Справа № 761/21978/25
Провадження № 3/761/4812/2025
24 червня 2025 року, суддя Шевченківського районного суду міста Києва Міхєєва Інна Миколаївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працевлаштованої, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
13.05.2025 приблизно о 22 год. 55 хв., ОСОБА_1 рухаючись в м. Києві по вул. Щусєва, 15, керувала автомобілем «Toyota, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Alcotest», результат тесту - 1.00%.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України і такі дії особи кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та зазначила, що не керувала вказаним автомобілем, а лише присіла на місце водія. Крім того, також зазначила, що не вживала алкогольні напої, а приймала ліки.
Адвокат Мартинюк Я.О. просила закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката Мартинюк Я.О., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про наступне.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, оцінка доказів у відповідності до положень ст. 252 КУпАП здійснюється відповідним органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейського суду з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №329707 від 13.05.2025, результат тесту спеціального технічного приладу «Drager» на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4724956 від 14.05.2025, відеозапис з нагрудної камери відеоспостереження, долучений інспектором патрульної поліції до матеріалів адміністративної справи на DVD-R диску, заслухавши пояснення ОСОБА_2 , адвоката Мартинюк Я.О., суд, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, вина ОСОБА_2 підтверджується, зокрема, і даними тестування на алкоголь, яке проведено на приладі алкотестер «Drager», відповідно до якого результат на стан сп'яніння є позитивним - 1.00%.
Суд надає критичної оцінки доводам ОСОБА_2 , що вона не керувала автомобілем, оскільки жодних доводів про те, що вона не керувала автомобілем під відеозапис, остання не зазначала.
Так, згідно з п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, дослідивши та проаналізувавши наявні докази у матеріалах справи, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 , керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України та в діях останньої вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції зазначеної статті.
В порядку, визначеному ст. 401 КУпАП суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 401, 130, 245, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя І.М. Міхєєва