26 червня 2025 року
м. Київ
справа №480/2467/25
адміністративне провадження № К/990/27188/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №480/2467/25 за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області до Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області звернулося до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ричкаля Сергія Павловича від 13 березня 2025 року ВП №77500984 в частині стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ричкаля Сергія Павловича від 13 березня 2025 року ВП №77500984 в частині стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області мінімальних витрат в сумі 329,50 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року, позов задоволено.
24 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №480/2467/25.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, зокрема, у справах, визначених статтею 287 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.
За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Оскаржуючи судове рішення, прийняте за правилами статті 287 КАС України, скаржник зазначає, що розгляд цієї справи матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому скаржник не обґрунтовує, яке значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ буде мати розгляд цієї касаційної скарги. Скаржником не обґрунтовано наявності правової проблеми (колізії, прогалини) застосування норм права, що потребує вирішенню Верховним Судом.
Судом установлено, що оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами статті 287 КАС України, скаржник посилається виключно на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що виключає можливість перегляду судових рішень з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Таким чином, перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ. Підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
З огляду на зазначене та враховуючи приписи частини третьої статті 333 КАС України, у відкритті провадження необхідно відмовити.
Отже, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору Судом не вирішується.
Керуючись статтями 248, 287, 329, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №480/2467/25.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська О.В. Кашпур М.І. Смокович