Справа № 320/8793/24 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.
26 червня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІН БУД СЕРВІС" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 18.01.2024 №3262/6/26-15-07-05-07-07, видане Головним управлінням ДПС у м. Києві;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІН БУД СЕРВІС" встановлені пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності за податкові (звітні) періоди за період 2016-2021 роки, та винести відповідне рішення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 позов задоволено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що обов'язковою умовою для застосування пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України є факт втрати (знищення чи зіпсуття) первинних документів, що безпосередньо пов'язаний з проведення бойових дій на території, на якій зберігались первинні документи, або з тимчасовою окупацією цієї території, водночас обставини неможливості вивезення документів повинній бути об'єктивними та підтверджуватись офіційно складеними документами.
Звернув увагу суду на те, що товариством не наведено обґрунтувань щодо неможливості/можливості вивезення документів у період з 25.02.2022 по 24.05.2022 у період відсутності бойових дій та тимчасової окупації Лиманської міської територіальної громади. Крім того, позивачем не надано актів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які б підтверджували суттєве руйнування будівлі, що унеможливлює вжиття заходів для вивезення із зазначеної будівлі первинних документів, водночас надано лише фото зовнішнього вигляду будівлі, яка була піддана обстрілам артилерії.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що на підставі договору суборенди нежитлових приміщень від 03.01.2020 №301-20-ссб здійснювалась господарська діяльність зокрема в м. Лиман Донецької області де і зберігалась вся первинна бухгалтерська документація, водночас у зв'язку з масованим ракетним та артилерійським обстрілом орендована позивачем будівля промислового та адміністративного призначення зазнала пошкоджень та руйнувань у зв'язку з чим бухгалтерська та інша документація, а також оргтехніка товариства була знищена, на підтвердження чого позивачем було надано відповідні докази та фотознімки.
Звернув увагу суду на те, що з 21.05.2022 м. Лиман було фактично окуповано і у ньому велися активні бойові дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядались в порядку спрощеного провадження, введення в України воєнного стану та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ПРОМІН БУД СЕРВІС" зареєстровано як юридична особа 26.08.2016, ідентифікаційний код 40777092, перебуває на обліку ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДПС у м. Києві, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, офіс 177, основний вид економічної діяльності за КВЕД: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
Між ТОВ "ПРОМІН БУД СЕРВІС" та ТОВ "ЛЕМАН БЕТОН" укладено договір суборенди нежитлових приміщень від 03.01.2020 № 301/20-cсб, відповідно до п. 1.1 якого орендар зобов'язується передати суборендарю нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: Донецька обл., м. Лиман, вул. Переїзна, буд. 1 "В", загальною площею 85,72 м2.
Факт передачі приміщень підтверджується актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 03.01.2020.
Згідно з наказом ТОВ "ПРОМІН БУД СЕРВІС" від 06.01.2020 № 01/20-к передбачено зберігання первинних документів в архіві за вказаною адресою Донецька обл., м. Лиман, вул. Переїзна, буд. 1 "В".
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач з січня 2020 року здійснював свою господарську діяльність як за основним місцезнаходженням (м. Київ) так і в Донецькій області на певних ділянках роботи, тому за вказаною адресою у м. Лиман частково зберігалася, а починаючи з 24.02.2022, після повномасштабного вторгнення Російської Федерації та активних бойових дій поблизу м. Києва, зберігалася вся первинна бухгалтерська документація товариства.
На підтвердження використання вищезазначеного приміщення, позивачем надано акти надання послуг від 29.11.2021 №3622, від 29.04.2022 №234, платіжне доручення від 29.11.2021 №4176 із супроводжуючим листом від 29.11.2021 №323/2911, податкову накладну від 29.11.2021 №2190, розрахунок коригування від 29.11.2021 №113 до податкової накладної від 29.11.2021 №2190.
Факт транспортування та передачі позивачем з м. Києва до м. Лиман для зберігання в орендованому приміщенні первинних документів підтверджується товарно-транспортними накладними від 16.12.2020 №РПБС41 від 30.07.2021, №ПБС56, від 28.01.2022 №ПБС6.
15.01.2024 ТОВ "ПРОМІН БУД СЕРВІС" подано до Головного управління ДПС у м. Києві заяву від 15.01.2024 №06/1501 про відсутність доступу та неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації за податкові (звітні) періоди: з 2016 - 2021 роки, відповідно пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Головним управлінням ДПС у м. Києві рішенням від 18.01.2024 №3262/6/26-15-07-05-07-07 про результати розгляду повідомлення щодо втрати первинних документів повідомлено позивача про відсутні підстав для застосування положень пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Вважаючи рішення Головного управління ДПС у м. Києві протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивачем виконано всі дії, які передбачені пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в свою чергу, Головним управлінням ДПС у м. Києві не доведено правомірності прийняття рішення від 18.01.2024 №3262/6/26-15-07-05-07-07.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року на 30 діб, який в подальшому продовжено дотепер.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 №2260-IX (далі - Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Підпунктом 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 69.28 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (в редакції станом на 15.06.2022), установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред'явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв'язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від'ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Втрата документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.
Обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов'язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, якщо платник податків позбавлений можливості вивезти первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, у зв'язку з їх знаходженням на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, зокрема, такий суб'єкт господарювання зобов'язаний повідомити про ці обставини податковий орган. Контролюючий орган в свою чергу розглядає таке повідомлення та відповідно приймає вмотивоване рішення про мораторій на проведення перевірок або відмову у задоволенні повідомлення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Згідно з п. 45.2. ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На підставі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ "ЛЕМАН-БЕТОН" укладено договір від 03.03.2020 №301/20-ссб про суборенду нежитлових приміщень, відповідно до якого ТОВ "ПРОМІН БУД СЕРВІС" орендувало нежитлові приміщення загальною площею 85,72 кв.м. за адресою: Донецька область, м. Лиман, вул. Переїздна, буд.1 "В".
Відповідно до наданих позивачем платіжних документів ним здійснювалася плата за оренду вказаного приміщення, що підтверджується платіжним дорученням від 29.11.2021 №4176, від 16.08.2023 №2523, актом наданих послуг від 29.11.2021 №3622, від 29.04.2022 №234. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивачем до позовної заяви надано квитанцію №40777092 на підтвердження подання до податкового органу повідомлення за формою 20-ОПП щодо орендованого приміщення.
Наказом від 06.01.2020 №01/20-к "Про зберігання первинної бухгалтерської та іншої документації" доручено головному бухгалтеру зберігання первинної бухгалтерської та іншої документації за закриті періоди за адресою: м. Лиман, вул. Переїздна, буд.1 "В" згідно договору від 03.01.2020 №301/20-ссб.
На підтвердження перевезення бухгалтерських документів до орендованого приміщення в м. Лиман позивачем надано товаро-транспортні накладні від 16.12.2020 №РПБС41, від 30.07.2021 №ПБС56, від 28.01.2022 №ПБС6.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789.
Згідно з пп. 2.2 Донецька область п. 2 Території активних бойових дій розділу І Території, на яких ведуться (велися) бойові дії Переліку №309 (із змінами) до території активних бойових дій віднесені деякі селища та територіальні громади Краматорського району: м. Лиман.
Отже м. Лиман, розташоване в районі проведення воєнних (бойових) дій та перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) Російською Федерацією.
Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2022 до реєстру внесено запис про порушення кримінального провадження №12022052420000085 за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України, зокрема, за епізодом пошкодження приміщень промилової бази в м. Лиман за адресою вул. Переїзна 1В, де знаходилося майно та документація власника ТОВ "ХОЗХІМЧЕРВІС", орендарів ТОВ "ЛЕМАН-Бетон", ТОВ "ВІРТУМ СТРОЙ" та суборендаря ТОВ "ПРОМІН БУД СЕРВІС". До складу майна входили матеріальні цінності, будівельні матеріали, бетонні вироби, устаткування, обладнання, будівельна та спеціалізована техніка, меблі, комп'ютери, офісна та побутова техніка, програмне забезпечення, інформаційні бази даних, бухгалтерська та первинна документація зазначених товариств.
Зі змісту п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України випливає запровадження законодавцем двох окремих та самостійних процедур, ініціювання яких зацікавленою особою платником податків призводить до виникнення або тимчасової перешкоди/перепони у здійснені заходів податкового контролю у вигляді документальних перевірок (повідомлення про неможливість предявлення первинних документів через неможливість вивезення первинних документів зумовлює виникнення мораторію на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів), або до виникнення постійної перешкоди/перепони у здійснені заходів податкового контролю у вигляді документальних перевірок (повідомлення про неможливість предявлення первинних документів через втрату первинних документів зумовлює виникнення абсолютної у часі заборони на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів).
При цьому, прямо визначеною законом наслідком обох згаданих причин є неможливість предявлення первинних документів.
В силу спеціального застереження пп. 69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган.
Водночас, застосування судом сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 стандартів доказування, згідно з якими: 1) покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були; 2) суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.
У спірних правовідносинах обмежено як визначеними пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України вимогами до змісту повідомлення платника податків про втрату первинних документів (рівно як і до змісту повідомлення про неможливість вивезення первинних документів) (у силу яких в повідомленні платник податків зобов'язаний зазначити лише обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, але не обтяжений обов'язком подання доказів у підтвердження цих обставин), так і фізично доступними джерелами здобуття об'єктивних даних про безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між факторами ведення бойових дій та втратою первинних документів, а також надзвичайно істотними і суттєвими правовими наслідками для інтересів держави у сфері податкової справи (незмінна на майбутнє та постійна у часі заборона на проведення документальної перевірки у разі прийняття контролюючим органом рішення (вчинення управлінського волевиявлення) про застосування до платника податків пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України).
За змістом пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України обов'язковою кваліфікуючою умовою, зокрема, є неможливість пред'явлення первинних документів через втрату документів унаслідок саме бойових дій на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.
В силу спеціального застереження пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України до винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
Відповідно до п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України (пп. 16.1.1. п. 16.1 ст. 16); вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп. 16.1.2. п. 16.1 ст.16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пп. 16.1.3. п. 16.1 ст. 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16).
У розумінні п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
За правилом п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Приписами п. 37.3 ст. 37 ПК України визначено, що підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: 37.3.1. ліквідація юридичної особи; 37.3.2. смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; 37.3.3. втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; 37.3.4. скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.
Також окремими (не згаданими прямо у п. 37.3 ст. 37 ПК України) підставами для припинення податкового обов'язку учасника суспільних відносин є збіг визначеного п. 102.1 ст.102 ПК України (або іншою прямо згаданою у законі нормою права) строку давності на самостійне визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань платника податків, процедура списання безнадійного податкового боргу у порядку ст.101 ПК України, а також запроваджена пп. 69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України заборона на проведення контролюючим органом документальної перевірки у разі складання платником податків повідомлення про втрату первинних документів унаслідок бойовий дій на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України після прийняття контролюючим органом про застосування до платника податків пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України.
Застосовуючи сформульовані Верховним Судом у постанові від 19.03.2024 по справі №340/11/23 ознаки публічного інтересу суспільства, колегія суддів доходить до переконання про те, що у спорі про наявність або відсутність підстав для поширення на конкретного учасника суспільних відносин платника податків приписів пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України конкурують між собою публічний інтерес суспільства на здійснення контролю за податковою дисципліною суб'єктів права з метою подальшого формування державних (бюджетних) фінансів та приватний інтерес конкретного платника податків у фактичному виконанні податкового обов'язку за процедурою пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, суть якої полягає у мовчазному погодженні контролюючого органу із правильністю та повнотою обчислення показників документів обов'язкової податкової звітності окремих звітних податкових періодів.
Зважаючи на ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), колегія суддів вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли платник податків не позбавлений можливості викладення у тексті одного повідомлення, поданого до контролюючого органу у порядку пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України як обставин неможливості пред'явлення первинних документів через втрату первинних документів, так і обставин неможливості пред'явлення первинних документів через неможливість вивезення первинних документів і не обтяжений обов'язком документального підтвердження згаданих обставин.
Натомість, обов'язок доведення відсутності згаданих пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України факторів та заявлених позивачем обставин фактичної дійсності (неможливість пред'явлення первинних документів через втрату первинних документів, неможливість пред'явлення первинних документів через неможливість вивезення первинних документів) прямо покладений законом саме на територіальний контролюючий орган системи ДПС України.
У свою чергу позивачем, виконано всі дії, які передбачені пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Посилання апелянта на ту обставину, що згідно з наданих позивачем товарно-транспортних накладних неможливо встановити які саме бухгалтерські документи і за який період були передані на зберігання до м. Лиман, вул. Переїзна, буд. 1-В, не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Доводи контролюючого органу про не надання позивачем актів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які б підтверджували суттєве руйнування будівлі, що унеможливлює вжиття заходів з вивезення з такої будівлі первинних документів колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань наданих позивачем, з 25.04.2022 по 24.06.2022 місто Лиман Донецької області піддавалось артилерійським обстрілам у зв'язку з чим зруйновані приміщення які орендував позивач. На підтвердження зазначених обставин позивачем надано лист ТОВ "ЛЕМАН-БЕТОН" від 04.01.2024 №2/0401 та фотознімки будівлі в якій розміщувалось орендоване приміщення (а.с. 34-35).
Згідно з листом ТОВ "ЛЕМАН-БЕТОН" від 04.01.2024 №2/0401 у м. Лиман з 23.05.2022 по 01.10.2022 тривали бойові дії, у зв'язку з чим адміністративні та промислові будівлі за адресою м. Лиман, вул. Переїзна, буд. 1-В піддались значним руйнуванням. Крім того приміщення за вказаною адресою під час окупації міста були розграбовані, бухгалтерська та інша документація разом з офісною технікою повністю знищена.
Посилання апелянта на ту обставину, що товариством не надано акт проведення інвентаризації первинної документації, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки згідно з доповідною запискою бухгалтера ОСОБА_1 від 09.01.2024 директора повідомлено про неможливість проведення інвентаризації бухгалтерської та іншої документації у місці її зберігання та розташування архіву за адресою м. Лиман, вул. Переїзна, буд. 1-В у зв'язку з повідомленням ТОВ "ЛЕМАН-БЕТОН" про відсутність доступу до приміщень з причин повної руйнації будівлі та знищення всієї документації.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення та наявність підстав для задоволення позову.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 "Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови складено 26 червня 2025 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма