Справа № 378/270/25 Суддя (судді) першої інстанції: Гуртовенко Р.В.
26 червня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.
за участю секретаря Островської О.В.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 14 березня 2025 року (с. Ставище, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ № 00004972 від 20.02.2025, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та провадження у справі закрити.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки при обчисленнях відсотку перевищення відповідачем не враховано типу транспортного засобу (контейнеровоз), по якому передбачено збільшені вагові норми - 44 тони та помилково застосовано норму 40 тон, як для звичайних вантажівок, тому а тому розрахунки спеціаліста щодо перевищення нормативних параметрів є невірними внаслідок використання невірних вихідних даних.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю, зазначає, що уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Натомість, позивачем не наведено жодних належних та допустимих, достатніх доказів на спростування позиції відповідача, якою він керувався при притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 14 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з'ясовано усіх обставин у справі, що мають значення для справи. Апелянт вказав, що сам факт належності напівпричепу до контейнеровозів не є підставою для застосування іншого показника максимально допустимої ваги, оскільки відсутні докази здійснення таким транспортним засобом саме контейнерних перевезень. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортним засобом, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в універсальних або спеціалізованих контейнерах, або в спеціалізованих контейнерах-платформах, згідно з їх призначенням. Позивачем не надано доказів того, що на його транспортному засобі знаходився контейнер із відповідним маркуванням, а саме що наявна пломба контейнера, найменування власника, зазначення вантажності та маси, так само не надано договір про перевезення вантажів контейнером, який є належним доказом надання послуг з перевезення вантажу контейнеровозом, з огляду на що фактична маса транспортного засобу позивача повинна була бути не більше 40 тон.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з постановою серії АВ № 00004972 від 20.02.2025 встановлено, що 19.02.2025, о 11 год. 13 хв., на автодорозі М-05, км 36+303, Київська область, на автоматичному зважувальному комплексі WIM 5,5 зафіксовано проїзд транспортного засобу марки «DAF CF 85.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,425 % (2,57 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
Постановою від 19.02.2025 серії АВ №00004972 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу розміром 8500 грн (а. с. 13, 61-66).
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Укртрансбезпека неправомірно застосувала до транспортного засобу позивача вагові норми у 40 тон.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
В пункті 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно пп. «б» п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси: трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тон для доріг державного значення; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тони для доріг державного значення.
Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписи ч. 1 ст. 14-3 КпАП України визначають, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 258 КпАП України передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КпАП України протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КпАП України).
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок №1174).
Згідно п. п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Пунктом 7 Порядку № 1174 встановлено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163 (абз. 6 п. 8 Порядку №1174).
Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Згідно п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Як було встановлено раніше, 19.02.2025, о 11 год. 13 хв., на автодорозі М-05, км 36+303, Київська область, на автоматичному зважувальному комплексі WIM 5,5 зафіксовано проїзд транспортного засобу марки «DAF CF 85.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,425 % (2.57 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Постановою від 19.02.2025 серії АВ №00004972 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу розміром 8500 грн (а.с. 13, 61-66).
Судовою колегією враховується, що позивачем в обґрунтування позовних вимог не наведено обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованого сумніву щодо несправності технічного засобу, яким проводилось вимірювання навантаження в автоматичному режимі, з огляду на зафіксовану у постанові дійсність свідоцтва про повірку технічного засобу.
Разом з тим, наголошуючи на протиправності оскаржуваної постанови, позивач посилався, зокрема, на те, що не враховано відповідачем факту приєднання до тягача «DAF CF 85.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , причепу-контейнеровоза «STAS SА33-6К», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що, у свою чергу, за посиланням позивача, призвело до помилкового обрахунку відсоткового значення перевищення нормативних параметрів, встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.
В якості даних транспортного засобу, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, у постанові від 19.02.2025 серії АВ №00004972 зазначено: «DAF CF 85.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, «DAF CF 85.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем (а. с. 15).
Натомість, колегія суддів звертає увагу, що всупереч вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 №363, позивачем не було надано доказів перевезення саме контейнера, ідентифікації такого контейнера, доказів його придбання чи використання, товарно-супровідних документів на перевезення вантажу контейнером, або сертифікатів на нього, які б могли підтвердити про здійснення саме контейнерного перевезення.
Відповідно до Правил приймання вантажів до перевезення затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 контейнери бувають різних типів такі як:
- контейнер відкритого типу - контейнер, що не має даху або, в тому числі, бокових, торцевих стінок;
- контейнер закритого типу - контейнер, що має жорсткий дах в тому числі дах, що відкривається але закритий під час перевезення, жорсткі бічні стінки, жорсткі торцеві стінки і настил основи;
- контейнер з укриттям - контейнер відкритого типу, що має знімне укриття для захисту вантажу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 зобов'язати ОСОБА_1 надати Шостому апеляційному адміністративному суду докази на підтвердження обставин щодо перевезення саме контейнеру, при здійснення перевезення, що зафіксовано в оскаржуваній постанові серії АВ № 00004972 від 20.02.2025.
На виконання вказаної ухвали позивач зазначив, що всі наявні у позивача докази, в тому числі товарно-транспортну накладну, долучено до позовної заяви.
Зазначив, що перевезення зафіксоване в оскаржуваній постанові здійснювалось трьох вісним автомобілем «DAF CF 85.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з приєднаним до нього причепу-контейнеровоза «STAS SA33-6K», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Разом з тим, з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, причеп «STAS SA33-6K», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є спеціалізований напівпричіп - контейнеровоз.
Також в свідоцтві про реєстрацію причепу «STAS SA33-6K», містяться особливі відмітки, зокрема: «ПЕРЕОБЛАДНАНО В КОНТЕРЕЙНЕРОВОЗ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ КОНТЕЙНЕРІВ ТИПУ 1А»... «ВИСНОВОК ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ 510647».
Також зазначено, що надати додаткові докази, сторона позивача не має можливості.
Таким чином, позивачем не надано доказів про здійснення перевезення саме контейнера.
Крім того, відповідно до наданої позивачем товарно-транспортної накладної №8 від 19.02.2025 (т.1 а.с.17), було здійснено перевезення «Пшениці 3 класу». Натомість будь-якого посилання на ту обставину, що перевезення здійснювалось саме контейнером, дана накладна не містить.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що посадова особа Укртрансбезпеки при прийнятті спірної постанови правильно визначила тип автомобіля при проведенні розрахунку відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, взявши допустиму вагу вантажного тягача 40 тон, та, як наслідок, здійснила розрахунки перевищення загальної маси транспортного засобу, які відповідають фактичним обставинам справи.
З огляду на викладене, враховуючи, що належними та допустимими доказами підтверджується факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КпАП України, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність оскаржуваної постанови та відсутність підстав для її скасування.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 14 березня 2025 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 26.06.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Н.В. Безименна
Л.В. Бєлова