Справа № 320/44494/23 Головуючий у 1 інстанції: Донець В.А.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
27 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Кузьмишиної О.М.
Ключковича В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙФСЕЛЛ" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙФСЕЛЛ" звернувся до суду з позовом до Київської митниці, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000095/2 від 05.07.2023;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100340/2023/000255 від 05.07.2023.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000095/2 від 05.07.2023. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100340/2023/000255 від 05.07.2023.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Київська митниця звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
21 лютого 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙФСЕЛЛ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримує позицію суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФСЕЛЛ» (Покупець) та компанією «Ericsson AB» (Швеція) (Постачальник) було укладено Рамковий договір поставки № MATM15FSU207 від 29.04.2015, яким передбачено постачання телекомунікаційного обладнання.
На підставі замовлення ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» № 4530097632 від 20.04.2023 та Додаткової угоди № 53 від 05.04.2023, Постачальником було виставлено інвойс № 9209804494 від 07.06.2023. У цьому інвойсі, зокрема, зазначено найменування Товару (ВКС 901 06/168), що підлягає постачанню, його кількість, вартість за одиницю, загальну вартість, а також визначено умови поставки - DAP, Київська область. Загальна сума, зазначена в інвойсі, становить 12 174,5 євро.
Для здійснення митного оформлення товару, поставленого відповідно до Договору на підставі інвойсу № 9209804494 від 07.06.2023, позивач подав електронну митну декларацію № 23UA100340318704U4 від 28.06.2023. У ній митна вартість товару визначена основним методом у розмірі 12 174,5 євро.
З метою підтвердження заявленої митної вартості до митного оформлення були надані наступні документи:
- пакувальний лист № 8825298693 від 08.06.2023 (відправлення № EAB-7200148174);
- інвойс № 9209804494 від 08.06.2023;
- специфікація до інвойсу № 9209804494 від 08.06.2023;
- замовлення на поставку № 4530097632 від 20.04.2023 з додатками;
- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 308962 від 19.06.2023;
- сертифікат про походження товару № SEA-23-186260 235641337MM 7200148174;
- лист Постачальника від 26.06.2023 щодо вартості перевезення за замовленням № 4530097632 від 20.04.2023;
- рамковий договір поставки № ATM15FSU207 від 29.04.2015;
- додаткові угоди: №17 від 02.05.2018, №17/1 від 27.08.2018, №22 від 20.06.2019, №3 від 02.02.2016, №33 від 25.01.2001, №5 від 11.02.2016, №51 від 21.11.2022, №52 від 29.12.2022, №53 від 05.04.2023;
- договір про надання послуг митного брокера № AF22USE349 від 01.09.2022;
- технічний опис товару від 22.06.2023;
- копія митної декларації країни відправлення № 23SEE8K2ECINQ2QN37 від 16.06.2023.
В ході здійснення митного оформлення у митного органу виникли сумніви щодо коректності визначення митної вартості зазначеного товару. Зокрема, митницею було зазначено, що надані документи для підтвердження митної вартості містять невідповідності щодо відображення складових митної вартості, зокрема числових даних про їх включення до вартості товару. Також відсутні відомості про врахування витрат на навантаження, вивантаження та обробку товару у ціні товару, а зазначені витрати не були додані до митної вартості згідно з декларацією митної вартості.
Крім того, митниця не мала можливості встановити, чи мали місце додаткові витрати під час транспортування товару за межами митної території України, зокрема витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, страхування тощо.
У зв'язку з цим 28.06.2023 Київською митницею було направлено електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФСЕЛЛ» додатково подало митному органу такі документи:
- прайс-лист Постачальника від 01.06.2021;
- документи, що підтверджують здійснення передоплати постачальнику, а саме - SWIFT, платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах №1368424 від 27.06.2023 із зазначенням призначення платежу «Передплата за обладнання відповідно до контракту №ATM15FSU207 від 29.04.2015, інвойс №8108070887 від 27.06.2023, Замовлення №4530097632»;
- інвойс №8108070887 від 27.06.2023 на передоплату всіх товарів за зазначеним замовленням;
- лист від постачальника від 03.07.2023, яким підтверджено повне отримання оплати за інвойсом №8108070887 від 27.06.2023 за товари, що постачаються згідно з Рамковим договором поставки №ATM15FSU207 від 29.04.2015, зокрема за митним інвойсом №9209804494.
05.07.2023 Київська митниця ухвалила рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000095/2, яким встановила митну вартість імпортованого товару без урахування наданої знижки, виходячи з вартості, зазначеної у прайс-листі постачальника «Еріксон АБ» від 01.06.2023 без номера (товар №11 - 351,12 дол. США за одиницю).
У той же день, 05.07.2023, Київською митницею була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA100340/2023/000255.
З урахуванням скоригованої відповідачем митної вартості, позивач подав митну декларацію №23UA10034031935510, за якою додатково сплатив митні платежі на загальну суму 599 466 грн.
Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови у митному оформленні (випуску) товарів, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до частини 1 статті 318 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За приписами статей 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами 1 та 2 статті 51 МК України закріплено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За нормами ч. ч. 1-2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Приписами ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
В силу вимог ч. ч. 5-6 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Положеннями статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав електронну митну декларацію № 23UA100340318704U4 від 28.06.2023. У даній декларації митна вартість товару визначена за основним методом у розмірі 12 174,50 євро.
Однак, 05.07.2023 Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000095/2, яким визначила митну вартість імпортованого позивачем товару за вартістю товару (без урахування знижки), яка зазначена в прайс-листі компанії-постачальника «Еріксон АБ» від 01.06.2023 б/н (товар № 11 351,12 дол. США/шт).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в рішенні про коригування митної вартості відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.
В силу частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Як вказав Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі №810/1823/16, зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Із графи 33 оскаржуваного рішення вбачається, що до митного оформлення декларантом надано прайс-лист компанії «Еріксон АБ» (постачальник) від 01.06.2023 № б/н з цінами, до яких застосовані знижки у розмірі від 1% до 99% (на ввезений товар - 82%). Згідно із вказаним прайс-листом постачальник надає таку знижку виключно на об'єм закупівель, зазначених у Замовленнях на постачання та додаткових Угодах до діючих Контрактів. При цьому, відповідно до п.1.1 Рамкового договору поставки від 29.04.2015 №ATM15FSU207 покупець приймає обладнання та/або примірники програмного забезпечення та оплачує їх згідно з окремими Замовленнями, за цінами, наведеними у Додатку №№1, який с невід'ємною частиною цього Договору. Також, згідно з Договором термін «ціна» означає ціну Товару, встановлену в Додатку 1 до даного Договору. Проте, Додаток №1 до Договору до митного оформлення не надавався, а наданий прайс-лист компанії-постачальника «Еріксон АБ» від 01.06.2023 № б/в не є Додатком №1. Договором не встановлено застосування знижок у розмірі від 1% до 99%. ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» надало банківські платіжні документи (SWIFT та платіжну інструкцію в іноземній валюті від 27.06.2023 №1368424) на загальну суму 59 771,76 дол. США. В графі 70 «Призначення платежу» вказаних банківських платіжних документів наявне посилання на Договір, Замовлення на придбання № 4530097632 та інвойс №8108070887. Слід зазначити, що загальна вартість замовлення на придбання від 20.04.2023 №4530097632 складає вартість декількох поставок, що відображено у листі компанії «Еріксон АБ» від 03.07.2023 № б/н стосовно підтвердження отримання оплати за рахунком від 27.06.2023 № 8108070887, а саме за митними інвойсами: від 08.06.2023 9209804494, від 07.06.2023 №9209804420, від 07.06.2023 №9209804421. Проте, загальна вартість за вищевказаними інвойсами (59 149.52 дол. США) не відповідає сумі платіжної операції, зазначеної у банківських платіжних документах (59 771,76 дод. США).
Так, апелянт, посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, зазначає, що відсутність передбаченої у договорі можливості зміни ціни, визначеного способу перегляду ціни, а також документів, які це підтверджують, дають обгрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість.
З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.
ТОВ «Лайфселл» разом з митною декларацією були надані: пакувальний лист № 8825298693 від 08.06.2023 (відправлення № EAB-7200148174); інвойс № 9209804494 від 08.06.2023; специфікація до інвойсу № 9209804494 від 08.06.2023; замовлення на поставку № 4530097632 від 20.04.2023 з додатками; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 308962 від 19.06.2023; сертифікат про походження товару № SEA-23-186260 235641337MM 7200148174; лист Постачальника від 26.06.2023 щодо вартості перевезення за замовленням № 4530097632 від 20.04.2023; рамковий договір поставки № ATM15FSU207 від 29.04.2015; додаткові угоди: №17 від 02.05.2018, №17/1 від 27.08.2018, №22 від 20.06.2019, №3 від 02.02.2016, №33 від 25.01.2001, №5 від 11.02.2016, №51 від 21.11.2022, №52 від 29.12.2022, №53 від 05.04.2023; договір про надання послуг митного брокера № AF22USE349 від 01.09.2022; технічний опис товару від 22.06.2023; копія митної декларації країни відправлення № 23SEE8K2ECINQ2QN37 від 16.06.2023.
Згідно п. 1.1 Рамкового договору поставки від 29.04.2015 № ATM15FSU207 покупець приймає обладнання та/або примірники програмного забезпечення та оплачує їх згідно з окремими Замовленнями, за цінами, наведеними у Додатку №1.
Колегія суддів звертає увагу на вищевказані документи, надані позивачем до митної декларації. Серед них є Додаткова угода №53 до Договору, яка містить інформацію про Додаток №1 до Договору, яким доповнено новий асортимент обладнання, в тому числі товар, який розмитнювався, та у якій було зазначено, найменування Товару, його загальну кількість, ціну за одиницю та максимальну кількість можливу до замовлення (п.1.38), а також Протокол узгодження ціни.
Варто зазначити, що Договір поставки було укладено у 2015 році і з того часу Додаток №1 постійно змінювався. Ці зміни сторони Договору поставки відображали у додаткових угодах, зокрема, №3, 5, 17, 17/1, 22, 51, 52, 53, які позивач також додав до митної декларації.
Так, пункт 1.38 Додатку №1 до Додаткової угоди №53 (яка стосується безпосередньо товару, поставка якого здійснювалася за вказаною митною декларацією) було зазначено код товару - ВКС 901 06/168, назву товару - Ваttегу set NSB 190 Аh Red, ціну за одиницю товару та максимальну кількість товару, який може бути замовлений за зазначеною ціною. До Додатку до Додаткової угоди №53 було додано Протокол узгодження ціни, у тому числі на товар, у якому зазначалася ціна товару, розмір знижки та ціна з урахуванням знижки.
Щодо підстави коригування митної вартості товару, яка стосується застосування знижок у розмірі від 1% до 99%, колегія суддів зазначає, що на вимогу Київської митниці про витребування додаткових документів, ТОВ «Лайфселл» надав Прайс-лист постачальника від 01.06.2023, у якому зазначено, що знижка на товар надається покупцям, які здійснили придбання обладнання виробництва компанії Егісsson на суму, що перевищує 50 млн. доларів США. Ціна на товар зазначена у Прайс-листі відповідає ціні, яка була зазначена у документах, раніше поданих із митною декларацією, а саме: Додатковій угоді №53, Протоколі узгодження ціни до неї, а також у Інвойсі №9209804421 від 07.06.2023.
ТОВ «Лайфселл» також вказало, що закупівлю батарей Ваttегу set NSB 190 Аh Red було здійснено на виконання Указу Президента України №802/2022 від 26 листопада 2022 року, яким було уведене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2022 року "Про забезпечення електронними комунікаційними послугами в умовах воєнного стану"; Розпорядження Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій №696 від 29 листопада 2022 року та №775 від 27 грудня 2022 року, якими було зобов'язано усіх постачальників електронних комунікацій та мереж забезпечити свою автономність та безперервність надання послуг абонентам протягом трьох діб у разі блекаутів. Крім того, згідно з Технічним описом на імпортований позивачем Товар, гарантійний строк придатності Товару складає 24 місяці. Згідно з Протоколом технічного заключення Nort Star 190 Ah NSB Red FT та NSB 100 FT Red nia 21.07.2023, строк придатності на поставлений Товар закінчився. За результатами тестування Товару було встановлено, що з дати виготовлення батареї не використовувалися, тому вони зазнали великого саморозряду», нові батареї повинні розряджатися за нормальних умов (протягом строку придатності) вдвічі довше. Зважаючи на те, що строк придатності на Товар на момент поставки закінчився, Товар вимагає додаткових дій для збільшення строку працездатності.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену ним митну вартість товару, а доводи відповідача про недостатність наданих позивачем документів, наявність у таких документах недоліків та суперечностей не свідчать про заниження такої вартості.
Щодо твердження апелянта про те, що загальна вартість товару за наданими позивачем інвойсами не відповідає сумі платіжної операції, зазначеної у банківських платіжних документах, наданих апелянтом, колегія суддів зазначає наступне.
Передоплата за товар була здійснена щодо усього замовлення на загальну суму 59 771,76 дол. США. Одночасно здійснювалися три поставки по замовленню, включаючи ту, щодо якої Київська митниця винесла рішення про коригування митної вартості. Дві поставки залишку товару за замовленням відбулися пізніше, залишок товару по замовленню був поставлений двома іншими поставками. Листом від 03.07.2023 постачальник підтвердив факт отримання від позивача оплати усього замовлення у повному обсязі, зокрема товару, щодо якого було прийняте оскаржуване рішення відповідача.
Стосовно посилання апелянта на положення статті VII ГАТТ, колегія суддів зазначає, що вказані посилання є загально нормативними, ніким не оспорюються, проте, самі по собі вони не свідчать про наявність у митного органу підстав, передбачених частиною третьою статті 53 МК України для витребування документів.
Колегія суддів зауважує, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованою особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що заявлялись до митного оформлення цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Наявність в інформаційних базах даних митниці інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були оформлені у митному відношенні із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлена, зокрема, в постанові від 31 березня 2020 року у справі №826/12344/15.
З приводу доводів апелянта про те, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції., колегія суддів звертає увагу на таке.
Київська митниця в оскаржуваному рішенні не вказала конкретних обставин, що викликали сумніви, а також причини неможливості їх перевірки на основі поданих ТОВ «Лайфселл» документів. Разом з тим, апелянт не зазначив документи, надання яких може усунути ці розбіжності. Натомість, Київською митницею електронними запитами витребовувались відповідні документи, однак, без пояснення, яким чином вони можуть спростувати або підтвердити числові значення складових митної вартості товару.
Колегія суддів стверджує, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення товару всі документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, які підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто, підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.
При цьому, відповідачем не доведено, що документи, подані позивачем для визначення митної вартості товару містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів необхідності та обґрунтованості визначення ціни товару за резервним методом.
Відтак, колегія суддів вважає, що документи, подані до митного оформлення товарів підтверджують, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що дають можливість їх перевірити.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що, приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 Митного кодексу України.
Також, як вбачається із рішення про коригування митної вартості №UA100000/2023/000095/2 від 05.07.2023, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, при цьому, вказане рішення не містить інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації для застосування резервного методу, які числові значення митної вартості таких товарів, обсяги та умови їх поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості.
Отже, доводи апелянта про те, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, є необґрунтованими.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
У зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000095/2 від 05.07.2023. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100340/2023/000255 від 05.07.2023.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.