Справа № 560/12838/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
26 червня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Гавриленко І.А.,
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: Олійника В.П.
представника відповідача: Ткачук Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними і скасування рішень,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 19.04.2024 № 0091492405 форми «Ф» про сплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заборгованості (недоїмку, штрафи, пеню) в сумі 66722,36 грн;
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.04.2024 № 0091512405 про сплату фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 33361,18 грн;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.04.2024 № 0091432405 форми «Р», яким збільшено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 60050,13 грн., у т.ч. збільшено податкове зобов'язання - 54591,03 грн., за штрафними санкціями - 5459,10 грн.
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.04.2024 № 0091452405 форми «Р», яким збільшено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 5004,18 грн., у т.ч. збільшено податкове зобов'язання - 4549,25 грн., за штрафними санкціями - 454,93 грн.
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.04.2024 № 0091472405 форми «ПН» про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 900,00 грн.
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.04.2024 № 0091422405 форми «Р», яким збільшено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 228653,70 грн., у т.ч. збільшено податкове зобов'язання - 207867,00 грн., за штрафними санкціями - 20786,70 грн.
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач вказав на порушення відповідачем порядку проведення документальної планової виїзної та документальної позапланової виїзної перевірок платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 та фіксації таких перевірок. Вважає, що висновки за результатами таких перевірок є помилковими, необґрунтованими та безпідставними, а отже, прийняті відповідачем оскаржувані вимога про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій, податкові повідомлення-рішення є такими, що не відповідають актам законодавства України, протиправними і підлягають скасуванню.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області у період з 10.03.2020 по 17.03.2020 року, з 08.12.2023 по 20.12.2023 року проведено документальну планову виїздну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт №15074/22-01-24-05/ НОМЕР_1 від 27.12.2023 року.
За результатами проведення документальної планової перевірки Головне управлення ДПС у Хмельницькій області встановило порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 таких вимог:
- пп."ж" пп.14.1.54. п.14.1 ст.14, п.177.2, пп.177.3.1 п.177.3, пп.177.4.1, п.п.177.4.2, пп.177.4.3 та пп.177.4.4 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та пп. 5, 6, 8 п. 6 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 (редакція чинна до 16.07.2021) ФОП ОСОБА_1 занижено податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, всього в сумі 23449,74 грн.;
- п. 161 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення», пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.2 п.163.1 ст.163 ПК України ФОП ОСОБА_1 в результаті чого занижено військовий збір за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в сумі 1954,14 грн.;
- п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI ФОП ОСОБА_1 занижено єдиний внесок в загальній сумі 28660,81 грн. у 2019 році, в результаті заниження бази оподаткування єдиним внеском в загальній сумі 130276,33 грн.;
- п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, п.5, п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, ФОП ОСОБА_1 не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну ТОВ СГП «Агрос-Вiста» на загальну суму ПДВ 1800 грн 23.10.2019;
- п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п.200.1, п.200.2 ст. 200 ПК України, п.6 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2020 №734 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.03.2021 №131) ФОП ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість, який сплачується до бюджету на 207867 грн.;
- пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п 177.10 ст. 177 ПК України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, пп. 2, 4, 5,6,8 п. 6 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013р. № 481 (редакція чинна до 16.07.2021), а саме - ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 невірно відображено суми витрат, що пов'язані із отриманим доходом та інших витрат пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.
Частково не погоджуючись з висновками Головного управління ДПС у Хмельницькій області, ФОП ОСОБА_1 подав Заперечення від 09.02.2024 б/н до Акту № 15074/22-01-24-05/ НОМЕР_1 від 27.12.2023.
Наказом ГУ ДПС у Хмельницькій області від 15.03.2024 № 1122-П призначено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2019.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.03.2024 № 1122-П, проведена документальна позапланова виїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з питань дотримання вимог податкового законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 з питань, що стали предметом оскарження тривалістю 5 робочих днів.
За результатами перевірки складено акт від 22.02.2024 №3707/22-01-24-06/ НОМЕР_2 .
Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 вимог:
- пп.«ж» пп.14.1.54. п.14.1 ст.14, п.177.2, п.177.3, пп.177.4.1, п.п.177.4.2, пп.177.4.3 та пп.177.4.4, пп.177.4.5, пп.177.4.6 п.177.4 ст.177Податкового кодексу України (далі - ПК України) та пп. 5, 6, 8 п. 6 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.13р. № 481 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2013р. за №1686\24218 (редакція чинна до 16.07.2021) ФОП ОСОБА_1 занижено податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, всього в сумі 54591,03 грн.;
- п. 161 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення», пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.2 п.163.1 ст.163 ПК України ФОП ОСОБА_1 в результаті чого занижено військовий збір за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в сумі 4549,25 грн.;
- п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI ФОП ОСОБА_1 занижено єдиний внесок в загальній сумі 66722,36 грн. у 2019 році, в результаті заниження бази оподаткування єдиним внеском в загальній сумі 303283,52 грн.;
- п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, та п.5, п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за N 137/28267) ФОП ОСОБА_1 не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну ТОВ СГ "Агрос-Вiста" на загальну суму ПДВ 1800 грн 23.10.2019 року;
- п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п.200.1, п.200.2 ст. 200 ПК України, п.6 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2020 №734 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.03.2021 №131 ФОП ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість, який сплачується до бюджету на 207867, 00 грн.;
- пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п 177.10 ст. 177 ПК України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, пп. 2, 4, 5,6,8 п. 6 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.13р. № 481 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2013р. за №1686\24218 (редакція чинна до 16.07.2021), а саме - ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 невірно відображено суми витрат, що пов'язані із отриманим доходом та інших витрат пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.
У відповіді відповідача №2036/10/22-01-24-05 від 18.04.2024 на заперечення позивача до Акту № 15074/22-01-24-05/ НОМЕР_1 від 27.12.2023 року, вказано, що з метою якісного та об'єктивного розгляду заперечення платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 та надання оцінки доданим до заперечення документам на підставі пп. 78.1.5 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України, згідно наказу від 15.03.2024 №1122-П Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань, що стали предметом заперечення.
Повідомлено про встановлення порушень за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 .
Головним управлінням ДПС у Хмельницькій 19.04.2024 прийняті:
- вимога ГУ ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 19.04.2024 № 0091492405 форми «Ф» про сплату ФОП ОСОБА_1 заборгованості (недоїмку, штрафи, пеню) в сумі 66722,36 грн.;
- рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.04.2024 № 0091512405 про сплату ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 33361,18 грн.;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 19.04.2024 № 0091472405 форми «ПН» про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 900,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 19.04.2024 № 0091432405 форми «Р», яким збільшено ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 60050,13 грн., у т.ч. збільшено податкове зобов'язання - 54591,03 грн., за штрафними санкціями - 5459,10 грн.;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 19.04.2024 № 0091452405 форми «Р», яким збільшено ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 5004,18 грн., у т.ч. збільшено податкове зобов'язання - 4549,25 грн., за штрафними санкціями - 454,93 грн;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 19.04.2024 № 0091422405 форми «Р», яким збільшено ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 228653,70 грн., у т.ч. збільшено податкове зобов'язання - 207867,00 грн., за штрафними санкціями - 20786,70 грн.
ФОП ОСОБА_1 подано заперечення від 23.04.2024 на акт документальної позапланової виїзної перевірки.
Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області розглянуто та надіслано 30.04.2024 відповідь за №2333/10/22-01-24-05.
Не погоджуючись з прийнятими Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області вказаними вище Вимогою про сплату боргу, Рішенням про застосування штрафних санкцій і податковими повідомленнями-рішеннями, 17.05.2024 ФОП ОСОБА_1 подав скаргу до ДПС України з додатками про скасування зазначених рішень відповідача.
Рішенням ДПС України № 21674/6/99-00-06-01-03-06 від 12.07.2024 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 19.04.2024 № 0091472405, № 0091432405, № 0091452405, №0091422405, а скаргу - без задоволення.
Рішенням ДПС України від 18.07.2024 № 21947/6/99-00-06-02-01-06 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.04.2024 № Ф-0091492405 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.04.2024 № 0091512405 ГУ ДПС у Хмельницькій області залишено без змін, а скаргу в частині оскарження Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.04.2024 і Рішення про застосування штрафних санкцій - без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Згідно із підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Стосовно підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , слід зазначити таке.
Як зазначено вище, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №15074/22-01-24-05/ НОМЕР_1 від 27.12.2023 року.
В силу п. 86.7. ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 скористався своїм правом на подання заперечень на акт перевірки №15074/22-01-24-05/ НОМЕР_1 від 27.12.2023 року та подав заперечення від 09.02.2024 року, до яких, серед інших, документів додатково надав документи щодо оренди житлового приміщення у ОСОБА_2 та витрат на ремонт орендованого житлового приміщення та зведену довідку про документально підтверджені ФОП ОСОБА_1 витрати, пов'язані з його господарською діяльністю, за 2019 рік.
У відповідності до пп 86.7.4. п. 86.7, ст.. 86 ПК України, під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов'язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
Підпунктом 78.1.5. п.78.1 ст. 78 ПК України встановлено, що підставою проведення позапланової перевірки є подання платником податків в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Отже, оскільки позивач у своєму запереченні не погоджувався з висновками щодо завищення ним витрат та надав документи, які не надавались під час планової перевірки, відповідачем правомірно прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, яке оформлене наказом №1122-П від 15.03.2024.
Разом з тим, щодо посилань позивача на те, що ним до своїх заперечень не додавалося нових документів, яких не було у перевіряючих під час перевірки, і, зокрема, посилання з цього питання на листування з ними у телекомунікаційних повідомленнях, то слід вказати на таке.
Слід виходити з того, що скріншоти з телекомунікаційного повідомлення, долучені ФОП ОСОБА_1 до своєї позовної заяви, не є належними та достовірними доказами на підтвердження факту надання позивачем чітко визначених документів для перевірки.
Щодо зауважень позивача про те, що акт позапланової перевірки фактично дублює зміст акту планової перевірки, цитує ідентичні порушення вимог податкового законодавства однак з різницею лише в тому, що вказує збільшений майже у двічі розмір не підтверджених витрат господарської діяльності платника, то вони є безпідставними з огляду на те, що, відповідно до визначеної ст. 86 ПК України процедури подання та розгляду заперечень, не передбачено винесення податкових повідомлень-рішень щодо порушень, які не заперечуються платником.
За правилами пп. 86.7.4 п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.
Згідно із пп. 86.7.5. п. 86.7 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Зважаючи на викладене, у випадку подання заперечень на акт перевірки, податкові повідомлення-рішення виносяться податковим органом лише за результатом розгляду заперечень платника податків.
Відтак, оскільки за результатами розгляду заперечення позивача відповідачем проводилась позапланова перевірка, усі порушення відобразились саме в акті позапланової перевірки, за наслідками якої винесені оскаржувані рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Щодо правомірності винесення відповідачем податкових повідомлень - рішень від 19.04.2024 № 0091432405 та № 0091452405, слід зазначити таке.
Так, що ФОП ОСОБА_3 у період із 01.01.2019 по 31.12.2019 перебував на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено статтею 177 ПК України.
Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 року, відображеного в розділі III податкової декларації та додатку Ф 2 до декларації в загальній сумі 1 219 624,47 грн., встановлено, та у ході судового розгляду підтверджено, його завищення всього в сумі 47 214, 14 грн у 2019 році.
Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку Ф2 до податкових декларацій про майновий стан і доходи за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 року, встановлено, та у ході судового розгляду підтверджено, завищення вартості документально підтверджених витрат в загальній сумі 350 497, 66 грн, у 2019 році.
Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України 16.09.2013 № 481.
Згідно із пп. 5 пункту 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг.
За пп. 6 пункту 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня.
В силу пп. 8 пункту 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв'язку, орендних та комунальних платежів тощо.
Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, визначено п.177.4 ст.177 ПК України.
До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:
витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп.177.4.1 п.177.4 ст.177);
витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством (пп.177.4.2 п.177.4 ст.177);
суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи -підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця (177.4.3 п.177.4 ст.177);
інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг. (пп.177.4.4 п.177.4 ст.177).
Згідно з підпунктом 177.4.5. пункту 177.4 статті 177 ПК України, не включаються до складу витрат підприємця:
витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;
витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;
документально не підтверджені витрати.
За приписами п. 177.3 ст. 177 ПК України, для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас встановлено, що ФОП ОСОБА_1 віднесено до складу витрат декларації про майновий стан і доходи та відображено в книзі обліку доходів і витрат, суми витрат на придбання основних засобів, суми сплаченого ПДВ та суми витрат не пов'язані з отриманим доходом, які наведено в табл.1. додатку до акта перевірки.
Таким чином, у порушення п. 177.3, пп.177.4.1, п.п.177.4.2, пп.177.4.3 та пп.177.4.4 п.177.4 ст.177 ПК України та пп. 5, 6, 8 п. 6 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 та (редакція чинна до 16.07.2021 року, позивачем) завищено суму витрат на 176 159, 97 грн (віднесено до складу витрат книги обліку доходів і витрат придбання основних засобів, авансових платежів за товари, придбання товарів не пов'язаних з отриманим доходом та суми ПДВ).
Відповідно до пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України (у редакції станом на 31.12.2019 року) не включаються до складу витрат підприємця, серед іншого: витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.
До основних засобів подвійного призначення належать: земельні ділянки; об'єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі (пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПК України).
Як свідчать матеріали справи, ФОП ОСОБА_1 надано відповідачу додаткові документи із запереченням до акта перевірки щодо витрат, пов'язаних з його господарською діяльністю за 2019 рік, зокрема, зведену відомість з відображенням реквізитів документів та сум витрат, що дає можливість належним чином ідентифікувати правомірність віднесення суми до витрат звітного періоду та визначити чи є дані витрати пов'язаними із отриманим доходом та господарською діяльністю платника.
Так, згідно із наданих документів, вбачається, що ФОП ОСОБА_1 за договором оренди нерухомого майна від 01.04.2019 №б/н, орендує у ФОП ОСОБА_2 , яка діє на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.03.2019 (Орендодавець) частину житлових приміщень (згідно додаткової угоди №2 до договору оренди - частину нежитлових приміщень), що є об'єктом приватної власності, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .
Також ФОП ОСОБА_1 надано договір купівлі продажу від 04.10.2017 року, який підтверджує придбання ОСОБА_2 житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 25.03.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості площею 75,3 кв. м.
З матеріалів справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у 2019 році понесені витрати на утримання основних засобів подвійного призначення, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено віднесення позивачем до витрат на придбання матеріалів для виконання ремонтних робіт орендованих приміщень на загальну суму 174 337, 69 гривень.
Беручи до уваги викладене, у порушення пп. 177.4.5, пп. 177.4.6 п. 177.4 ст 177 ПК України та пп. 5, 6, 8 п. 6 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.13р. № 481 (редакція чинна до 16.07.2021 року) позивачем завищено суму витрат на 174 337, 69 грн, у результаті віднесення до витрат придбання матеріалів для виконання ремонтних робіт орендованих приміщень об'єкта житлової нерухомості.
Тобто, ФОП ОСОБА_1 завищено суму витрат на 350 497,66 гривень.
У відповідності до п.177.2 ст.177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в додатку Ф2 до податкових декларацій про майновий стан і доходи, встановлено, та у ході судового розгляду підтверджено, його заниження позивачем в сумі 303 283,52 грн в 2019 році у результаті порушень, зазначених вище.
За змістом п.177.1 ст.177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету на порушення пп.«ж» пп.14.1.54. п.14.1 ст.14, п.177.2, п.177.3, пп.177.4.1, п.п.177.4.2, пп.177.4.3 та пп.177.4.4, пп.177.4.5, пп.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПК України за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 року, встановлено, та у ході судового розгляду підтверджено, його заниження позивачем всього в сумі 54 591, 03 грн у 2019 році.
За п.161 підр. 10 розд. XX Перехідних положень ПК України, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України встановлюється військовий збір. Платниками збору є осо6и, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу(пп. 1.1 п. 161).
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 161). Ставка збору становить 1,5 відсотка від о6'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (пп. 1.3 п. 161).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до 6юджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (пп. 1.4 п. 161).
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи визначенні у статті 171 цього Кодексу (пп. 1.4 п. 161).
Згідно із пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України, платниками податку є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Відповідно до пп.163.1.2 п.163.1 ст.163 ПК України оподаткування резидента є доходи із джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відтак, у порушення п.164.1 ст.164, п.177.2 ст.177, пп.1.4 п.161 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України, позивачем занижені у 2019 році податкові зобов'язання з військового збору сумі 4 549, 25 гривень.
В свою чергу, щодо тверджень позивача, що зроблені в акті позапланової перевірки протилежні висновки контролюючого органу, які ґрунтуються на ототожненні поняття утримання і ремонт, не узгоджуються з фактичними обставинами справ та вимогами закону, то слід їх відхилити з огляду на таке.
Згідно із Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій", затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, утриманням будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Виходячи з наведеного вище поняття, ремонт орендованого житлового приміщення належить до витрат на утримання такого приміщення, а отже, такі витрати, згідно із пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України, не включаються до витрат підприємця.
Що стосується правомірності винесення 19.04.2024 вимоги про сплату боргу (недоїмки) № 0091492405 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником не нарахованого єдиного внеску № 0091512405, то слід виходити з такого.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VІ (в редакції з 28.12.14 до 01.01.2017 року), для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
За приписами п. 3. розд. III Інструкції №449 (в редакції з 04.05.2018 до 01.01.2021 року), для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску.
У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Перевіркою встановлено, та у ході судового розгляду підтверджено, що у порушення вимог пп.«ж» пп.14.1.54. п.14.1 ст.14, п.177.2, п.177.3, пп.177.4.1, п.п.177.4.2, пп.177.4.3 та пп.177.4.4, пп.177.4.5, пп.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПК України, позивачем за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 року занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 303 283,52 грн за 2019 рік.
Згідно із п.5 ст.8 Закону №2464-VІ, ставка єдиного внеску з 01.01.2016 складає 22 відсотки бази оподаткування єдиним внеском.
Слід констатувати, що, у порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, позивачем занижено єдиний внесок в загальній сумі 66 722, 36 грн. у 2019 році, у результаті заниження бази оподаткування єдиним внеском в загальній сумі 303 283, 52 грн.
За п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону №2464, за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Із приводу правомірності винесення відповідачем 19.04.2024 податкових повідомлень - рішень від 19.04.2024 № 0091422405 та № 0091472405, то суд вказує на таке.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований платником ПДВ з 09.08.2019.
За період з 01.01.2017 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 перебував платником єдиного податку ІІІ групи.
За результатами перевірки встановлено, та у ході судового розгляду підтверджено, що позивач у 2018 році порушив умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: перевищив граничний обсяг 5 000 000 грн та, відповідно до порядку, встановленого п.299.11 ст.211 ПК України, з 01 січня 2018 року був зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування.
Відповідно до п.180.1 ст.180 ПК України, платником ПДВ є: 1) будь-яка особа, що проводить або планує проводити господарську діяльність; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
За п.181.1 ст.181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку на додану вартість у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
За п.187.1. ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 188.1. статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
Відповідно до п.193.1. статті 193 ПК України, ставка податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків.
Згідно із п.183.2 ст.183 ПК України, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
Варто вказати на те, що, так як, ФОП ОСОБА_1 у 2018 році порушив умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: перевищив граничний обсяг 5000000 грн, то, відповідно до порядку, встановленого п.183.2 ст.183 ПК України, він зобов'язаний був до 10.01.2019 подати заяву та зареєструватись платником ПДВ.
Разом з тим, слід зауважити, що позивачем заява до податкового органу за місцем обліку в термін до 10.01.2019 не подана.
Відповідно до п.183.10 ст. 183 ПК України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
За п.202.1. ст. 202 ПК України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
Судом встановлено, що, у порушення вимог п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1 ст.187, п.188.1. ст.188 ПК України, ФОП ОСОБА_1 занижений ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 207 867 грн., у т.ч.: за лютий 2019 року в сумі 9553 грн., за березень 2019 року в сумі 30860 грн., за квітень 2019 року в сумі 40403 грн., за травень 2019 року в сумі 29598 грн., за червень 2019 року в сумі 34571 грн., за липень 2019 року в сумі 51684 грн., за серпень 2019 року в сумі 9400 грн., за жовтень 2019 року в сумі 1800 грн.
Крім того встановлено, що ФОП ОСОБА_1 23.10.2019, на розрахунковий рахунок в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , отримано дохід від проведення автор. нагляду згідно із договором вiд 23.10.2019 з ТОВ СГ "Агрос-Вiста" у сумі 10800 грн.
Згідно із п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
При цьому встановлено, що позивачем податкову накладну 23.10.2019 на суму 10800 грн в т.ч. ПДВ 1800 грн не зареєстровано, податкові зобов'язання в декларації з ПДВ не відображені, чим порушено приписи п.187.1 ст.187 ПК України.
Надаючи оцінку аргументу позивача про те, що обрахування граничного обсягу оподатковуваних операцій (1 000 000 грн), з досягненням якого, пов'язується обов'язок зареєструватись платником податку на додану вартість, а також обов'язок з його сплати та подання звітності, особою, яка є платником єдиного податку, здійснюється з моменту, коли у цієї особи виник обов'язок перейти на загальну систему оподаткування, оскільки до цього ця особа звільнена від сплати податку на додану вартість, суд вказує на таке.
Вказані вище аргументи позивача спростовується, зокрема, положеннями п. 183.4. ст. 183 ПК України, відповідно до яких, у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.
Враховуючи викладене, якщо обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців у фізичної особи-підприємця, що раніше перебував на спрощеній системі оподаткування перевищує 1000000 грн., він подає заяву для реєстрації платником ПДВ не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування.
Відтак, подавши заяву 31.12.2018 про перехід на загальну систему оподаткування, та ставши з 01.01.2019 платником податків на загальній системі оподаткування, позивач, керуючись п. 183.4. ст. 183 ПК України, до 10.01.2019 мав подати заяву і зареєструватись платником ПДВ.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.