27 червня 2025 року
м. Київ
справа № 120/1734/22-а
адміністративне провадження № К/990/27131/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 05.05.2025
у справі № 120/1734/22-а за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Пенсійного фонду України та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2022 позовну заяву залишено без руху та зобов'язано позивача протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: щодо надання доказів сплати судового збору; щодо надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням поважності причин пропуску такого строку; щодо надання доказів адміністративної процесуальної правоздатності позивача або його представника.
На виконання вимог ухвали про залишення без руху від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.03.2022 позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала, на підставі частини 4 статті 169 КАС України.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2022 апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано позивачу у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору, або вказати інші підстави для звільнення від сплати судового збору, надати докази адміністративної процесуальної правоздатності позивача або його представника.
На виконання вимог ухвали про залишення без руху від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2022 апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі частини 2 статті 298 КАС України.
02.01.2025 позивач вдруге подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2025 апеляційну скаргу залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про виконання вимог цієї ухвали.
Вказану ухвалу апелянтом отримано 27.01.2025.
06.02.2025 надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому апелянт зазначає, що з ухвали суду від 06.01.2025 дізнався про те, що 07.04.2022 суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу, крім того просить звільнити його від сплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 апеляційну скаргу повернуто внаслідок неусунення недоліків визначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
10.04.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах була подана касаційна скарга на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 07.04.2022.
Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 07.04.2022 у справі №120/1734/22-а за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
17.04.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана зазначена касаційна скарга на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 26.02.2025.
Ухвалою Верховного Суду від 01.05.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 26.02.2025 у справі №120/1734/22-а за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04.03.2022 залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про виконання вимог цієї ухвали, надати заяву про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази сплати судового збору або звільнення від такого.
21.04.2025 на адресу надійшло клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому він зазначає, що з ухвали суду від 06.01.2025 дізнався про те, що 07.04.2022 суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу, крім того просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на відсутність можливості сплатити зазначену судом суму судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 21.04.2025 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
20.06.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана зазначена касаційна скарга на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 05.05.2025.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За правилами абзацу шостого частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувана ухвала прийнята Вінницьким окружним адміністративним судом 04.03.2022, тому останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду з урахуванням норм законодавства є 21.03.2022 (враховуючи вихідні дні).
Апеляційна скарга (вперше) подана до суду 14.03.2022.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що 07.04.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04.03.2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, повернуто особі, яка її подала.
Вдруге апеляційна скарга до суду надійшла 02.01.2025, тобто після закінчення строку, встановленого статтею 295 КАС України.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що 26.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04.03.2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, повернуто особі, яка її подала.
Втретє апеляційна скарга до суду надійшла 21.03.2025, тобто після закінчення строку, встановленого статтею 295 КАС України.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянт був обізнаний про рух справи в суді апеляційної інстанції, так як на виконання вимог ухвали суду від 15.03.2022 надсилав до суду заяву щодо виконання вимог зазначеної вище ухвали.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвала про повернення позовної заяви надсилалася апелянту за вказаною у апеляційній скарзі адресою, а саме: Європейська,22-а, Степанівка, Вінницький район, Вінницька область, 23255.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що безпідставне звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги може призвести до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянт нехтуючи положеннями п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" надав до суду відомості станом на 3 квартал 2023- 2024 років, а тому колегія суддів такі доводи не прийняла.
Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 у справі №600/2659/21-а дійшов висновку, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Покликання скаржника на момент, коли він дізнався про повернення вперше поданої апеляційної скарги не впливає на висновок про необгрунтованість касаційної скарги, оскільки за правилами статті 295 КАС України початок перебігу строку апеляційного оскарження обчислюється з моменту отримання рішення саме суду першої інстанції.
Керуючись пунктом 5 частини 1, частиною 2 статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 05.05.2025 у справі №120/1734/22-а за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук