичною назві російської компанії ТОВ «Сканди Лайн», реєстраційний номер 1065018036742, яка була зареєстрована 25.09.2006 в російській федерації, учасниками якої є ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (колишні засновники та учасники ІП «Сканди Лайн Україна») та ОСОБА_6. Суд враховує, що найменування ІП «Сканди Лайн Україна» не було змінено після виходу зі складу учасників підприємства громадян рф з метою відокремлення підприємства-позивача від російської компанії.
Позивач підтверджує, зокрема, що протягом тривалого часу співпрацював з однойменною російською компанією ТОВ «Сканди Лайн» та відповідно до укладеного контракту від 28.05.2012 купував товар - дезодорант «DRY-DRY». Крім того, ІП «Сканди Лайн Україна» було офіційним дистриб'ютором російського ТОВ «Сканди Лайн» в Україні та мало унікальні права.
У відповіді на відзив позивач запевняв, що з 24.02.2022 ІП «Сканди Лайн Україна» припинило співпрацю з ТОВ «Сканди Лайн» (резидент рф).
Разом з тим, за наявною в матеріалах справи інформацією - роздруківки сторінки позивача на інформаційному інтернет-порталі «Бізнес-Гід» в мережі Інтернет станом на 05.05.2023 та 02.01.2024 зазначається, що Компанія імпортує товари з наступних країн «Росія». За наявною на даному інтернет ресурсі інформації «Всі компанії України, представлені в базі даних порталу «Бізнес-Гід», мають можливість самостійно оновлювати існуючу інформацію про себе. Крім того, каталог підприємств України регулярно оновлюється персоналом порталу». проте позивач, не здійснив заміну даних та не вжив заходів щодо зміни назви компанії як компанії з іноземною інвестицією, та не змінив фірмове найменування, яке вказує на зв'язок з російською компанією "Сканди Лайн".
Крім того, позивач після початку повномаштабного вторгнення не робив публічного повідомлення про розірвання стосунків з ТОВ «Сканди Лайн» (резидент рф), а договір на постачання розірвав трози менше, ніж через рік з моменту повномаштабного вторгнення.
Суд враховує, що сам ІП «Сканди Лайн Україна» у відповіді на відзив зазначає, що як виробником продукції ТМ «DRY DRY», так і виробником продукції ТМ «DRY ON» є шведські виробництва , у першому випадку - Lexima AB (Швеція) , у другому - Excelsior Kem Tek Fab (Швеція). Такий вибір виробників, у межах однієї країни виробництва та зі схожими торговельними марками, на переконання суду, також не можна вважати випадковим збігом обставин.
Банком при аналізі запитуваної фінансової операції враховано лист Національного банку України від 05.04.2022 р. № 25-0005/25858 відносно того, що згідно з отриманою НБУ інформацією Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України виявлено ряд фінансових операцій юридичних осіб - резидентів, які можуть бути спрямовані на фінансування терористичних дій, а також які можуть здійснюватися з активами, які належать резидентам російської Федерації. За інформацією НПУ такі зовнішньоекономічні договори передбачають поставку в Україну продукції виробництва російської федерації з території російської федерації або інших країн. У зазначених фінансових операціях можлива наявність ознак приховування реального вигодонабувача-резидента російської федерації, зміни її учасників з метою виведення коштів на користь резидента російської федерації.
Відносно доводів позивача, а саме щодо об'єктивних причин збитковості підприємства, у зв'язку з широкомасштабним вторгненням рф на територію України, відсутністю кримінальних проваджень чи санкцій відносно посадових осіб позивача та його контрагента - шведської компанії, реалізацією позивачем продукції лише під торгівельною маркою «DRY ON» тощо, суд зазначає, що вище наведені норми законодавства та внутрішніх документів Банку з питань фінансового моніторингу не передбачають наявність доведеного факту здійснення незаконної/протиправної діяльності як обов'язкових умов встановлення клієнту неприйнятно високого ризику ділових відносин.
Зокрема, згідно пункту 5.15. Розділу 5 Програми ризиків вбачається, що оцінка ризик-профілю клієнтів здійснюється шляхом оцінювання клієнта за критеріями ризику, наведеними в додатку 1 до цієї Програми. Вказаний пункт також містить шкалу визначення рівнів ризику, де діапазон від 101 балу становить неприйнятно високий рівень ризику.
Згідно додатку №1 до Програми ризиків Банк передбачив, зокрема, наступні критерії ризику:
70 - здійснення клієнтом міжнародних переказів на суму, що дорівнює чи перевищує еквівалент 400 000 гривень (середній рівень ризику - 20 балів);
232 - неможливість виконувати визначені Законом про фінмоніторинг обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією (неприйнятно високий рівень ризику - 101 бал);
243 - клієнт або його КБВ займається виробництвом та/або торгівлею фармацевтичними продуктами або наркотичними речовинами (прекурсорами) (середній рівень ризику - 10 балів);
В свою чергу індикатори підозрілості фінансових операцій визначено Банком у додатку 23 до Програми НПК (том 2, а. с. 209).
У розумінні пункту 4.3. Програми НПК працівниками Банку, відповідальними за повноту, своєчасність та проведення належної перевірки клієнтів є в тому числі департамент фінансових інститутів.
Згідно Висновку від 09.05.2023 (том 2, а. с. 203), на основі аналізу вище наведеної судом інформації директором департаменту фінансового моніторингу Банку - І. О. Ткаліч, зазначено наступне:
- на дату складання висновку позивач мав середній рівень ризику за наступними критеріями (показники критеріїв ризику в Додатку 1 до Програми ризиків): 70 - здійснення клієнтом міжнародних переказів на суму, що дорівнює чи перевищує еквівалент 400 000 гривень; 243 - клієнт або його КБВ займається виробництвом та/або торгівлею фармацевтичними продуктами або наркотичними речовинами (прекурсорами) (пункт 10 Висновку від 09.05.2023);
- індикатори підозрілості вихідних (видаткових) операцій згідно додатку 23 до Програми НПК: 71 - 3) Торговельне фінансування: структура фінансової(их) операції(й) видається надмірно та необґрунтовано складною, що є підставою підозрювати про бажання приховати справжність характеру угоди; 9. клієнт (представник клієнта) наполягає на терміновості проведення фінансової операції, демонструючи нервову поведінку, без наявності очевидних на те причин (підстав) (пункт 24 Висновку від 09.05.2023);
- висновок щодо наявності/відсутності підозр щодо клієнта та його операцій: відповідно до аналізу наданих клієнтом документів, наявних у Банку та мережі інтернет, можна зробити висновок про наявні ознаки приховування реальних власників, які є громадянами рф. Однак, з початком широкомасштабної агресії рф проти України, знайдено нового торгівельного партнера на той самий товар та укладено новий Договір ЗЕД від 20.12.2022. Таким чином, іноземна компанія може виконувати «прикриття» кінцевих вигодонабувачів, серед яких не виключено компанії з рф.
- приймаючи до уваги факти та обставини, які свідчать про підозрілу фінансову діяльність Клієнта (описані судом вище), при тому що надані клієнтом пояснення та документи (листи від 03.05.2023 з додатками) не надали можливості мінімізувати виявлені ризики - запропоновано встановити клієнту неприйнятно високий рівень ризику за критерієм "232- неможливості виконувати визначені Законом про ПВК/ФТ обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією" та відмовити в підтриманні ділових відносин згідно абц. 3 п.1 ст. 15 ЗУ про ПВК/ФТ. Внести інформацію про клієнта до реєстру відмов та реєстру повідомлень про підозрілу фінансову діяльність та повідомити СУО» (пункт 30 Висновку від 09.05.2023).
Пунктом 10.1. Програми НПК передбачено, що працівники Банку зобов'язані відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні)/ здійснення операції, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірками клієнта документів чи відомостей.
Рішення щодо відмови у зазначених у цьому пункті Програми випадках приймають керівник Банку/керівник Філії (в межах своїх повноважень) на підставі та з урахуванням інформації (висновку) наданої(ому) працівниками Банку/підрозділом фінансового моніторингу Філії/Банку.
Порядок відмови від підтримання ділових відносин (обслуговування клієнта), в т.ч. шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку, передбачений п. 10.6 Програми НПК, згідно якого у разі, якщо в результаті проведеного аналізу підрозділом фінансового моніторингу Філії/Банку або підрозділом банківської безпеки Філії/Банку були підтверджені підстави для відмови клієнту від підтримання ділових відносин (обслуговування), працівник Банку, з урахуванням висновків підрозділів та прийнятого керівником Банку/Філії про таку відмову рішення, направляє клієнту лист за підписом керівника установи Банку засобами поштового зв'язку або забезпечує повідомлення клієнта засобами системи дистанційного обслуговування, де вказує дату та підстави відмови від підтримання ділових відносин (обслуговування клієнта). Рекомендована форма листа/повідомлення наведена у додатку 26б до цієї Програми.
Суд констатує, що пункти 10.1. та 10.6. Програма НПК не передбачають встановленої обов'язкової письмової форми рішення про відмову від підтримання ділових відносин (обслуговування), а тому, на переконання суду, означене рішення може бути оформлено (прийняте) керівником Банку на підставі обґрунтованого висновку департаменту фінансового моніторингу (у даному випадку Висновку від 09.05.2023) - як у письмовій, так і усній формах, та й сам лист може вважатися рішенням керівника установи банку, оскільки форма рішення не визначена ні законом, ні підзаконними актами.
Про прийняте керівником Банку/Філії рішення повідомляється Клієнта листом затвердженої форми за підписом керівника установи Банку, що у даному випадку дотримано Банком (лист №101.01984-50/92 від 09.05.2023).
Зокрема, матеріали справи не містять письмового рішення керівника Банку, натомість, однак з огляду на зміст листа №101.01984-50/92 від 09.05.2023 за підписом керівника установи Банку (керуючий ТВБВ №10001/0184), суд приходить до висновку, що рішення про відмову від підтримання ділових відносин було прийнято у формі листа, про що у порядку визначеному пунктом 10.6 Програми НПК повідомлено клієнту (позивачу), що не є порушенням внутрішніх документів Банку, зокрема, Програми НПК чи норм чинного законодавства України у сфері ПВК/ФТ.
Таким чином, з урахуванням вище наведеного, Банк, застосовуючи ризик-орієнтовний підхід щодо виявлення потенційних ризиків проведення запитуваної фінансової операції, з метою недопущення використання Банку з протиправною метою (отримання доходів громадянами рф), на підставі абзацу 3 частини 1 статті 15 Закону про фінмоніторинг з урахуванням Висновку від 09.05.2023 обґрунтовано відмовив позивачу у підтриманні ділових відносин у зв'язку із встановленням йому неприйнятно високого ризику за критерієм 232 - «неможливість виконувати визначені Законом про фінмоніторинг обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією» відповідно до Програми ризиків та Програми НПК.
Враховуючи викладене, доводи позивача про наявність підстав для визнання недійсним одностороннього правочину про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання договорів банківського обслуговування, є безпідставними.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у цій справі.
6. Розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2024 зазначено, що за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог при новому розгляді, суд, керуючись статтею 129 ГПК України покладає судові витрати позивач на останнього, відповідач про понесення ним судових витрат не заявляв, ні під час первісного розгляду справи, в тому числі під час апеляційного та касаційного перегляду рішення суду, ні під час нового розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову Іноземного підприємства "Сканди Лайн Україна" - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27.06.2025.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких