майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про залишення позовної заяви без руху
"27" червня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/814/25
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С. С.
у результаті вирішення питання про відкриття провадження у справі
за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в
особі Корнинської селищної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армерія Ойл»
про стягнення 361 634,91 грн
24.06.2025 до Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) надійшла позовна заява керівника Коростишівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Корнинської селищної ради (далі - позивач, Селищна рада) з вимогами до ТОВ «Армерія Ойл» (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 361 634,91 грн з яких: 280 320,00 грн - основний борг, 45 972,48 грн - пеня, 19 622,24 грн -штраф, 3 778,56 грн - 3% річних, 11 941,63 грн - інфляційні втрати.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
Перевіривши матеріали позовної заяви на дотримання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд зазначає таке.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Указана норма покладає на позивача обов'язок не просто формально зазначити розрахунок сум, що стягуються, а саме навести його обґрунтування із посиланням на первинні документи, умови договору, порядок обчислення пені, відсотків, інфляційних втрат та період нарахування. Обґрунтований розрахунок повинен містити не лише остаточні суми, а й спосіб їх обчислення, що дає змогу відповідачу і суду перевірити правильність заявлених вимог.
Водночас позовна заява не містить обгрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум, що не відповідає п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Крім того, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до пункту 8 частини 3 тієї ж статті, до позовної заяви долучається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак до позовної заяви додано значну кількість документів, зокрема:
- копії витягів з ІАС «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності»;
- копії паспортів якості, сертифікатів відповідності та гарантійних листів;
- копія антикорупційної програми;
- копія інформаційного листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);
- копія фінансової звітності малого підприємства;
- копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців по ТОВ «Армерія Ойл»;
- копія виписки з Держаного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів i послуг та повідомленням про внесення змін до нього;
- копія загальних відомостей про учасника;
- копії витягів з реєстру платників податку на додану вартість;
- копія декларації про відповідність;
- копія довідки про відсутність заборгованості з платежів;
- копії довідок про відсутність підстав для відмови в участі в процедурі закупівлі;
- копія довідки про наявність досвіду виконання;
- копії довідок про намір залучити спроможності інших суб'єктів господарювання;
- копія довіреності від 02.10.2023;
- копія інформації про учасника;
- витяг з тендерної документації по предмету « 09130000-9 Нафта і дистиляти (бензин А-95, бензин А-92, та Дизельне паливо)», затвердженої рішенням уповноваженої особи Корнинської селищної ради від 26.06.2024;
- копія статуту ТОВ «Армерія Ойл»;
- копія довідки про санкції.
Проте у тексті позовної заяви не зазначено, які саме обставини підтверджуються кожним з цих документів.
Водночас, як убачається зі змісту позовної заяви наявне посилається на "Додаток 3 до до тендерної пропозиції", який не долучений до позовної заяви.
Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Вказані положення конкретизовані у статті 23 Закону України «Про прокуратуру» №?1697-VII, яка встановлює, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Конституційний Суд України в пунктах 3, 4 свого рішення № 3-рп/99 від 08.04.1999, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», встановив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. При цьому Конституційний Суд України вказав, що «інтереси держави» є оціночним поняттям.
Велика Палата Верховного Суду підтримала ці висновки, зокрема, в пункті 82 постанови від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 та підпункті 7.14 постанови від 28.09.2022 у справі № 483/448/20.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Наведені висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.
Проте у поданій позовній заяві прокурором не наведено належного обґрунтування, у чому саме полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, які підлягають захисту.
Заявлені вимоги стосуються неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки товару перед органом місцевого самоврядування -- Корнинською селищною радою, проте в позовній заяві не обгрунтовано, яким чином зазначене порушення створює загрозу чи завдає шкоди публічним інтересам держави у розумінні вищевказаного рішення Конституційного Суду України та відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Відтак, враховуючи зазначене, суд вважає, що прокурором належним чином не обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту відповідно до вимог ч. 4 ст. 53 ГПК України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених, зокрема, у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наявності вищевикладених недоліків, позовна заява прокурора на підставі ст.174 ГПК України підлягає залишенню без руху із встановленням способу і строку для їх усунення.
Керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 ГПК України, Суд
1. Позовну заяву керівника Коростишівської окружної прокуратури залишити без руху.
2. Встановити прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, зазначених в описовій частині цієї ухвали.
Звернути увагу прокурора на те, що усі заяви, клопотання, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи.
3. Роз'яснити, що в разі не усунення указаних недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в день складення та оскарженню не підлягає окремо від рішення суду.
Суддя С. НЕСТЕРЧУК