Справа № 320/1158/24 Головуючий у 1 інстанції: Кочанова П.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
27 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Кузьмишиної О.М.
Ключковича В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві нових довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.02.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,12, 13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022;
- зобов'язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.02.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,12, 13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнано протиправною відмову Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,12, 13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022.
Зобов'язано Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,12, 13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України звернувся з апеляційною скаргою .
10 лютого 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому підтримує позицію суду першої інстанції.
14 лютого 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надійшла відповідь на відзив.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року апеляційну скаргу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року залишено без змін.
10 червня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 - Васюк Миколи Миколайовича надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення від 09.06.2025, в якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду заяви на строк достатній для всебічного та повного розгляду справи, згідно норм ст. 309 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Згідно статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Положеннями частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Частиною 1 статті 26 Закону №5076-VI закріплено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги; документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За визначенням п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI, представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI, інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Статтею 19 Закону № 5076-VI передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно приписів ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов'язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Матеріали справи свідчать, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач повідомив суд апеляційної інстанції, що ним буде подано заяву про ухвалення додаткового рішення протягом 5 днів з моменту винесення рішення у даній справі (ч. 7 ст. 139 КАС України). Орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 10 000,00 грн. Остаточний розмір буде визначений з урахуванням всіх дій, які будуть вчинені АО «ВР Партнере» в рамках справи в суді апеляційної інстанції.
У поданій заяві про ухвалення додаткового судового рішення від 09.06.2025 ОСОБА_1 просить визнати причини пропуску поважними та поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
При цьому, заявник зазначає, що дізнався про постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі № 320/1158/24 з Єдиного державного реєстру судових рішень 03.06.2025. Оскільки, останній день для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення припадає на 08.06.2025 - вихідний день (неділя), то останнім днем цього строку є перший після нього робочий день - 09.06.2025 (понеділок).
Так, суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною 7 статті 139 КАС України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.
Норма частини 7 статті 139 КАС України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судових дебатів немає.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19).
За приписами ч.ч. 1-3 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Колегія суддів вважає, що наведені представником позивача у заяві про ухвалення додаткового судового рішення доводи щодо поновлення строку для її подання є обґрунтованими, а такий строк підлягає поновленню.
На підтвердження здійснення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції матеріали справи містять та надано позивачем:
- Договір про надання правової допомоги №154 від 11 квітня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатським об'єднанням «ВР Партнерс» (Адвокатське об'єднання);
- Додаток № 2 від 07 лютого 2025 року до Договору № 154 про надання правової допомоги від 11.05.2022;
- акт наданих послуг від 07.02.2025 згідно Договору № 154 про надання правової допомоги від 11.05.2022;
- звіт про обсяг наданих послуг від 07.02.2025 згідно Договору № 154 про надання правової допомоги від 11.05.2022.
Відповідно до пункту 1.1 Договору про надання правової допомоги №154 від 11 квітня 2022 року, порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокатське об'єднання зобов'язується надати Клієнту визначені цим Договором юридичні послуги (правову допомогу) щодо захисту інтересів, прав та свобод останнього, зокрема, у судах.
Згідно п. 1.2 Договору про надання правової допомоги №154 від 11 квітня 2022 року, Клієнт дає завдання, а Адвокатське об'єднання зобов'язується відповідно до завдання Клієнта надавати йому юридичні послуги (правову допомогу) за відповідну плату. У свою чергу Клієнт зобов'язується оплатити такі юридичні послуги та фактичні витрати Адвокатського об'єднання, пов'язані з наданням таких послуг.
Пунктом 5.1 Договору про надання правової допомоги №154 від 11 квітня 2022 року передбачено, шо плата за надані Адвокатським об'єднанням послуги за цим Договором встановлюється відповідно до виставлених останнім актів наданих послуг згідно переліку послуг зазначених у Додатках, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Пунктом 1 Додатку № 2 від 07 лютого 2025 року до Договору № 154 про надання правової допомоги від 11.05.2022 передбачено, що Адвокатське об'єднання надало Клієнтові наступну професійну правничу допомогу. Розмір гонорару Адвокатського об'єднання за надання послуг, згідно цього Договору, складається з загальної кількості годин витрачених Адвокатським об'єднанням на надання послуг. 1 (одна) година наданої правової допомоги Адвокатським об'єднанням Клієнту за цим Договором складає 2 000,00 грн.. Гонорар (вартість послуг) за цим Договором оплачується Клієнтом протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дати набрання чинності судового рішення у справі на підставі виставленого рахунку.
Відповідно до акту наданих послуг від 07.02.2025 згідно Договору № 154 про надання правової допомоги від 11.05.2022, ОСОБА_1 було надано наступні послуги: проведення правового аналізу наданих документів Клієнтом, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики, формування позиції та консультування Клієнта у справі № 320/16254/23; підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 320/16254/23. Вартість 10 000,00 грн.
Із звіту про обсяг наданих послуг від 07.02.2025 згідно Договору № 154 про надання правової допомоги від 11.05.2022 вбачається, що на надання професійної правничої допомоги витрачено загалом 05 годин 00 хвилин.
В силу вимог ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 29 листопада 2021 року у справі № 420/13285/20, від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18 вказав наступне: «…Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо».
Аналогічні правила застосовуються у постановах Верховного Суду від 24 грудня 2024 року у справі №320/4936/23, від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 зазначив, що суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Крім того, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 560/12697/21 дійшов до висновку про те, що «…розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Проте, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг».
З огляду на викладене, обраховуючи доцільність понесених позивачем витрат належить аналізувати через призму не тільки долучених доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, але і з урахуванням складності справи та складності наданих послуг.
Надаючи оцінку заявленому до відшкодування розміру судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів враховує наступне:
- дана справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів;
- справа містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування;
- адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі;
- під час апеляційного розгляду правова позиція позивача у справі не змінювалася;
- доводи відзиву на апеляційну скаргу в більшості відповідають доводам позовної заяви та висновкам суду першої інстанції;
- наявна стала судова практика.
Колегія суддів, визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, зважаючи на предмет позову, фактичний об'єм виконаної роботи, вважає документально підтвердженими, розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу в суді апеляційної інстанції у розмірі 4 000,00 грн.
Відповідно до статті 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить йому суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
При цьому, судовою колегією враховується, що, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково та прийняти додаткову постанову про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Керуючись статтями ст. ст. 132, 134, 139, 143, 252, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 13, код ЄДРПОУ 34620942) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.