справа № 757/47147/23 головуючий у суді І інстанції Литвинова І.В.
провадження № 22-ц/824/9600/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
25 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Надточий К.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 року в частині залишення без розгляду первісної позовної заяви, постановлену під головуванням судді Литвинової І.В. в місті Києві, дата складення повного тексту рішення 10 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за заповітом та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко Віри Миколаївни, треті особи: Міністерство юстиції України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заган Марина Анатоліївна, про визнання заповіту недійсним, -
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Київської міської ради про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за заповітом.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва 22 листопада 2023 року закрито підготовче провадження у справі і призначено до розгляду по суті.
26 березня 2024 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про заміну неналежного відповідача на належного та повернення до стадії підготовчого провадження у справі за позовом про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за заповітом: замінено відповідача у справі на ОСОБА_3 , розпочато розгляд справи спочатку, з стадії підготовчого провадження.
09 жовтня 2024 року через Електронний суд представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до суду зустрічну позовну заяву з вимогами до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним.
17 жовтня 2024 року ухвалою суду, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, внесеною до протоколу судового засідання, прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 з вимогами до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині залишення без розгляду первісної позовної заяви через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що 18 грудня 2024 року о 09 год. 15 хв. його представник адвокат Паруль Ю.О. представляла інтереси іншого клієнта у Солом'янському районному суді м. Києва. Вказану обставину підтверджує ухвала слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18 грудня 2024 року по справі 760/28329/24, а також копія смс повістки. В подальшому його представник адвокат Паруль Ю.О. виявила бажання приймати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Вказує, що клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції адвокат Паруль Ю.О. не подавала. Однак, суддя першої інстанції дозволила їй приймати участь в режимі відеоконференції з власних засобів усно.Про вказану обставину свідчить протокол судового засідання від 18 грудня 2024 року, відповідно до якого, адвоката Паруль Ю.О. як представника підключали через систему «Електронний суд» у судове засідання без наявності відповідного клопотання. Однак, 06 березня 2025 року суд не запросив у судове засідання в режимі відеоконференції та вирішив, що представник не з'явилась в судове засідання.
У відзиві на апеляційну скаргу Київська міська рада вказує, що суд першої інстанції не допустив порушення норм процесуального права на які вказує позивач, повно та всебічно дослідив обставини справи та постановив законну та обґрунтовану ухвалу, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 рокубез змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилися в судове засідання і від сторони позивача не надходило заяв про розгляд справи у їх.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Враховуючи наведене, суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Наведене узгоджуються з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21.
Судом становлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Справа неодноразово призначалася до розгляду.
18 грудня 2024 року в судовому засіданні було оголошено перерву через неявку представника позивача, яка про розгляд справи повідомлено своєчасно та належним чином про що свідчить власноручна розписка адвоката Паруль Ю.О. (т. 1, а.с. 195).
Враховуючи, що представник позивача - адвокат Паруль Ю.О. є користувачем електронної підсистеми «Електронний суд ЄСІТС» та використовувала зазначену електронну систему для подання до суду та отримання документів, то судом першої інстанції направлено повістку адвокату за допомогою електронної підсистеми «Електронний суд ЄСІТС» про виклик в судове засідання на 06 березня 2025 року, яка доставлена до електронного суду 18 грудня 2024 року о 16 год. 01 хв.
В судове засідання 06 березня 2025 ні позивач ні його представник повторно не з'явилися. Заяви про розгляд справи у їх відсутність або про відкладення розгляду справи суду не надходило. Про день та час розгляду справи сторону позивача повідомлено своєчасно та належним чином шляхом доставки повістки в електронний кабінет (т. 1, а.с. 237).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частини перша статті 58 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з статтею 14 ЦПК України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Днем вручення судової повістки є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (частина восьма статті 128 ЦПК України).
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п'ята статті 130 ЦПК України).
Адвокат як представник бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов'язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає в реалізації процесуальних прав та обов'язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії (рішення) позиція представника в судовому процесі створюють юридичні наслідки для особи, від імені якої він діє, і остання має теж це розуміти.
Участь сторони в судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом сторони, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.07.2024 року в справі № 9901/236/21).
Суд першої інстанції правильно констатував, що позивач через свого представника був належно повідомлений про розгляд справи на 18 грудня 2024 року та 06 березня 2025 року, однак в судове засідання не з'явився, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав, у зв'язку із чим наявні підстави для залишення позову без розгляду.
Доводи апеляційної скарги, що суддя першої інстанції дозволила приймати участь в режимі відеоконференції з власних засобів усно, однак, 06 березня 2025 року суд не запросив у судове засідання в режимі відеоконференції та вирішив, що представник не з'явилась в судове засідання, апеляційний суд відхиляє, виходячи з наступного.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17, від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18 та від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21.
Встановивши, що позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явився в судове засідання, не скористався правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач та його представник повторно не з'явились в судове засідання, про його час і місце повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 26 червня 2025 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.