Справа № 580/9677/24 Головуючий у 1 інстанції: Янківська В.П.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
27 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Кузьмишиної О.М.
Ключковича В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як представника неповнолітньої дочки ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як представник неповнолітньої дочки ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просили:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 09.02.2024 №4/в (пункт 29) про відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 у призначенні одноразової грошової допомоги, як членам сім'ї військовослужбовця ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних з проходженням військової служби;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяви (з доданими документами) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_3 , про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої статтями 16, 16і, 162 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ, як членам сім'ї військовослужбовця ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних з проходженням військової служби, з урахуванням висновків суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 09.02.2024 №4/в (пункт 29) про відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 у призначенні одноразової грошової допомоги, як членам сім'ї військовослужбовця ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних з проходженням військової служби.
Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяви (з доданими документами) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_3 , про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої статтями 16, 16-1, 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, як членам сім'ї військовослужбовця ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних з проходженням військової служби та призначити і виплатити позивачам одноразову грошову допомогу із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (2023 року).
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Міністерство оборони України звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, 09 лютого 2024 року Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про відмову у призначені одноразової грошової допомоги батьку, матері та дочці померлого ОСОБА_5 , з обґрунтуванням причин та підстав відмови в цьому рішенні (протокол від 09.02.2024 № 4/в). Відмова у призначенні одноразової грошової допомоги обґрунтована тим, що загибель (смерть) військовослужбовця ОСОБА_5 є наслідком адміністративного правопорушення або наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння.
18 лютого 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника позивачів надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
07 травня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли додаткові пояснення у справі, якими підтримує апеляційну скаргу відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 військову службу проходив водієм-електриком взводу зв'язку 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , потім - солдатом резерву ІНФОРМАЦІЯ_6 військової частини НОМЕР_2 .
Під час перебування на лікуванні у ізоляторі медичного пункту Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вказаний факт підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть Полтавського обласного бюро судово-медичної експертизи від 07 лютого 2023 року № 010
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 10 від 07.02.2023, смерть ОСОБА_5 є наслідком захворювання, та вказано такі хвороби, що призвели до смерті: набряк легень, кардіосклероз та кардіоміопатія.
Згідно акту №2 про нещасний випадок (смерть), затвердженого 15.02.2023 командиром Військової частини НОМЕР_2 , смерть солдата ОСОБА_5 настала в умовах воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби, спричинена захворюванням: набряк легень, кардіосклероз та кардіоміопатія. Перевірка щодо перебування потерпілого у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння не проводилась.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 15.02.2023 №46 солдата резерву ІНФОРМАЦІЯ_6 військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті набряку легень, кардіосклерозу, кардіоміопатії, виключено з 07.02.2023 р. зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв'язку зі смертю. Смерть солдата ОСОБА_5 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
У відповідності до витягу з протоколу №2059 від 19.06.2023 засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України з визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, «Захворювання військовослужбовця ОСОБА_5 , отримане ним під час проходження військової служби: набряк легень, кардіосклероз, кардіоміопатія, послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Захворювання та причина смерті, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби».
Після загибелі ОСОБА_5 позивачі подали до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяви про виплату одноразової грошової допомоги, до яких додали документи, зазначені в п. 10 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. №975.
09 лютого 2024 року Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, розглянувши подані позивачкою документи дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги батьку, матері та дочці померлого внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_5 .
З витягу з протоколу вбачається, що Комісія дійшла такого висновку з огляду на той факт, що, відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 08.02.2023 №12023170580000070 та лікарського свідоцтва про смерть від 07.02.2023 №010, ОСОБА_5 помер від набряку легень, кардіосклерозу, кардіоміопатії. Смерть ОСОБА_5 настала в медичному пункті військової частини НОМЕР_2 . Згідно з висновком експерта Полтавської обласної державної адміністрації Бюро судово-медичної експертизи Пирятинського районного відділення від 10.03.2023 №010 судово-медичний діагноз: «випадкове отруєння, та дія алкоголю». В крові ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт в концентрації 5,2%. Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням. Згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння.
Не погоджуючись із даною відмовою у виплаті відповідної одноразової грошової допомоги, позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ, в редакції, чинній на час смерті ОСОБА_5 ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на дату винесення оскаржуваного рішення), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктами 1-3 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII передбачено, щоо одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Пунктом 4 Порядку №975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 010 від 07.02.2023 смерть ОСОБА_5 є наслідком захворювання, та вказано такі хвороби, що призвели до смерті: набряк легень, кардіосклероз та кардіоміопатія (а.с. 15-16).
Актом №2 про нещасний випадок (смерть), затвердженого 15.02.2023 командиром Військової частини НОМЕР_2 , встановлено, що смерть солдата ОСОБА_5 настала в умовах воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби, спричинена захворюванням: набряк легень, кардіосклероз та кардіоміопатія. Перевірка щодо перебування потерпілого у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння не проводилась (а.с. 19-22).
Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 15.02.2023 №46, солдата резерву ІНФОРМАЦІЯ_6 військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті набряку легень, кардіосклерозу, кардіоміопатії, виключено з 07.02.2023 р. зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв'язку зі смертю. Смерть солдата ОСОБА_5 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (а.с. 23).
Із витягу з протоколу №2059 від 19.06.2023 засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України з визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, слідує , що «Захворювання військовослужбовця ОСОБА_5 , отримане ним під час проходження військової служби: набряк легень, кардіосклероз, кардіоміопатія, послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Захворювання та причина смерті, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» (а.с. 24).
Пунктом 10 Порядку №975 передбачено перелік документів, які повинні надати члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога.
Такі документи подаються за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган).
Матеріали справи свідчать, що позивачі звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявами та документами про виплату одноразової грошової допомоги.
Відповідно до пункту 13 Порядку №975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Разом з тим, 09 лютого 2024 Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, розглянувши подані позивачками документи, дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги батьку, матері та дочці померлого внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_5 (а.с. 7, 9, 11).
З витягу з протоколу вбачається, що комісія Дійшла такого висновку з огляду на той факт, що відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 08.02.2023 №12023170580000070 та лікарського свідоцтва про смерть від 07.02.2023 №010 ОСОБА_5 , помер від набряку легень, кардіосклерозу, кардіоміопатії. Смерть ОСОБА_5 настала в медичному пункті військової частини НОМЕР_2 . Згідно з висновком експерта Полтавської обласної державної адміністрації Бюро судово-медичної експертизи Пирятинського районного відділення від 10.03.2023 №010 судово-медичний діагноз: «випадкове отруєння, та дія алкоголю». В крові ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт в концентрації 5,2%. Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням. Згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння.
Статтею 16-4 Закону №2011-XII передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Згідно пункту 19 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Отже, як правильно зазначено судом першої інстанції, зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що відповідач застосував дві підстави відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
З приводу підстави «вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення», слід зазначити наступне.
Так, статтею 172-20КУпАП передбачено, що розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.
Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Згідно приписів статті 221 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 172-20 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Разом з тим, відповідач не надав суду жодних належних і допустимих доказів того, що солдат ОСОБА_5 притягався до адміністративної відповідальності за статтею 172-20 КУпАП в судовому порядку.
В свою чергу, в Акті №2 про нещасний випадок (смерть), затвердженого 15.02.2023 командиром Військової частини НОМЕР_2 , вказано, що смерть солдата ОСОБА_5 настала в умовах воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби, спричинена захворюванням: набряк легень, кардіосклероз та кардіоміопатія. Перебування потерпілого у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння: судово-токсикологічна експертиза на наркотичні та алкогольні речовини не проводилась.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачам у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з цієї підстави.
З приводу застосування підпункту «б» пункту 1 статті 16-4 Закону №2011-ХІІ, колегія суддів зазначає наступне.
Так, зазначено нормою передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Тобто, допомога не призначається, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного / наркотичного сп'яніння на час загибелі (смерті) не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім'ї.
Вищевказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною зокрема, у постановах від 20.03.2018 у справі №813/4502/17, від 12.11.2020 у справі №186/1129/16-а, від 29.06.2022 у справі №640/6477/19.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що, відмовляючи у призначенні та виплаті заявникам одноразової грошової допомоги з підстави підпункту «б» пункту 1 статті 16-4 Закону №2011-ХІІ, відповідач діяв безпідставно та протиправно.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 09.02.2024 №4/в (пункт 29) про відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 у призначенні одноразової грошової допомоги, як членам сім'ї військовослужбовця ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних з проходженням військової служби, наявність підстав для його скасування та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви позивачів.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як представника неповнолітньої дочки ОСОБА_4 та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.