11 червня 2025 року
справа № 752/5045/24
провадження № 22-ц/824/3159/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Процко В.М.
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Банк Фамільний»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» - Крилова Миколи Дмитровича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року, постановлене під головуванням судді Мазура Ю.Ю. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» про відшкодування шкоди завданої незаконними діями, -
У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» про відшкодування шкоди завданої незаконними діями.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач вже 16 років пред'являє позивачу до сплати свою заборгованість 2007 року, віднесену станом на 2024 до збитків ПАТ «Банк Фамільний» у межах звичайних кредитних ризиків банку та покриту резервом банку відповідно до вимог чинного законодавства України на загальну суму 6895197,93 грн. Зазначає, що відповідач ввів в оману прокурорів Прокуратури міста Києва, слідчих, суд. За вказаний час відповідач за виконавчим листом від 2012 введеного банком в оману суду за нібито наявним правопорушенням позивача - бувшого директора Київської філії ТОВ «Банк Фамільний» неодноразово арештовувались будинок та земельна ділянка, яка належить позивачу для забезпечення погашення простроченого банком кредиту іншої особи. Зауважує, що відповідач порушив вимоги законодавства України про банки і банківську діяльність, вчинив бездіяльність щодо належної ідентифікації клієнтів банку, а свою відповідальність та свої господарські збитки, що віднесені до кредитних ризиків, що притаманні банківській діяльності та відповідного резерву на їх покриття, відповідач намагається 16 років з 2007 року перекласти з особистих неприязних стосунків в площину кримінальної відповідальності на позивача.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача 52 767 783,30 грн на його користь грошове відшкодування завданої позивачу незаконними діями ПАТ «Банк Фамільний» шкоди; стягнути з відповідача на користь держави Україна завданих ним збитків у розмірі 25 945 993,70 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року у позові задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 281 076 (один мільйон двісті вісімдесят одна тисяча сімдесят шість) грн 67 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 371 (триста сімдесят одна) грн 24 коп.
В поданій апеляційній скарзі представник Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» - Крилов Микола Дмитрович просить рішення в частині відмови в задоволені позовних вимог щодо стягнення збитків - змінити в мотивувальній частині рішення, в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди - скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що районний суд цитуючи додаток № 11 до позовної заяви фактично констатує, що апелянт ввів в оману судові та правоохоронні органи, штучно збільшив збитки, вчинив злочини, організував злочинну групу, чим наніс державі та позивачу шкоду. Скаржник не погоджується із встановленням факту невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, адже кримінальне провадження щодо позивача було закрито, у зв'язку з закінченням строків давності. Крім того, позивачем не було надано доказів про подання ним заяви про вчинення посадовими особами ПрАТ «Банк Фамільний» кримінального правопорушення. Районний суд, мотивуючи своє рішення в частині стягнення моральної шкоди, фактично переклав відповідальність на останнього за дії органів, які відповідно до закону наділені відповідними повноваженнями. При цьому, позивачем не надано жодного доказу, на підставі яких можна прийти до висновку, що накладені на його майно арешти були незаконними.
В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені позивачем матеріальні збитки не підлягають стягненню внаслідок віднесення їх до «кредитних ризиків, що притаманні банківській діяльності», оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд дійшов до висновку, що суд, що спричинену позивачу моральну шкоду слід визначити у такій кратності розмірів мінімальної заробітної плати, за період з 07.11.2008 (постанова про порушення кримінальної справи) і до моменту закриття кримінального провадження № 12013110000000969 внесеного до ЄРДР 25.09.2013 проти ОСОБА_1 судом 20.11.2023, ОСОБА_1 перебував під слідством та судом, 180 місяців та 13 днів.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно науково-правового І науково-економічного незалежного експертного висновку № 7-Е Національного науково-експертного центру рад національних науково-економічних експертиз від 05.03.2024 за результатами проведення комплексної фінансово-економічної науково-правової експертизи, - загальний розмір збитку Держава Україна, завданий діями ПАТ «Банк Фамільний», та введеними в оману ПАТ «Банк Фамільний» Прокуратурою м. Києва, Слідчим управлінням ГУМВС України в м. Києві, судом, їх незаконними діями в тому числі у закритому судом кримінальному провадженні № 12013110000000969 внесеному до ЄРДР 25.09.2013 проти Полковника ОСОБА_1 , штучним збільшенням своїх збитків ПАТ «Банк Фамільний» та зменшення прибутку, становить 25945993,70 грн, з яких 12381076,67 грн шкоди, завданої громадянинові ОСОБА_1 незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, введеними в оману ПАТ «Банк Фамільний». Загальний розмір завданих діями ПАТ «Банк Фамільний» Полковнику ОСОБА_1 збитків, введеними в оману ПАТ «Банк Фамільний» Прокуратурою міста Києва, Слідчим управлінням ГУ МВС України в місті Києві, судом, в тому числі по незаконному кримінальному провадженню № 12013110000000969 внесеному до ЄРДР 25.09.2013 проти Полковника ОСОБА_1 , становить 52767783,30 грн. Розмір моральної та матеріальної шкоди, завданої громадянинові ОСОБА_1 незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суди, введеними в оману ПАТ «Банк Фамільний» становить 1281076,67 грн. Всього своїми кримінальними, незаконними, корупційними злочинними діями ПАТ «Банк Фамільний» та його організована злочинна група наніс матеріальної шкоди у розмірі 79994853,00 грн, з яких: Полковнику Збройних Сил України ОСОБА_1 у розмірі 52767783,30 грн, та у розмірі 1281076,67 грн шкоди, завданої громадянинові ОСОБА_1 незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, введеними в оману ПАТ «Банк Фамільний». Державі Україна 25945993,70 грн та самому ПАТ «Банк Фамільний» у розмірі 1200000,00 грн.
Як вбачається з вказаного висновку, Полковник Збройних Сил України ОСОБА_1 , після виходу на військову пенсію з 32-річним військовим стажем, відповідно до записів трудової книжки, з 01.08.2006 ОСОБА_1 , був прийнятий на посаду заступника директора Київської Філії ТОВ «Банк Фамільний» - наказ 29-к від 31.07.2006. 21.11.2006 ОСОБА_1 був призначений на посаду виконуючого обов'язки директора Київської Філії ТОВ «Банк Фамільний» - наказ 175-к від 21.11.2006. 13.04.2007 ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Київської Філії ТОВ «Банк Фамільний» - наказ 66-к від 13.04.2007. 26.12.2008 ОСОБА_1 був призначений на посаду заступника керуючого Київського відділення - наказ 204-к від 25.12.2008. 15.05.2009 ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України - наказ № 36-к від 15.05.2009.
В грудні 2023 року ПАТ «Банк Фамільний» звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до свого бувшого працівника - директора Київської філії ТОВ «Банк Фамільний» ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, у розмірі суми кредиту, наданого банком іншій особі (особам) у загальному розмірі 6 895 197,93 грн., що включає три відсотки річних за період з 28.04.2007 по 31.10.2023 року у розмірі 377 987,42 грн, інфляцію за період з 01.05.2007 по 31.10.2023 року у розмірі 5 590 210, 51 грн, кредит 51 працівника іншої юридичної особи (ТОВ «Стеле») від 2007 року у розмірі 927 000,00 грн. Основним аргументом позовної заяви від 05.12.2023 року № 1/020-1963 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої, як зазначає банк, його бувшим працівником, є те, що згідно посадової інструкції директора Київської філії ТОВ «Банк Фамільний», до функціональних обов'язків директора було віднесено, крім іншого, забезпечення проведення ідентифікації клієнтів філії банку. Банк зазначає, що таку ідентифікацію ОСОБА_1 не провів, чим вчинив правопорушення - наніс банку матеріальну шкоду. Суд відкрив провадження у цивільній справі.
Згідно нотаріально посвідченої довіреності, виданої ТОВ «Банк «Фамільний» ОСОБА_1 від 05.12.2006 року, в.о. Директора Київської Філії ТОВ «Банк Фамільний» ОСОБА_1 було уповноважено, в тому числі, на укладання кредитних договорів, на підставі відповідного рішення уповноваженого органу Банку (ТОВ «Банк «Фамільний»). В довіреності відсутні повноваження ОСОБА_1, як Директора Київської Філії ТОВ «Банк Фамільний», на проведення самостійної особистої ідентифікації клієнтів банку, та відомості щодо повної матеріальної відповідальності.
ТОВ «Банк Фамільний» у 2008 році подав заяву до правоохоронних органів про вчинення працівником банку ОСОБА_1 та ще працівниками та іншими особами, правопорушення.
07.11.2008 року, старшим дізнавачем ВД Голосіївського РУГУ МВС України у місті Києві Хорошиловим А.М., винесено постанову про порушення провадження у справі за ст.358 КК України.
21.02.2013 року ПАТ «Банк Фамільний» (тоді ще ТОВ «Банк «Фамільний») подав слідчому СУ ГУ МВС України у місті Києві цивільний позов до свого бувшого працівника ОСОБА_1 та ще бувших працівників та інших осіб за кредитами від 2007 року 51 працівника іншої юридичної особи (ТОВ «Стеле») на загальну суму кредиту 927000,00 грн (що є ідентичного сумі цивільного позову ПАТ «Банк «Фамільний» до ОСОБА_1 у 2023 році), з яких було погашено у 2007 ропі по кредиту 246750,00 грн залишок кредиту станом на 2013 рік як зазначив сам банк у цивільному позові у кримінальній справі становив 680349,60 грн., неотриманий банком прибуток у вигляді плати банку за користування грошовими коштами станом на 2013 рік у розмірі 1101037,90 грн, з яких погашено станом на 2013 рік - 85290,45 грн, залишок станом на 2013 рік - 1015747,45 грн, індекс інфляції станом на 2013 рік у розмірі 363768,85 грн, 3% річних (ст. 625 Цивільного кодексу України) станом на 2013 рік у розмірі 20407,50 грн, всього станом на 2013 рік, банк зазначив суму у розмірі 2080174,40 грн.
Обґрунтуванням заяви до правоохоронних органів від ТОВ «Банк Фамільний» у 2008 році було те, що банк бажав отримати з ОСОБА_1 та інших осіб у площині кримінальної відповідальності суму заборгованості за кредитами, наданими банком в квітні 2007 року, та оплаченим частково працівниками ТОВ «Стеле»: загальна сума кредиту 927000,00грн, з яких погашено по кредиту 246750,00 грн, залишок кредиту 680349,60 грн., неотриманий банком прибуток у вигляді плати банку за користування грошовими коштами у розмірі - нараховано 1101037,90 грн, погашено - 85290,45 грн, залишок - 1015747,45 грн, індекс інфляції - 363768,85 грн, 3% річних (ст. 625 Цивільного кодексу України) 20407,50 грн, загальна сума збитку, який нанесено банку 2080174,40 грн.
ТОВ «Банк Фамільний» у своїй заяві звинуватив ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у заволодінні коштів у розмірі 2080174,40 грн.
07 лютого 2014 року Прокуратурою міста Києва, а саме старшим прокурором Поповим Артемом Олександровичем, старшим слідчим слідчого управління ГУ МВС України в місті Києві Зіноруком Максимом Миколайовичем було складено обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12013110000000969 внесеному до ЄРДР 25.09.2013 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366 ч. 2, 27 ч. 2, 191 ч. 5 КК України, ОСОБА_3 за ст.ст. 27 ч. 5, 191 ч. 5 КК України, ОСОБА_1 за ст. 191 ч. 5 КК України, цивільним позовом ПАТ «Банк Фамільний» від 25.03.2013 року № 1316 у кримінальному провадженні № 12013110000000969 від 25.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення суми шкоди на користь ПАТ «Банк Фамільний» у загальному розмірі 2080174,40 грн., що складається з суми боргу (отримана та неповернута сума) 680249,60 грн., індексу інфляції 363768, 85 грн, трьох відсотків річних 20407,50 грн., неотриманий банком дохід у вигляді плати банку за користування грошовими коштами (кредитом) у розмірі 1015747,45 грн, з зазначенням, що директор ТОВ «Стеле» ОСОБА_4 надав документи для укладення між TOB «Банк Фамільний» та працівниками ТОВ «Стеле» кредитних договорів, та додатком другим до обвинувального акту - розрахунком суми заборгованості за кредитними договорами співробітників ТОВ «Стеле» станом на 01.01.2013, згідно з яким 51 співробітник отримали кредити на загальну суму у розмірі кредиту 927000,00 грн, з яких погашено по кредиту 246750,00 грн, залишок кредиту 680349,60 грн., неотриманий банком прибуток у вигляді плати банку за користування грошовими коштами у розмірі - нараховано 1101037,90 грн, погашено - 85 290,45 грн, залишок - 1015747,45 грн, індекс інфляції - 363768,85 грн, 3% річних (ст. 625 Цивільного кодексу України) 20407,50 грн, загальна сума збитку, який нанесено банку 2080174,40 грн. (складається з сум: залишок суми кредиту 680349,60 грн + залишок нарахованого неотриманого банком прибутку у вигляді плати банку за користування грошовими коштами 1015747,45 грн + індекс інфляції - 363768,85 грн + 3% річних 20407,50 грн).
20.10.2023 Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/19952/13-к у відкритому судовому засіданні, після 16 років перебування під судом і слідством (з 07.11.2008 по 20.10.2023), кримінальне провадження № 12013110000000969 внесеного до ЄРДР 25.09.2013, закрито ухвалою суду від 25.09.2023 № 752/19952/13-к, звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст. 191 КК України. Винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення судом не встановлено.
Вищевказане підтверджується, зокрема, наявними матеріалах справи, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.11.2023, якою клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - задоволено та звільнено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито. Цивільний позов ПАТ «Банк Фамільний» залишено без розгляду.
16.08.2019 старшим виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Пацуріною О.В. винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 52116742, на підставі виконавчого листа № 1-590/2012, виданого 02.11.2012 Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 580849,84 грн.
ОСОБА_1 27.09.2022 звернувся до заступника Начальника Центрального управління забезпечення виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Києва із заявою про зняття арешту з військового пенсійного рахунку у філії головного управління Ощадбанку по м. Києву та Київській області № 10026/084.
В матеріалах справи, наявна копія розписки від 27.09.2007, яка видана ОСОБА_4 про підтвердження, що ТОВ «Банк Фамільний» в особі директора ОСОБА_1, гол. бухг. ОСОБА_5 , касира ОСОБА_6 прийняли 1200000,00 грн для подальшого погашення по кредитам співробітників.
Згідно довідки Пенсійного фонду України № 1058 від 13.03.2018, ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні ПФУ в м. Києві та за період з 01.06.2017 по 31.03.2018 його пенсія складає 37680,80 грн, а залишок боргу становить 574368,78 грн, залишок по виконавчому збору становить 57331,38 грн.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової шкоди і відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 1167 ЦК України, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, то моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.
Відповідно до ст. 3 Закону України 266/94-ВР у наведених ст.1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
Статтею 13 Закону України 266/94-ВР передбачено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. З аналізу наведених норм вбачається, що для відшкодування моральної шкоди в порядку, що встановлений Законом України 266/94-ВР необхідна наявність певних передумов, а саме: встановлення незаконності дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду в ході досудового розслідування кримінального провадження відносно особи, внаслідок яких останній спричинена шкода.
Відповідно до п. 3 Положення про застосування Закону України 266/94-ВР, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.03.1996 року № 6/5/41, право на відшкодування шкоди у громадянина, який був незаконно засуджений судом, виникає у випадку повної його реабілітації.
Судом встановлено, що Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.11.2023 у справі № 752/19952/13-к судом задоволено клопотання обвинувачених та на підставі ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 191 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито.
Положенням ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», в яких міститься перелік підстав для здійснення відшкодування шкоди, завданої діями вказаних органів, не передбачають відшкодування у випадку закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Таким чином, перелік підстав, за наявності яких виникає право на відшкодування моральної та матеріальної шкоди відповідно до вимог Закону, є вичерпним.
Підстави закриття кримінального провадження поділяються на реабілітуючі та нереабілітуючі.
Стала судова практика свідчить про те, що закриття кримінального провадження щодо фізичної особи з реабілітуючих підстав є підтвердженням незаконності дій органів досудового розслідування, які в судовому порядку додатково не потрібно такими визнавати, та надає право фізичній особі на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбаченому Законом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 641/8857/17; від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17; від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15 та інші).
У справі, що переглядається, встановлено, що під час розгляду кримінального провадження №12013110000000969 від 25.09.2013 обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 ККУ.
Як слідує з ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.11.2023 клопотання обвинуваченого задоволено та на підставі ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 191 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито.
Таким чином, суд не встановив обставин, які б вказували на факти, що свідчать про повну невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується.
З огляду на вищевикладене, право на відшкодування шкоди у громадянина, який був незаконно засуджений судом, виникає у випадку повної його реабілітації, а закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, не є реабілітуючою обставиною та не виправдовує особу, яка вчинила діяння, а тому не є підставою для відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 .
Крім того, суд бере до уваги той факт, що апелянт надав свою згоду (заявив відповідне клопотання) на завершення кримінального провадження через закінченням строків давності з нереабілітуючих підстав, не використав своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та наполягав на цій позиції в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, позивач клопотав перед судом на застосуванні такої форми завершення кримінального провадження, яка не виправдала та не реабілітувала його та не довела незаконності усіх процесуальних рішень, здійснених органом досудового розслідування відносно нього.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Таким чином, позивачем не обґрунтовано заявлено суму морального відшкодування, не надано доказів, які б підтверджували наявність підстав для стягнення майнової шкоди, завданих збитків позивачеві, у зв'язку з чим моральна та майнової шкода у загальному розмірі 1 281 076,67 є недоведеною.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» - Крилова Миколи Дмитровича задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року скасувати.
Постановити нове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» про відшкодування шкоди завданої незаконними діями - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 26 червня 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: