Справа № 320/46316/23 Головуючий у 1 інстанції: Жук Р.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
26 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Кузьмишиної О.М.
Ключковича В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райагропостач» про стягнення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі,
Позивач - Головне управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райагропостач» (далі - ТОВ «Райагропостач»), в якому просив винести рішення про стягнення 28777,75 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райагропостач» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Головне управління ДПС у Житомирській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що обов'язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Райагропостач» зареєстроване, як юридична особа, внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій, а також, перебуває на податковому обліку.
За ТОВ «Райагропостач» рахується податковий борг з орендної плати юридичних осіб у розмірі 14904,92 грн, та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, на суму 9320,80 грн. Загальна сума податкового боргу складає 28777,75 грн.
ТОВ «Райагропостач» була направлена податкова вимога від 24.09.2021 №0029948-1302-0604 про сплату податкового боргу у розмірі 38777,75 грн, яка вважається отриманою Товариствам з огляду на направлення її за юридичною адресою ТОВ «Райагропостач» та поверненням без вручення.
Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято рішення від 07.02.2022 №487/06-30-13-02 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України.
3 метою опису майна у податкову заставу, Головне управління ДПС у Житомирській області прийнято рішення №9429/6-30-13-02 від 01.09.2022 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого складено акт опису майна у податкову заставу №785/06-30-13-02 від 28.11.2022, яким у податкову заставу описано рухоме майно платника податків.
В акті опису майна у податкову заставу, підписаному податковим керуючим та платником податків, міститься перелік майна, описаного у податкову заставу - приміщення магазину, яке знаходиться за адресою: Житомирська обл., Брусилівський р-н, смт Брусилів, вул. Короленка, 107, реєстраційний № об'єкта 310871247 без зазначення його вартості.
З метою виконання рішення про стягнення податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Житомирській області до банківських установ надсилались платіжні інструкції на суму податкового боргу, які повернуті без виконання, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках.
Позивач, вважаючи, що узгоджена сума грошового зобов'язання відповідачем вчасно не погашена, звернувся до суду з вищевказаним позовом про стягнення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. 36.1 ст.36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно п. 88.1 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
За приписами пункту 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управління ДПС у Житомирській області прийнято рішення від 01 вересня 2022 року №9429/6-30-13-02 про опис майна ТОВ «Райагропостач» у податкову заставу (а.с. 8).
Згідно акту опису майна у податкову заставу №785/06-30-13-02 від 28.11.2022, у податкову заставу описано наступне майно: приміщення магазину, яке знаходиться за адресою: Житомирська обл., Брусилівський р-н, смт Брусилів, вул. Короленка, 107, реєстраційний № об'єкта 310871247 без зазначення його вартості (а.с. 9).
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України , контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Отже, з наведеного вбачається, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 березня 2023 року у справі № 440/11471/21 зазначив, що обов'язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Таким чином, ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Матеріали справи свідчать, що Головне управління ДПС у Житомирській області зверталося до АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві з платіжними вимогами від 17.11.2022 №52813-02, від 17.11.2022 №526-13-02, від 17.11.2022 №524-13-02, від 12.12.2022 №551-13-02, від 12.12.2022 №555-13-02, а також, з платіжною інструкцією від 20.01.2023 №160-13-02 на примусове списання (стягнення) коштів ТОВ «Райагропостач», які повернуті без виконання, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках Товариства (а.с. 11-16).
Разом з тим, слід зазначити, що у даній справі в першу чергу необхідно встановити обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючий орган, у даному випадку, порушив вищевказану черговість, заявивши вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна в сумі 28777,75 грн, не виконавши свій обов'язок спочатку стягнути дану суму боргу за рахунок грошових коштів, оскільки матеріали справи не містять доказів відсутності у відповідача інших відкритих у банках рахунків, крім зазначених у платіжних інструкціях 20.01.2023 №160-13-02, від 12.12.2022 №551-13-02, №555-13-02, від 17.11.2022 №528-13-02, №526-13-02, №524-13-02, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення судом обставин (не)вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу з банківських рахунків відповідача.
Крім того, слід звернути увагу на те, що останнє звернення Головного управління ДПС у Житомирській області до АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві щодо примусового списання (стягнення) коштів ТОВ «Райагропостач» мало місце 20 січня 2023 року, а з позовом до суду податковий орган звернувся 11 грудня 2023 року.
Суд апеляційної інстанції враховує, що за період з 20.01.2023 по 11.12.2023 була можлива зміна розміру грошових коштів на рахунках ТОВ «Райагропостач», однак, будь-яких відомостей про стан банківського рахунку Товариства на день звернення до суду з позовом податковий орган не надав.
Беручи до уваги вищевказане, колегія суддів вважає, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області не доведено наявність всіх передбачених законом підстав для звернення до суду з цим позовом, а тому, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні такого позову.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Житомирській області та відсутність правових підстав для їх часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.