Справа № 580/9628/24 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ
27 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кузьмишиної О.М., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 580/9628/24 за позовом Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
Рух справи.
30.09.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості (далі - позивач) до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (далі - відповідач) про:
-визнання протиправними дій щодо повернення йому наказів Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22;
-зобов'язання відповідача прийняти до виконання накази Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач без наявності на те правових підстав повернув накази Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22 на адресу позивача без виконання.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року (прийняте у спрощеному провадженні) позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області щодо повернення Черкаському обласному центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості наказів Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22. Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області прийняти до виконання накази Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22.
Суд першої інстанції виходив з того, що підстави для повернення, передбачені пунктом 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, не доведені сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що органи Казначейства не є органами примусового виконання, Порядком № 845 передбачена єдина дія органу Казначейства при надходженні виконавчих документів стягувачем за якими є державна установа, а боржником державний орган, що не має відкритих рахунків в органах Казначейства та відмовляється від виконання виконавчих документів - повернення таких документів без виконання керуючись п.п. 3 п. 9 Порядку № 845.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 580/9628/24 та витребовано справу із суду першої інстанції.
Після надходження справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025 призначено справу за адміністративним позовом Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, розглянувши справу у письмовому провадженні, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.10.2022 у справі №925/817/22 задоволено позовні вимоги Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Суд стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 44 123,78 грн шкоди та 2 481,00 грн судового збору.
Після набрання законної сили рішенням суду позивач отримав накази Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22, які подав для примусового виконання відповідачу.
14.08.2023 на адресу позивача надійшли повідомлення відповідача про повернення виконавчих документів без виконання на підставі підпункту 3 пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, у зв'язку з тим, що боржник не має у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Черкаській області відкритих рахунків, з яких може бути проведене безспірне списання коштів.
У подальшому позивач звернувся з заявами про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання вказаних наказів Господарського суду Черкаської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). 16.08.2023 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання зазначених вище наказів.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оскаржило постанови державного виконавця до Господарського суду Черкаської області у порядку статті 339 ГПК України. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.09.2023 скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишено без задоволення. У подальшому Північний апеляційний господарський суд постановою від 13.12.2023 залишив апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.09.2023 - без змін. Постановою Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №925/817/22 визнано протиправними та скасовані постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №72555706 з примусового виконання наказів від 24.07.2023 №925/817/22 та №72555443. З огляду на викладене, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 29.04.2024 виніс постанову про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень ВП №72555206 та ВП№72555443.
06.05.2024 на адресу позивача надійшли повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29.04.2024 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, згідно яких повернуто вказані вище накази Господарського суду Черкаської області.
Після отримання наказів позивач повторно передав їх для примусового виконання відповідачу.
Листами від 20.05.2024 № 04-17-02-06/5044 та № 04-17-02-06/5045 відповідач просив Головне управління ПФУ в Черкаській області невідкладно вжити заходи щодо виконання наказів Господарського суду Черкаської області від 27.07.2023 у справі №925/817/22 на користь позивача або згідно з пунктом 29 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 визначити відповідний рахунок, з якого можливо здійснити безспірне списання коштів.
Листами від 11.06.2024 № 2300-0901-5/42662 та №2300-0901-5/42664 Головне управління ПФУ в Черкаській області повідомило, що відповідно до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень, виконання рішень суду здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Тому у нього відсутні законодавчі підстави для виконання виконавчого листа згідно з наказами Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22.
18.06.2024 на адресу позивача надійшли повідомлення відповідача про повернення виконавчих документів без виконання на підставі підпункту 3 пункту 9 Порядком виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, у зв'язку з тим, що боржник не має у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Черкаській області відкритих рахунків, з яких може бути проведене безспірне списання коштів.
Вважаючи дії Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області щодо повернення Черкаському обласному центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості наказів Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами другою та четвертою статті 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 05 червня 2012 року №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон №4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
За змістом частини першої статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
З наведених норм слідує висновок, що Держказначейство не є ні органом примусового виконання судових рішень, ні учасником, зокрема, стороною виконавчого провадження, і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом №4901-VI особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.
Законом №4901-VI встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.
Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються статтею 2 Закону № 4901-VI відповідно до якої, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: 1) державний орган; 2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); 3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.
У спірних правовідносинах, що склались між сторонами, відповідач, як територіальний орган ДКС України є, встановленою Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845), особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок № 845.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 845 боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України Про виконавче провадження; фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 4 Порядку № 845 визначено, що органи Казначейства:
1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання;
2) вживають заходів до виконання виконавчих документів;
3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема, вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів; застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби; повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа; вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
Пунктом 26 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.
У разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов'язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи (пункт 31 Порядку №845).
Підстави, за яких орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві, визначені, зокрема, підпунктом 1 пункту 9 Порядку № 845:
1) виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; не відповідає вимогам, передбаченим Законом України Про виконавче провадження;
2) судове рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;
3) боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень;
4) суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;
5) стягувач узгодив відсутність зазначеної у виконавчому документі суми залишку невідшкодованого податку на додану вартість;
6) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;
7) суми коштів, зазначені у виконавчому документі, перераховані боржником стягувачу;
8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;
9) протягом місяця з дня звернення до стягувача для отримання додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів ним не надано таких відомостей органу Казначейства;
10) рішення про стягнення коштів з одержувача бюджетних коштів не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою;
11) наявні інші передбачені законом випадки.
Висновки суду
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач повинен вживати всіх заходів з виконання рішення суду, встановлених Порядком №845, в тому числі здійснювати безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, повертаючи без виконання виконавчий лист стягувачу, послався на підпункт 3 пункту 9 Порядку №845, а саме на те, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаської області відсутні відкриті рахунки в органах Казначейства та відмовляється від виконання виконавчих документів.
Однак, як було зазначено вище, відповідач мав би вжити заходів, передбачених пунктом 31 Порядку № 845, а саме орган Казначейства мав би надіслати боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.
Вказаний висновок зроблено з урахуванням правової позиції, викладеної у постановах Верховного суду від 25.11.2019 у справі № 200/4120/19-а та від 16.04.2020 у справі № 804/5950/17.
При цьому, колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта про неможливість списання коштів з рахунків боржника за відсутності у вказаному органі державного казначейства рахунків, відкритих боржнику, оскільки нормами чинного законодавства таких підстав для повернення виконавчого документа немає.
Відповідно до правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 910/12226/16 та від 03.07.2018 у справі № 910/13057/16, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду (частини перша і друга статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»). Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не передбачено такого винятку для поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника. Не передбачено такого винятку й іншим діючим законодавством України.
У постанові від 16.04.2020 у справі №804/5950/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що за відсутності в законодавстві України такої підстави (у даній справі - не знаходиться на обслуговуванні та не має відкритих рахунків) для повернення виконавчого документа, з якої накази суду були повернуті стягувачу без виконання, дії ГУДКС України щодо повернення без виконання наказів про примусове виконання рішень судів є протиправними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/6471/19.
Колегія суддів наголошує на тому, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не вжито встановлених законодавством заходів, які спрямовані на виконання судового рішення, зокрема, направлення на адресу боржника вимоги про необхідність вжиття останнім заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій для виплати позивачу заборгованості чи вчинення інших дій, спрямованих на виконання наказів Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22.
Отже, колегія суддів зауважує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Щодо зауважень апелянта про пропуск позивачем строку звернення колегія суддів зазначає, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року вирішувалось питання щодо пропуску строку звернення та відмовлено Головному управлінню Державної казначейської служби України у Черкаській області у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви по справі №580/9628/24 без розгляду.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вказаний спір стосується оскарження дій відповідача щодо повернення наказів Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22. Отже, для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк.
14.08.2023 на адресу позивача надійшли повідомлення відповідача про повернення виконавчих документів без виконання на підставі підпункту 3 пункту 9 Порядку № 845 у зв'язку з тим, що боржник не має у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Черкаській області відкритих рахунків, з яких може бути проведене безспірне списання коштів.
Після отримання вказаних повідомлень позивач звернувся з заявами про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання вказаних вище наказів Господарського суду Черкаської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
16.08.2023 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання" рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання зазначених вище наказів.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оскаржило постанови державного виконавця до Господарського суду Черкаської області у порядку статті 339 ГПК України. Ухвалою від 26.09.2023 вказаний суд скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишив без задоволення. У подальшому Північний апеляційний господарський суд постановою від 13.12.2023 залишив апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.09.2023 - без змін. Постановою Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 925/817/22 визнано протиправними і скасовано постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №72555706 з примусового виконання наказів від 24.07.2023 № 925/817/22 та № 72555443. Тому старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 29.04.2024 виніс постанову про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень ВП № 72555206 та ВП№ 72555443.
06.05.2024 на адресу позивача надійшли повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29.04.2024 про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання, згідно з якими повернуто вказані накази.
Після їх отримання позивач повторно передав їх для примусового виконання відповідачу. 18.06.2024 на адресу позивача надійшли повідомлення відповідача про повернення виконавчих документів без виконання на підставі підпункту 3 пункту 9 Порядку № 845 у зв'язку з тим, що боржник не має у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Черкаській області відкритих рахунків, з яких може бути проведене безспірне списання коштів.
Оскільки відповідач повернув позивачу накази Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22 18.06.2024, а з позовною заявою у цій справі позивач звернувся до суду 30.09.2024, відсутні підстави вважати, що він пропустив строк звернення до адміністративного суду зі вказаним позовом. Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду не обґрунтовані, з огляду на що суд першої інстанції цілком правильно дійшов висновку, що заява щодо залишення без розгляду адміністративного позову не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Щодо інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає, що з урахуванням наданими позивачем документів, суд першої інстанції їх правильно оцінив у сукупності з іншими документами, та дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог і не доведеність відповідачем належними та допустимими доказами правомірності свого рішення.
Надаючи оцінку всім доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.
Згідно зі статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 580/9628/24 за позовом Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
О.М. Кузьмишина