Справа № 600/2431/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк О.В.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
27 червня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в червні 2024 року позивач, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області, щодо неприйняття нею за результатами розгляду повторних клопотань Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Сокирянське лісове господарство» від 05.12.2023 № 1189/25.13-2023 та від 08.02.2024 № 49/25.13-2024 одного з обов'язкових рішень відповідно до вимог частини 3 статті 123 ЗК України;
- зобов'язати Хотинську міську раду Дністровського району Чернівецької області прийняти рішення в порядку частини 3 статті 123 Земельного Кодексу України щодо зазначених клопотань про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою відносно земельних ділянок, які знаходяться в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Сокирянське лісове господарство», а саме:
1.1. орієнтовноюплощею 9,8146 га,яка розташована умежахс.Данківці Дністровського району Чернівецької області (квартал 47 виділ 10 Хотинського лісництва);
1.2. орієнтовною площею 0,9454 га, яка розташована у межах с. Ярівка Дністровського району Чернівецької області (квартал 21 виділ 2 Новоселицького лісництва);
1.3. орієнтовноюплощею 2,5290 га, яка розташована у межах с. Данківці Дністровського району Чернівецької області (квартал 49 виділи 1-4 Хотинського лісництва);
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області на користь філії «Сокирянське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» витрати щодо сплати судового збору в розмірі 3208,00 (три тисячі двісті вісім гривень) гривень 00 копійок.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області щодо неприйняття за результатами розгляду повторних клопотань Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Сокирянське лісове господарство» від 05.12.2023 № 1189/25.13-2023 та від 08.02.2024 № 49/25.13-2024 одного з обов'язкових рішень відповідно до вимог частини 3 статті 123 ЗК України.
Зобов'язано Хотинську міську раду Дністровського району Чернівецької області розглянути клопотання від 05.12.2023 № 1189/25.13-2023 та від 08.02.2024 № 49/25.13-2024 в порядку частини 3 статті 123 ЗК України про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою відносно земельних ділянок, які знаходяться в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Сокирянське лісове господарство», зокрема:
1.1. орієнтовною площею 9,8146 га, яка розташована у межах с. Данківці Дністровського району Чернівецької області (квартал 47 виділ 10 Хотинського лісництва);
1.2. орієнтовною площею 0,9454 га, яка розташована у межах с. Ярівка Дністровського району Чернівецької області (квартал 21 виділ 2 Новоселицького лісництва);
1.3. орієнтовною площею 2,5290 га, яка розташована у межах с. Данківці Дністровського району Чернівецької області (квартал 49 виділи 1-4 Хотинського лісництва);
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області на користь філії «Сокирянське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» судовий збір в сумі 1514,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що документальне підтвердження про державну реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки площею 9,8146 га, 0,9454 га та 2,5290 га відсутні й відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру. Вказане, на думку апелянта, свідчить про зловживання ДСГП «Ліси України» процесуальними правам.
Апелянт зауважує, що оспорювані земельні ділянки ніколи в законному порядку не використовувались ДСГП «Ліси України» на праві постійного користування, так як таке право взагалі відсутнє, що надає усі підстави стверджувати, що ці земельні ділянки належать до земель комунальної власності Хотинської територіальної громади відповідно до приписів закону.
Щодо помилковості висновків суду про відсутність належним чином оформлених рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж, відведення земельних ділянок в користування чи відмову у його наданні та не прийняттям Хотинською міською радою у встановлений строк жодного рішення з числа тих, які орган місцевого самоврядування повинен був прийняти за законом, апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції суперечать інформації, яка була викладена в прохальній частині позовної заяви ДСГП «Ліси України» до Хотинської міської ради та знайшла своє відображення й у відзиві на позовну заяву, зокрема, «про визнання протиправним та скасування рішень Хотинської міської ради від 28лютого 2023 року № № 512/27/23 та від 10.10.2023 року, № 570/30/23 року», адже, наведені рішення Хотинської міської ради підтверджують існування неодноразових відмов у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з дотриманням норм Земельного кодексу України.
Крім того, позивачем не надано належних та достатніх доказів щодо відповідності чи невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, а також в користуванні якого суб'єкта перебувають саме означені земельні ділянки з урахуванням внесених відомостей до реєстрів.
З огляду на викладене, апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
26.02.2025 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", в якому позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (ДП "Ліси України") відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за організаційно-правовою формою юридичної особи є державним підприємством.
Згідно п. 3.1 Положення про філію «Сокирянське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», затверджене наказом ДП "Ліси України" від 16.12.2022 р. №109, філія є відокремленим підрозділом Підприємства; філія діє від імені Підприємства та в його інтересах.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 постанови КМУ від 07.09.2022 №1003 «Деякі питання реформування управління лісової галузі», державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", відокремленим підрозділом якого є філія "Сокирянське лісове господарство" (код ЄДРПОУ ВП 45040263), являється правонаступником прав постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, що реорганізувалися (тобто, і припиненого ДП «Сокирянське лісове господарство»). ДП "Сокирянське лісове господарство" припинене відповідно до п. 8 наказу ДАЛРУ 28.10.2022 №904 «Про припинення державного підприємства «Сокирянське лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення», наказу ДАЛРУ від 02.01.2023 №2 «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Сокирянське лісове господарство».
Відповідно до розпорядження Чернівецької ОДА №49-р від 06.01.2022, земельні ділянки державного лісового фонду колишнього державного підприємства "Хотинське лісове господарство" загальною площею 19188 га були передані у постійне користування державному підприємству "Сокирянське лісове господарство" відповідно до матеріалів лісовпорядкування.
Згідно із наказами ДАЛРУ від 27.09.2021 №551 «Про припинення державного підприємства «Хотинське лісове господарство», від 29.12.2021 №879 «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Хотинське лісове господарство», державне підприємство "Сокирянське лісове господарство" являлося правонаступником державного підприємства "Хотинське лісове господарство". Аналогічним способом у 2019 році припинене державне підприємство «Хотинське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу».
Розпорядженням Чернівецької ОДА №974-р від 11.10.2019 земельні ділянки державного лісового фонду відповідно до матеріалів лісовпорядкування передані у постійне користування державному підприємству "Хотинське лісове господарство".
Рішенням Чернівецької обласної ради №68-11/2000 від 16.06.2000 припинено право користування землями лісового фонду колишнім колективним та іншим недержавним сільськогосподарським підприємствам та надано у постійне користування землі лісового фонду агропромислового комплексу Хотинському міжгосподарському підприємству лісового господарства (у редакції рішення №94-9/03 від 11.06.2003 - Хотинському державному спеціалізованому лісництву АПК).
На звернення Чернівецької ОВА (ОДА) №01.20/13-1442 від 20.06.2023 щодо необхідності роз'яснення норм пункту 5 розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України стосовно колізії між правовими нормами щодо застосування в роботі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування чи норм Земельного кодексу України, Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України своїм листом зазначив, що вказане положення Лісового кодексу України встановлює спеціальний порядок підтвердження права постійного користування державних та комунальних лісогосподарських підприємств та установ земельними ділянками лісогосподарського призначення та вказав, що воно підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Чернівецька ОВА (ОДА) та Чернівецька обласна рада на запит депутатів Рукшинської сільської ради щодо роз'яснення земельних відносин між Рукшинською сільською радою і ДП "Ліси України" (стосовно аналогічного цьому звернення філії "Сокирянське лісове господарство" до Рукшинської с.р.) зазначено, що ДП "Ліси України" є правонаступником прав постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення (лист Чернівецької ОВА №01.35-50/10013 від 03.01.2024, лист Чернівецької обласної ради від 10.01.2024 №01-16/18-43 ).
05.12.2023 та 08.02.2024 позивач звернувся до відповідача з клопотаннями щодо надання дозволу на розробку технічних документацій із землеустрою в порядку статті 123 ЗК України щодо встановлення (відновлення) меж наступних земельних ділянок в натурі (на місцевості) у межах населених пунктів для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг: орієнтовною площею 9,8146 га, яка розташована у межах с. Данківці Дністровського району Чернівецької області (квартал 47 виділ 10 Хотинського лісництва); орієнтовною площею 0,9454 га, яка розташована у межах с. Ярівка Дністровського району Чернівецької області (квартал 21 виділ 2 Новоселицького лісництва); орієнтовною площею 2,5290 га, яка розташована у межах с. Данківці Дністровського району Чернівецької області (квартал 49 виділи 1-4 Хотинського лісництва).
Разом з клопотаннями філія "Сокирянське лісове господарство" ДП "Ліси України" надала картографічні матеріали з місцем розташування земельних ділянок та планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
На звернення філії "Сокирянське лісове господарство" ДП "Ліси України" №28/25.13-2024 від 17.01.2024 Хотинською міською радою: не надано інформацію про розгляд клопотання філії "Сокирянське лісове господарство" ДП "Ліси України" №1189/25.13-2023 від 05.12.2023, а саме: чи розглянуте воно у встановлений законом строк, причини порушення строку його розгляду (у випадку не розгляду), результати його розгляду; не повідомлено причину невідповідності виду документації із землеустрою у назві та тексті рішень міської ради №479/25/23 від 28.02.2023, №512/27/23 від 28.04.2023 та №570/30/23 від 10.10.2023 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проектів із землеустрою ДСГП Ліси України» із клопотаннями філії "Сокирянське лісове господарство" ДП "Ліси України" (технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж наступних земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Таким чином, станом на день розгляду справи, рішень за результатами розгляду зазначених клопотань до суду не надано.
З матеріалів справи суд першої інстанції встановив, що позивач попередньо звертався до відповідача з клопотаннями аналогічного змісту, за результатами розгляду яких відповідачем прийнято відповідні рішення, зокрема:
від 28.02.2023 № 479/25/23 про відмову в наданні дозволу на розробку технічних документацій із землеустрою - у зв'язку «з ненаданням матеріалів лісовпорядкування»;
від 28.04.2023 № 512/27/23 про відмову в наданні дозволу на розробку технічних документацій із землеустрою прийнято - у зв'язку «з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам генпланів та містобудівної документації»;
від 10.10.2023 № 570/30/23 про відмову у наданні дозволу на виготовлення проектів землеустрою.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що за результатом розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
В свою чергу, суд першої інстанції встановив, що відповідачем не надано доказів прийняття жодного рішення за результатами розгляду клопотань позивача від 05.12.2023 № 1189/25.13-2023 та від 08.02.2024 у № 49/25.13-2024, що відповідачем і не заперечувалось.
Водночас, в даній справі відповідач за наслідками розгляду клопотань позивача в силу вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування" зобов'язаний прийняти відповідне управлінське рішення.
Суд першої інстанції вказав, що відсутність належним чином оформлених рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж, відведення земельних ділянок в користування чи відмову у його наданні, свідчить про те, що відповідач не прийняв у встановлений строк жодного рішення з числа тих, які орган місцевого самоврядування повинен був прийняти за законом, що свідчить про наявність протиправної бездіяльності відповідача.
Отже, системний аналіз наведеного вище в сукупності свідчить про те, що відповідач, отримавши клопотання позивача від 05.12.2023 08.02.2024 не розглянув їх у строк, визначений частиною 3 статті 123 Земельного Кодексу України та не прийняв жодного рішення, яке передбачене статтею 123 ЗК України.
В свою чергу, розгляд клопотання заінтересованої особи повинно прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 23.11.2018 по справі №826/8844/16.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, або про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у статті 123 ЗК України, у визначений законом строк, суд прешої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути клопотання позивача від 05.12.2023 та від 08.2.2024 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок у користування та вирішити її по суті з прийняттям одного з рішень передбачених вимогами частини 3 статті 123 Земельного Кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині відмови у задоволенні позовних вимог, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7 , відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини 1 статті 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно із частиною 5 статті 46 цього Закону сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Таким чином, результатом розгляду клопотання заінтересованої особи про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою відносно земельних ділянок у користування має бути прийняття відповідним органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення - про надання такого дозволу або про відмову в ньому із обов'язковим зазначенням усіх передбачених законом підстав відмови.
Однак, судом апеляційної інстанції не здобуто доказів, які б свідчили про прийняття Хотинською міською радою за результатами розгляду клопотань позивача від 05.12.2023 № 1189/25.13-2023 та від 08.02.2024 № 49/25.13-2024 відповідного рішення, а відповідачем таких до матеріалі справи не надано.
Посилання апелянта на раніше ухвалені Хотинською міською радою рішення від 28 лютого 2023 року № 512/27/23 та від 10 жовтня 2023 року № 570/30/23, якими відмовлено у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою, не може свідчити про належне виконання відповідачем обов'язку щодо розгляду клопотань, поданих згодом - 05.12.2023 та 08.02.2024, оскільки зазначені клопотання є окремими зверненнями, поданими пізніше, та стосовно яких має бути прийнято рішення у порядку, встановленому частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України.
Отже, аргументи апелянта про те, що позивач не має права на розроблення проєкту землеустрою, не змінює обов'язку відповідача прийняти одне з передбачених законом рішень.
При цьому, враховуючи встановлені обставини справи щодо неналежного розгляду клопотань позивача від 05.12.2023 та 08.02.2024, колегія судді не надає оцінку доводам апелянта щодо наявності або відсутності державної реєстрації права постійного користування на земельні ділянки площею 9,8146 га, 0,9454 га та 2,5290 га.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання Хотинську міську раду Дністровського району Чернівецької області розглянути клопотання від 05.12.2023 № 1189/25.13-2023 та від 08.02.2024 № 49/25.13-2024 в порядку частини 3 статті 123 ЗК України про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою відносно земельних ділянок, які знаходяться в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Сокирянське лісове господарство», зокрема: орієнтовною площею 9,8146 га, яка розташована умежах с. Данківці Дністровського району Чернівецької області (квартал 47 виділ 10 Хотинського лісництва); орієнтовною площею 0,9454 га, яка розташована у межах с. Ярівка Дністровського району Чернівецької області (квартал 21 виділ 2 Новоселицького лісництва); орієнтовною площею 2,5290 га, яка розташована у межах с. Данківці Дністровського району Чернівецької області (квартал 49 виділи 1-4 Хотинського лісництва).
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.