27 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/7296/24 пров. № А/857/20701/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року (головуючий суддя Кухар Н.А., м. Львів) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сікер» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901382/2 від 14.12.2023;
визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900026/2 від 11.01.2024;
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901382/2 від 14.12.2023 року та №UA209000/2024/900026/2 від 11.01.2024
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Статтею 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Митним органом встановлено, що декларантом у рахунку-фактурі на оплату транспортних послуг пов'язаних з перевезенням товару за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Шегині (Україна) за № 0190 від 11.12.2023 р міститься посилання на:
заявку-замовлення на перевезення в № 0190 від 08.12.2023 р.
договір № 31/06/2022 від 31.03.2022 року, однак такі документи до митного оформлення не подавалися.
Наведене свідчить про те, що оскільки разом із митною декларацією не подавалась заявка, яка є невід'ємною частиною договору, то можна вважати, що договір на перевезення наданий не в повному обсязі. Відповідно, декларантом не спростовано сумніви митниці щодо правильності визначення митної вартості товарів, в частині необхідності включення такої складової митної вартості як вартість навантаження оцінюваних товарів, передбаченої п. 6 ч. 10 ст. 58МК України, тобто, подання заявки до митного оформлення є обов'язковим.
Водночас, судом проігноровано доводи стосовно неподання декларантом договору № 31/06/2022 від 31.03.2022 року.
Митним органом встановлено, що відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB NINGBO.
Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації країни відправлення за № 310120230516195747, порт загрузки товару - NINGBO, а доставка товару -Poland. При цьому в митній декларації країни відправлення № 310120230516195747 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору.
Суд спростовує вищезазначене тим, що митна декларація країни відправлення не є основним документом, який підтверджує митну вартість, а є лише додатковим документом.
Водночас, будь-які розбіжності в товаросупровідних документах є підставою для витребування додаткових документів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митний орган має право на витребування додаткових документів за наявності відповідних умов: наявність розбіжностей; наявність підробки; відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; відсутність відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В законі чітко зазначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Так, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Статтею 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, передбачено, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митної оцінки.
Тому, враховуючи наведене, митний орган в межах п. 5 ч. 4 ст. 54 МК України, має право письмово запитувати у декларанта додаткові документи для визначення дійсної митної вартості товарів.
У даній справі необхідно врахувати позицію Верховного суду, що викладена в постанові від 16.04.2019 року по справі №804/16271/15, в якій зокрема зазначено: «Незважаючи на те, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві, останнім не спростовані встановлені у ході митного контролю невідповідності та розбіжності у поданих до митного контролю документах та не доведено обґрунтованості визначення митної вартості товарів за основним методом. Додаткових документів витребуваних митним органом позивачем не надано...
Суд касаційної інстанції має підстави вважати, що аналіз митного законодавства свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи».
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/901382/2 від 14.12.2023 року.
В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/901382/2 від 14.12.2023 року відповідачем зазначено наступне.
В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено наступне:- поставка товару здійснюється на підставі контракту від 17.11.2022 р. за № 21UP4175 далі - (Контракт), укладеного між компанією UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED (постачальник) та ТОВ «СІКЕР» в особі директора Бобка Павла Зеновійовича (Покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED., проте, п.10 Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін,- згідно з заявленими у гр. 31 та гр. 34 ЕМД від 13.12.2023 р. за № 23UA209170103762U5 відомостями виробником товару з торговельною маркою «BORNO» та країною походження CN (Китай) є UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED. При цьому в графі 44 «додаткова інформація/ подані документи» Контракт заявлено під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, що декларується , та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних) та/або внутрішніх договорів. Однак, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості.- відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB NINGBO. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації країни відправлення за № 310120230516195747, порт загрузки товару - NINGBO, а доставка товару-Poland. При цьому в митній декларації країни відправлення № 310120230516195747 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору;- для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 05.09.23р. за № 831 та від 13.10.23 № 849, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів так як у гр. 50 зазначених платіжних інструкцій зазначено назву та місцезнаходження платника, а саме: LLC Discountq. Документи, що визначають договірні відносини з LLC Discountq відсутні. - декларантом до митного оформлення надано надано рахунок-фактуру на оплату транспортних послуг пов'язаних з перевезенням товару за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Шегині (Україна) за № 0190 від 11.12.2023 р. виписаний ФОП ОСОБА_1 . У даному рахунку-фактурі міститься посилання на заявку-замовлення на перевезення в № 0190 від 08.12.2023 р. та договір № 31/06/2022 від 31.03.2022 р. Слід зазначити що дані документи до митного оформлення не надавались. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме:-зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист, інтернет-пропозиція. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином. Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД від 04.12.2023 р. за № UA209170/2023/100575, рівень митної вартості становить 3,09 дол. США/кг, Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/900026/2 від 11.01.2024 року.
В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/900026/2 від 11.01.2024 року відповідачем зазначено наступне. За результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. За результатами проведеного опрацювання встановлено:- поставка товару здійснюється на підставі контракту від 17.11.2022 р. за № 21UP4175 далі - (Контракт), укладеного між компанією UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED, CHINA (Продавець) та ТОВ "СІКЕР" в особі директора Бобка Павла Зеновійовича (Покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED., проте п.10 Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін;- відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB NINGBO. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації країни відправлення за № 310120230515994906, порт загрузки товару - NINGBO, а доставка товару-Poland. При цьому в митній декларації країни відправлення № 310120230515994906 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору;- відповідно до л 1.2 Контракту Продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця, які до митного оформлення декларантом не надано;- для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 05.09.2023 р. за № 832 та від 31.10.2023 р. за № 882, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів так як у гр. 50 зазначених платіжних інструкцій зазначено назву платника: LLC Discountq. Документи, що визначають договірні відносини з LLC Discountq відсутні; Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару грунтується на дійсній вартості.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме:- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надіслано: прайс - лист, інтернет - пропозиція. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД від 04.12.2023 р. за № UA209170/2023/100575, рівень митної вартості становить 3,09 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ст.52 МК України з'явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
З'явлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом з'явлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
З огляду на вказане правильним є твердження суду першої інстанції, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").
За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Надаючи оцінку наведеним в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару, обставини, котрі слугували підставою для його винесення, а також доводи, аргументи учасників справи, суд першої інстанції зґясував, що в у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901382/2 від 14.12.2023 року, зазначено наступне:
- поставка товару здійснюється на підставі контракту від 17.11.2022 р. за № 21UP4175 далі - (Контракт), укладеного між компанією UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED, CHINA (Продавець) та ТОВ «СІКЕР» в особі директора Бобка Павла Зеновієвича (Покупець). При цьому в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED., проте п.10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін;
- згідно з заявленими у гр. 31 та гр. 34 ЕМД від 13.12.2023 р. за №23UA209170103762U5 відомостями виробником товару з торговельною маркою «BORNO» та країною походження CN (Китай) є UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED. При цьому в графі 44 «додаткова інформація/ подані документи» Контракт заявлено під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, що декларується , та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних) та/або внутрішніх договорів. Однак, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості.
- відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB NINGBO. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації країни відправлення за № 310120230516195747, порт загрузки товару - NINGBO, а доставка товару-Poland. При цьому в митній декларації країни відправлення № 310120230516195747 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору;
- для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 05.09.23р. за № 831 та від 13.10.23 № 849, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів так як у гр. 50 зазначених платіжних інструкцій зазначено назву та місцезнаходження платника, а саме: LLC Discountq. Документи, що визначають договірні відносини з LLC Discountq відсутні.
- декларантом до митного оформлення надано рахунок-фактуру на оплату транспортних послуг пов'язаних з перевезенням товару за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Шегині (Україна) за № 0190 від 11.12.2023 р. виписаний ФОП ОСОБА_1 . У даному рахунку-фактурі міститься посилання на заявку-замовлення на перевезення в №0190 від 08.12.2023 р. та договір № 31/06/2022 від 31.03.2022 р. Слід зазначити що дані документи до митного оформлення не надавались.
Надаючи оцінку твердженням відповідача про те, що поставка товару здійснюється на підставі контракту від 17.11.2022 р. №21UP4175, укладеного між компанією UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED, CHINA (Продавець) та ТОВ «СІКЕР» в особі директора Бобка Павла Зеновієвича (Покупець). В Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED., проте п.10 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін, суд зазначає наступне, судом встановлено, що позивачем було скеровано запит до контрагента з питанням про особу, яка була уповноважена на укладення зовнішньоекономічного контракту від 17.11.2022 р. за № 21UP4175.
Листом від 21.02.2024 р. компанія «UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED» надала наступну відповідь: «Нашою компанією «UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED» укладено зовнішньоекономічний Контракт №21UP4175 від 17.11.2022 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сікер». Уповноваженою особою, яка діяла від імені «UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED» при укладенні зовнішньоекономічного контракту №21UP4175 від 17.11.2022, яка його підписала є Myron Liu.
Щодо форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів), то суд вірно врахував, що Положення про форму зовнішньоекономічних договорів було затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 1275 від 06.07.2020 року.
Відтак правильним є твердження суду першої інстанції, що посилання митниці про відсутність відомостей про особу, уповноважену на укладання та підписання від імені продавця зовнішньоекономічного договору як підставу для винесення рішення про коригування митної вартості є безпідставним та необґрунтованим.
При цьому суд слушно зауважив, що документи, які підтверджують повноваження особи представляти компанію не визначені частиною 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. Більш того, відсутність таких документів у подальшому не стало причиною відмови в митному оформленні.
Згідно оскаржуваного рішенні у гр. 31 та гр. 34 ЕМД від 13.12.2023 р. за №23UA209170103762U5 відомостями виробником товару з торговельною маркою «BORNO» та країною походження CN (Китай) є UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED. При цьому в графі 44 «додаткова інформація/подані документи» Контракт заявлено під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, що декларується , та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних) та/або внутрішніх договорів. Однак, в жодному поданому до митного оформлення документі відсутня інформація щодо заявлених даних про виробника товару та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товари та умови їх купівлі, що мають вплив на визначення митної вартості.
Судом встановлено, що відповідно до Ліцензійного договору на використання торговельної марки, ФОП ОСОБА_2 виступає її власником (Ліцензіаром), а ТОВ «Сікер» - Ліцензіатом.
Тобто, ТОВ «Сікер» надано окремі права на використання торговельної марки «BONRO». Відтак, ТОВ «Сікер» та компанія «UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED», CHINA домовились про те, що при виробництві окремих товарів за контрактом, виробник здійснює маркування товарів торговою маркою «BONRO» для ТОВ «Сікер».
Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, що відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB NINGBO. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації країни відправлення за № 310120230516195747, порт загрузки товару - NINGBO, а доставка товару-Poland. При цьому в митній декларації країни відправлення № 310120230516195747 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору;
При цьому суд слушно зауважив, що митна декларація країни відправлення, в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Позивач подає заповнену експортну декларацію митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.
В оскаржуваному рішенні відповідач вказує, що для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 05.09.23р. за № 831 та від 13.10.23 № 849, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів так як у гр. 50 зазначених платіжних інструкцій зазначено назву та місцезнаходження платника, а саме: LLC Discountq. Документи, що визначають договірні відносини з LLC Discountq відсутні.
З приводу цього суд вірно врахував, що відповідно до частини 2 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
Частиною 7 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги» Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов'язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.
Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189) (далі - Постанова №216), а саме Розділом 2 - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, пунктом 14 передбачено обов'язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах.
При цьому суд підставно вказав, що попри помилкове зазначення найменування та місцезнаходження платника LLC DISCOUNTQ графа 50 банківських платіжних інструкцій №831 від 05.09.2023 та №849 від 13.10.2023 містить усі необхідні реквізити визначенні законодавством для можливості ідентифікації даних платіжних інструкцій що стосуються оцінюваних товарів.
Зокрема вказано: - унікальний ідентифікатор платника ТОВ «Сікер» (40557114), - номер рахунку платника ТОВ «Сікер» ( НОМЕР_1 ), який збігається з тим, що зазначений у графі 11 зовнішньоекономічного контракту №21UP4175 від 17.11.2022 року. - вказаний SWIFT-код банку отримувача, а саме: BINHCN2N.
Відтак правильним є висновок, що кошти були сплачені саме з рахунку ТОВ «Сікер». Враховуючи викладене, банківські платіжні документи №831 від 05.09.2023 та №849 від 13.10.2023 містять усі обов'язкові реквізити, передбачені законодавством, а тому є підтверджуючими документами, що посвідчують здійснену ТОВ «Сікер» на рахунок контрагента «UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED» оплату за товар, що поставляється.
Також відповідач в оскаржуваному рішенні вказує, що декларантом до митного оформлення надано рахунок-фактуру на оплату транспортних послуг пов'язаних з перевезенням товару за маршрутом Rzeszow, Poland (Польща) - м. Шегині (Україна) за № 0190 від 11.12.2023 р. виписаний ФОП ОСОБА_1 . У даному рахунку-фактурі міститься посилання на заявку-замовлення на перевезення в №0190 від 08.12.2023 р. та договір № 31/06/2022 від 31.03.2022 р. Слід зазначити що дані документи до митного оформлення не надавались.
З приводу цього суд першої інстанції вірно зазначив, що заявка це - документ, в якому Замовником визначено основні умови перевезення, спеціальні вимоги до умов транспортування вантажу, транспортного засобу, умови та терміни доставки, вартість перевезення та інші особливості надання послуг перевезення, відтак з вище вказаного не вбачається обов'язкове надання до митного оформлення Заявки, а саме виконання перевезення свідчить, що Замовником було надано всю необхідну інформацію для виконання даного перевезення.
Відтак, відсутність доказів заявки на надання послуг транспортного експедирування на момент здійснення митного оформлення не впливає на заявлену митну вартість імпортованого товару.
Також судом першої інстанції встановлено, що в у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900026/2 від 11.01.2024, зазначено наступне:
- поставка товару здійснюється на підставі контракту від 17.11.2022 р. за №21UP4175 далі - (Контракт), укладеного між компанією UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED, CHINA (Продавець) та ТОВ "СІКЕР" в особі директора Бобка Павла Зеновієвича (Покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED., проте п.10 Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін;
- відповідно до пункту 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB NINGBO. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації країни відправлення за № 310120230515994906, порт загрузки товару - NINGBO, а доставка товару-Poland. При цьому в митній декларації країни відправлення № 310120230515994906 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору;
- відповідно до л 1.2 Контракту Продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця, які до митного оформлення декларантом не надано;
- для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 05.09.2023 р. за № 832 та від 31.10.2023 р. за № 882, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів так як у гр. 50 зазначених платіжних інструкцій зазначено назву платника: LLC Discountq. Документи, що визначають договірні відносини з LLC Discountq відсутні;
Щодо твердження відповідача, що поставка товару здійснюється на підставі контракту від 17.11.2022 р. за №21UP4175 далі - (Контракт), укладеного між компанією UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED, CHINA (Продавець) та ТОВ "СІКЕР" в особі директора Бобка Павла Зеновієвича (Покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED., проте п.10 Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін, суд першої інстанції врахував наступне.
Позивачем скеровано запит до контрагента з питанням про особу, яка була уповноважена на укладення зовнішньоекономічного контракту від 17.11.2022 р. за № 21UP4175. Листом від 21.02.2024 р. компанія «UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED» надала наступну відповідь: «Нашою компанією «UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED» укладено зовнішньоекономічний Контракт №21UP4175 від 17.11.2022 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сікер». Уповноваженою особою, яка діяла від імені «UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED» при укладенні зовнішньоекономічного контракту №21UP4175 від 17.11.2022, яка його підписала є Myron Liu.
Щодо форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів), то суд вірно врахував, що Положення про форму зовнішньоекономічних договорів було затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 1275 від 06.07.2020 року.
Відтак правильним є висновок суду про те, що посилання митниці про відсутність відомостей про особу, уповноважену на укладання та підписання від імені продавця зовнішньоекономічного договору як підставу для винесення рішення про коригування митної вартості є безпідставним та необґрунтованим.
Крім того Документи, які підтверджують повноваження особи представляти компанію не визначені частиною 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. Більш того, відсутність таких документів у подальшому не стало причиною відмови в митному оформленні.
Відповідно до оскаржуваного рішення в пункті 5.1 Контракту базис постачання здійснюється на умовах поставки FOB NINGBO. Згідно з відомостями, зазначеними в митній декларації країни відправлення за № 310120230515994906, порт загрузки товару - NINGBO, а доставка товару-Poland. При цьому в митній декларації країни відправлення № 310120230515994906 у графах «торговельна країна» та «країна кінцевого призначення» зазначено Poland (Польща), що може свідчити про поставку товару на підставі іншого зовнішньоекономічного договору;
Яку же зазначалось вище митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Позивач подає заповнену експортну декларацію митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.
Як вказує відповідач в оскаржуваному рішенні відповідно до п 1.2 Контракту Продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця, які до митного оформлення декларантом не надано, суд зазначає наступне.
Враховуючи те, що на підставі замовлення виставляється інвойс, та що позивачем під час митного оформлення було надано копію інвойсу №23UP4383 від 19.10.2023 р., то суд підставно вважав, що у відповідача була можливість встановити повну інформацію про поставку товару, зокрема його вартість. При цьому, відповідачем не обґрунтовано, яким чином ненадання позивачем копії замовлення впливає на митну вартість товару позивача.
Також відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, що для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 05.09.2023 р. за № 832 та від 31.10.2023 р. за № 882, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів так як у гр. 50 зазначених платіжних інструкцій зазначено назву платника: LLC Discountq. Документи, що визначають договірні відносини з LLC Discountq відсутні.
Як уже вказувалось вище, відповідно до частини 2 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
Частиною 7 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги» Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов'язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.
Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189) (далі - Постанова №216), а саме Розділом 2 - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, пунктом 14 передбачено обов'язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах.
З огляду на це суд вірно вважав, що попри помилкове зазначення найменування та місцезнаходження платника LLC DISCOUNTQ графа 50 банківських платіжних інструкцій від 05.09.2023 р. № 832 та від 31.10.2023 р. № 882 містить усі необхідні реквізити визначенні законодавством для можливості ідентифікації даних платіжних інструкцій що стосуються оцінюваних товарів. Зокрема вказано: - унікальний ідентифікатор платника ТОВ «Сікер» (40557114), - номер рахунку платника ТОВ «Сікер» ( НОМЕР_1 ), який збігається з тим, що зазначений у графі 11 зовнішньоекономічного контракту №21UP4175 від 17.11.2022 року. - вказаний SWIFT-код банку отримувача, а саме: BINHCN2N.
Таким чином вищенаведене підтверджує, що кошти були сплачені саме з рахунку ТОВ «Сікер», а банківські платіжні документи від 05.09.2023 р. № 832 та від 31.10.2023 р. № 882 містять усі обов'язкові реквізити, передбачені законодавством, а тому є підтверджуючими документами, що посвідчують здійснену ТОВ «Сікер» на рахунок контрагента «UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED» оплату за товар, що поставляється.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджуються числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.
Зазначене свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, тому рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/901382/2 від 14.12.2023 року та №UA209000/2024/900026/2 від 11.01.2024 року є необґрунтованим, та підлягають скасуванню.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Львівської митниці - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі №380/7296/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула