Справа № 580/1507/24 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО
26 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кузьмишиної О.М., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
12.02.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 через представника адвоката Карпука Андрія Сергійовича з позовною заявою до Черкаської митниці, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA902000/2023/000020/2 від 27.12.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 придбав за кордоном автомобіль Kia Sportage 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 з пробігом 319 420 км у пошкодженому стані за 12 польських злотих (PLN), та привіз транспортний засіб на своєму автомобілі Renault Master, д.н.з. НОМЕР_2 і причепі ПРАГМАТЕК НОМЕР_4 і надав відповідачу митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних або інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності. Відповідач прийняв картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів №UA 902000/2023/000020/2 від 27.12.2023, яким відкоригував митну вартість автомобіля та донарахував податки на суму 43 736,15 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року (прийняте у спрощеному провадженні) позов задоволено у повному обсязі.
Суд першої інстанції виходив з того, що посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номер митної декларації, як на джерело цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що спірне рішення прийняте контролюючим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним митним законодавством, з огляду на те, що позивачем під час митного оформлення імпортованого товару надано митниці документи, які не містили достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості та містили розбіжності.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 поновлено Черкаській митниці строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження та витребувано з Черкаського окружного адміністративного суду справу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 призначено справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 продовжено строк розгляду справи на розумний термін, достатній для всебічного та повного розгляду справи.
Колегія суддів, розглянувши справу у письмовому провадженні, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу автомобіля від 22.12.2023, укладеним з ОСОБА_2 (Польща), придбав автомобіль легковий, що був у використанні: марка - KIA; модель - SPORTAGE; номер кузова - НОМЕР_3 , та здійснив його транспортування власним транспортом, а саме: автомобілем Renault Master, д.н.з. НОМЕР_2 і причепом ПРАГМАТЕК НОМЕР_4 в Україну.
25.12.2023 подав до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці митну декларацію типу ІМ-40 ДЕ (далі - МД) № 23UA902020209678U4, за якою в режимі імпорт задекларував товар № 1 автомобіль легковий, що був у використанні: марка - KIA; модель - SPORTAGE; номер кузова - НОМЕР_3 ; авто після ДТП: пошкоджено переднє ліве і праве крило, капот, панель радіатора, лівий лонжерон, лівий нижній і верхній речаги, стійка амортизатора, пружина, ліва верхня і нижня тяга, ліва дверка, ліва передня і задня дверка, відсутній передній бампер, ліва фара, переднє ліве скло бокової дверки, спрацьовані подушки безпеки.
Митна вартість товарів заявлена декларантом (позивачем) за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) та становить 12 874 польських злотих (PLN)/шт, в тому числі ціна товару - 12 000,00 польських злотих (PLN)/шт, витрати на транспортування - 874,00 польських злотих (PLN), у гривнях: 115 364,40 грн - вартість автомобіля, 8 402,37 грн - вартість транспортування, всього 123 766,77 грн.
На підтвердження вартості автомобіля позивач надав договір купівлі-продажу автомобіля від 22.12.2023, укладений з ОСОБА_2 (Польща).
На підтвердження транспортних витрат на доставку автомобіля до митного кордону України позивач надав довідку транспортних витрат від 25.12.2023, згідно якої витрати доставки автомобіля марки КІА, модель - SPORTAGE, номер кузова - НОМЕР_3 за маршрутом Варшава (Польща) - пп «Устилуг - Зосин» Волинської ДМС (Україна) становить 874 польських злотих (PLN), додаткових витрат не було.
Також, позивач надав експортний документ на вивезення автомобіля в Україну з Польщі та повідомлення № 1Е99 про вивезення легкового автомобіля вартістю 12 000 польських злотих (PLN).
З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів, а саме:
електронним повідомленням від 25.12.2023 відповідач повідомив позивача, про встановлені обставини, які унеможливлюють визначення ціни товару за ціною договору, оскільки у наданій декларантом купчій від 22.12.2023 б/н відомості щодо істотних умов угоди зазначені польською мовою, переклад митниці не надано, у тому числі відомості щодо транспортного засобу зазначені «від руки» та мають ознаки виправлення, тому неможливо ідентифікувати у повному обсязі заявлені митниці відомості щодо оцінюваного товару (порушення статті 254 МК України);
в наданих декларантом документах відсутні відомості про умови оплати, у зв'язку з чим у митниці відсутні всі відомості про фактично сплачену ціну оцінюваного товару (або яка підлягає сплаті);
в наданих декларантом документах відсутні відомості про технічні характеристики транспортного засобу, його технічний стан, комплектацію, наявність/відсутність пошкоджень, наявність/відсутність додаткового обладнання, їх кількісного визначення, а також відсутні відомості про числові значення їх вартості, що значною мірою впливає на вартість оцінюваного транспортного засобу, та відповідно, на числове значення митної вартості;
не надано документальне підтвердження технічного стану оцінюваного транспортного засобу під час його продажу на експорт в Україну та пропуску на митну територію України (комплектація, наявність/відсутність пошкоджень, наявність/відсутність додаткового обладнання тощо);
в наданих документах відсутні відомості про витрати на транспортування до ввезення на митну територію України (відсутні відомості про відстань, за якою здійснювалось транспортування оцінюваного товару, вартість палива та витрати палива відповідно до відстані транспортування за відповідним маршрутом, інші витрати за наявності), чим порушено вимоги наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення», яким визначено, що в разі якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу, для підтвердження транспортних витрат до митного оформлення надається калькуляція транспортних витрат; не надано калькуляцію транспортних витрат, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України.
27.12.2023 о 10 год. 49 хв. декларантом (позивачем) додатково надано переклад договору купівлі-продажу від 22.12.2023 б/н, копію митної декларації Польщі 23PL301010Е1832707. Також декларант повідомив митницю, що надати інші додаткові документи не має можливості.
За результатом перевірки наданих декларантом додаткових документів та відомостей, які в них містяться, відповідач встановив, що в наданій купчій від 22.12.2023 б/н в розділі 6 наявні відомості про витрати, пов'язані з виконанням цього договору та щодо гербового збору, які підлягають оплаті покупцем, відомості про числові значення зазначених витрат в договорі (купчій) від 22.12.2023 б/н відсутні, так само відсутні і в інших документах, які надавались декларантом до митного оформлення. Відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються обов'язкові складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Серед інших, такими витратами є витрати, понесені покупцем (комісійні та брокерська винагорода). В наданих декларантом документах відсутні відомості про включення до ціни товару витрат покупця, пов'язаних з виконанням договору (купчої) від 22.12.2023 б/н та гербового збору, а також відсутні відомості про числові значення зазначених витрат. Таким чином, у митниці відсутні документально підтверджені відомості, що піддаються обчисленню, про додавання/включення до ціни товару всіх обов'язкових складових митної вартості, у зв'язку з чим декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість.
Відповідно до відомостей договору (купчої) від 22.12.2023 б/н, з урахуванням перекладу, даний договір укладений в м. Ярославлі, а також в розділі 4 зазначено про отримання транспортного засобу покупцем. В договорі (купчій) від 22.12.2023 б/н, так само як і інших документах, які надавались до митного оформлення, відсутні відомості про будь-яке інше місце передачі товару (транспортного засобу). В наданій декларантом довідці від 25.12.2023 б/н, зазначені відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару за маршрутом Варшава (Польща) - п/п Устилуг-Зосин (Україна), в наданих декларантом документах відсутні відомості про числові значення витрат транспортування з урахуванням документально підтвердженого маршруту від м. Ярославль (Польща) - п/п Устилуг-Зосин (Україна). Таким чином, декларантом митниці не надано у повному обсязі документальне підтвердження відомостей про вартість транспортування оцінюваного товару до ввезення на митну територію України за повним маршрутом транспортування, а саме від м. Ярославль (Польща).
Декларантом не надано калькуляцію транспортних витрат, яку декларант надає митниці відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України та яка є основним документом, який підтверджує заявлені митниці відомості про вартість витрат на транспортування. В наданих декларантом документах (з урахуванням додатково наданих) відсутні відомості про числові значення складової митної вартості - витрат на транспортування оцінюваного товару до ввезення на митну територію України (відсутні відомості про відстань за якою здійснювалось транспортування оцінюваного товару, вартість палива та витрати палива відповідно до відстані транспортування за відповідним маршрутом, інші витрати за наявності), чим порушено вимоги наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення» яким визначено, що в разі якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу, для підтвердження транспортних витрат до митного оформлення надається калькуляція транспортних витрат.
В наданих декларантом документах (з урахуванням додатково наданих) відсутні відомості про технічні характеристики транспортного засобу, його технічний стан, комплектацію, наявність/відсутність пошкоджень, наявність/відсутність додаткового обладнання, їх кількісного визначення, а також відсутні відомості про числові значення їх вартості, що значною мірою впливає на вартість оцінюваного транспортного засобу, та відповідно, на числове значення митної вартості. Декларантом не надано документальне підтвердження технічного стану оцінюваного транспортного засобу під час його продажу на експорт в Україну та пропуску на митну територію України (його технічний стан, комплектація, наявність/відсутність пошкоджень, наявність/відсутність додаткового обладнання тощо). Таким чином, заявлені в графі 31 митної декларації відомості про транспортний засіб «авто після ДТП» та щодо наявності пошкоджень, не підтверджені документально, як такі, що мали місце на момент продажу оцінюваного товару на експорт в Україну та під час його пропуску на митну територію України.
Зважаючи, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість оцінюваного товару, а саме витрат, понесених покупцем, які передбачені договором (купчою) від 22.12.2023 б/н та витрат на транспортуванням до ввезення на митну територію України за повним маршрутом, відповідач запропонував позивачу визначити митну вартість автомобіля за резервним методом, використовуючи наявну у відповідача інформацію про вартість транспортного засобу з подібними характеристиками (враховуючи марку, модель, календарний та модельний роки виробництва, об'єм та потужність двигуна), який продавався на експорт в Україну у максимально наближений період до ввезення оцінюваного товару, митну вартість якого було визначено митницею на рівні 27 090,70 польських злотих (PLN) за штуку за МД від 03.11.2023 №23UA205170034758U0.
За результатами коригування митної вартості відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA902000/2023/000020/2 від 27.12.2023, згідно з яким різниця між платежами, які заявлялись декларантом, та які повинні бути оплачені, складає 43 746,03 грн.
У подальшому автомобіль був випущений у вільний обіг за митною декларацією від 28.12.2023 №23UA902020209755U5.
Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA902000/2023/000020/2 від 27.12.2023 позивач звернувся із цим позовом до суду.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 1 МК України, правовідносини з питань державної митної справи регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, іншими законами України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правовими актами, виданими на основі та на виконання Митного кодексу України та інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно з приписами статей 49, 50 МК України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються серед іншого для нарахування митних платежів. При цьому, митна вартість товарів визначається безпосередньо декларантом відповідно до норм цього Кодексу
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 МК України. Зокрема декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до статті 52 Митного кодексу України декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно частини двадцять першої статті 58 Митного кодексу України використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Однією з форм митного контролю відповідно до частини першої статті 336 МК України, є перевірка документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які відповідно до статті 335 МК України надаються під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 54 МК України, на митні органи законодавцем покладено прямий обов'язок щодо контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Метою такого контролю відповідно до чинного законодавства серед іншого є забезпечення справляння митних платежів, запобігання та протидія порушенням митних правил, дотримання принципів рівності інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності (статті 7, 8 МК України).
Так, частинами першою - третьою статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 58 МК України).
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладену у постанові від 11 вересня 2020 року у справі № 820/10288/15 у подібних правовідносинах, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
Частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини п'ятої - шостої статті 53 МК України).
У відповідності до частин першої та другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Висновки суду.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач у справі ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу автомобіля від 22.12.2023, укладеним з ОСОБА_2 (Польща), придбав автомобіль легковий, що був у використанні: марка - KIA; модель - SPORTAGE; номер кузова - НОМЕР_3 , та здійснив його транспортування власним транспортом, а саме: автомобілем Renault Master, д.н.з. НОМЕР_2 і причепом ПРАГМАТЕК НОМЕР_4 в Україну, вартістю 12 000 польських злотих (PLN) та 25.12.2023 подав до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці митну декларацію типу ІМ-40 ДЕ № 23UA902020209678U4, визначивши митну вартість автомобіля за першим методом - за ціною договору, у розмірі 12 874 польських злотих (PLN), до якої включив: вартість автомобіля 12 000 польських злотих (PLN) та витрати на транспортування у розмірі 874,00 польських злотих (PLN).
Відповідачем під час прийняття спірного рішення встановлено що: до митної вартості не включені витрати, пов'язані з виконанням умов договору, та гербовий збір, та включені транспортні витрати у повному обсязі, не надано калькуляцію транспортних витрат та її документальне підтвердження; не надано документальне підтвердження технічного стану оцінюваного транспортного засобу під час його продажу на експорт в Україну та пропуску на митну територію України (його технічний стан, комплектація, наявність/відсутність пошкоджень, наявність/відсутність додаткового обладнання тощо, що значною мірою впливає на вартість оцінюваного транспортного засобу, та відповідно, на числове значення митної вартості та відмовлено позивачу у визначенні митної вартості товару за ціною договору, натомість застосовано резервний метод визначення митної вартості автомобіля.
Так, спірним у цій справі є питання, за яким методом належить визначати митну вартість автомобіля легкового, що був у використанні: марка - KIA; модель - SPORTAGE; номер кузова - НОМЕР_3 .
Порядок застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) врегульований статтею 58 МК України.
Так, згідно частини четвертої вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.
Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). (частини 5, 6 статті 58 МК України).
Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина восьма статті 58 МК України).
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев'ята статті 58 МК України).
Згідно частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Так, системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до рішення про коригування митної вартості від 27.12.2023 №UA902000/2023/000020/2, відповідач послався на ту обставину, що в наданій купчій від 22.12.2023 б/н в розділі 6 наявні відомості про витрати, пов'язані з виконанням цього договору та щодо гербового збору, які підлягають оплаті покупцем, проте відомості про їх числові значення в договорі відсутні та позивачем не надані. Відповідач зазначає, що серед інших такими витратами є витрати, понесені покупцем (комісійні та брокерська винагорода).
Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476, передбачено, що аналіз виявлення та оцінки ризиків здійснюється, зокрема, шляхом:
перевірки наявності виплат за посередницькі послуги на користь третіх осіб; питання, чи повинні додаватись до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, платежі, здійснені покупцем посередникам, залежить від ролі, яку відіграє посередник, а не від терміну («агент» або «брокер»), який йому надано;
перевірки наявності договору (контракту, угоди) покупця з третіми особами, які можуть вплинути на визначення митної вартості товарів (посередництво, ліцензійні платежі, виплати за патенти, тощо.
Проте договір купівлі-продажу автомобіля від 22.12.2023 (купчій), укладений між позивачем та громадянами Польщі ОСОБА_2 (Польща), і жодні посередники чи брокери у вказаному договорі не зазначені.
При цьому зазначення у розділі 6 договір купівлі-продажу автомобіля від 22.12.2023 (купчій) відомостей про те, що покупець (позивач) несе всі витрати, пов'язані з виконанням умов цього договору, а також на витрати на оплату гербового збору не свідчить, що вказаними витратами є комісійні та брокерська винагорода.
Водночас відповідно до пункту 10 статті 58 МК України до ціни придбання додаються саме комісійні та брокерська винагорода, а не будь-які інші витрати, пов'язані з виконанням договору купівлі-продажу автомобіля від 22.12.2023 (купчої).
Отже, посилання відповідача на відсутність документального та числового підтвердження витрат, пов'язаних з виконанням умов договору, а також на витрат на оплату гербового збору, є необґрунтованими.
Позивач у графі 31 МД №23UA902020209678U4 зазначив опис товару: товар № 1 «Автомобіль легковий, що був у використанні: марка - KIA; модель - SPORTAGE; номер кузова - НОМЕР_3 ; авто після ДТП: пошкоджено переднє ліве і праве крило, капот, панель радіатора, лівий лонжерон, лівий нижній і верхній речаги, стійка амортизатора, пружина, ліва верхня і нижня тяга, ліва дверка, ліва передня і задня дверка, відсутній передній бампер, ліва фара, переднє ліве скло бокової дверки, спрацьовані подушки безпеки.
Під час митного оформлення відповідачем складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 25.12.2023, у якому зазначені технічна характеристика, комплектація автомобіля та опис наявних пошкоджень, які відповідають опису автомобіля у графі 31 митної декларації №23UA902020209678U4, також здійснена фотофіксація автомобіля, з якої вбачається, що автомобіль є пошкодженим, що надавало відповідачу можливість надати оцінку вартості транспортного засобу та її відповідності вартості автомобіля, вказаної у договорі від 25.12.2023, а саме: 12 000,00 польських злотих (PLN).
З огляду на що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача щодо неможливості визначення дійсної митної вартості автомобіля є необґрунтованими.
Щодо непідтвердження відомостей про витрати на транспортування автомобіля судом першої інстанції встановлено, що відповідно до положень договору (купчої) від 22.12.2023 б/н, цей договір укладений в м. Ярославлі, а також в розділі 4 зазначено про отримання транспортного засобу покупцем. В договорі (купчій) від 22.12.2023 б/н, так само як і інших документах, які надавались до митного оформлення, відсутні відомості про будь-яке інше місце передачі товару (транспортного засобу).
Проте в наданій декларантом довідці від 25.12.2023 б/н зазначені відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару за маршрутом Варшава (Польща) - п/п Устилуг-Зосин (Україна). Отже, під час визначення та заявлення митної вартості, декларантом було додано витрати на транспортування оцінюваного товару від Варшава (Польща), в той час як документально підтвердженою відправною точкою є м. Ярославль (Польща).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надав митниці документальне підтвердження відомостей про вартість транспортування оцінюваного товару до ввезення на митну територію України за повним маршрутом транспортування, а саме від м. Ярославль (Польща).
Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення» на підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.
У наданій позивачем довідці транспортних витрат від 25.12.2023 зазначено, що витрати доставки автомобіля марки - KIA; модель - SPORTAGE; номер кузова - НОМЕР_3 за маршрутом: Варшава (Польща) - п.п. «Устилуг-Зосин» Волинської ДМС становлять 874 польських злотих (PLN), додаткових витрат по перевезенню не було.
Тобто, в довідці відсутні відомості про протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Окрім того, позивачем не надані документи, що містять відомості про фактичну вартість перевезення оцінюваних товарів.
З огляду на що суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у митниці були відсутні документи, які підтверджують фактичну вартість транспортних витрат на перевезення автомобіля до митної території України, що в силу частини другої статті 58 МК України унеможливлює застосування методу визначення митної вартості автомобіля за ціною договору (контракту).
Відповідно частини третьої статті 58 Митного кодексу України в разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом визначення митної вартості, то при цьому застосовується послідовно кожний наступний метод.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 57 Митного кодексу України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України. Під час таких консультацій митниця і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
На виконання вимог частин третьої, четвертої статті 57 Митного кодексу України, між декларантом та митним органом проведено консультацію з додержанням вимог щодо її конфіденційності. В ході проведення консультації встановлено, що у митного органу та у декларанта відсутня інформація щодо митних вартостей ідентичних та подібних товарів по відношенню до оцінюваного, які б продавались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу ввезення оцінюваного товару, що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості відповідно до положень статей 59,60,61 Митного кодексу України.
Методи на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути застосовані так як у митниці та декларанта відсутня інформація про ціну товарів відповідно до вимог статей 62,63 Митного кодексу України.
Відповідно статті 64 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, визначених в статтях 58-63 Митного кодексу України, митна вартість оцінюваного товару визначається з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами та положеннями Митного кодексу України та Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, та повинна ґрунтуватись на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідач визначив митну вартість товару за резервним методом відповідно до умов статті 64 Митного кодексу України, використовуючи наявну у відповідача інформацію про вартість транспортного засобу з подібними характеристиками (враховуючи марку, модель, календарний та модельний роки виробництва, об'єм та потужність двигуна), який продавався на експорт в Україну у максимально наближений період до ввезення оцінюваного товару, митну вартість якого було визнано митницею на рівні 27 090,70 польських злотих (PLN) за штуку за МД від 03.11.2023 № 23UA205170034758U0.
Проте посилання у спірному рішенні про коригування митної вартості лише на номер митної декларації, як на джерело цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.
Так, у спірному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості автомобіля, митний орган повинен зазначити докладний порівняльний опис автомобілів та пояснення щодо умов їх доставки в Україну.
Колегія суддів звертає увагу на те, що резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.
Водночас у спірному рішенні про коригування митної вартості зазначено, що митна вартість 27090,7 польських злотих (PLN) визначена митницею з урахуванням відомостей МД від 03.11.2023 № 23UA205170034758U0, проте відсутні дані щодо того, чи є рішення яке стало підставою для визначення вказаного розміру вартості чинним, тобто рішення про коригування митної вартості не оскаржено декларантом до суду та/або не скасоване судом.
Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що відповідачем не доведено, що митна вартість автомобіля, визначена за резервним методом, складає 27 090,70 польських злотих (PLN), а тому рішення Черкаської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 27.12.2023 №UA902000/2023/000020/2 прийнято за відсутності законних підстав, є протиправним і підлягає скасуванню.
Щодо інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає, що з урахуванням наданими позивачем документів, суд першої інстанції їх правильно оцінив у сукупності з іншими документами, та дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог і не доведеність відповідачем належними та допустимими доказами правомірності свого рішення.
Згідно з частиною другою статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості, хоча такий обов'язок законодавством покладено на суб'єкта владних повноважень, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а доводи апелянта є такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Надаючи оцінку всім доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.
Згідно зі статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року по справі №580/1507/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
О.М. Кузьмишина