Справа № 751/2815/25
Іменем України
27 червня 2025 рокуселище Бородянка
Бородянський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Стасенка Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11 серпня 2024 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №509053824 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від товариства кредит у розмірі 15000 гривень. За умовами договору товариство зобов'язалося надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього, Правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", що є невід'ємною частиною договору.
Згідно з умовами договору, грошові кошти надаються позичальнику шляхом переказу на рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної позичальником в особистому кабінеті, що відбувається не пізніше трьох банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання позичальником чергового траншу за договором. На виконання умов договору грошові кошти були перераховані товариством на банківську картку, вказану відповідачем при укладенні договору. В порушення умов договору та Правил позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені строки.
01 жовтня 2024 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило право вимоги до договором ТОВ "Таліон Плюс" на підставі договору факторингу №МВ-ТП/2. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 52425 гривень. Проте, позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення. У зв'язку з цим просив стягнути з відповідача частину заборгованості за договором у розмірі 44925 грн, з яких: 15000 грн - заборгованість по кредиту, 29925 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом. Розмір штрафних санкцій вказаний у загальному розрахунку заборгованості, однак позивач не включає їх до розміру позовних вимог.
Просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 44925 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 гривень.
За ухвалою судді від 08 травня 2025 року було відкрито провадження у справі, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідачу роз'яснено його право на подання відзиву на позов. У встановлені судом строки відповідач відзив на позов не подав.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 11 серпня 2024 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №509053824, підписаний електронним підписом позичальника, за умовами якого відповідачу було надано кредит на таких умовах: кожен окремий транш надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки, що відбувається не пізніше ніж протягом трьох банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором (п.5.1 договору). Відповідно до п. 6.1 договору, позичальник в будь-який час, протягом дисконтного періоду дії договору може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається достроково припиненим шляхом його повного виконання.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що якщо позичальник бажає отримати черговий транш, шляхом перерахування суми кредиту на його рахунок за реквізитами платіжної картки, іншої ніж зазначена в п. 5.1 договору, сторони укладають додаткову угоду до цього договору, якою додають до тексту договору реквізити іншої платіжної картки.
Відповідно до п. 6.3 договору, кредитодавець в будь-який момент має право відмовити в наданні чергового траншу за договором, у разі якщо у нього є сумніви, що сума такого траншу буде повернута вчасно.
В п. 6.4 договору сторони погодили, що факт закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором.
Відповідно до п. 6.5 договору, надання окремих траншів за цим договором в межах кредитного ліміту не є зміною істотної умови, щодо загального розміру кредиту за договором, не супроводжується зміною строку дії договору чи процентної ставки, окрім випадків законодавчих обмежень передбачених п. 8.3 договору, відповідно не потребує внесення змін до цього договору шляхом укладення додаткової угоди.
Відповідно до п. 7.1 договору, рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 25 серпня 2024 року, а саме протягом 14 днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.
Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що в обов'язковому порядку сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1 закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; 7.2.2 дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2 або п. 9.1.1.7 договору; 7.3 кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 10 вересня 2029 року.
Відповідно до п. 8.1 договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника договором не передбачено.
Пунктом 8.3 договору передбачено, що на момент укладення цього договору та отримання першого траншу базова процентна ставка складає 1,50% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожен день користування ним, що становить 547,50% річних. У разі отримання додаткових траншів після 21 серпня 2024 року базова процентна ставка, яка використовується для нарахування процентів за користування додатковими траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки, зазначеної в ч. 5 ст. 8 Закону, що складає 1% за день користування таким траншем.
Відповідно до п. 8.4 договору, для суми кредиту, отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3 договору , за перші 14 днів дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 18150 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 3150 грн та суму кредиту у розмірі 15000 гривень. Орієнтовна реальна річна процентна ставка розрахована згідно методики НБУ, з припущення користування кредитом протягом дисконтного періоду зі сплатою процентів за базовою ставкою складає 14299,02% річних. Денна процентна ставка розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого траншу за весь строк кредитування 410850,00 гривень) / (сума першого траншу за договором 15000 гривень) / (строк кредитування 1826 днів) х 100% = 1,50 відсотків в день.
Відповідно до п. 8.5 договору, за умови повного дострокового погашення всієї суми кредиту за всіма отриманими траншами протягом шести календарних днів після дати закінчення дисконтного періоду кредитування, кредитодавець зобов'язаний зменшити зобов'язання позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування кредитом наступним чином: 8.5.1 - за період від дати видачі першого траншу до 25 серпня 2024 року (включно) розрахунок витрат за кредитом здійснюється за дисконтною процент ною ставкою 1,45% від суми кредиту за кожен день користування ним, що становить 529,25% річних; 8.5.2 - у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2 договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення дисконтного періоду, на період після 25 серпня 2024 року, розрахунок витрат за кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою 1,45% в день від суми кредиту за кожен день користування ним, що становить 530,86% річних.
Відповідно до п. 8.6 договору, за умови повного дострокового погашення всієї суми кредиту за всіма отриманими траншами протягом шести календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду кредитування, для суми кредиту за першим траншем, що вказана в п. 2.3 договору, за перші 14 днів дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складає 18045 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування у розмірі 3045 грн та суму кредиту у розмірі 15000 гривень.
Відповідно до п. 8.8 договору, проценти у розмірі, визначеному за правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії договору. Проценти нараховуються щоденно у відсотках від суми кредиту за кожен день користування ним, за ставкою, визначеною у порядку зазначеному вище, із розрахунку наявності 365 днів у році незалежно від того високосний рік чи ні (а.с. 19 на звороті, а.с. 20-38).
Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором заборгованість ОСОБА_1 станом на 22 грудня 2024 року становить 52425 грн, з яких: 15 000 грн - тіло кредиту, 29925 грн - проценти, 7500 грн - неустойка (а.с. 17-18).
01 жовтня 2024 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № МВ-ТП/2, за умовами якого ТОВ "Таліон Плюс" набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстру боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 ,. в розмірі 33975 грн, з яких: 15000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11475 грн - заборгованість за відсотками, 7500 грн - заборгованість за іншим нарахуванням (а.с. 11 на звороті, 12-16).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України "Про електронну комерцію" встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 цього кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач умови вказаного кредитного договору належним чином не виконував, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, жодних заперечень щодо позову відповідач суду не надав, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги, стягнути з нього заборгованість за кредитним договором у заявленому позивачем розмірі 44925 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2422 грн 40 коп. на відшкодування витрати по сплаті судового збору та 5000 грн на відшкодування його витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268,279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (код ЄДРПОУ 39700642) заборгованість за кредитним договором в розмірі 44925 (сорок чотири тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та на відшкодування витрат на правничу допомогу 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 27 червня 2025 року.
Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО