Справа № 240/9425/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
26 червня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
представник позивача - адвокат Дзись Андрій Романович звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови їй у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі 240/19967/23 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити їй недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію в сумі 153 818,19 грн., нараховану на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі №240/19967/23.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі 240/19967/23 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію в сумі 153 818 (сто п'ятдесят три тисячі вісімсот вісімнадцять) грн 19 коп, нараховану на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі №240/19967/23.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду №240/19967/23 ОСОБА_2 проведено донарахування пенсії з 01.04.2019, у розмірі 153 818,19 грн.
Проте ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 19.01.2024 та не отримав за життя донараховану на виконання судового рішення пенсію.
ОСОБА_1 , як дружина померлого ОСОБА_2 у порядку ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" звернулася до відповідача із заявою про виплату недоодержаної її чоловіком - ОСОБА_2 пенсії нарахованої на виконання рішення суду, однак отримала відмову у її задоволенні, мотивовану необхідністю визнання її стягувачкою у справі №240/19967/23.
На момент смерті позивачка проживала разом із чоловіком, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Вишевицької сільської ради № 14 від 25.01.2024.
Не погоджуючись із отриманою відмовою відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, частиною другою статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (надалі - Закон №2262-ХІІ), нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Положеннями частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ, зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Спірні правовідносини виникли з приводу наявності підстав для отримання позивачкою сум нарахованої, але невиплаченої пенсії її померлого чоловіка.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі №240/19967/23 ОСОБА_2 нарахована, але не виплачена за його життя пенсія у розмірі 153 818,19 грн.
Однак, за наведеними вище приписами статті 61 Закону №2262-ХІІ суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які або належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера.
Під час судового розгляду справи встановлено, що чоловік позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що спонукало звернення позивачки до відповідача із заявою від 01.02.2024 про виплату недоодержаної ним пенсії.
Позивач звернулася до Пенсійного фонду після смерті чоловіка у межах шестимісячного строку, як того передбачає норма ст.61 Закону №2262-ХІІ.
Відтак, позивачка, як дружина померлого пенсіонера ОСОБА_2 , звернулася до Пенсійного органу за відповідною виплатою не пізніше шести місяців після його смерті, а тому суд дійшов висновку, що вона має право на одержання суми недоодержаної за життя ним пенсії.
Щодо доводів відповідача про можливість отримання позивачем недоотриманої пенсії померлого лише у разі заміни сторони виконавчого провадження слід зазначити наступне.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонеру з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч.1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ. З огляду на викладене, такі доводи відповідача безпідставні.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.